- •1.Публічні та приватні фінанси. Поняття фінансового права, його предмет і метод
- •2.Поняття фiнансової дiяльностi Української держави та органів місцевого самоврядування.
- •3.Форми фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування. Фінансово-планові акти.
- •4.Методи фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування.
- •5.Поняття та види фінансового контролю.
- •6.Фiнансова дiяльнiсть органiв мiсцевого самоврядування.
- •7.Основи правового статусу Мiнiстерства фiнансiв України.
- •8.Основи правового статусу Державної фіскальної служби України.
- •9.Основи правового статусу Державної казначейської служби України
- •10.Бюджетна система України та її склад. Принципи бюджетної системи України.
- •11.Зміст та структура бюджету. Загальний та спеціальний фонд. Резервний фонд.
- •12.Бюджетна класифікація: а) класифікація доходів; б) класифікація видатків;в) класифікація фінансування; г) класифікація боргу.
- •13.Поняття та види бюджетних надходжень та витрат. Дефіцит та профіцит бюджету.
- •14. Правові основи публічного боргу. Правове регулювання бюджетних запозичень.
- •15.Принципи розподілу доходів та видатків між бюджетами різних рівнів бюджетної системи України.
- •16.Правове регулювання міжбюджетних трансфертів. Поняття та види.
- •17.Стадії бюджетного процесу. Бюджетний цикл та бюджетний період
- •18. Правове регулювання порядку складання, розгляду та затвердження проекту бюджету
- •19.Учасники бюджетного процесу в Україні: розпорядники та одержувачі
- •20.Правові основи виконання державного та місцевих бюджетів.
- •23. Заходи впливу та відповідальність за вчинення бюджетних правопорушень.
- •24.Контрольні функції Рахункової палати як органу парламентського фінансового контролю в Україні
- •25.Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією.
- •27.Порядок проведення державного фінансового аудиту виконання бюджетних програ
- •28.Правова природа і статус Національного банку Україні.
- •29.Правовий статус Державної служби фінансового моніторингу.
- •30. Порядок держ. Регулювання ринків. Національна комісія
- •31.Поняття,ознаки та функції податку.
- •32.Поняття податкової системи. Види податкiв, зборiв та інших обов’язкових платежів в Україні.
- •33.Співвідношення прямих та непрямих податків.
- •34.Суб’єкти податкових правовідносин: платники податків, податкові агенти,представники
- •35.Принцип резиденства за Податковим кодексом України.
- •36.Об’єкт оподаткування.
- •37 Ставка оподаткування: поняття, види.
- •39.Податкові пільги: поняття та види
- •40.Склад податкового законодавства.
- •41.Визначення сум податкових та грошових зобов’язань.
- •42.Податкова декларація, розрахунок. Порядок складання, подання та внесення змін до податкової звітності.
- •43 .Адміністративне оскарження рішень, дій чи бездіяльності контролюючих органів.
- •44.Поняття податкового боргу. Виникнення податкового боргу.
- •45.Податкова застава: зміст, підстави виникнення, порядок застосування.
- •46.Адміністративний арешт майна: зміст, порядок застосування
- •47.Зміни строку сплати податку: розстрочка, відстрочка
- •48. Строки давності у податковому праві та порядок їх застосування. Списання безнадійного податкового боргу
- •49.Податкова консультація: зміст, порядок застосування.
- •50. Фінансова відповідальність за вчинення податкових правопорушень
- •51. Поняття та способи здійснення податкового контролю.
- •52. Види податкових перевірок. Порядок проведення та оформлення результатів.
- •53. Правове регулювання справляння податку на прибуток підприємств.
- •54. Податок на доходи фізичних осіб. Порядок визначення бази оподаткування з податку на
- •55. Порядок надання податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб. Порядок надання та види податкових соціальних пільг з податку на доходи фізичних осіб.
- •56. Порядок оподаткування особливих видів доходів (дохід від продажу об’єктів рухомого та нерухомого майна; оподаткування дарунків та спадщини).
- •57. Особливості справляння податку з фізичних осібпідприємців
- •58. Правове регулювання справляння податку на додану вартість. Особливості віднесення сум податку до податкового кредиту. Бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
- •59. Правове регулювання справляння мита в Україні. Види мита за законодавством України
- •60. Правове регулювання справляння єдиного податку в Україні.
14. Правові основи публічного боргу. Правове регулювання бюджетних запозичень.
Державний борг - загальна сума боргових зобов’язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення.
Місцевий борг - загальна сума боргових зобов'язань Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок місцевого запозичення.
Внутрішній державний борг — заборгованість держави громадянам та юридичним особам, які придбали цінні папери.
Внутрішній державний борг виникає у зв'язку із залученням коштів від вітчизняних кредиторів у національній валюті. Відносини державного внутрішнього боргу регулюються Законом України "Про державний внутрішній борг України" від 1 вересня 1992 р. Держава запозичує кошти щороку, тому її борг складається із сум запозичень минулих років, за які держава ще не розрахувалася, і нових запозичень.
Зовнішній державний борг — сукупність заборгованості держави за позичками на зовнішньому ринку. Він складається з:
• позик на фінансування Державного бюджету України та погашення зовнішнього державного боргу;
• позик на підтримку національної валюти;
• позик на фінансування інвестиційних та інституціональних проектів;
• гарантій іноземним контрагентам щодо виконання контрактних зобов'язань у зв'язку з некомерційними ризиками;
• державних гарантій, які надаються КМУ щодо кредитування проектів, фінансування яких передбачено державним бюджетом України. Щоб запозичити кошти, необхідно знайти кредитора, домовитись з ним, в якій формі він зможе дати кредит, на який строк, під які відсотки, як йому треба їх сплачувати, а потім обслужити борг, який виникне через одержаний кредит, тобто державним боргом треба управляти.
Управління державним боргом — сукупність відносин, урегульованих фінансово-правовими нормами, що виникають у зв'язку із запозиченням, визначенням кредиторів, умов розміщення, обслуговування та погашення внутрішніх і зовнішніх запозичень.
Бюджетні запозичення являють собою передбачені законом або рішенням органу місцевого самоврядування операції, пов'язані із залученням до бюджету відповідного рівня грошових коштів, майна чи/та майнових прав, з метою фінансування дефіциту бюджету, погашення боргових зобов'язань тощо на засадах зворотності, платності та строковості. У результаті здійснення бюджетних запозичень носій бюджетних повноважень отримує боргові зобов'язання перед кредиторами. Запозичення, що здійснюються до Державного бюджету України, є державними бюджетними запозиченнями.
Порядок їх здійснення закріплюється БК України. Право на здійснення державних внутрішніх та зовнішніх запозичень у межах і на умовах, передбачених законом про Державний бюджет України, належать державі в особі Міністра фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України. Міністр фінансів України має право вибрати кредитора, вид позики і валюту запозичення. Відповідно до ст. 15 БК України запозичення не використовують для забезпечення фінансовими ресурсами поточних видатків держави, за винятком випадків, коли це необхідно для збереження загальної економічної рівноваги. Бюджетні запозичення можуть здійснюватися як у формі цінних паперів - державних, так і кредитних договорів. Залежно від типу кредитора вони можуть бути зовнішніми або внутрішніми. БК України встановлює, що до прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період запозичення можуть здійснюватися лише в обсязі, що не перевищує обсяг витрат на погашення державного боргу у відповідний період, а державні гарантії не надаються.