Програмне забезпечення / Лекція №4 / Свиридова А.О.

Лекція № 4

Ліцензоване та сертифіковане ПЗ. Інтелектуальна власність.

План

1. Ліцензоване та сертифіковане ПЗ

2. Інтелектуальна власність

1. Ліцензоване та сертифіковане пз

Хто відмовиться від легального програмного забезпечення? Та ніхто, якщо не враховувати різницю у ціні між контрафактним ПЗ та ліцензійним продуктом. Проте наразі ціновий аргумент для багатьох є основним виправданням порушення закону про захист прав інтелектуальної власності. Невже немає прийнятних варіантів виходу зі ситуації?

На жаль, для наших користувачів основним джерелом придбання програмних продуктів залишається ринок. Нічого гріха таїти, коли йдеться про економію кількох десятків (а то й сотень) гривень на покупці однієї програми, найчастіше спрацьовує елементарна споживацька логіка. Від такого рішення не утримують ні можливі проблеми зі «зламаною» програмою, ні небезпека стати об’єктом судового розгляду за незаконне використання чиєїсь інтелектуальної власності.

Розвиток бізнесу підприємства завжди спричинює цілий комплекс змін: структурних, кад­рових, технологічних. З’являються нові підрозділи, збільшується штатний склад працівників, а разом з тим у керівника виникає необхідність по-новому поглянути на технічне й інформаційне оснащення працівників фірми. Така трансформація мислення властива не тільки керівникам, що від самого початку сприймали ІТ-структуру як інвестиції у бізнес, а й тим, хто вважав, що інформаційні технології необхідні і за них іноді треба платити.

З розвитком підприємства, як правило, збільшується і парк комп’ютерів, ускладнюється програмне забезпечення (з’являється поштовий сервер, встановлюються сучасніші антивіруси, облікова програма, можливо, CRM тощо). Складніші виробничі завдання зумовлюють підвищення вимог до програмного забезпечення. Не секрет, що таке ПЗ, як антивіруси, CRM-системи, поштові сервери, програми антиспаму в ліцензійному вигляді працюють правильніше і набагато надійніше, ніж піратські версії. А ось до операційних систем і офісних додатків ставлення таке: «Якщо система працює, навіщо платити зайві гроші за ліцензію?».

Ліцензія на програмне забезпечення — угода, яка надає право використовувати програмне забезпечення. Ліцензія може надавати дозвіл робити з ним речі, які були б інакше заборонені законом про авторське право. Наприклад, ліцензія на використання програмного забезпечення може дати дозвіл робити копії програмного забезпечення. Власник авторського права може запропонувати ліцензію на використання ПЗ односторонньо, або як частину ліцензійної угоди на використання ПЗ з іншою стороною.

Сертифікат ПЗ – документ, що засвідчує факт відповідності ПЗ виставленим до нього вимогам.

Проте перед будь-яким підприємством рано чи пізно постає питання: переходити чи ні на ліцензійне програмне забезпечення. Вже ні для кого не секрет, що використання піратських версій — це незаконно, до того ж у кримінальному кодексі покарання лише посилюються. Водночас перехід на ліцензійне програмне забезпечення несе з собою такі переваги:

— завдяки постійним оновленням (служби безпеки, драйвера тощо) — зменшення ризику «простою бізнесу» через те, що система тимчасово виходить з ладу;

— завдяки технічній підтримці ліцензійного ПЗ — економія як грошей, так і не менш цінного ресурсу — часу;

— збереження даних, а для будь-якої компанії інформація — це все. Купувати контрафактну продукцію — це все одно, що купити кота в мішку; ніхто не може передбачити, як поведеться піратська програма;

— престиж. Уявіть, як може вдарити по іміджу фірми поява у ЗМІ інформації про те, що компанія сплатила штраф за використання контрафактних програмних продуктів.

Проблем з піратським ПЗ:

— зупинка роботи цілої компанії через вихід з ладу одного з центральних серверів;

— вартість втрат і робіт з відновлення інформації;

— ризик просочування інформації до конкурентів через те, що системи не оновлюються;

— час і вартість фахівця, який постійно встановлює заново, шукає якісь драйвери й оновлення;

— зниження продуктивності праці працівників, постійні скарги на «зависання», несумісність версій тощо;

— втрата даних на комп’ю­терах, вилучених під час перевірки;

— штрафи під час перевірок.