- •Основи моделювання господарських рішень
- •Основи моделювання господарських рішень
- •Розглянуті на засіданні кафедри “Економіка підприємства”
- •Тема 2. Принципи моделювання господарських рішень
- •1. Поняття моделі, моделювання, класифікація моделей
- •2. Господарська діяльність як об’єкт моделювання, її властивості і особливості
- •Тема 3. Моделювання обсягу продукції
- •1. Сутність і значення маржинального аналізу
- •2. Визначення беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства
- •3. Визначення критичної суми постійних витрат, змінних витрат на одиницю продукції і критичного рівня ціни реалізації
- •4. Обґрунтування рішення про збільшення виробничої потужності
- •5. Ухвалення додаткового замовлення за ціною, нижчою від критичного рівня
- •6. Вибір варіанту машин і устаткування
- •7. Обґрунтування рішення «виробляти або купувати»
- •8. Обґрунтування варіанту технології виробництва
- •9. Обґрунтування структури випуску продукції
- •10. Обгрунтування рішення з урахуванням обмежень на ресурси
- •11. Обґрунтування ефективності толінгу
- •Тема 4. Планування виробничого процесу в часі
- •1. Виробничий цикл
- •2. Розрахунок тривалості виробничого циклу простого процесу
- •3. Визначення виробничого циклу складного процесу
- •Тема 5. Моделювання інвестиційних рішень
- •1. Вартість грошей в часі: нарощування і дисконтування
- •2. Елементи теорії відсотків
- •Прості відсотки. У схемі простих відсотків нарахування доходу на інвестовану суму грошей здійснюється завжди виходячи з початкової суми інвестицій.
- •Формула для обчислення справжньої вартості також приймає наступний узагальнений вигляд:
- •3. Нарощування і дисконтування потоків грошових сум
- •4. Порівняння альтернативних можливостей вкладення грошових коштів за допомогою техніки дисконтування і нарощування
- •Тема 6. Сітьове планування і управління (спу)
- •1. Основні поняття спу
- •2. Структурне планування
- •3. Календарне планування
- •4. Оптимізація сітьових моделей
- •5. Невизначеність часу виконання операцій
- •Тема 7. Прийняття господарських рішень в умовах невизначеності
- •1. Система невизначеностей
- •2. Критерії прийняття рішень в умовах повної невизначеності
- •Тема 8. Дерево рішень
- •Тема 9. Інформаційне забезпечення господарських рішень
- •Основи моделювання господарських рішень конспект лекцій
- •83000, М. Донецьк, вул. Артема, 58, двнз "ДонНту"
4. Обґрунтування рішення про збільшення виробничої потужності
За допомогою маржинального аналізу можна обґрунтувати доцільність збільшення виробничої потужності. Оскільки із збільшенням виробничої потужності відбувається зростання суми постійних витрат, слід встановити, чи збільшиться прибуток підприємства і зона його безпеки.
Приклад 1-ий варіант 2-ий варіант Зміна, %
Обсяг виробництва продукції, од. 500 600 +20
Постійні витрати, млн. грн. 600 750 +25
Змінні витрати на одиницю продукції, тис. грн. 3 3
Ціна, тис. грн. 5 5
Виручка, млн. грн. 2500 3000 +20
Прибуток, млн. грн. 400 450 +12,5
Беззбитковий обсяг продажів, од. 300 375 +25
Зона безпеки підприємства % 40 37,5 6,25
Термін окупності постійних витрат, міс. 7,2 7,5 +4,16
Отже, при збільшенні виробничої потужності на 20% сума постійних витрат зросте на 25%, а сума прибутку — всього на 12,5%. При цьому із збільшенням суми покриття постійних витрат зменшиться зона безпеки підприємства і збільшиться термін окупності постійних витрат на 0,3 місяця.
Остаточне рішення про збільшення виробничої потужності треба приймати з урахуванням окупності інвестицій на будівництво додаткових приміщень, придбання і модернізацію устаткування. Приймають до уваги також можливості збуту продукції, створення нових робочих місць, наявність необхідних матеріальних і трудових ресурсів і т.д.
Слід враховувати також ефект кривої досвіду (ЕКД): у міру збільшення виробництва, нарощування виробничих потужностей відбувається поступове зниження змінних витрат у зв'язку з підвищенням рівня стандартизації виробничих процесів, кваліфікації і професіоналізму кадрів, вдосконаленням техніки, технології і організації виробництва.
Досвід розвинених країн показує, що при кожному подвоєнні виробництва продукції знов створена вартість на одиницю продукції знижується приблизно на 20—30%.
Приклад графіка ЕКД приведений на рис.3.
УВП
Рис.3. Залежність питомих змінних витрат від обсягу виробництва продукції
ЕКД виявляється не автоматично, а реалізується за умови постійного підвищення кваліфікації персоналу, впровадження нової техніки, нових технологій і раціональних пропозицій. Адміністрація підприємства повинна постійно піклуватися про проведення поточних поліпшень, сприяючих зниженню витрат на виробництво продукції.
Припустимо, що при збільшенні виробничої потужності на 20% змінні витрати на одиницю продукції за рахунок зростання продуктивності праці і зниження матеріаломісткості знизяться на 5% і складуть 2,85 тис. грн. Тоді підприємство отримає прибуток в розмірі
П = УРП (р - Ь) - А = 600 (5 - 2,85) - 750 = 540 тис. грн. (+35%). Беззбитковий обсяг продажів і зона безпеки складуть:
(од.)
Отже, з урахуванням реалізації можливостей кривої досвіду збільшення виробничої потужності вигідне для підприємства, оскільки сприяє збільшенню прибутку на 35%, зони безпеки на 2%, скороченню терміну окупності постійних витрат на 0,2 місяця.
5. Ухвалення додаткового замовлення за ціною, нижчою від критичного рівня
Необхідність ухвалення додаткового замовлення за ціною, нижчою від собівартості продукції, може виникнути при спаді виробництва, якщо підприємство не зуміло сформувати портфель замовлень і його виробничі потужності використовуються недостатньо повно.
Допустимо, що виробнича потужність підприємства розрахована на виробництво 100 000 виробів, ринкова ціна яких 200 тис. грн. Постійні витрати складають 7200 млн. грн. Змінні витрати на виріб — 90 тис. грн. За таких умов повна собівартість одного виробу (С), прибуток (П) і беззбитковий обсяг продажів (УРП кр) складуть:
(тис.грн.);
(млн.грн.)
(од.)
У зв'язку з втратою ринків збуту портфель замовлень заводу зменшився до 30 000 виробів. Постійні і змінні витрати залишилися на тому ж рівні. Розрахуємо собівартість виробу, прибуток і беззбитковий обсяг продажів в ситуації, що змінилася:
(тис.грн.)
(млн.грн.)
(од.)
Такий результат пояснюється високою питомою вагою постійних витрат в сумі виручки. При зниженні обсягу продажів постійні витрати стали непосильними для підприємства.
Щоб уникнути збитків, підприємство шукатиме вихід з ситуації, що склалася. І якщо в цей час надійде пропозиція від замовника на випуск продукції, яка вимагає дещо іншої технології і, відповідно, додаткових постійних витрат, то менеджери підприємства можуть прийняти таке замовлення навіть за цінами, нижчими за критичний рівень. Допустимо, замовник погодився розмістити замовлення на 50 000 виробів за ціною 180 тис. грн., яка нижче за ринковий її рівень. При цьому підприємство повинно додатково витратити на конструкторсько-технологічну підготовку виробництва цієї партії продукції 160 млн. грн.
Чи вигідно це підприємству? На перший погляд, невигідно, оскільки ціна реалізації нижче собівартості одиниці продукції. Крім того, будуть потрібні додаткові витрати на підготовку виробництва.
Виконаємо техніко-економічне обґрунтування рішення про ухвалення додаткового замовлення на таких умовах:
(тис.грн.)
П = 30 000(200 - 90)+ 50 000(180 - 90) - 7 360 000 = 440 млн.грн.;
(од.)
Це доводить, що навіть на таких невигідних умовах ухвалення додаткового замовлення економічно виправдане. Додаткове замовлення дозволяє значно знизити собівартість одиниці продукції за рахунок нарощування обсягів виробництва і замість збитку отримати прибуток.
