3. Визначення критичної суми постійних витрат, змінних витрат на одиницю продукції і критичного рівня ціни реалізації

За допомогою маржинального аналізу можна встановити критичний рівень не тільки обсягу продажів, але і суми постійних витрат, а також ціни і змінних витрат на одиницю продукції при заданому значенні решти чинників.

Критичний рівень постійних витрат при заданому рівні маржі покриття і обсягу продажів розраховується таким чином:

А = УРП(Р-b) або А=В*ДМП.

Суть цього розрахунку полягає в тому, щоб визначити максимально допустиму величину постійних витрат, яка покривається маржинальним прибутком при заданому обсязі продажів, ціни і рівня змінних витрат на одиницю продукції. Якщо постійні витрати перевищать цей рівень, то підприємство буде збитковим.

Припустимо, ціна виробу — 50 тис. грн., змінні витрати на одиницю продукції — 30 тис. грн., можливий обсяг виробництва продукції — 5000 од. Потрібно визначити критичний рівень постійних витрат.

А = УРП(р - Ь)= 5000(50 - 30)= 100 000 тис. грн.

При такій сумі постійних витрат у підприємства не буде прибутку, але не буде і збитку. Якщо ж постійні витрати виявляться вищими за критичну суму, то в ситуації, що склалася, вони будуть непосильними для підприємства: воно не зможе покрити їх за рахунок маржинального прибутку.

Для того, щоб визначити термін окупності (I) постійних витрат звітного періоду, необхідно зробити наступний розрахунок:

Припустимо, річний обсяг продажів складає 2500 млн. грн., постійні витрати підприємства за рік — 600 млн. грн., прибуток — 400 млн. грн. Потрібно визначити термін окупності постійних витрат.

Спочатку визначимо суму маржинального прибутку і її частку в загальній виручці:

МП = 600 + 400 = 1000 млн. руб.;

Дмп = 1000 : 2500 = 0,4.

Беззбитковий обсяг продажів (сума покриття постійних витрат) складе

Вкп = 600 : 0,4 = 1500 млн. грн.

Термін окупності постійних витрат буде рівний

(роки)

Інші 0,4 року підприємство отримуватиме прибуток. Отже, велика частина року піде на відшкодування постійних витрат.

Як бачимо, критичний рівень постійних витрат є дуже цінним показником в управлінській діяльності. З його допомогою можна ефективніше управляти процесом формування фінансових результатів.

Критичний рівень змінних витрат на одиницю продукції (b) при заданому обсязі продажів (УРП), ціні (р) і сумі постійних витрат (А) визначається таким чином:

Критичний рівень ціни (р_кр) визначається із заданого обсягу реалізації і рівня постійних і змінних витрат:

Якщо обсяг виробництва продукції складає 4000 одиниць, сума змінних витрат на одиницю продукції — 35 тис. грн., сума постійних витрат — 120 000 тис. грн., то мінімальна ціна, необхідна для покриття постійних витрат підприємства, повинна бути наступною:

р_кр = 120 000 : 4000 + 35 = 65 тис. грн.

При такому рівні ціна буде дорівнювати повній собівартості одиниці продукції, а прибуток і рентабельність будуть нульовими. Встановлення ціни, нижчої за цей рівень, невигідно для підприємства, оскільки в результаті буде отриманий збиток.

Ґрунтуючись на функціональному взаємозв'язку витрат, обсягу продажів і прибутку, можна розрахувати обсяг реалізації продукції, який дає однаковий прибуток по різних варіантах управлінських рішень (різними варіантами устаткування, технології, цін, структури виробництва і т.д.).

Якщо суму прибутку представити у вигляді формули

П = УРП (р - b) - А = УРП • С_мп - А

де невідомою величиною є обсяг продажів в натуральному вимірі (УРП), і прирівняти прибуток по одному варіанту з прибутком по іншому варіанту ,

то обсяг продажів можна знайти таким чином:

Можна також визначити обсяг продажів, при якому загальна сума витрат буде однаковою по різних варіантах управлінських рішень, для чого прирівнюють витрати по різних варіантах:

.

Тоді шуканий обсяг продажів знаходять таким чином:

На підставі проведених розрахунків вибирається один з варіантів управлінських рішень.