- •1. Основні етапи становлення та розвитку менеджменту як науки
- •2.Основні вчені з менеджменту і основні досягнення наукових шкіл
- •3.Школа наукового управління (1885—1920 рр.)
- •4. Виявлення відмінностей «адмін.. Школи» управління від «наукової»
- •5. Школа людських стосунків (з 1930р.)
- •6. Сутність розвитку менеджменту менеджменту в четвертомуінф. Періоді
- •7. Рівні розподілу праці менеджерів
- •8. Основні сучасні концепції менеджменту
- •9. Характеристика якостей, необхідних сучасному менеджеру
- •10. Характеристика основних змінних внутр. Серед. Орг.
- •11.Вплив зовнішнього середовища на діяльність орг.
- •12.Характеристика зовнішніх елементів прямого впливу
- •13.Характеристика зовнішніх елементів не прямого впливу
- •14.Управлінське рішення та його види
- •15.Етапи процесу прийняття управ. Рішення
- •16. Основні методи прийняття управ. Рішень
- •17.Характеристика факторів,що впливають на управ. Рішення
- •18.Сутність процедури організації виконання управ.Рішень
- •19.Поняття управлінського планування,етапи планування
- •20. Принципи управлінського планування
- •21. Концепція управління згідно з установ. Цілями
- •22.Характеристика основних методів функції планування
- •23.Основні ознаки класифікації планів в управлінні
- •25. Послідовність процесу стратегічного планування
- •26.Стратегічні альтернативи, їх характеристика
- •27. Організація як функція менеджменту,її складові
- •28. Основні проблеми, які виникають під час створення організаційної структури
- •29. Характеристика понять «делегування», «повноваження», «відповідальність»
- •3. Розрізняють два типи повноважень:
- •30. Посліддовність дій при розробці організаційної структури
- •31. Харакеристика лінійної структури, її переваги та недоліки
- •32. Характеристика лінійно-штабної структури, її переваги та недоліки
- •33. Характеристика функціональної структури, її переваги та недоліки
- •34. Характеристика матричної структури, її переваги та недоліки
- •35. Чому лінійний тип організаційної структури не використовують великі організації
- •37. Характеристика основних теорій мотивації, що відносяться до змістовних
- •38. Характеристика основних теорій мотивації, що відносяться до процесних
- •39. Методи стимулювання ініціативи співробітників
- •40. Різниця між змістовними і процес ними теоріями мотивації
- •1. Змістовні теорії мотивації.
- •2. Процесійні теорії мотивації.
- •42. Висновки з використання в практиці управління теорії справедливості
- •43. Поняття впливу, влади, лідерства, яка між ними відмінність
- •44. Суть процесу контролю
- •45. Види управлінського контролю
- •47. Характеристика ефективного контролю
- •49. Основні форми влади та їх характеристики
- •50. Лідерство, його основні види
- •IV Анархічне керівництво
- •V Адаптивне керівництво
- •51. Поняття стилів управління
- •IV Анархічне керівництво
- •V Адаптивне керівництво
- •52. Авторитарний стиль керівництва,його позитивні та негативні сторони
- •53. Демократичний стиль керівництва, його позитивні та негативні сторони
- •54. Ліберальний стиль керівництва, його негативні та позитивні сторони
- •55. Поняття комунікації і її основна роль у менеджменті
- •56. Етапи процесу комунікації
- •57. Перешкоди, що виникають в організації на шляху передачі інформації
- •58. Значення зворотнього зв»язку й інформаційного шуму в інформаційному процесі
- •58. Значення зворотнього зв’язку й інформаційного шуму в комунікаційному процесі
- •59. Неформальні організації і яку роль вони відіграють в організації
- •60. Особливість міжрівневих, горизонтальних і діагональних комунікацій
- •62. Таке ж саме як 58
- •63. Перешкоди на шляху міжособистісного інформаційного обміну
- •65. Неформальна організація та причини її винекнення
- •67. Відмінності формальних від неформальних груп
- •70. Головне завдання кадрової служби в організації
- •71. Характеристика методів оцінки персоналу
- •72. Сутність ефективної організації управління трудовими ресурсами
- •74. Основні причини виникнення конфліктів
- •75. Характеристика рольового та міжособового конфлікту
- •76. Характеристика міжгрупового конфлікту та конфлікту між групою та окремою особою
- •77. Структурні методи розвязання конфліктних ситуацій
- •78. Міжособові методи розвязання конфліктних ситуацій
- •79. Сутність поняття організаційної ефективності
- •80. Характеристика факторів, які впливають на продуктивність організації
- •82. Сутність поняття ефективності управління
IV Анархічне керівництво
V Адаптивне керівництво
51. Поняття стилів управління
Стиль керівництва, який характеризує даного лідера, залежить від обсягу делегування повноважень, використовуваних типів влади, турботи про людські стосунки і виконання завдань організації.
Що ж до стилів керівництва то за основу можна взяти підходи Мак-Грегора, який виділив: І) авторитарний, II) демократичний, III) ліберальний стилі керівництва.
І) Авторитарне керівництво базується на тому, що авторитарний керівник має достатню владу, щоб нав’язати свою волю виконавцям. Авторитарний керівник централізує повноваження, структурує роботу підлеглих, відмовляє їм у свободі прийняття рішень. Дуглас Мак-Грегор, відомий вчений у сфері лідерства, назвав передумови стилю поведінки авторитарного керівника по відношенню до робітників теорією "X" . Згідно теорії "X" :
1. Люди споконвічне не люблять праці і при любій можливості уникають роботи.
2. У людей немає честолюбства, і вони намагаються позбутися відповідальності, вважаючи за краще, щоб ними керували.
3. Більш за все люди потребують захищеності.
4. Щоб примусити людей до праці, необхідно використовувати тиск, контроль та погрозу покарання.
На основі таких початкових передумов, авторитарний керівник якомога більше централізує повноваження, застосовує тиск, примус.
II)Демократичне керівництво апелює до потреб більш високого рівня, а саме до потреб у причетності, високих цілях, автономії і самовираженні. Цей стиль характеризується високим рівнем децентралізації повноважень, вільним прийняттям рішень. Уява демократичного керівника про підлеглих відрізняється від уяви автократичного керівника. Мак-Грегор назвав її теорією " У" :
1. Праця - процес природній. Якщо умови сприятливі, люди не тільки приймуть на себе відповідальність, а і будуть домагатись її.
2. Якщо люди залучені до організаційних цілей, вони будуть використовувати самоуправління і самоконтроль.
3. Залучення сприймається, як стимул для виконання завдання і досягнення цілі.
4. Доцільне використання інтелектуального потенціалу робітника для творчого вирішення проблеми.
Справжній демократичний керівник уникає нав’язувати свою волю підлеглим. Підлеглі при такому керівнику приймають активну участь у прийнятті рішень та користуються широкими повноваженнями при виконанні завдань. В високій степені демократичний керівник сприяє тому, щоб підлеглі розуміли, що їм треба вирішувати більшу частину проблем самим. Але керівник докладає багато зусиль у створення атмосфери відкритості і довіри з тим, щоб якщо необхідна буде допомога підлеглим, вони могли б звернутись до керівника.
III)Ліберальне керівництво. За дослідженнями Курта Лєвіна ліберальний керівник поводиться за принципом: "Не чіпайте, залиште". Ліберальне керівництво базується на майже повній свободі у визначенні своїх цілей і контролі своєї роботи. Його можна розглядати, як різновид демократичного стилю, але треба остерігатись його трансформування в анархічний стиль керівництва, тобто фактичної відмови від активного впливу на підлеглих, невтручання, потурання.
Крім того можна виділити: