- •1. Основні етапи становлення та розвитку менеджменту як науки
- •2.Основні вчені з менеджменту і основні досягнення наукових шкіл
- •3.Школа наукового управління (1885—1920 рр.)
- •4. Виявлення відмінностей «адмін.. Школи» управління від «наукової»
- •5. Школа людських стосунків (з 1930р.)
- •6. Сутність розвитку менеджменту менеджменту в четвертомуінф. Періоді
- •7. Рівні розподілу праці менеджерів
- •8. Основні сучасні концепції менеджменту
- •9. Характеристика якостей, необхідних сучасному менеджеру
- •10. Характеристика основних змінних внутр. Серед. Орг.
- •11.Вплив зовнішнього середовища на діяльність орг.
- •12.Характеристика зовнішніх елементів прямого впливу
- •13.Характеристика зовнішніх елементів не прямого впливу
- •14.Управлінське рішення та його види
- •15.Етапи процесу прийняття управ. Рішення
- •16. Основні методи прийняття управ. Рішень
- •17.Характеристика факторів,що впливають на управ. Рішення
- •18.Сутність процедури організації виконання управ.Рішень
- •19.Поняття управлінського планування,етапи планування
- •20. Принципи управлінського планування
- •21. Концепція управління згідно з установ. Цілями
- •22.Характеристика основних методів функції планування
- •23.Основні ознаки класифікації планів в управлінні
- •25. Послідовність процесу стратегічного планування
- •26.Стратегічні альтернативи, їх характеристика
- •27. Організація як функція менеджменту,її складові
- •28. Основні проблеми, які виникають під час створення організаційної структури
- •29. Характеристика понять «делегування», «повноваження», «відповідальність»
- •3. Розрізняють два типи повноважень:
- •30. Посліддовність дій при розробці організаційної структури
- •31. Харакеристика лінійної структури, її переваги та недоліки
- •32. Характеристика лінійно-штабної структури, її переваги та недоліки
- •33. Характеристика функціональної структури, її переваги та недоліки
- •34. Характеристика матричної структури, її переваги та недоліки
- •35. Чому лінійний тип організаційної структури не використовують великі організації
- •37. Характеристика основних теорій мотивації, що відносяться до змістовних
- •38. Характеристика основних теорій мотивації, що відносяться до процесних
- •39. Методи стимулювання ініціативи співробітників
- •40. Різниця між змістовними і процес ними теоріями мотивації
- •1. Змістовні теорії мотивації.
- •2. Процесійні теорії мотивації.
- •42. Висновки з використання в практиці управління теорії справедливості
- •43. Поняття впливу, влади, лідерства, яка між ними відмінність
- •44. Суть процесу контролю
- •45. Види управлінського контролю
- •47. Характеристика ефективного контролю
- •49. Основні форми влади та їх характеристики
- •50. Лідерство, його основні види
- •IV Анархічне керівництво
- •V Адаптивне керівництво
- •51. Поняття стилів управління
- •IV Анархічне керівництво
- •V Адаптивне керівництво
- •52. Авторитарний стиль керівництва,його позитивні та негативні сторони
- •53. Демократичний стиль керівництва, його позитивні та негативні сторони
- •54. Ліберальний стиль керівництва, його негативні та позитивні сторони
- •55. Поняття комунікації і її основна роль у менеджменті
- •56. Етапи процесу комунікації
- •57. Перешкоди, що виникають в організації на шляху передачі інформації
- •58. Значення зворотнього зв»язку й інформаційного шуму в інформаційному процесі
57. Перешкоди, що виникають в організації на шляху передачі інформації
До комунікаційних перешкод належать:
1. Конкуренція між повідомленнями. У ситуаціях, коли на отримувача одночасно діє кілька джерел інформації, адресат надає перевагу тому повідомленню, яке в даний момент є для нього найбільш важливим. Тому відправник інформації повинен пам´ятати про необхідність забезпечення уваги адресата та використовувати найефективніші канали і засоби комунікацій.
2. Сприйняття повідомлення адресатом. Сприйняття в теорії комунікації розглядається як погляд індивідуума на реальність. Управлінська практика свідчить, що проблеми комунікації найчастіше пов´язані із сприйняттям. Немає двох однакових людей, які б сприймали речі ідентично. Те, що надсилається відправником, і те, як інформація інтерпретується адресатом, не збігається за окремими позиціями і не повинно збігатися. Відправник повинен досягти розуміння адресатом суті повідомлення; з точки зору відправника розуміння повідомлення адресатом повинно бути достатнім. Для деяких менеджерів це значить, що підлеглі повинні "приблизно орієнтуватися", інші вважають, що вони повинні "діяти так, як би діяв я в даній ситуації".
3. Мова, логіка, абстракція. Мова є основою для більшості комунікацій. Практика управління підтверджує, що менеджер повинен пристосовувати свої повідомлення до рівня аудиторії, вміло добирати словник, конструкцію своїх повідомлень і пропозицій.
У ситуаціях, де окремі аспекти повідомлення залишаються нерозкритими, виникає проблема абстрагування, яка часто є основою комунікаційних бар´єрів. Формування максимально деталізованих повідомлень, повністю зрозумілих усім без винятку підлеглим, є складним і практично нереальним завданням.
4. Статус особи, яка надсилає повідомлення. Статус - це сукупність ознак, які рангують і співвідносять членів організації. Управлінська практика підтверджує, що статус особи - відправника інформації впливає на сприйняття повідомлення адресатом. Багаторічний досвід діяльності менеджерів різних рівнів свідчить, що особа, яка має вищий статус порівняно з адресатом, оцінюється останнім як така, що заслуговує довіри.
5. Опір змінам. Практикою доведено, що люди, як правило, чинять опір змінам. Персонал організації може різними шляхами протидіяти змінам, боячись реорганізації, звільнення (ухилення та відмова від виконання вказівок, свідоме перекручення повідомлення тощо). Менеджери повинні знати, що опір змінам неминучий, і завданням кожного керівника є його подолання шляхом пояснення працівникам організації доцільності запланованих змін.
Перешкоди в системі комунікацій є однією з найбільш серйозних проблем в адміністративному управлінні. Вони можуть виникати на будь-якому з етапів процесу передачі інформації. Ті, хто володіє інформацією, можуть бути не в змозі це зробити, ті, хто одержує інформацію, може не побажати або просто не засвоїти її.
58. Значення зворотнього зв»язку й інформаційного шуму в інформаційному процесі
Важливу роль у комунікаціях відіграє зворотний зв'язок. За наявності такого зв'язку відправник і одержувач обмінюються комунікаційними ролями. Зворотний зв'язок необхідний, щоб з'ясувати, в якій мірі повідомлення було сприйняте і зрозуміле. Менеджер, котрий не налагодить зворотного зв'язку для отримання інформації, однак виявить, що ефективність його управлінських дій різко зменшилася.
У комунікаціях існує шум, який може змінити зміст інформації.
Шум — це будь-який додатковий сигнал, не передбачений джерелом інформації, він створює помилки в передачі. Сюди належать стенографічні помилки, помилки друкарок, помилки телетайпа, комп'ютера, неправильне тлумачення слів та ін.
В усній мові джерелом інформації є мозок, передавачем — голосові зв'язки, комунікаційним каналом — повітря, одержувачем — вухо слухача, користувачем — його мозок. Шум — це побічні звуки, що ускладнюють сприйняття повідомлення. Певні шуми є завжди, тому на кожному етапі процесу обміну інформацією відбувається деяке спотворення її змісту. Високий рівень шуму призводить до помітної втрати змісту і може повністю блокувати спробу встановлення інформаційного обміну.
