- •1. Основні етапи становлення та розвитку менеджменту як науки
- •2.Основні вчені з менеджменту і основні досягнення наукових шкіл
- •3.Школа наукового управління (1885—1920 рр.)
- •4. Виявлення відмінностей «адмін.. Школи» управління від «наукової»
- •5. Школа людських стосунків (з 1930р.)
- •6. Сутність розвитку менеджменту менеджменту в четвертомуінф. Періоді
- •7. Рівні розподілу праці менеджерів
- •8. Основні сучасні концепції менеджменту
- •9. Характеристика якостей, необхідних сучасному менеджеру
- •10. Характеристика основних змінних внутр. Серед. Орг.
- •11.Вплив зовнішнього середовища на діяльність орг.
- •12.Характеристика зовнішніх елементів прямого впливу
- •13.Характеристика зовнішніх елементів не прямого впливу
- •14.Управлінське рішення та його види
- •15.Етапи процесу прийняття управ. Рішення
- •16. Основні методи прийняття управ. Рішень
- •17.Характеристика факторів,що впливають на управ. Рішення
- •18.Сутність процедури організації виконання управ.Рішень
- •19.Поняття управлінського планування,етапи планування
- •20. Принципи управлінського планування
- •21. Концепція управління згідно з установ. Цілями
- •22.Характеристика основних методів функції планування
- •23.Основні ознаки класифікації планів в управлінні
- •25. Послідовність процесу стратегічного планування
- •26.Стратегічні альтернативи, їх характеристика
- •27. Організація як функція менеджменту,її складові
- •28. Основні проблеми, які виникають під час створення організаційної структури
- •29. Характеристика понять «делегування», «повноваження», «відповідальність»
- •3. Розрізняють два типи повноважень:
- •30. Посліддовність дій при розробці організаційної структури
- •31. Харакеристика лінійної структури, її переваги та недоліки
- •32. Характеристика лінійно-штабної структури, її переваги та недоліки
- •33. Характеристика функціональної структури, її переваги та недоліки
- •34. Характеристика матричної структури, її переваги та недоліки
- •35. Чому лінійний тип організаційної структури не використовують великі організації
- •37. Характеристика основних теорій мотивації, що відносяться до змістовних
- •38. Характеристика основних теорій мотивації, що відносяться до процесних
- •39. Методи стимулювання ініціативи співробітників
- •40. Різниця між змістовними і процес ними теоріями мотивації
- •1. Змістовні теорії мотивації.
- •2. Процесійні теорії мотивації.
- •42. Висновки з використання в практиці управління теорії справедливості
- •43. Поняття впливу, влади, лідерства, яка між ними відмінність
- •44. Суть процесу контролю
- •45. Види управлінського контролю
- •47. Характеристика ефективного контролю
- •49. Основні форми влади та їх характеристики
- •50. Лідерство, його основні види
- •IV Анархічне керівництво
- •V Адаптивне керівництво
- •51. Поняття стилів управління
- •IV Анархічне керівництво
- •V Адаптивне керівництво
- •52. Авторитарний стиль керівництва,його позитивні та негативні сторони
- •53. Демократичний стиль керівництва, його позитивні та негативні сторони
- •54. Ліберальний стиль керівництва, його негативні та позитивні сторони
- •55. Поняття комунікації і її основна роль у менеджменті
- •56. Етапи процесу комунікації
- •57. Перешкоди, що виникають в організації на шляху передачі інформації
- •58. Значення зворотнього зв»язку й інформаційного шуму в інформаційному процесі
30. Посліддовність дій при розробці організаційної структури
Розробляють організаційні структури зверху вниз. Послідовність розробки подібна до процесу планування. Спочатку керівники повинні здійснити розподіл організації на широкі сфери, потім поставити конкретні завдання - так само як у плануванні спочатку формулюються загальні завдання, а потім конкретні. Таким чином, послідовність дій така:
1. Розподілити, організацію по горизонталі на широкі блоки, які відповідають найважливішим напрямам діяльності по організації стратегії.
2. Установити співвідношення повноважень різних посад. Керівництво встановлює мету команд кожного рівня управління, подальший поділ на більш дрібні організаційні підрозділи для ефективнішого використання спеціалізації та попередження керівництва.
3. Визначити службові обов'язки як сукупність визначених завдань і функцій та доручити їх виконання конкретним особам. В організаціях, діяльність яких тісно пов'язана з технологією, керівництво розробляє конкретні завдання та закріплює їх за безпосередніми виконавцями, які несуть відповідальність за їх виконання.
Оскільки організаційні структури визначаються планами, то суттєві зміни в планах потребують змін і вструктурі. Вимоги зовнішнього середовища та цілі організації є тими чинниками, від яких значною мірою залежить організаційна структура.
31. Харакеристика лінійної структури, її переваги та недоліки
Лінійний тип організаційної структури управління.
Суть лінійного управління полягає в тому, що очолює кожен виробничий підрозділ керівник (орган ), який здійснює всі функції управління. Кожен працівник підрозділу безпосередньо підпорядковується тільки цьому керівнику (органу). В свою чергу, останній є підзвітним вищому органу. Підлеглі виконують розпорядження тільки свого безпосереднього керівника. Вищий орган (керівник) не має права віддавати розпорядження робітникам, минаючи їх безпосереднього керівника (тобто реалізується принцип єдності керівництва).
Переваги та недоліки лінійних структур управління.
Переваги |
Недоліки |
1. Встановлення чітких і простих зв’язків між підрозділами. 2. Єдність і чіткість розпорядництва. 3. Узгодженість дій виконавців. 4. Підвищення відповідальності керівника за результати діяльності очолюваного підрозділу. 5. Оперативність у прийнятті рішень. 6. Отримання виконавцями, пов’язаних між собою, розпоряджень і завдань, забезпечених ресурсами. 7. Особиста відповідальність керівника за кінцеві результати діяльності свого підрозділу. |
1. Високі вимоги до керівника, який повинен мати різнобічні знання і досвід з усіх функцій управління та сфер діяльності, що, в свою чергу, обмежує можливості керівника ефективно управляти організацією. 2. Перевантаження інформацією, великий потік документації, безліч контактів з підлеглими, вищими та суміжними структурами. 3. Відсутність спеціалістів з окремих функцій управління. 4. Невідповідність до зростаючих вимог сучасного суспільства. |
У практиці управління лінійна організаційна структура використовується рідко, як правило, малими та середніми фірмами, які здійснюють нескладне виробництво (однорідної продукції ) при відсутності широких зв’язків у кооперації.