Проектування полів з врахуванням рельєфу.

Розміщення полів сівозмін і робочих ділянок в значній мірі обумовлено рельєфом місцевості.

Важливе значення має експозиція та крутизна схилу. Схили різної експозиції відрізняються змитістю ґрунтів, термінами обробки і дозрівання сільськогосподарських культур. У зв’язку з цим прагнуть розташувати кожне поле на схилі однієї експозиції, а у випадку коли це неможливо, виділяють на кожній експозиції агротехнічно однорідні робочі ділянки. Це забезпечує одночасне дозрівання ґрунту для обробки, посіву, догляду за посівами, збір врожаю.

З метою створення кращих умов для правильного використання землі, поля розміщують довгою стороною поперек схилу. В цьому випадку основні роботи, які виконують в напрямі довгої сторони поля, будуть вестись в напрямі горизонталей. Це призведе до зменшення ерозійних процесів, в зв’язку з тим, що поверхневий стік затримується і перетворюється на внутрішній, що робить також позитивний вплив на урожай сільськогосподарських культур.

Великий вплив робить рельєф території на використання тракторних агрегатів. Виконуючи роботи на полі уздовж схилу, трактор витрачає додаткові зусилля для подолання підйому.

62.

Конфігурація поля

Розміри сторін і форму поля встановлюють, виходячи з вимог виконання в них виробничих процесів.

Найбільш прийнятною формою поля вважають прямокутну форму поля з оптимальною довжиною і шириною, які визначають величину робочого гону.

Довжина, ширина та конфігурація полів диференціюється з врахуванням спеціалізації сівозмін.

В більшості спеціальних сівозмін, насичених високо інтенсивними культурами розміри полів відносно невеликі, в зв'язку з цим форму поля в них наближають до квадрату.

При проектуванні полів в притабірних сівозмінах довжину полів розраховують виходячи із зручності організації випасу худоби; уникають гострих кутів і кривих меж.

Недоліком полів в формі трапеції – є скошеність короткої сторони, із за чого при роботі агрегатів поперек поля створюються залишкові кути.

Найгіршою формою поля вважають трикутник, особливо з гострими кутами,

Рівновеликість полів

Сівозміни повинні забезпечувати запланований вихід продукції і рівномірне використання робочої сили і засобів виробництва по всім рокам ротації. Дотримання такої вимоги неможливе без забезпечення рівновеликості полів. Але повністю дотримання цієї вимоги можливе тільки якщо орні масиви однорідні за природними умовам.

Просторові умови викликають необхідність допускати відхилення від середнього розміру поля. Величина відхилень в площі полів залежить від родючості ґрунтів. Допускається зменшення площі поля при відносно кращій родючості і збільшення - при нижчій.

Для цього фактичні площі полів сівозміни переводять в умовні, тобто приведені до однієї якості, і визначають відхилення від середнього розміру.

63.

Розміщення полезахисних лісосмуг

Полезахисні лісосмуги створюють більш придатні мікрокліматичні умови для вирощування сільськогосподарських культур в порівнянні з відкритою місцевістю.

Система лісосмуг сприяє кращому вологонакопиченню, створенню кращих мікрокліматичних умов (зниження випаровування вологи, зменшення сухості вітру і глибини промерзання ґрунту). Під впливом перелічених умов на захищеній лісосмугами площі підвищується врожайність сільськогосподарських культур.

Лісосмуги зменшують швидкість вітру і сухість повітря, затримують більше снігу і зменшують швидкість його розтавання, що поліпшує зволоженість ґрунтів.

Лісосмуги відрізняють по конструкції, ширині, набору порід, способу розміщення, призначенню.

Захисні смуги за призначенням поділяються на:

1. Вітроломні лісосмуги.

Проектують в умовах рівнинної місцевості. Основне її призначення – зниження швидкості вітру.

Вітроломні лісосмуги потрібно орієнтувати так, щоб вони розміщувались поперек основного напрямку суховійних вітрів і пилових бур. При цьому допускається відхилення від основного напрямку до 40^°.

Вітроломні лісосмуги складають з 3-4-5-ти рядів дерев, шириною 9-11 -13 м.

Ширину смуги захисного впливу вираховують в залежності від висоти дерев, коефіцієнту

захисного впливу, що в свою чергу залежить від кута атаки вітру.

Ефективність полезахисних лісосмуг характеризується періодом окупності вкладених засобів, додаткового чистого прибутку, отриманого з захищеної площі.

Полезахисні лісосмуги проектуються на межах полів сівозміни.

Якщо поруч з лісосмугою розташовують польовий шлях, то його проектують з навітряної сторони по відношенню до лісосмуги, вище по рельєфу, з менш затемненої сторони, краще зігріваємої.

2. Привододільні - на вододільних елементах рельєфу, які звичайно не прямолінійні; тому смугу розміщують прямолінійно, з відхиленням в бік південних та східних схилів.

2. Водорегульовані - впоперек схилів для затримання води та запобігання ерозії ґрунтів.

2. Прибалкові та приярові - на межах полів біля балок та ярів, для захисту від змиву ґрунту та закріплення берегів.

2. Водоохоронного призначення - на берегах річок, ставків, каналів. Їх проектують на території вище рівня високої води; ширина смуги 10-20 м.

2. Лісосмуги на землях, непридатних для сільськогосподарського використання (пісках, кам'янистих ділянках тощо). Ширина їх від 30 до 100 м.

7. Лісосмуги навколо населених пунктів та території ферм. Насаджують територіях, розташованих на відкритих місцях. Ширина смуги 20-30 м.

64.

У зв'язку з цим обґрунтування проектів землеустрою та оцінка проектних рішень повинні проводитися комплексно за певною системою критеріїв, яка включає наступні чотири групи:

- Нормативно-правові;

- Фінансово-економічні;

- Ресурсно-технологічні (технічні);

- Соціально-екологічні.

Ці критерії відображають головні аспекти оцінки реальності досягнення результатів проектів землеустрою.

До нормативно-правових критеріїв обґрунтування відносяться правові норми земельного, та інших видів законодавства, постанови уряду, розпорядження міністерств і відомств, вимоги стандартів, Сніпов. При неприпустимому відхиленні або недотриманні одного з цих актів навіть економічно ефективний проект не може бути реалізуємо.

Ресурсно-технологічні (технічні) критерії обґрунтовують ресурсну і технологічну реалізувати проекту.

До показників ресурсно-технологічного обгрунтування, що характеризує головним чином технологічну частину проектів, відносяться:

- Обсяг земляних та інших видів робіт;

- Протяжність лінійних інженерних комунікацій;

- Питомі витрати матеріалів і трудомісткість робіт;

- Періоди освоєння, будівництва та експлуатації об'єктів.

Ці показники служать для оцінки проектних рішень, що встановлюють розміри та конфігурації земельних ділянок, ухили поверхні території та інші зміни технологічних властивостей землі. Їх використання дозволяє оцінити відповідність застосовуваних типових технологічних схем виробництва робіт, машин і механізмів вимогам раціональної організації території і використання землі.

65.

Одними з основних показників, які свідчать про суспільну і комерційної доцільності інвестиційних процесів, є фінансово-економічні показники.

Економічне обґрунтування проекту полягає у виборі найбільш ефективних рішень окремих його складових частин і елементів.

Показники фінансово-економічного обґрунтування поділяються на складові економічного ефекту і витрат на його отримання.

Кошторисна вартість здійснення робочих проектів, питомі капітальні вкладення на одиницю обсягів робіт, щорічні витрати, включаючи амортизацію основних фондів і експлуатаційні витрати, представляють спільні вартісні витрати.

Економічний ефект може виражається в прирості вартості валової продукції, чистого доходу, скороченні або запобіганні втрат, пов'язаних з проведенням землевпорядних та інших видів робіт.

Заходи, які намічають в проекті, можна розділити на дві групи:

• такі, що не потребують значних капітальних витрат

такі, що потребують значних капітальних витрат на їх здійснення.

66.

Соціально-екологічні критерії, тісно взаємопов'язані між собою, застосовуються для оцінки зміни проектом соціальних та екологічних умов.

Намічені проектом внутрігосподарського землеустрою заходи чинять той чи інший вплив на соціальні умови, але ступінь його впливу, як правило, не має кількісного виразу.

Для характеристики соціальної ефективності проекту внутрігосподарського землеустрою можна використати наступні показники:

• Зменшення витрат часу на переїзди і заходи робітників;

• Поліпшення характеру обслуговування населення як в стаціонарних, так і в рухомих господарських центрах;

• Створення оптимальних розмірів трудових колективів і поліпшення умов управління виробництвом в підрозділах, цехах, бригадах;

• Підвищення рівня добробуту, створення сприятливих умов для ведення підсобного господарства;

• Регулювання балансу потреби і наявності трудових ресурсів в виробничих підрозділах, усунення сезонності і забезпечення рівномірного використання робочої сили;

• Поліпшення умов контрою за діяльністю трудових колективів і окремих робітників;

• Створення умов для відпочинку.

• підвищення продуктивності праці за рахунок поліпшення навколишнього середовища,

• зменшення техногенних впливів і вмісту в грунті шкідливих речовин до гранично допустимих концентрацій,

• запобігання екологічного збитку від забруднення, ерозії,

• збереження в грунті позитивного балансу гумусу т.п.