6. Практика роботи демонополізації економіки та розвитку конкуренції товаровиробників в м. Бердичеві.

Цю проблему можна розглядати легше в контексті діяльності на рівні житомирської області, оскільки в місті більшість підприємств місцевої промисловості входили в обласні об’єднання, створені в 80-90-х рр. адміністративним способом.

За погодження з Міністерством економіки та АМКУ в 1995 році виконувалась «регіональна програма ринкових перетворень економіки Житомирської області на 1995 рік».

Як результат виконання цієї програми приватизовано в 1995 році по групі А – 259 об’єктів, по групі Б – 165 об’єктів, з них підприємств загальнодержавної власності – 120, обласної комунальної власності – 87, підприємства комунальної власності міст і районів – 191 об’єкт.

В 1996 році продовжувався процес приватизації як передумова демонополізації, приватизовано ще 149 об’єктів. В цілому по області станом на 1.01.97 р. діють 1280 малих підприємств, 96 кооперативів, фондова біржа, 50 страхових компаній, 25 банківських установ, 2 фонди підтримки діяльності суб’єктів підприємства.

В квітні 1996 року розпорядженням облдержадміністрації №277 прийнятий «План заходів, щодо демонополізації економіки області» на основі розпорядження Кабміну від 15.01.1996 року «Про затвердження плану заходів щодо демонополізації економіки України та розвитку конкуренції в 1996 році». Створення обласне територіальне відділення АМКУ.

Метою обласного плану є формування відповідної структури виробництва, забезпечення достатньої кількості виробників кожного товару; вільного входження на ринок будь-якого суб’єкта, державної підтримки конкуренції, запобігання монопольного становища.

План цих заходів передбачав:

• захист інтересів підприємства та споживачів від монопольних зловживань, запобігання монопольній діяльності;

• зменшення залежності господарських суб’єктів від державних управлінських структур;

• реорганізація, ліквідація організаційних структур монопольного типу;

• розвиток конкуренції на регіональному ринку;

• реформування управління економікою області з урахуванням необхідності його децентралізації і скорочення кількості суб’єктів управління.

Планом затверджено перелік об’єктів, які підлягали демонополізації, в тому числі і такі, куди входили підприємства м. Бердичева. Розглянемо їх:

• Житомирське обласне підприємство м’ясної промисловості, куди входив Бердичівський м’ясокомбінат, розпалося на 5 самостійних підприємств.

• «Житомирхліб», зі складу якого вийшов Бердичівський хлібозавод, об’єднував 7 об’єктів.

• На базі майна ВАТ «Компанія Житомир автотранс» створено 21 самостійне підприємство, в тому числі і Бердичівське АТП 11837. Крім цих об’єднань ліквідовані «Житомир молоко», «Сортнасінняовощ», «Житомирльонопром» та інші.

В результаті цього створені ринки м’яса, м’ясопродуктів, молокопродуктів, хлібобулочних виробів, плодоовочевої продукції, льоноволокна та інші.

В квітні 1997 року Облдержадміністрація прийняла « План заходів області щодо конкурентної політики» на основі відповідної програми Кабміну. Уточнено перелік об’єктів демонополізації на 1997 рік, перелік основних товарів, товарних груп, які надходять на регіональний ринок і мають важливе соціально-економічне значення, передбачені заходи до розвитку конкуренції.

Бердичівський міськвиконком, планова комісія керування цією програмою в своїй діяльності і проводили наступну роботу:

• Сприяння розвитку малого підприємства (для цього представництвом ФДМУ надані в оренду приміщення 9720 м²;

• фірмі ВЕКАМ надано в оренду 600 м² приміщень, а також 25-ти торговим точкам;

• запровадження навчання фахівців основам конкурентної політики;

• запроваджений конкурс на право перевезення пасажирів автобусами. Обслуговування та ремонту житлового фонду.

Наприкінці 1997 року в Бердичеві єдиним підприємство, що займало монопольне становище на загальнодержавному ринку хімічного устаткування було ВАТ «Прогрес».

На початку ХХІ століття майже всі господарські об’єкти, що були у державній та комунальній власності, передано у приватно-приватно-колективну (корпоративну) власність. В державній власності залишились 2 об’єкти (виправні установи), а в комунальній – 3 (тепломережі, вокзал і «Комунсервіс»). Для малих і середніх підприємств (фірм) приватизація сприяла зростанню економічної ефективності. На жаль, такі великі, місто утворюючі підприємства як «Прогрес», «Комсомолець» («Беверс»), шкіряний завод, рафінадний завод, м’ясокомбінат, втратили економічний потенціал, окремі з них зникли або зникають.