Закон попиту та пропозиції. Економічна рівновага.
Вирішальну роль у мотивації дій виробників і споживачів відіграють ціни, доходи споживачів і прибутки підприємців.
Головними факторами у формуванні ціни є попит і пропозиція.
Підтвердження цього можна знайти на будь-якому ринку товарів. Укладання угоди купівлі-продажу передбачає домовленість про ціну. Ринкова угода, яка передбачає домовленість про ціну, відбувається за умови, коли бажання покупців придбати товар збіглося з бажанням продавців його продати.
Рішення (бажання) покупців придбати товар і є попитом. Рішення (бажання) продавців називається пропозицією (або пропонуванням).
Серед багатьох факторів, які можуть вплинути на попит, найголовнішими є економічні: ціна нашого товару, ціни інших товарів, доходи покупців, смаки та уподобання покупців, очікування покупців.
Якщо зафіксувати всі фактори, крім ціни нашого товару, на незмінному рівні, тобто тимчасово виключити дію інших факторів, то матимемо залежність, що називається функцією попиту від ціни. Записати це можна так:
Qд =F(p),
де Qд – обсяг попиту на певний товар, що його готові придбати покупці за певну ціну; р – ціна цього товару. Чим вища ціна на твар, тим менший попит, і навпаки, чим менша ціна, тим більший попит. Цю залежність називають законом попиту. Проілюструвати цей закон можна таблицею або кривою на графіку (Рис.1).
Табл.1. Попит і пропозиція на ринку зерна.
Ціна за 1 ц зерна, грошових одиниць |
Величина попиту, ц |
Величина пропозиції, ц |
500 |
10 |
60 |
400 |
15 |
40 |
300 |
25 |
25 |
200 |
40 |
15 |
100 |
60 |
10 |
Пропозиція. Серед факторів, які впливають на бажання продати, визначальну роль відіграють такі: ціна даного товару, ціни інших товарів, застосовувана технологія, податки, дотації виробникові.
Якщо зафіксувати на незмінному рівні всі фактори, крім ціни нашого товару, то матимемо функцію пропозиції від ціни, яку можна зобразити так:
Qs =F(p),
де Qs – обсяг пропозиції товару за певний час , що його згідні запропонувати продавцеві за певну ціну; p – ціна цього товару.
Якщо ціна вища, то на ринку пропонується більша кількість товару. Таку залежність називають законом пропозиції. Проілюструвати цей закон можна також таблицею або кривою на графіку (Рис.1).
Г
P
S
S
D
E
D
Q
QE
PE
E – точка економічної рівноваги,
pE – рівно вагова (ринкова) ціна,
pE = 300 грош. одиниць,
QE – рівновагова (ринкова) кількість зерна,
QE =25 ц.
DD – крива попиту
SS – крива пропозиції.
Ринкова ціна. Є ціна, при якій обсяг пропозиції попиту, тобто наміри покупців і продавців збігаються. Така ціна називається рівноважною або ціною рівноваги попиту та пропозиції. На графіку ця ціна PE = 300 грошових одиниць.
Графічне зображення даних таблиці показує, що криві попиту (ДД) і пропозиції (SS) перетинаються в одній точці (Е). Цій точці відповідає ціна рівноваги попиту і пропозиції (Рис.1).
Якщо ціна встановлюється на рівні, який перевищує ціну рівноваги, наприклад, P = 350, пропозиція перевищує попит і виникає надлишок продукту. Коли ціна нижча, ніж ціна рівноваги, наприклад P = 250, попит перевищує пропозицію і виникає дефіцит (недостача).
Вища ціна спонукатиме виробників збільшувати обсяги виробництва. Більша ж пропозиція створить проблему, як реалізувати свій товар. Продавці, конкуруючи між собою, почнуть знижувати ціну.
Так само ринкова ціна може встановитися на рівні нижчому, ніж рівень рівноваги. В цьому разі попит перевищить пропозицію і виникне дефіцит, який створить проблему, як придбати товар. Споживачі, конкуруючи між собою, почнуть пропонувати вищу ціну.
Механізм ринкової конкуренції є тим реальним інструментом, що незважаючи на можливі відхилення, повертає ціну до такого рівня, який врівноважує попит і пропозицію, а отже узгоджує інтереси виробників і споживачів.
Ціна ринкової рівноваги не лише збалансовує попит і пропозицію, а й інформує про шляхи раціонального розподілу ресурсів, є засобом саморегулювання відносин покупців і продавців, до того ж, засобом дуже демократичним.
Разом з тим слід пам’ятати, що сучасна господарська система розвинених країн світу – це оптимальне поєднання ринкових механізмів з державною централізованою економіко-соціальною політикою. Сутність такої політики, механізми моделі вивчаються у темі: «Державне регулювання національної економіки».