- •Динамічний синтез важільного механізму за коефіцієнтом нерівномірності руху.
- •Динамічний аналіз важільного механізму .
- •Проектування кінематичної схеми планетарного редуктора та побудова картини евольвентного зачеплення.
- •Проектування кінематичної схеми планетарного редуктора.
- •3.2 Побудова картини евольвентного зачеплення
- •4. Синтез кулачкового механізму.
Динамічний аналіз важільного механізму .
Величину реакцій в кінематичних парах використовуємо для розрахунку механізму на міцність. Зрівноважувальний момент для технологічних машин є рушійним моментом двигуна, а для машин- двигунів – моментом опору, який може подолати двигун із заданою швидкістю обертання.
1. Кутове прискорення ланки зведення в заданому положенні механізму φ1 визначаємо з рівняння руху в диференціальній формі:
(2.1)
де
–
,
відповідно
величина рушійного моменту, моменту
від сил опору, зведений момент інерції
ланок механізму і кутова швидкість
обертання ланки в заданому положенні
механізму;
–
момент інерції маховика
Значення параметрів, які входять до формули (2.1) визначають за результатами розрахунків у розділі 1.
2. У верхній лівій частині формату викреслюємо у масштабі для заданого положення механізму його схему, будуємо план швидкостей та план прискорень. Визначаємо лінійні швидкості та прискорення центрів мас, а також кутові швидкості та прискорення ланок.
3. Визначаємо величину інерційних навантажень на ланки механізму за формулами:
(2.2)
(2.3)
де Риі – головний вектор сил інерції, прикладений до центра мас S1 ланки; Миі – головний момент від сил інерції, прикладений до і-тої ланки; mі – маса 1-тої ланки: aSi - прискорення центрів мас; JSi – центральний момент інерції і-тої ланки; εi - кутове прискорення і-тої ланки.
Прикладаємо
на схемі у відповідних точках ланок
механізму сили ваги, сили і моменти від
сил інерції
-
та
силу опору (або рушійну силу для двигунів).
4. Зображаємо у правій частині аркуша в масштабі μl структурні групи і ведучу ланку механізму, прикладаємо до ланок сили ваги, сили і моменти від сил інерції, силу опору (рушійну силу для двигунів) та невідомі реакції в кінематичних парах.
5. Силовий розрахунок починаємо з останньої приєднаної структурної групи і закінчують ведучою ланкою.
Для визначення реакцій в кінематичних парах розглянемо рівновагу системи сил, які діють на структурні групи, складемо рівняння моментів сил і побудуємо плани сил. Будуючи плани сил, необхідно додавати спочатку всі сили, які діють на одну, а потім на другу ланки структурної групи. Для визначення реакції у внутрішній кінематичній парі структурної групи необхідно розглянути рівновагу всіх сил, які діють на одну з ланок, що входять до структурної групи.
6. Величину зрівноважувального моменту визначаємо двома способами. Спочатку силу Рзр визначаємо з умови рівноваги ведучої ланки, а потім з умови рівноваги важеля Жуковського. Вважаючи, що Рзр прикладена перпендикулярно до кривошипа, за формулою:
(2.4)
визначаємо два значення Мзр та порівнюємо їх. Величина відносної похибки не повинна перевищувати 5%.
Проектування кінематичної схеми планетарного редуктора та побудова картини евольвентного зачеплення.
Проектування кінематичної схеми планетарного редуктора.
Передавальне відношення редуктора визначаємо через кутові швидкості або частоти обертання вала двигуна і ведучої ланки механізму за формулою:
(3.1)
У двоступеневих планетарних редукторах ступені приймають однаковими.
Підбір кількості зубів і кількості сателітів однорядного планетарного редуктора здійснюємо у такій послідовності.
а) З умови співвісності:
(3.2)
і формули для передавального відношення:
(3.3)
потрібно
виразити
відношення
і встановити, яке з коліс 1 чи 2 менше.
б)
Задємо
значення кількості зубів меншого колеса
(
) і визначаємо
кількість зубів спряженого колеса та
колеса 2.
