2.1. Загальна характеристика Ужгородського району

Ужгород розташований у передгір'ї Карпат по обидва береги річки Уж.

Місто є адміністративним, освітнім, науковим і культурним центром Закарпатської області, на території якої проходять ділянки Державного кордону України з Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією.

Територія займає площу близько 40 кв.км, з них зелені масиви і насадження — 1574 га. Протяжність міста з півночі на південь - 7 км, зі сходу на захід - 5 км. Найвища точка Ужгорода - гора Велика Дайбовецка - 224 м. Клімат - помірно-континентальний, з теплим літом і м'якою зимою.

Населення Ужгорода багатонаціональне і нараховує близько 70-ти національностей, серед яких переважають українці, росіяни, угорці, словаки, чехи, євреї та ін.

Всього в Ужгороді проживає 125,6 тис. чоловік, і місто є найменшим за чисельністю обласним центром України.Щодо природно-географічних умов, то Ужгородський район у північній і східній частинах займає передгір'я останніх південних відрогів Карпат, так званого Вігорлато-Гутинського вулканічного хребта, який переходить у Потиську низовину. Як свідчать археологічні пам'ятки, відкриті за останню чверть століття, Ужгородський район у давнину був густо заселений, починаючи з давнього кам'яного віку і закінчуючи Середньовіччям.

Національний склад населення району за переписом 2001 року[1]

українці — 58,4%

угорці — 33,4%

цигани — 4,1%

росіяни — 2,0%

словаки — 1,6%

У́жгород (угор. Ungvár, словац. Užhorod; У́нґвар — до січня 1919, 9 листопада 1938 — жовтень 1944) — місто на ріці Уж, адміністративний центр Закарпатської області та Ужгородського району. Розташоване за 785 км від Києва, на кордоні зі Словаччиною.

Герб Ужгорода — офіційний герб міста, затверджений рішенням Ужгородської міської ради від 14 червня 1990 року. Являє собою німецький щит на синьому полі якого зображено, як із землі ростуть три золоті виноградні лози, що перетинають одна одну, з трьома листочками і двома гронами винограду на них.

Виноградна лоза в символіці міста відома з 1635 року, коли місто використовувало печатку з малюнком виноградного куща з трьома лозами та двома гронами. Герб на печатці обрамлював напис: «Sigillum civitatis Ungvariensis». Кольорове зображення герба Ужгорода відоме з 1701 року.

Водночас австрійські геральдисти XIX століття (К.Лінд, Г. Ґ. Штрель) подають герб Ужгорода в іншій кольоровій гамі: на червоному тлі з зеленої землі ростуть три зелені виноградні лози з двома золотими ґронами. Цікаво, що 1939 р. (користуючись, очевидно, працею Г. Ґ. Штреля як першоджерелом) саме в таких барвах герб Ужгорода (як один з елементів) відтворив у своєму проекті «великого державного герба УНР» український геральдист у Празі М.Битинський.

12 грудня 1905 року Міністерство внутрішніх справ Угорщини у своєму листі переслало в Ужгород офіційний опис герба: «Щит в стилі бароко, синього кольору, на якому із зеленої землі росте виноградний кущ з трьома виноградними лозами, з яких крайні посередині щита перетинають одна одну і з них звисає по одному грону, а з кожної з трьох лоз звисає по одному зеленому листку».

На будівлі міської лікарні в 1913 році був зображений герб, де лози і листя винограду були вилиті із золота. Саме така кольорова гама вважається «справжньою», тобто такою, яка відповідає первинному вигляду герба.

Економіка

Ужгород є важливим економічним центром області, володіє розвиненою бізнес-інфраструктурою підтримки підприємництва. У місті зосереджено 4358 об'єктів господарювання (25,4% загальної кількості об'єктів області). Розвинуте підприємництво. На 10 тис. населення в місті припадає 164 малих підприємства при середньому показнику по області та по Україні — 60 одиниць. Зареєстровано 9,6 тис. підприємців — фізичних осіб. Найбільша кількість суб'єктів підприємницької діяльності юридичних осіб здійснюють діяльність у торгівлі — 525 од, в промисловості — 453, у будівництві — 128, операціями з нерухомістю займаються 327, транспортні послуги надають 79 підприємств. У готельному та ресторанному бізнесі здійснюють діяльність 69 суб'єктів підприємницької діяльності.

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі реалізованої продукції, робіт та послуг займає оптова і роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами та послуги з їх ремонту — 75,2%, промисловість −14,5%, будівництво — 4,4%, транспорт — 2, 3% операції з нерухомістю — 1,5%, готельний та ресторанний бізнес — 0,6%, фінансова діяльність — 0,3%. 3а три останні роки активізувалося іноземне інвестування. Надходження прямих іноземних інвестицій дозволили створити нові спільні підприємства, а на ряді діючих провести модернізацію виробництва. За видами економічної діяльності найбільше інвестицій спрямовано у розвиток обробної промисловості (35,3 млн. $), торгівлю і побут (8,8 млн. $), готелі та ресторани (2,3 млн. $) і будівництво (1,4 млн. $). Інвестиційну діяльність в місті здійснюють інвестори з 28 іноземних держав.

Промисловість

Ужгород є найважливішим економічним центром Закарпаття, тут знаходиться понад 5 тис. суб'єктів господарської діяльності, з них 90% — приватної або колективної власності. Основними галузями промисловості є харчова, легка, деревообробна, меблева, виробництво машин та устаткування. Провідні підприємства міста, залучивши внутрішні резерви та іноземні інвестиції, провели реконструкцію і модернізацію виробництв, випускають на сьогодні конкурентоспроможну продукцію на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Лідерами у харчовій промисловості є:

Ужгородський коньячний завод;

ТОВ «Скілур» — виробництво вин;

ТОВ «Ріо-Кола»;

ТОВ «Кристал-Лкжс» — випуск мінеральної води та безалкогольних напоїв;

ВАТ «Геліос» — виробництво майонезів, кетчупів.

У легкій промисловості:

ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика»;

ТОВ «Фабрика швейних виробів Мірей» — швейні вироби в асортименті;

ЗАТ «Ужгородська взуттєва фабрика».

У лісовій та деревообробній:

ТОВ «ЕНО-Ужгород ЛТД» — виробництво меблів;

ТОВ «Тріо-Транс»;

СП ТОВ «Рейн»;

СП ТОВ «Захисник» — виробництво столярно-теслярських виробів та виробів з деревини.

У машинобудуванні та металообробці:

ПАТ «Ужгородський Турбогаз» — виробництво обладнання для газоперекачувальних станцій, запірної арматури для транспортування газу;

ТОВ «Гал ЛТД» — виробництво електродвигунів;

ТОВ «Матяш і Матяш» — випуск джгутів автомобільних для головних складальних конвеєрів «Ауді» та «Фольксваген»;

СП «Техніка» — газові конвектори.

У хімічній промисловості:

ТОВ «Хенкель-Ужгород» — випуск нових видів пральних порошків та інших товарів побутової хімії.

Ужгород є найбільшим транспортним вузлом Закарпатської області, через який проходить низка європейських автошляхів — E50, E58, E573, а також міжнародні автошляхи М06, М08 та автомобільний шлях національного значення Н13. Діють залізнична станція Ужгород та аеропорт Ужгород. У місті розташований пункт пропуску на кордоні із Словаччиною Ужгород—Вишнє Німецьке. Зовнішні зв'язки міста та його приміської зони забезпечуються повітряним, залізничним та автомобільним транспортом.

Перший автобус по Ужгороду почав здійснювати перевезення в лютому 1923 року. Довжина маршруту була близько 3 км (його маршрут проходив через нинішній пішохідний міст і Театральну площу). Автобус зупинявся на цьому шляху в найбільш важливих місцях. Автобус міг перевозити 30 осіб. Сьогодні транспортна мережа міста об'єднує 25 автобусних маршрутів та розгалужену мережу таксомоторних перевезень. На автобусних маршрутах працюють мікроавтобуси в режимі «маршрутне таксі». Щоденно перевозиться біля 38 тис.пасажирів. Місто Ужгород і його приміська зона зв'язані з загальною мережею автомобільних доріг України, дорогами державного значення — магістральними і регіональними, а також дорогами місцевого значення — територіальними та районними.

Авіаційні перевезення здійснює Закарпатське обласне КП "Міжнародний аеропорт «Ужгород». Роком народження аеропорту вважається 1924 рік. Аеропорт інтенсивно використовувався у 1987–1990 роках, коли приймав 18 літаків на добу та щорічно перевозилось 146 тис. пасажирів. З 1992 року аеропорт відкритий для міжнародного сполучення. Загальна площа льотного поля — 97,12 га. Злітно-посадкова смуга з капітальним покриттям має довжину 2040 метрів і може приймати літаки Ан-24, Ан-26, Як-40, Як-42, Л-410, Cessna, Falcon. На даний час аеропорт виконує регулярні рейси Ужгород-Київ, а також чартерні рейси на замовлення.

Залізничний рух розпочався у другій половині XIX ст. Перша залізнична лінія вела до м.Чоп. Її будівництво було розпочато в 1870 році на основі закону № XXVIII в напрямку Ужгород — Ньїредьхаза. І вже в 1872 році запущено в дію перший відрізок цієї залізниці Ужгород — Чоп. Протягом 1915–1916 рр.. побудовано першу вузькоколійну залізницю в напрямку Ужгород — Анталовці. Сьогодні залізниця забезпечує надійний зв'язок Ужгорода з іншими регіонами країни, а також з сусідніми країнми. На південь відходить одноколійна електрифікована лінія на Чоп, по якій ходять пасажирські поїзди на Львів через головний карпатський хід, а також електропоїзди на Мукачево і дизельні поїзди на Королево/Солотвино. На північ відходить одноколійна електрифікована лінія на Львів через Сянки/Самбір, по ній ходять електропоїзди на Сянки/Волосянку, а також потяг Солотвино-Львів. Існує також одноколійна електрифікована лінія широкої колії через кордон на Кошице, але по ній здійснюються тільки вантажні перевезення. В Ужгороді в 2004 році запрацював новий сучасний вокзал європейського рівня. Ужгородським відділенням Львівської залізниці щорічно перевозиться 3,5 млн тонн вантажів та відправляється понад 10 млн пасажирів, включаючи приміські перевезення.

Ужгород — єдиний обласний центр України, в якому відсутній електротранспорт.

Крім цього, в місті діє мала вузькоколійна дитяча залізниця, побудована в 1947 році, яка з'єднує центральну частину міста (пл. Театральна) з Підзамковим парком.

Освіта і наука

Гімназії

Ужгородська гімназія

Лінгвістична гімназія імені Т. Г. Шевченка

Ужгородська угорськомовна гімназія ім. Другетів

Вищі навчальні заклади

Ужгородський національний університет (УжНУ)

Закарпатський художній інститут (ЗХІ)

Природничо-гуманітарний коледж УжНУ

Ужгородська Українська Богословська Академія ім. святих Кирила і Мефодія

Карпатський університет ім. Августина Волошина (КаУ)

Ужгородський комерційний технікум

Ужгородська Богословська Академія ім. Блаженного Теодора Ромжі.

Засоби масової інформації

В Ужгороді веде свою діяльність абсолютна більшість обласних засобів масової інформації. Відмінною рисою функціонування ЗМІ є багатомовність друкованих, теле, радіо-та електронних ЗМІ.

Друковані ЗМІ

«Новини Закарпаття»

«Ужгород»

«РІО»

«Закарпатська правда»

«Європа-центр»

«Трибуна»

«ФЕСТ»

«Подкарпатская Русь» (рос.)

«Підкарпатський словак» (слов.)

«Kárpáti Igaz Szó» (угор.)

«Романі яг» (ром.)

Телебачення[ред. • ред. код]

ОДТРК «Тиса-1» (супутникове, ефірне та кабельне мовлення)

ТРК «Даніо» (ефірне та кабельне мовлення)

ТРК «Перший кабельний» (кабельне мовлення в межах Ужгорода та прилеглих сіл)

Радіо

«Тиса-FM»

«Версія»

«Русское радио»

«Kiss-FM»

«Хіт-FM»

РК «Громадське мовлення»

«Шансон»

«Super Radio»

«Наше радіо»

«Gala radio»

«Ера FM»

«Світ»

«Ретро FM»

Електронні ЗМІ[ред. • ред. код]

Закарпаття-онлайн (www.zakarpattya.net.ua)

Новини Ужгорода (www.uzhgorod.in)

Заголовок (www.zaholovok.com.ua)

Час Закарпаття (www.chas-z.com.ua)

Вся Закарпатська правда (www.vsapravda.info)

РІО (www.rionews.com.ua)

Varosh (www.varosh.com.ua)

Reporter (www.ua-reporter.com)

Театри, музика та кіно

В Ужгороді діють такі театри:

Закарпатський обласний театр ляльок «Бавка». У приміщенні, яке зараз займає театр, у 1920-х роках діяв перший у краї «Руський театр „Просвіта“» під керівництвом видатного українського театрального діяча Миколи Садовського, про що свідчить меморіальна дошка на будівлі.

Закарпатський обласний державний український музично-драматичний театр

Відомими музичними колективами Ужгорода є:

Заслужений академічний Закарпатський народний хор — заснований 25 вересня 1945 року у м. Ужгороді як Закарпатський ансамбль пісні і танцю. У 1947 реорганізований у народний хор. У 1959 році, Указом Президії Верховної Ради УРСР, Закарпатському народному хору присвоєно почесне звання «Заслужений колектив УРСР». Візитками уславленого колективу є відомі хорові твори, такі як «Верховино, світку ти наш», «Ой, на плаю вівці пасуть», «Гей, на високій полонині», хореографічні картинки «Вівчарі на полонині», «Березнянка», «Тропотянка» та багато інших. Заслужений Закарпатський народний хор — єдиний в Україні професійний колектив, який пропагує і збагачує не тільки українську пісенну й хореографічну культуру, а й мистецтво всіх національних меншин Закарпаття.

Камерний хор «Cantus» Створений у 1986 році. У репертуарі колективу духовна музика, музика Ренесансу, українські народні пісні, твори українських та зарубіжних сучасних композиторів, спірічуелсі і джазові композиції. «Cantus» — лауреат міжнародних конкурсів, учасник багатьох національних хорових форумів і фестивалів в Угорщині, Словаччині, Польщі, Словенії, Австрії, Італії, Німеччини, Британії, Франції та Швейцарії. За роки плідної творчої діяльності колективом підготовлено і показаний близько вісімдесяти високохудожніх концертних програм. З 1992 року камерний хор «Cantus» реорганізовано в професійний колектив Управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації. Еміль Сокач — організатор і художній керівник камерного хору «Cantus», нині заслужений артист України, в 1983 році закінчив Київську державну консерваторію ім. П. І. Чайковського по класу професора, народного артиста України Г.Кречка.

Симфонічний оркестр Закарпатської філармонії — оркестр при Закарпатській філармонії. Заснований в грудні 2005 року. До 2010 року оркестром керували Олена Короленко та Вікторія Свалявчик, з 2010 року — Вікторія Цанько.

Оркестр брав участь у фестивалях «Музичне сузір'я Закарпаття», другий Фестиваль музики Є.Станковича, Міжнародний мистецький конкурс-фестиваль «Гран-прі Карпатського регіону».

Музеї та картинні галереї[ред. • ред. код]

Закарпатський краєзнавчий музей у приміщенні Ужгородського замку.

Закарпатський музей народної архітектури та побуту

Закарпатський обласний художній музей імені Йосипа Бокшая

Зоологічний музей УжНУ

Меморіальний будинок-музей Федора Федоровича Манайла

Меморіальний будинок-музей Андрія Коцки

Художня галерея «Ужгород»

Мистецький центр «Галерея Ілько»

Бібліотеки

Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека (фонд 500 000 одиниць зберігання)

Наукова бібліотека Ужгородського національного університету (фонд 1,5 млн одиниць зберігання)