Одеський національний медичний університет

Кафедра дитячих інфекційних хвороб

Методичні рекомендації

з самостійної роботи студентів (СРС)

Навчальна дисципліна: «__________Дитячі інфекційні хвороби________»

Модуль № ______ «__________________________________________»

Змістовий модуль № ____ «___________________________________»

Тема заняття СРС : «TORCH-інфекція у дітей»

Курс _____5_________ Факультет _________медичний______________

Обговорено та затверджено на

методичній нараді кафедри

« »______________20____р.

Протокол № ____.

Зав. кафедри: д.мед.н.,професор

________Харченко Ю.П.

Одеса – 20____р.

Модуль 1. «______________________________________________»

Змістовий модуль ___ «____________________________________»

Тема № ___ «____TORCH-інфекції __у дітей___________________________»

Актуальність теми: Обумовлена суттєвою патологією, яка виникає у новонароджених дітей при TORCH-інфекції (токсоплазмоз, цитомегаловірусна інфекція, герпетична, краснуха); складною клінічною симптоматикою і лабораторною діагностикою та складним і нерідко неблагоприємним прогнозом. У дітей з TORCH-інфекцією, які вижили, дуже часто у подальшому розвиваються серйозні порушення здоров'я. Віддаленими наслідками перенесених вроджених інфекцій є різноманітні психоневрологічні, нейросенсорні, соматичні, ендокринні та інші порушення, які призводять до інвалідизації дітей та значного зниження якості їх життя.

1. Конкретні цілі:

   • аналізувати частоту та розповсюдженість хвороб з групи TORCH-інфекції; можливість етіологічної розшифровки клінічної симптоматики хвороб з групи TORCH-інфекції;

   • пояснювати необхідність повсюдного обстеження жінок на етапі планування вагітності та в період самої вагітності на TORCH-інфекції;

   • запропонувати дифдіагностику між хворобами з групи TORCH-інфекції;

   • класифікувати хвороби з групи TORCH-інфекції;

   • намалювати графіки, схеми з симптоматики та діагностики TORCH-інфекції;

   • проаналізувати матеріали клініко-лабораторного обстеження новонароджених на групу TORCH-інфекції (результати ІФА, ПЦР);

   • скласти оптимальні схеми діагностики, диф. діагностики, лікування, профілактики TORCH-інфекції.

3. Міждисциплінарна інтеграція (Базові знання, вміння, навички,

необхідні для вивчення теми):

Назви попередніх дисциплін	Отримані навички
Медична хімія	Розшифрувати біохімічні показники в нормі та при захворюваннях у дітей
Анатомія людини	Знати анатомо-фізіологічні особливості органів у дітей
Гістологія, цитологія та ембріологія	Знати цитоархітектоніку органів у дітей
Фізіологія	Описувати нормальну фізіологію різних систем у дітей різного віку.
Мікробіологія, вірусологія та імунологія	Визначати мікробіологічний спектр інфекційних чинників захворювань з групи TORCH-інфекції
Фармакологія	Розрахувати дози основних препаратів, що застосовуються при лікуванні хвороб з групи TORCH-інфекції у дітей
Пропедевтика педіатрії	Демонструвати методику суб’єктивного та об’єктивного обстеження новонародженого та дитини
Догляд за хворими	Володіти маніпуляціями з догляду за дітьми із захворюваннями з групи TORCH-інфекції
Медична психологія	Проводити психологічне консультування батьків та дітей з захворюваннями з групи TORCH-інфекції

4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які має

засвоїти студент при підготовці до заняття:

-TORCH-інфекція -токсоплазмоз, цитомегаловірусна інфекція, герпетична, краснуха;

- АТ – антитіла;

-АГ- антиген;

-ВК-вроджена краснуха;

-ВПГ- вірус простого герпесу;

-ВТ-вроджений токсоплазмоз;

-ВУІ-внутрішньоутробні інфекції;

-ЕКГ- електрокардіографія;

-ЗВУР-затримка внутрішньоутробного розвитку;

-ІФА- імуноферментний аналіз;

-ПЛР-полімеразна ланцюгова реакція;

-ЦМВ- цитомегаловірус.

2. Теоретичні питання до заняття:

1.Які інфекційні захворювання можна віднести до групи TORCH-інфекцій.

2.Які існують шляхи проникнення інфекції до плода?

3.Які клінічні симптоми характерні для природженої цитомегаловірусної інфекції?

4.Які клінічні симптоми характерні для природженої краснухи?

5.Які клінічні симптоми характерні для природженої герпетичної інфекції?

6.Які клінічні симптоми характерні для природженого токсоплазмозу?

7.Методи специфічної лабораторної діагностики TORCH-інфекцій.

8.Принципи лікування дітей з TORCH-інфекцією.

9.Заходи щодо профілактики TORCH-інфекції та проведення диспансеризації у дітей.

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуватимуться на занятті:

1. Провести клінічне обстеження дітей із TORCH-інфекцією;

2.Призначити необхідні лабораторні та інструментальні обстеження, та дати оцінку лабораторним даним;

3.Призначити необхідне лікування.

5. Зміст теми:

Шляхи проникнення інфекції до ембріона та плоду:

1. Висхідний (трансцервікальний) – проникнення інфекції із слизової оболонки піхви чи шийки матки в навколоплідні води.

2. Гематогений (трансплацентарний) - проникнення інфекції із крові вагітної через плаценту до плода по пупковій вені.

3. Трансоваріальний – проникнення інфекції із черевної порожнини матері через маткові труби.

Природжена ЦМВІ

Залежно від терміну вагітності, в якому відбулося інфікування ЦМВ, виникають різні ураження (бластопатії, ембріопатії та фетопатії). При зараженні на 1-14 день вагітності розвиваються бластопатіЇ: загибель зародка, викидень або формування системної патології, подібної до генетичних захворювань.

При зараженні на 15-75 день розвиваються ембріопатії: вади розвитку на органному або клітинному рівні (справжні вади) чи викидні. Серед вад розвитку: з боку серцево-судинної системи — дефект міжшлуночкової та між передсердної перегородок, фіброеластоз ендокарда, вади розвитку клапанів аорти, легеневого стовбура, з боку ЦНС частіше відзначають мікроцефалію, мікрогірію, гідроцефалію, порушення архітектолніки головного мозку. Можливе виникнення вад розвитку травного тракту, нирок, легенів, нижніх кінцівок та інших органів. При зараженні на 76-180 день вагітності розвиваються ранні фетопатії: запальні реакції з альтеративним та ексудативним компонентом і виникненням фіброзно-склеротичної деформації органів (хибні вади). Можливе переревання вагітності.

При зараженні з 181 дня до пологів розвиваються різні фетопатії: маніфестні запальні реакції з ураженням різних органів і систем (гепатит, енцефаліт, тромбоцитопенія, пневмонія тощо).

Найбільш типовим симптомокомплексом клінічної картини природженої ЦМВ є: тромбоцитопенічна пурпура (76%), жовтяниця (67%), гепатоспленомегалія (60%), мікроцефалія (53%), гіпотрофія (50%), недоношеність (34%), гепатит (20%), а також енцефаліт, хоріоретиніт, пневмонія, нефрит. При інтранатальному інфікуванні перебіг захворювання в основному визначається особливостями преморбідного стану новонародженого (зрілість, доношеність, супутні захворювання). У недоношених, ослаблених дітей з обтяженим перинатальним анамнезом клінічна маніфестація ЦМВ можлива вже на 3-5 тижні життя.

Найбільш характерним для природженої ЦМВ є ураження ЦНС. Рефлекси у новонароджених при цьому пригнічені, інколи спостерігаються розлади ссання та ковтання, синдром пригнічення. Часто виявляють ураження з боку черепних нервів з появою косоокості, ністагму, асиметрії обличчя. М'язова гіпотонія змінюється підвищенням тонусу м'язів кінцівок. З перших днів захворювання можливі судоми.

Під час обстеження цих дітей за допомогою методу ЯМР томографії виявляють розширення бокових шлуночків мозку та субарахноїдального простору, оліго- та пахігірію, уповільнену та патологічну мієлінізацію, паравентрикулярні кісти, кальцифікацію речовини мозку. Найбільш тяжким ураженням ЦНС при ЦМВ є енцефаліт, який виникає ізольовано чи на фоні генералізованої інфекції. Лихоманка при енцефаліті носить затяжний характер, температурна крива-неправильного типу чи хвилеподібна. Зміни з боку ЦНС характеризуються загальномозковими та вогнищевими симптомами. У всіх дітей відзначають підвищену судомну готовність-від сіпань до дифузних клоніко-тонічних судом. Тяжкість ураження може підвищуватися внаслідок крововиливів у мозок, які характерні для ЦМВ. Частими проявами природженої ЦМВ є сліпота та глухота.

Однією з характерних ознак природженої ЦМВ є інтерстиціальна пневмонія з ураженням бронхів та бронхіол і розвитком перибронхіту, який не піддається традиційним методам лікування. У третини хворих уражаються нирки з можливим нефротичним синдромом.

У 90-97% дітей відзначають субклінічну форму природженої ЦМВ. Але результати подовжених спостережень свідчать, що у 30-90% з них у найближчі 2-7 років розвиваються різні дефекти слуху, зору, зубів, розумова відсталість, епісиндром, відзначають розлади поведінки, погану успішність у школі. Зниження слуху може прогресувати до 3-4 років, а іноді навіть до шкільного віку. Вважають, що 1 на 1000 всіх випадків глухоти у дітей є наслідком внутрішньоутробної ЦМВ. Природжений хоріоретиніт може мати рецидивуючий перебіг і призводити до втрати зору.

Природжена краснуха

У 1942 р. Норберт Грег докладно описав характерні для краснухи аномалії розвитку, такі, як катаракта, мікрофтальм, ретинопатія, помутніння рогівки, вади серця, зменшена маса тіла при народженні, глухота. Грег вперше описав класичну тріаду природженої краснухи: катаракта, вада серця, глухота.

Крім того, існує розширений синдром природженої краснухи, при якому крім зазначених синдромів відзначають мікроцефалію, глаукому, розщеплення піднебіння, інтерстиціальну пневмонію, гепатит, міокардит, менінгоенцефаліт, ураження вестибулярного апарату, вади органів сечостатевої системи, дерматит, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, гіпогаммаглобулінемія.

Серед вад серця найбільш часто зустрічається незрощення артеріальної протоки, вади аортального клапана, стеноз аорти, коарктація аорти, дефекти перегородок (міжшлуночкової, міжпередсердної). Вади синього типу майже не зустрічаються.

Катаракта – наслідок прямої дії вірусу, який може персисту вати у кришталику впродовж декількох років. Аномалія може бути відсутня при народженні дитини і розвинутися протягом періоду новонародженості. Глаукома виявляється значно рідше за катаракту. Часто виявляють ретинопатію. Зміни з боку очей можуть виникнути через декілька років після народження.

Найбільш частий дефект у дітей з природженою краснухою – глухота, яка може бути легкою або сильною. Легкі форми туговухості часто виявляють через декілька років.

Ураження нервової системи проявляються порушенням свідомості, сонливістю, дратівливістю, судомами, зниженням м’язового тонусу, паралічами. В подальшому відзначають різного ступеня рухливі порушення, гіперкінези, судоми, відставання у розумовому розвитку.

Тромбоцитопенічна пурпура виникає одразу після народження і найбільш виражена на 1 тижні.

Типовими проявами природженої краснухи є гепатити, гепатоспленомегалія, які супроводжуються жовтяницею з високим рівнем білірубіну в корові, гемолітична анемія з характерним ретикулоцитозом та деформованими еритроцитами, відкрите переднє тім’ячко, серозний менінгіт, інтерстиціальна пневмонія, ураження трубчастих кісток. На відміну від подібних уражень при сифілісі, зміни в кістках при краснусі зникають через 1-2 міс. Більша частина неонатальних уражень також зникає протягом 6 міс.

Зустрічаються і більш рідкі порушення при краснусі: вади розвитку органів сечостатевої системи (крипторхізм, гіпоспадія, гідроцеле, дворога матка, дводольні нирки), травного тракту (пілоростеноз, атрезія жовчних проток), різноманітні шкірні прояви: дерматит, пігментні плями, кальцифікати мозку.

У дітей з природженою краснухою здебільшого мала маса тіла, маленька довжина тіла, вони значно відстають у фізичному розвитку. У віці до 4 років помирають близько 16% дітей внаслідок вад серця, сепсису, ураження внутрішніх органів.

Під час тривалого спостереження у дітей, народжених матерями, які в період вагітності перенесли краснуху, і у яких в період новонародженості не було ніяких змін у стані здоров’я, протягом найближчих 7 років виявили зниження розумових здібностей, вони не могли вчитися у звичайній школі.

Герпетична інфекція

Форми герпетичної інфекції у новонароджених:

1. Локалізована із ураженням шкіри і слизових оболонок рота та очей – виявляють в 20-4-% випадків ГІ у новонароджених. У дитини утворюються поодинокі пухирці чи їх групи на фоні еритеми та набряку різних ділянок тіла. Частіше вони з’являються на 5-14 день життя дитини, при транс плацентарному зараженні дитина вже народжується з елементами висипу. З часом на місці пухирців утворюється ерозія з наступною пігментацією шкіри на її місці. Ураження очей перебігає у вигляді кератокон’юнктивіту, увеїту, хоріоретиніту, дисплазії сітківки. При цьому можливі виразка рогівки чи атрофія зорового нерва.

2. Герпетичне ураження ЦНС – виявляють в 30% випадків ГІ у новонароджених. Енцефаліт виникає частіше через 2-3 тижня після народження. Клінічна симптоматика захворювання наростає миттєво. Спочатку у дитини підвищується температура тіла, виникають в’ялість, яка змінюється збудженням, тремор, блювання, знижується апетит. Через 1-3-дні порушується свідомість, виникають генералізовані судоми, кома. Захворювання у 55% дітей протягом 6-7 днів закінчується летально, а в інших відзначають тяжкі залишкові явища.

3. Генералізована форма – виявляють в 20-50% випадків ГІ у новонароджених. Хвороба розвивається через 5-10 днів після народження і за клінічною картиною нагадує неонатальний сепсис. Дитина стає в’ялою, зригує, порушується дихання, виникає ціаноз. Відзначають гепатолієнальний синдром, пухирцевий висип на шкірі та слизових оболонках, жовтяницю, геморагічний синдром, олігурію, пригнічення свідомості, генералізовані судоми, гіпербілірубінемію, підвищення активності трансаміназ, азотемію, гіпоглікемію, тромбоцитопенію. Летальність при генералізованих формах ГІ у новонароджених може досягти 80-90%.

Природжений токсоплазмоз

Інфекція може бути передана плоду трансплацентарно від вперше (гостро) інфікованої імунокомпетентної вагітної. Від матері із скомпрометованою імуною системою токсоплазмоз може передаватися як при гострій інфекції, так і при ре активації хронічної латентної інфекції.

Якщо інфікування майбутньої матері відбулося у першому триместрі вагітності то ризик інфікування плода складає 15-25%. Така вагітність може закінчитися викиднем, мертво народженням, народженням дитини з тяжким ураженням ЦНС, очей (катаракта, колобома); рідше уражаються інші органи, що призводить до інвалідності або смерті дитини в перші дні чи на першому році життя, в наслідок тяжких вад, несумісних із життям. Частота інфікування плода у 2 триместрі складає 52-54%. Дитина народжується з клінічними ознаками хронічного токсоплазмозу, оскільки гостра стадія пройшла в антенатальний період. Відзначають триаду Піркентона: гідроцефалію з судомним синдромом, кальцифікатами у мозку та запальним процесом з боку очей. Якщо жінка захворіла на гострий токсоплазмоз у 3 триместрі вагітності, вірогідність інфікування плода складає 65%, тобто підвищується з терміном гестації. Біля 10% новонароджених мають клінічні прояви гострого токсоплазмозу: жовтяниця, гепатолієнальний синдром, природжений кардит, серозний менінгіт, пневмоніт, тривала лихоманка, папульозно-геморагічний висип.

Новонароджений з гострим токсоплазмозом може одужати або через розвиток токсоплазмозного сепсису з поліорганими ураженнями, в наслідок запізнілої діагностики і несвоєчасно проведеного лікування померти. У недоношеної чи незрілої дитини при народженні можуть бути клінічні ознаки сепсису, особливо у разі поєднання з TORCH-інфекцією. Майже у 90% дітей, інфікованих у 3 триместрі вагітності, не виявляють симптоми природженого токсоплазмозу при народженні, але без проведення специфічного лікування інфекція у подальшому майже завжди призводить до виникнення хоріоретиніту або інших уражень очей, порушень рухової і розумової діяльності, формування судомного синдрому, втрати слуху. У недоношених ураження ЦНС і очей розвивається в перші 3 міс життя. У дітей з субклінічними проявами, захворювання при народженні у віці від 1 міс до 9 років може розвинутися клінічно виражена форма х

вороби.

Алгоритм проведення лабораторного обстеження вроджених TORCH-інфекції:

1 етап – тестування на наявність специфічних АТ класу М і G методом ІФА, а також визначення АГ методом ПЛР. Виявлення Ig М в крові новонародженого є критерієм ВУІ;

виявлення Ig G в крові новонародженого навіть на високому рівні, без зіставлення з материнськими титрами не є діагностично значущим; значно більш високий рівень Ig G у новонародженого чим у матері, може свідчити про ВУІ; наявність постійно високих титрів специфічних АТ і Ig G у дітей у віці від 6-ти до 12-ти тижнів життя ретроспективно підтверджує діагноз.

2 етап – не раніше ніж через 2-3 тижні повторне обстеження методом ІФА на визначення Ig G в динаміці (зріст більше ніж у 2 рази свідчить про ВУІ).

3 етап - обов'язкове обстеження методом ПЛР для визначення ДНК в крові, лікворі чи інш. Здійснюється прогноз інфекції, якщо призначалося лікування.

6.Рекомендована література:

основна:

• Інфекційні хвороби у дітей/Під ред. С.О.Крамарьова, О.Б.Надраги. Підручник для студентів вищих медичних закладів 4 рівня акредитації та лікарів інтернів, К.: ВСВ Медицина, 2010.- 392 с.

додаткова:

- Дитячі інфекційні хвороби (Клінічні лекції). Під. ред проф. С.О. Крамарева —Київ, “МОРІОН”. - 2003.- 480 с.

- Руководство по инфекционным болезням у детей/ В.Ф.Учайкин. - М.: ГЕОТАР Медицина, 2010. - 809 с., С.

- Накази МОЗ України «Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні», «Про удосконалення організації медичної допомоги дітям підліткового віку», та по протоколах за спеціальностями «педіатрія», «дитячі інфекційні хвороби» та інш. МОЗ України. - Київ, 2005. - 414 с.

7.Орієнтуюча картка для самостійної підготовки студента з

використанням літератури з теми (необхідність включення до ме­тодичних вказівок орієнтуючої картки вирішується колективом кафе­дри):

i.Основні завдання	b.Вказівки	c.Відповіді
1	2	3
Вивчити: Етіологію Клініку Діагностику Диференціа­льну діаг­нос­тику Лікування Заходи з профілактики	Назвати основні етіо­ло­гічні фактори хвороб з групи TORCH-інфекції; Скласти класифіка­цію клінічних проявів вродженого токсоплазмозу, ЦМВ, герпетичної та краснушної інфекції; Дати перелік основ­них методів діагности­ки вродженої інфекції; Заповнити таблицю диференціальної діаг­но­стики захворювання: токсоплазмозу, ЦМВ, герпетичної та краснушної інфекції; Скласти типову схе­му лікування різних хвороб з групи TORCH-інфекції. Скласти схему профілактики різних хвороб з групи TORCH-інфекції.

8. Матеріали для самоконтролю.

8.1. Питання для самоконтролю.

1.Етіологія та епідеміологія збудників, що викликають ураження плода та новонародженого (цитомегаловіруси, герпетичні віруси, токсоплазми);

2. Патогенез та класифікація клінічних форм цих інфекцій;

3.Клінічна симптоматика вродженого токсоплазмозу, цитомегаловірусної, краснушної та герпетичної інфекції;

4. Методи лаборатоної діагностики TORCH-інфекції;

5. Принципи терапії новонароджених та дітей із TORCH-інфекцією;

6. Методи, щодо запобігання TORCH-інфекції у дітей.

8.2. Тестові завдання для самоконтролю.

1. У відділені новонароджених знаходиться дитина з попереднім діагнозом: Вроджена краснуха. Які вади розвитку включає в себе синдром вродженої краснухи?

А. Вади серця

В. Ураження органів зору

С. Ураження нервової системи

Д. Ураження органів слуху

Е. Всі відповіді правильні

2. Мати дитини в ранньому періоді вагітності (перший триместр) перенесла краснуху. Яких патологічних у дитини слід чекати?

А. Тромбоцитоз

В. Катаракта

С. Глухота

Д. Вада сердца

Е. Гепатоспленомегалія

3. У пологовому будинку знаходиться новонароджена дитина з множинними вадами розвитку. Запідозрена вроджена краснуха. Яка максимальна тривалість виділення вірусу з організму дитини? А. 1 місяць В. 4 місяці С. 5-12 місяців Д. 13-30 місяців Е. 1 тиждень після народження 4. У пологовому будинку знаходиться новонароджена дитина з множинними вадами розвитку. Запідозрена вроджена цитомегаловірусна інфекція. Характерними клінічними симптомами вродженої ЦМВ інфекції є: А. Геморагічний синдром В. Анемія, жовтяниця, гемоліз еритроцитів С. Гепатит Д. Ураження ЦНС Е. Всі відповіді правильні 5. У новонародженої дитини виявлено мікроцефалію, жовтяницю, збільшення печінки. Запідозрена вроджена цитомегаловірусна інфекція. Які методи лабораторної діагностики слід застосувати для верифікації діагнозу? А. Цитологічний В. Серологічний С. Імунологічний Д. Вірусологічний Е. Всі перераховані методи 6. У клініку госпіталізована дитина з діагнозом: Вроджений гепатит, пневмонія, мікроцефалія. Запідозрена вроджена цитомегаловірусна інфекція. Результат якого лабораторного дослідження не підтверджує активну цитомегаловирусную інфекцію у дитини? А. Рівень анти-ЦМВ Ig G антитіл у матері і дитини однаковий. В. Рівень анти-ЦМВ Ig G антитіл дитини вище материнських в 4 рази С. Рівень анти-ЦМВ Ig G антитіл дитини вище материнських в 2 рази Д. Рівень анти-ЦМВ Ig G антитіл дитини материнських нижче Е. Рівень анти-ЦМВ Ig G антитіл дитини вище материнських в 3 рази 7. Новорожена дитина народилася у важкому стані. Мати дитини наприкінці вагітності перенесла гострий токсоплазмоз. Який типовий клінічний симптом буде свідчити про наявність гострої токсоплазмозної інфекції у дитини? А. Висока або субфебрильна температура тіла В. Плямисто-папульозна або геморагічна висипка на тілі С. Жовтяниця, спленомегалія Д. Генералізована поліаденопатія Е. Всі відповіді правильні 8. У дитини 6 років при обстеженні неврологом виявлені ознаки олігофренії. Запідозрений вроджений токсоплазмоз. Які клінічні ознаки можуть підтвердити діагноз? А. Судомний синдром В. Гідроцефалія, мікроофтальмія, кальцифікати в мозковій тканині С. Глухота Д. Хоріоретиніт Е. Всі відповіді правильні 9. У пологовий будинок поступила жінка в період переймів. При огляді виявлена симптоматика активного генітального герпесу. На яку добу після народження можливий розвиток захворювання у дитини? А. В перші 12 годин після народження В. Частіше на 4-7 добу після народження С. Через 21 день після народження Д. У перші 2 дні після народження Е. Зараження дитини при такій формі герпесу у жінки не відбудеться 10. В реанімацію новонароджених поступила дитина у віці 2-х тижнів, у зв'язку з розвитком генералізованих судом, порушенням свідомості, високою температурою тіла. Запідозрено внутрішньоутробне зараження плоду з розвитком енцефаліту. Для якої інфекції найбільш характерне ураження плоду? А. Краснуха В. Герпетична інфекція С. Токсоплазмоз Д. Цитомегаловірус Е. Грип

8.3. Задачі для самоконтролю:

1. Дитина народилася на 27 тижні вагітності, у жінки 26 років. З анамнезу з'ясовано, що у 2 триместрі вагітності перенесла двічі ГРВІ, не обстежувалась, лікувалася симптоматично вдома. При огляді стан дитини тяжкий, млявий, гіподинамічний, субфебрильно лихоманить, годується через зонд. Виявлено мікроцефалію, гіпотрофію. Шкірні покриви іктеричні, на кінцівках, тулубі петехіальний геморагічний висип. Над легенями дихання ослаблене в нижніх відділах, хрипів немає. Тони серця ясні, тахікардія. Печінка пальпується на 3 см нижче краю реберної дуги, селезінка-на 1 см нижче краю реберної дуги. Стілець кашкою 3 рази на добу. Діурез достатній, сеча трохи темнувата.

1. Поставте попередній діагноз 2. Які додаткові лабораторні дослідження слід призначити дитині для уточнення діагнозу 3. З якими захворюваннями потрібно провести диф.діагностику 4. Призначте лікування дитині 5. Потрібно обстежити мати? Які результати Ви очікуєте отримати? 2. У дитини, народженої на 36 тижні вагітності, на 5-ому тижні життя піднялася температура тіла до 38,2С, став млявим, гіподинамічним,стала погано їсти, пити, з'явилося зригування. Через 2 дні розвинувся напад тоніко-клонічних судом, у зв'язку з чим дитину госпіталізували у стаціонар. При огляді стан оцінено як важкий, зберігається судомна готовність, постійний тремор кистей, стоп, дуже млява, сонлива, м'язова гіпотонія, сухожильні рефлекси пригнічені, горизонтальний ністагм, збіжна косоокість, продовжує лихоманити, обличчя асиметрично. Інших змін з боку внутрішніх органів немає.

1. Поставте попередній діагноз 2. Призначити додаткове обстеження для уточнення діагнозу 3. З якими захворюваннями слід провести диф.диагностику 4. Призначте лікування дитині 5. Які клінічні форми цієї інфекції Ви знаєте? 3. Дитина захворіла гостро на 6 день після народження. Стала млявою, адинамічною, на огляд реагує слабким криком, відмовляється від їжі, часто зригує. Лихоманить до 37,8-38,5С; на шкірі тулуба, обличчя везикулярна висипка, місцями згруповано на тлі еритеми на слизовій оболонці м'якого піднебіння поодинокі ерозії, поодинокі петехії на шкірі кінцівок. Шкіра іктерична. Над легенями дихання пуерильне, без хрипів, тахіпное. Тони серця приглушені, тахікардія до 140 уд/хв, акроціаноз. Печінка +2 см, селезінка +1 см нижче краю реберної дуги. Олігурія, стілець кашкоподібний, без домішок. Менінгеальних знаків немає. Мати дитини за 2 дні до пологів отримувала лікування з приводу епізоду генітального герпесу. 1. Поставте попередній діагноз 2. Які додаткові дослідження необхідно призначити дитині та матері для підтвердження діагнозу? 3. З якими захворюваннями необхідно провести диф.діагностику? 4. Призначте лікування. 5. Потрібно проводити протиепідемічні заходи в осередку і які? 4. У дитячому відділенні пологового будинку у новонародженої дитини через 8 годин після народження лікар-неонатолог виявила на шкірі обличчя поодинокі везикули, а на верхній губі, крилах носа згруповані везикули на набряковому і гиперемованими тлі. Дитина сонлива, гіподинамічна, відмовляється від їжі. Температура піднялася до 37,5С. Інших змін не виявлено. За 10 днів до пологів у матері новонародженого була везикульозна висипка на губах. Лікування не отримувала. 1. Поставте попередній діагноз дитині 2. Чи є зв'язок між захворюванням у дитини й у матері? 3. Призначте план обстеження дитині, які результати Ви очікуєте? 4. Призначте лікування дитині. 5. Які протиепідемічні заходи необхідно провести в пологовому будинку?

9. Індивідуальні завдання для студентів з теми заняття.

1.Скласти диференціально-діагностичну таблицю ЦМВ і герпетичної інфекції;

2.Провести оцінку історії хвороби дитини з вродженим токсоплазмозом.

a.Методичні рекомендації склав ____________________ /П.,І.,Б./