131. Правовий статус емітентів та інвесторів на ринку цінних паперів.

Учасникам ринку цінних паперів є емітенти, інвестори, особи що здійснюють професійну діяльність та саморегулівні організації.

Емітенти. Термін «емітент» походить від латинського «emitto», що означає «випускаю». Емітент - юридична особа, Автономна Республіка Крим або міська рада, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади чи міжнародна фінансова організація, які від свого імені розміщують емісійні цінні папери та беруть на себе зобов'язання за ними перед їх власниками.

Необхідно пам'ятати, що право юридичної особи на випуск цінних паперів, тобто право бути емітентом , є спеціальним , а не абсолютним. Це означає, що конкретні цінні папери можуть випускатися конкретними юридичними особами, тобто існує залежність між тим, які види цінних паперів можуть випускатися, і тим, які саме юридичні особи можуть випускати конкретні цінні папери. Скажімо, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик можуть випускатися лише державою, тобто їх емітентом є держава; емітентом облігацій підприємств є підприємства; ощадні сертифікати можуть випускатися лише банками; акції випускаються лише акціонерними товариствами, інакше кажучи, існують певні правові обмеження та вимоги щодо того, які види цінних паперів можуть випускатися конкретними емітентами.

Від імені держави, як емітента цінних паперів, функції випуску виконує Міністерство фінансів, а Національний банк України виступає в ролі генерального агента з їх реалізації.

Крім зазначених вище емітентів цінних паперів – держави та місцевих органів влади – важливе місце посідають юридичні особи. Емітенти – юридичні особи здійснюють емісію цінних паперів для розширення виробництва або проведення іншої комерційної діяльності шляхом випуску цінних паперів. Юридичні особа-суб'єкт господарської діяльності – можуть випускати акції, облігації, якщо емітентом є банк, то він може випускати і ощадні сертифікати.

Однак, забороняється випуск цінних паперів для покриття збитків юридичної особи. Зокрема, ст.34 Закону «Про господарські товариства» говорить, що «акціонерному товариству забороняється випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних з його господарською діяльністю».

Інвестори. Категорією, яка діалектично доповнює існування емітентів цінних паперів, є інвестори в цінні папери, або інакше кажучи суб’єкти інвестиційної діяльності, що прийняли рішення про вкладення власних, позикових або залучених грошових та інших цінностей у цінні папери. Саме інвестори акумулюють капітал, який у процесі їх інвестиційної діяльності дає поштовх і стає фінансовою основою існування фондового ринку загалом. Основними цілями інвестування, як правило, є збереження існуючих вільних коштів від знецінення, а також одержання прибутку. Іноді інвестор переслідує мету встановлення контролю над акціонерним товариством тощо. Відповідно до Закону України “Про інвестиційну діяльність”, під інвестиціями розуміють всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та іншої діяльності, в результаті якої створюються прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Для фондового ринку характерний специфічний спосіб інвестування наявних коштів. Так, на фондовому ринку інвестування капіталу опосередковується придбанням інвестором цінних паперів, в результаті чого власник коштів (капіталу) стає інвестором у цінні папери.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”,інвестори в цінні папери – це фізичні та юридичні особи (резиденти і нерезиденти), які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів згідно із законодавством. Інституційними інвесторами є інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Залежно від цілей, що переслідуються інвесторами, їх можна розподілити на стратегічні та портфельні. Стратегічними інвесторами є ті, які мають на меті отримати власність в управління, і, як наслідок, прибуток від управління такою власністю. Портфельні інвестори прагнуть отримати прибуток від належних їм цінних паперів у результаті зростання їх курсової вартості та отримання дивідендів [132, с. 257].

Крім того, Законом України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” надається визначення поняття “власник цінних паперів”. На думку законодавця, власником цінних паперів є особа, яка має право власності на цінні папери відповідно до закону та/або договору управління майном. Таким чином, терміни “інвестор в цінні папери” та “власник цінних паперів” тотожні. Власник акцій акціонерного товариства в науковій літературі та нормативно-правових актах отримав найменування “акціонер”. У національній депозитарній системні юридична або фізична особа (власник цінних паперів), яка користується послугами зберігача на підставі договору про відкриття рахунку в цінних паперах, позначається як “депонент”.