- •Предмет правового регулювання у сфері господарювання. Господарські відносини
- •Методи правового регулювання господарських відносин
- •Місце господарського права в системі права України. Теорії господарського права та стан теоретичних дискусій щодо них
- •Поняття та види господарської діяльності в Україні
- •5. Некомерційне господарювання
- •Підприємництво як основна форма господарювання. Поняття, ознаки
- •Право на підприємництво як майнове право
- •8. Свобода та інші принципи підприємницької діяльності
- •Межі свободи підприємницької діяльності (умови здійснення підприємництва)
- •Поняття господарського законодавства та його особливості
- •Поняття і види актів господарського законодавства
- •12. Співвідношення актів загально-нормативного регулювання, відомчих та локальних нормативних актів
- •Регуляторні акти: поняття, види, особливості
- •1)Рішення про заснування;
- •27. Банкрутство як підстава припинення господарської діяльності.
- •28. Суб’єкти господарювання: поняття та види.
- •29. Громадяни як суб’єкти господарювання: особливості правового статусу.
- •30. Поняття, ознаки та організаційні форми підприємств.
- •31. Види підприємств. Суб’єкти малого та середнього підприємництва.
- •32. Особливості створення та діяльності державних унітарних підприємств.
- •33. Особливості створення та діяльності комунальних унітарних підприємств.
- •34. Особливості створення та діяльності підприємств об’єднань громадян, релігійних організацій та споживчої кооперації.
- •35. Особливості створення та діяльності приватних підприємств.
- •36. Особливості створення та діяльності об’єднань підприємств.
- •37. Виробничі кооперативи: поняття, види, особливості створення та діяльності.
- •38. Фермерське господарство: поняття та його місце серед інших суб’єктів підприємництва.
- •39. Іноземні підприємства та підприємства з іноземною інвестицією: поняття, організаційно-правові форми, особливості створення та діяльності.
- •3. Положення цієї статті не застосовуються у разі:
- •53. Права та обов’язки акціонерів.
- •Стаття 27. Переважне право акціонерів при додатковій емісії акцій
- •Стаття 28. Захист прав акціонерів - працівників товариства
- •Стаття 29. Обов'язки акціонерів
- •54. Правовий режим акцій і дивідендів. Викуп акцій товариством.
- •Стаття 30. Порядок виплати дивідендів
- •Стаття 31. Обмеження на виплату дивідендів
- •Розділ XII викуп та обов'язковий викуп акціонерним товариством розміщених ним цінних паперів Стаття 66. Викуп акціонерним товариством розміщених ним цінних паперів
- •Стаття 67. Обмеження щодо викупу акцій акціонерним товариством
- •Стаття 68. Обов'язковий викуп акціонерним товариством акцій на вимогу акціонерів
- •Стаття 69. Порядок реалізації акціонерами права вимоги обов'язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій
- •56. Виділ та припинення акціонерного товариства.
- •Стаття 79. Припинення акціонерного товариства
- •Стаття 80. Злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення товариства
- •Стаття 81. Договір про злиття (приєднання) акціонерних товариств та план поділу (виділу, перетворення) акціонерного товариства
- •Стаття 82. Захист прав кредиторів при злитті, приєднанні, поділі, виділі або перетворенні акціонерного товариства
- •Стаття 83. Злиття акціонерних товариств
- •Стаття 84. Приєднання акціонерного товариства
- •Стаття 85. Поділ акціонерного товариства
- •Стаття 86. Виділ акціонерного товариства
- •Стаття 87. Перетворення акціонерного товариства
- •Стаття 88. Ліквідація акціонерного товариства
- •Стаття 89. Розподіл майна акціонерного товариства, що ліквідується, між кредиторами та акціонерами
- •57. Порядок розрахунків у господарській діяльності.
- •Крім того, треба сказати про оці зміни, що були внесені літом: є Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою нбу, а там є п.2.3
- •Свіжа Постанова нбу від 06.06.2013 №210, яка встановлює всі цифри і ліміти!!!
- •58. Поняття, склад та вартісна оцінка майна суб’єктів господарювання.
- •59. Джерела формування майна суб’єктів господарювання.
- •60. Приватизація та роздержавлення як джерела формування майна суб’єктів господарювання.
- •61. Правовий режим майна суб’єктів господарювання: поняття та види.
- •Стаття 133. Правовий режим майна суб'єктів господарювання
- •62. Відносини власності у сфері господарювання.
- •Стаття 135. Організаційно-установчі повноваження власника
- •63. Право довірчої власності у сфері господарювання.
- •Цку: Стаття 316. Поняття права власності
- •64. Право господарського відання та оперативного управління майном.
- •65. Права структурних підрозділів суб’єктів господарювання на майно. Виключене
- •67. Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності.
- •68. Корпоративні відносини у сфері господарювання. (напевне варто прочитати ще статтю цікала. Вона є в темі 7, яку ми готували).
- •69. Поняття, ознаки та основні функції господарського договору.
- •70. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів.
- •71. Свобода договору у підприємництві.
- •72. Виконання господарських зобов`язань.
- •73. Способи забезпечення господарських зобов`язань.
- •74. Класифікація (система) договорів у підприємництві (загальна характеристика).
- •75. Особливості правового регулювання господарсько-торговельної діяльності.
- •76. Комерційне посередництво (агентські відносини) у сфері господарювання.
- •77. Правове регулювання перевезення вантажів.
- •78. Капітальне будівництво.
- •Глава 33 гк "капітальне будівництво", Стаття 317. Підрядні відносини у капітальному будівництві :
- •79. Правове регулювання інноваційної діяльності.
- •81. Використання у підприємницькій діяльності прав інших субєктів господарювання. (комерційна концесія)- Гл. 36 гк, цк
- •82. Відшкодування збитків у сфері господарювання.
- •83. Штрафні та оперативно-господарські санкції.
- •84. Адміністративно-господарські санкції.
- •102. Сертифікація: поняття, види і порядок здійснення.
- •103. Оцінка відповідності якості: поняття, види та органи з оцінки відповідності.
- •104. Правове регулювання економічної конкуренції. Природні монополії.
- •105. Монопольне становище на ринку та зловживання ним.
- •106. Антиконкурентні узгоджені дії.
- •109. Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства:
- •110. Відповідальність за порушення законодавства про економічну конкуренцію.
- •111. Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства.
- •113. Види цін (тарифів).
- •114. Порядок ціноутворення.
- •115 Виключене
- •116. Відповідальність за порушення встановленої державної дисципліни цін (тарифів).
- •117. Поняття та принципи зовнішньоекономічної діяльності.
- •118. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •119. Види зовнішньоекономічної діяльності.
- •120. Суб’єкти та форми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •121 Поняття, форма та зміст зовнішньоекономічного договору (контракту).
- •122. Поняття, види та форми здійснення іноземних інвестицій.
- •123. Державно-правові гарантії прав іноземних інвесторів.
- •124. Поняття, мета створення та ознаки біржі.
- •126. Особливості створення та припинення бірж.
- •127. Функції, права та обов’язки біржі.
- •128. Біржові угоди.
- •129. Поняття та елементи ринку цінних паперів.
- •130. Форми випуску цінних паперів та порядок їх реєстрації.
- •131. Правовий статус емітентів та інвесторів на ринку цінних паперів.
- •132. Професійна діяльність на ринку цінних паперів. ((я не вмію забирати той рожевий фон!))
- •133. Державне регулювання ринку цінних паперів.
- •134. Поняття, форми та способи захисту майнових та особистих немайнових прав підприємців.
- •135. Досудовий порядок регулювання спорів між суб’єктами підприємництва.
- •136. Судовий захист прав суб’єктів підприємницької діяльності.
- •137. Роль третейських судів у захисті прав підприємців.
- •138. Адміністративний захист прав суб’єктів підприємницької діяльності.
- •139. Нотаріальний захист прав підприємців.
102. Сертифікація: поняття, види і порядок здійснення.
Сертифікація – процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим законодавством вимогам;
Сертифікація, як і підтвердження відповідності загалом, за сферою проведення буває двох видів:
1) сертифікація в законодавчо регульованій сфері;
2) сертифікація в законодавчо нерегульованій сфері.
Сертифікація в законодавчо регульованій сфері є обов'язковою для виробника, постачальника чи уповноваженого органу з сертифікації.
Виробник зобов'язаний пройти процедуру сертифікації, якщо вона передбачена технічним регламентом, для підтвердження відповідності.
Законодавча регульована сфера для сертифікації продукції визначається Переліком продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 28 від 1 лютого 2005 року. (чинний, є зміни від 06.11.2013р)
Сертифікація здійснюється акредитованими в установленому законодавством порядку органами з оцінки відповідності (сертифікації) будь-якого виду власності, які уповноважені на здійснення цієї діяльності в законодавчо регульованій сфері.
Сертифікація в законодавчо нерегульованій сфері проводиться на добровільних засадах у порядку, визначеному договором між заявником (виробником, постачальником) та органом з оцінки відповідності (сертифікації). При цьому підтверджується відповідність продукції будь-яким заявленим вимогам.
За результатами проведення сертифікації у разі позитивного рішення уповноваженого органу з оцінки відповідності заявникові видається сертифікат відповідності, зразок якого затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності.
103. Оцінка відповідності якості: поняття, види та органи з оцінки відповідності.
Підтвердження відповідності якості відбувається на підставі проведеної оцінки відповідності.
Оцінка відповідності – доказування, що встановлені вимоги до продукції, процесу, системи, особи або органу виконано шляхом випробування, здійснення контролю або сертифікації.
Оцінка відповідності відбувається за допомогою різних процедур, визначених законом. Зокрема, відповідно до ст. 1 Закону України „Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності” від 1 грудня 2005 року процедури оцінки відповідності включають процедури: відбору зразків, випробування, здійснення контролю, оцінку, перевірку, реєстрацію, акредитацію та затвердження, а також їх поєднання.
Оцінку відповідності вимогам технічних регламентів здійснюють призначені органи з оцінки відповідності.
Відповідні центральні органи виконавчої влади повинні пропонувати для призначення лише органи з оцінки відповідності, які є резидентами України та можуть підтвердити необхідний рівень компетентності, а також відповідають таким критеріям:
- відсутність комерційної або іншої заінтересованості щодо продукції, процесу, послуги, які він оцінює;
- наявність кваліфікованого персоналу і засобів, необхідних для виконання процедур оцінки відповідності, та можливості доступу до устаткування, необхідного для здійснення випробувань;
- наявність гарантій щодо незалежності персоналу, який здійснює процедури оцінки відповідності;
- незалежність оплати праці персоналу, який здійснює процедури оцінки відповідності, від кількості та результатів здійснених процедур оцінки відповідності.
Інформація про призначення або скасування рішення про призначення органу з оцінки відповідності публікується в офіційному виданні центрального органу виконавчої влади з питань оцінки відповідності.
Органи з оцінки відповідності ведуть реєстр виданих сертифікатів відповідності та надають копію сертифіката згідно з установленою центральним органом виконавчої влади з питань оцінки відповідності процедурою до державного реєстру сертифікатів відповідності.
4. З А К О Н У К Р А Ї Н И Про акредитацію органів з оцінки відповідності
(17 травня 2001 року) (чинний)
- Оцінка відповідності - діяльність, пов'язана з визначенням того, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал відповідають вимогам, встановленим законодавством;
ВИДИ ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ:
І За характером діяльності:
1). випробування продукції (робіт, послуг), яка сертифікується;
2). калібрування продукції (робіт, послуг), яка сертифікується;
2). спостереження тв висновки щодо продукції (робіт, послуг), яка сертифікується;
3). сертифікація продукції (робіт, послуг).
ОРГАНИ З ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ:
- Орган з оцінки відповідності - випробувальна або калібрувальна лабораторія, орган з сертифікації, орган з контролю, які провадять діяльність у сфері оцінки відповідності продукції, процесів, послуг і персоналу вимогам, встановленим законодавством;
ВИДИ ОРГАНІВ З ОЦІНКИ:
випробувальні та калібрувальні лабораторії;
органи із сертифікації продукції, процесів та послуг;
органи контролю (орган, який здійснює оцінювання відповідності шляхом спостережень і висновків, які супроводжуються відповідними вимірами, випробуваннями і калібруванням).
- Для здійснення діяльності з оцінки відповідності зазначені органи проходять акредитацію.
- Акредитація - процедура, у ході якої національний орган з акредитації документально засвідчує компетентність юридичної особи чи відповідного органу з оцінки відповідності виконувати певні види робіт (випробування, калібрування, сертифікацію, контроль);
- Акредитація органів з оцінки відповідності здійснюється національним органом з акредитації.
Порядок проведення акредитації повинен включати:
подання заявки органом з оцінки відповідності (заявником) на акредитацію чи розширення сфери його діяльності;
надання заявником інформації та документації, необхідної для акредитації;
призначення групи аудиторів з акредитації;
складання програми робіт з акредитації та інформування про це заявника;
проведення аналізу наданої інформації та документації;
проведення перевірки заявника на місці;
аналіз зібраних матеріалів і складання акта перевірки з рекомендаціями щодо акредитації або про відмову в акредитації.
- У разі прийняття рішення про акредитацію органу з оцінки відповідності йому видається атестат про акредитацію встановленого зразка, який має строк дії до трьох років, та надається право використання національного знака з акредитації
- Національний знак акредитації - знак, який засвідчує, що організація, яка використовує цей знак, акредитована національним органом з акредитації.
