6. Право на підприємництво як майнове право

Право на здійснення підприємницької діяльності як майнове закріплене в Конституції та Цивільному кодексі України.

Конституція (ст. 42). У статті зазначається: "Кожний має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом". Це право озна­чає, що кожний сам вільний вибирати, орієнтуючись на свої бажання і можливості, чим займатися: стати підпри­ємцем, менеджером на акціонерному підприємстві або розпочати індивідуальну трудову діяльність. Людина мо­же визначитися, що вигідно для неї особисто, і зазда­легідь вирішити, коли і що треба робити, що від кого і в якому обсязі й на яких умовах вимагати для реалізації своїх економічних прав та інтересів. Проте приватна ініціатива не може суперечити суспільній користі та мо­ралі, завдавати шкоди особистій безпеці, правам людини та її гідності, порушувати норми економічної безпеки.

Відповідно до ст. 42 Конституції України підпри­ємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого само­врядування обмежується законом.

Вільне підприємництво і вільність договорів гаран­туються. Не допускається монопольна підприємницька діяльність і недобросовісна конкуренція.

Держава гарантує всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права і створює рівні можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.

Забезпечення матеріально-технічними ресурсами, що централізовано розподіляються державою, здійснюється тільки за умови виконання підприємцем робіт і поставок для державних потреб.

Спори про відшкодування збитків вирішуються су­дом загальної юрисдикції або арбітражним судом відпо­відно до їх компетенції.

ЦК: Стаття 50. Право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності

1. Право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом.

2. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.

3. Якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем.

8. Свобода та інші принципи підприємницької діяльності

Одним із загальних принципів господарювання в Україні відповідно до ст. 6 Господарського кодексу є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом.

Свобода підприємництва, як принцип, включає в себе щонайменше три загальних елементи.

1. Згідно з ч.1 ст. 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Законодавчого переліку видів господарської діяльності, які заборонені законом в Україні не існує. У вітчизняному законодавстві є лише перелік видів підприємницької діяльності, яка може здійснюватися виключно державними підприємствами, або іншими суб’єктами господарювання визначеними Кабінетом Міністрів України. Тобто, ці види діяльності не є забороненими загалом в Україні, а лише для суб’єктів господарювання, які не належать до державного сектора економіки.

2. Згідно з ч.1 ст. 45 Господарського кодексу України підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.

Організаційних форм підприємницької діяльності за законодавством України є дві:

1) здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, тобто фізичною особою-підприємцем;

2) здійснення підприємницької діяльності зі створенням юридичної особи, тобто, юридичною особою-суб’єктом підприємницької діяльності.

3. Згідно з ч.1 ст. 46 Господарського кодексу України підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці.

Такі договори можуть бути не лише трудовими. Використання найманої праці суб’єктами підприємництва може здійснюватися і на підставі інших цивільно-правових договорів.

Свій розвиток за змістом свобода підприємництва отримала в інших принципах підприємницької діяльності, закріплених у ст. 44 Господарського кодексу України.

Відповідно до цієї статті підприємництво здійснюється на основі:

− вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;

− самостійного формування підприємцем програми діяльності;

− вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється;

− залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом;

− встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

− вільного найму підприємцем працівників;

− комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;

− вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;

− самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.