5)Хімічна промисловість України.

Багатогалузевий хімічний комплекс України складається з хімічної, нафтохімічної і хіміко-фармацевтичної промисловості. Роль хімічного комплексу в економіці країни зумовлена дією таких факторів, як зростаюча потреба в нових матеріалах і речовинах, які не зустрічаються в природі або за властивостями перевершують природні аналоги, висока ефективність хімічних процесів і технологій, розширення сировинної бази тощо.

За економічним призначенням продукція хімічного комплексу розділяється на такі підгрупи: хімічні продукти, які є сировиною і матеріалами для інших галузей промисловості, що виробляють засоби виробництва і предмети споживання; хімічні продукти для сільського господарства; хімічні продукти для особистого споживання. Частка продукції хімічного комплексу в промисловому виробництві України у 2009 р. становила за випуском продукції – 7,2%, за чисельністю працюючих – 5,2%, за вартістю основних засобів – 8,9%. У галузевій структурі комплексу переважає продукція хімічної промисловості – 65,7%, частка продукції нафтохімічної промисловості складає 22,0%, хіміко-фармацевтичної – 12,3%. Хімічний комплекс нараховує 3419 підприємств, з них 29 великих, 702 середніх та 2688 малих підприємств, на яких працюють 213,9 тис. осіб, у тому числі на великих підприємствах – 101,3, середніх – 90,5, малих – 22,1 тис. осіб.

Формування багатогалузевого хімічного комплексу і розміщення його окремих виробництв на території України відбувалося протягом 70 років в системі єдиного господарського комплексу Радянського Союзу під дією основних принципів і закономірностей, притаманних плановій системі господарювання, в якій були свої переваги і недоліки. Найбільша територіальна концентрація хімічних виробництв спостерігається у промислових районах Донбасу та Придніпров’я, де широкого розвитку набули промислові (хімічні) вузли: Лисичансько-Рубіжанський, Дніпропетровсько-Дніпродзержинський, Горлівсько-Донецький.

6)КЛасифікація хім реакторів та вимоги до їх конструкції

Розглядаючи все різноманіття реакційних пристроїв, вживаних в даний час в хімічній промисловості, можна зробити висновок про те, що у всіх реакторах мають місце певні фізичні процеси (гідродинамічні, теплові та дифузійні), за допомогою яких створюються оптимальні умови для проведення власне хімічного перетворення речовини (хімічної реакції). Для здійснення цих фізичних процесів реактор має у своєму пристрої конструктивні елементи, широко застосовуються в апаратах для проведення власне фізичних процесів (мішалки, контактні пристрої, теплообмінники і т.д.). Тому всі хімічні реактори можна розглядати як апарати комплексні, що складаються з відомих конструктивних елементів, більшість з яких окремо використовується для проведення технологічних операцій, що не супроводжуються хімічним перетворенням переробляються речовин. Критеріями, за якими класифікують реакційну апаратуру є періодичність або безперервність процесу, його гідродинамічний і тепловий режими, фізичні властивості взаємодіючих речовин. За принципом організації процесу хімічна реакційна апаратура може бути розділена на три групи:

- Безперервної дії;

- Періодичної дії;

- Полунепреривного дії.

За гідродинамічного режиму розрізняють такі типи реакторів:

- Повного витіснення;

- Повного змішання;

- Проміжного типу (з проміжним гідродинамічним режимом).

По тепловому режиму роботи реактори ділять на наступні типи:

- Ізотермічний реактор;

- Адіабатичний реактор;

- Реактор з програмованим тепловим режимом.

За конструктивними особливостями - класифікація реакторів об'єднує всю реакційну апаратуру в наступні групи:

- Типу реакційної камери;

- Типу колони;

- Типу теплообмінника;

- Типу печі.

За фазовому стану:

- Гомогенні;

- Гетерогенні.

Найважливішим із чинників, що визначають пристрій реактора, можна віднести наступні: агрегатний стан вихідних речовин і продуктів реакції, а також їх хімічні властивості, температури і тиск, при яких протікає процес, тепловий ефект процесу і швидкість теплообміну; інтенсивність перемішування реагентів, безперервність або періодичність процесу; зручність монтажу і ремонту апарату, простоту його виготовлення; доступність конструкційних матеріалів і т.д. З усіх перерахованих вище факторів агрегатний стан речовини надає найбільший вплив на принцип дії реактора, і його конструктивного оформлення. Крім того, залежно від цього фактора визначається вибір деяких основних і допоміжних вузлів апарату, таких, як, наприклад, живильник, перемешивающее пристрій, поверхня теплообміну і т.д.