- •1)Структура та компоненти хімічних виробництв
- •2)Принципи і підходи хім технологій. Економка хім виробництва
- •3)Параметри тех режимук та обгрунтування його вибору.
- •4) Структура та класифікація хім-технологічних процесів.
- •5)Хімічна промисловість України.
- •6)КЛасифікація хім реакторів та вимоги до їх конструкції
- •7)Гідромеханічні процеси у хім виробництва.
- •8) Теплові процеси у хім виробництвах
- •9,10)Масообмінні прроцеси у хім виробни: ректифікація, екстракція, сушіння,адсорбція, абсорбція
- •21)Основні методи очищення води і конлиціювання вод
- •Методи очищення стічних вод
- •22)Види енергії та її використання у хім. Промисловості.. Енергозбереження
- •23)Промисловості джерела енергії
- •24) Нетрадиційні джерела нергії ля промисловості
- •5.Технологічні схеми виробництва електроенергії на гес тес аес
- •25) Фізичні методи збагачення сировини у промисловості
- •31)Фракційна переробка нафти.
- •32)Октанове і цитанове число. Способи підвищення октанового числа
- •33)Переробка твердого палива
- •34)Переробка повітря
- •35)Переробка природного газу.
- •36)Торетичні основи процесів одержання сульфатної кислоти.
- •39)Нітроний спосіб виробництва сульфанох к-ти.
- •41,42) Сырье для производства аммиака
- •Технологическая схема производства аммиака
- •48) Виробництво калійних добрив
- •49) Теоретичні основи електролізу розчинів хлоридів
- •Електроліз розчинів електролітів
- •50,51) Теоретичні основи електролізу розлавів
- •53Виробництво соди
- •Аммиачный способ (способ Сольве)
- •54)Виробництво і застосування хлору
- •55) Виробництво соляної кислоти
- •Аміачні добрива
- •Калійні добрива
- •Фосфорні добрива
Електроліз розчинів електролітів
Електроліз розплавів енергетично менш вигідний порівняно з електролізом розчинів, тому що більшість електролітів плавляться при високих температурах. Тому частіше користуються електролізом розчинів.
При електролізі розчинів, на відміну від електролізу розплавів, може протікати велика кількість конкуруючих реакцій, тому при електролізі розчинів електролітів з інертним електродом дотримуються таких правил:
1. При електролізі розчинів, що містять аніони F-, SO42-, NO3-, РO43-, відбувається окиснення гідроксид-іонов, які завжди в тій або іншій кількості є у воді:
2. При окисненні галогенід-іонів утворюються вільні галогени:
3. При окисненні аніонів органічних кислот відбувається процес:
4. При електролізі розчинів солей, що містять катіони, розташовані в ряді активності металів лівіше алюмінію, на катоді виділяється водень унаслідок відновлення іонів Н+, які завжди є у водних розчинах, у результаті реакції:
5. При електролізі розчинів солей, що містять катіони, розташовані в ряді активності металів між алюмінієм та воднем, на катоді можуть протікати як конкуруючі процеси відновлення катіонів металів, так і виділення водню:
6. При електролізі розчинів солей, що містять катіони, розташовані в ряді активності металів правіше водню, відбувається відновлення катіонів металів.
Розгляньмо кілька випадків електролізу водних розчинів різних солей. Найбільш простий випадок, коли сілі складається з іонів, які підлягають правилам 2 та 6. Наприклад, купрум(ІІ) хлорид. У цьому разі на катоді відновлюються іони Сu2+, а на аноді — Сl-.
Сумарне рівняння реакції
У результаті електролізу на катоді виділяється металічна мідь, а на аноді — газуватий хлор.
Якщо ж до складу солі входять іони активного металу, наприклад, натрій бромід, то на катоді відновлюються іони Н+ (правила 4 та 2):
Сумарне рівняння реакції
У результаті на катоді виділяється водень, на аноді — хлор, а в розчині залишаються іони Натрію та гідроксид-іони, утворюючи луг (порівняйте з продуктами електролізу розплаву натрій хлориду). Цей спосіб є одним із промислових способів добування лугів.
Гідролізу може піддаватися тільки катіон із солі. Наприклад, у випадку електролізу ферум(ІІ) сульфату (правила 1 та 5):
Сумарне рівняння реакції
У результаті на катоді утворюється залізо (хоча побічним процесом також може бути виділення газуватого водню), на аноді виділяється газуватий кисень, а в розчині залишається сульфатна кислота.
І, нарешті, випадок, коли ні катіон, ні аніон солі не піддається електролізу. Наприклад, калій нітрат (правила 1 та 4):
Сумарне рівняння реакції
У цьому разі ні катіони металу, ні аніон оксигеновмісної кислоти не розряджаються. На катоді виділяється водень, а на аноді — кисень. Фактично електроліз розчину калій нітрату зводиться до електролітичного розкладу води.
Розгляньмо також випадок електролізу купрум(ІІ) хлориду, тільки не з інертними електродами, а з активними. Якщо як електроди взяти мідні пластинки, то в цьому разі на катоді також буде виділятися мідь, а на аноді, де відбуваються процеси окиснення, замість розрядки хлоридіонів і виділення хлору протікає окиснення анода (міді). У цьому разі продукти окиснення анода — іони Сu2+ переходять у розчин, а досягаючи катода, осідають на ньому:
Таким чином, електроліз розчину купрум(ІІ) хлориду з розчинним анодом зводиться до окиснення матеріалу анода (його розчинення) й супроводжується перенесенням металу з анода на катод.
У промисловості цей процес використовують для електрохімічного очищення (рафінування) міді. Один електрод у вигляді тонкого дроту виготовляють із хімічно чистої міді, а другий електрод роблять із болванок чорнової міді, отриманої при виплавці. Після підключення джерела електричного струму чорнова мідь (анод) розчиняється, а чиста мідь осідає на іншому катоді. У підсумку одержують мідь із досить високим ступенем очищення.
