- •1. Освітня політика як соціально-політичний феномен. Взаємозв’язок освітньої політики з іншими науками.
- •3. Поняттєво-термінологічний апарат освітньої політики, його характеристика з позицій діалектичної взаємодії.
- •4. Основні характеристики освітньої політики: вітчизняні та міжнародні дослідження.
- •5. Сутність і структура поняття «освітня політика». Визначення поняття «освітня політика»: міждисциплінарний підхід.
- •6. Рівні інтерпретації освітньої політики.
- •7. Освіта і політика: характер взаємодії.
- •8. Якість, ефективність та рівність доступу до освіти як пріоритети освітньої політики.
- •9. Предмет освітньої політики. Об’єкти і суб’єкти освітньої політики, їх характеристика
- •10. Роль держави у здійсненні освітньої політики.
- •11. Функції освітньої політики, їх характеристика.
- •12. Чинники впливу на формування освітньої політики, їх характеристика.
- •13. Національна ідея і основні світоглядні орієнтації в освітній політиці України.
- •14. Нормативне підґрунтя реалізації освітньої політики в Україні (дошкільна освіта).
- •15. Нормативне підґрунтя реалізації освітньої політики в Україні (загальна середня освіта).
- •16. Нормативне підґрунтя реалізації освітньої політики в Україні (вища освіта).
- •17. Нормативне підґрунтя реалізації освітньої політики в Україні (спеціальна освіта).
- •18. Нормативне підґрунтя реалізації освітньої політики в Україні (позашкільна освіта).
- •19. Нормативне підґрунтя реалізації освітньої політики в Україні (професійно-технічна освіта)
- •20. Нормативне підґрунтя реалізації освітньої політики в Україні (вища освіта).
- •21. Нормативне підґрунтя реалізації освітньої політики в Україні (освіта дорослих).
- •22. Напрями впровадження освітньої політики в Україні.
- •24. Роль аналізу освітньої політики у стратегічному плануванні розвитку.
- •25. Схема обговорення освітньої політики (на стадії обговорення варіантів політики).
- •26. Цикл обговорення освітньої політики, його характеристика.
- •27. Компоненти освітньої політики, їх характеристика.
- •28. Економічні індикатори освітньої політики, їх характеристика.
- •29. Соціальні індикатори освітньої політики, їх характеристика.
- •30. Міжнародні джерела економічних і соціальних індикаторів освітньої політики, їх характеристика.
- •31. Освітні індикатори освітньої політики, їх характеристика
- •33. Вплив глобалізації на формування освітньої політики
- •35. Демократизація та інформатизація як сучасні виклики освітньої політики
- •39. Демократизація і децентралізація управління системою освіти як чинники освітньої політики.
- •40. Освітня політика в Україні в контексті глобалізації та євроінтеграції: короткий аналітичний огляд.
- •41. Структурна характеристика національної освітньої системи в Україні
- •42. Характеристика 1 го етапу розвитку державної освітньої політики в Україні за період становлення і розвитку державного суверенітету
- •43. Характеристика 2 го етапу розвитку державної освітньої політики в Україні за період становлення і розвитку державного суверенітету
- •44. Характеристика 3 го етапу розвитку державної освітньої політики в Україні за період становлення і розвитку державного суверенітету
- •45.Характеристика 4го етапу розвитку державної освітньої політики в Україні за період становлення і розвитку державного суверенітету.
- •46. Підсумок стратегічного реформування освіти в Україні за період становлення і розвитку державного суверенітету.
- •47. Аналіз досягнень у процесі модернізації освіти в Україні (1991 – 2014 рр.) з позицій освітньої політики.
- •48. Аналіз втрат у процесі модернізації освіти в Україні (1991 – 2014 рр.) з позицій освітньої політики.
- •49. Характеристика європейського освітнього врядування з позицій освітньої політики.
- •50. Сутність освітніх реформ у країнах Європейського Союзу.
- •51. Стратегії державної освітньої політики в країнах Європейського Союзу та можливості їх застосування в Україні.
- •52. Якість освіти та інструменти її моніторингу : вітчизняний досвід.
- •54. Вітчизнна освітня політика у сфері дошкільної освіти: стан і перспективи, здобутки і прорахунки.
- •55. Перспективи щодо поліпшення якості, рівного доступу та ефективності дошкільної освіти відповідно до «Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки».
- •56. Освітня політика у сфері загальної середньої освіти: стан і перспективи, здобутки і прорахунки.
- •57. Перспективи щодо поліпшення якості, рівного доступу та ефективності загальної середньої освіти відповідно до «Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки».
- •58. Спеціальна освіта як пріоритетний напрям державної політики в освіті України.
- •59. Перспективи щодо поліпшення якості, рівного доступу та ефективності спеціальної освіти відповідно до «Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки».
- •60. Характеристика стану позашкільної освіти в Україні в контексті можливостей реалізації додаткових можливості для розвитку дитини, здобутки і прорахунки.
- •61. Перспективи щодо поліпшення якості, рівного доступу та ефективності позашкільної освіти відповідно до «Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки».
- •62. Освітня політика в Україні у сфері професійно-технічної освіти: характеристики державних програм розвитку, здобутки і прорахунки.
- •63. Перспективи щодо поліпшення якості, рівного доступу та ефективності професійно-технічної освіти відповідно до «Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки».
- •65. Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу : спрямованість вітчизняної освітньої політики на реалізацію.
- •67. Запровадження Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ects) у вітчизняній вищій школі.
- •68. Соціальний вимір вищої освіти відповідно до зу «Про вищу освіту» 2014 р.
- •70. Автономія та врядування у вищій освіті відповідно до зу «Про вищу освіту» 2014 р.
- •72. Взаємодія у системі «вища освіта – ринок праці».
- •73. Забезпечення якості вищої освіти: вітчизняний досвід (відповідно до зу «Про вищу освіту» 2014 р.).
- •74. Забезпечення якості вищої освіти: міжнародний досвід.
- •75. Інтеграція освіти, наукових досліджень та інновацій у вищій школі(відповідно до зу «Про вищу освіту» 2014 р.).
- •76. Запровадження Національної рамки кваліфікацій (нрк) : концептуальні підходи.
- •78. Освіта дорослих як невід’ємна складова освіти впродовж життя.
- •79. Роль міжнародних організацій та проектів в розробці та реалізації освітньої політики в Україні.
13. Національна ідея і основні світоглядні орієнтації в освітній політиці України.
Національна доктрина розвитку освіти України є державним документом, який визначає стратегію й основні напрями її розвитку у XXI столітті.
Головна мета української системи освіти — створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, здатні навчатися упродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства.
Пріоритетами державної політики в розвитку освіти є:
§ особистісна орієнтація освіти;
§ створення рівних можливостей для дітей і молоді у здобутті якісної освіти;
§ удосконалення системи неперервної освіти та освіти впродовж життя;
§ розвиток україномовного освітнього і культурного простору;
§ забезпечення освітніх запитів національних меншин;
§ формування національних та загальнолюдських цінностей;
§ формування через освіту здорового способу життя;
§ забезпечення економічних і педагогічних умов для професійної самореалізації педагогічних працівників, підвищення їх соціального статусу;
§ упровадження інформаційних педагогічних технологій, розвиток бібліотечної справи, забезпечення доступності інформації, навчальної і довідкової літератури;
§ створення індустрії навчальних засобів;
§ створення ринку освітніх послуг;
§ інтеграція української освіти в європейський та світовий освітній простір;
§ гармонійне поєднання навчального процесу та наукової діяльності вищого навчального закладу;
§ використання наукових результатів як бази і змісту навчання.
Освіта спрямована на втілення в життя української національної ідеї. Вона підпорядкована консолідації українського народу в українську політичну націю, яка прагне жити в співдружності з усіма народами і державами світу.
Освіта виховує громадянина і патріота України, прищеплює любов до української мови та культури, повагу до народних традицій. Вона підпорядкована формуванню системи національних інтересів як головних пріоритетів світоглядної культури особистості і разом із тим сприяє оволодінню багатствами світової культури, вихованню поваги до народів світу. Українська освіта має гуманістичний характер. Вона не допускає поширення шовіністичних, расистських та інших антигуманних ідей і поглядів.
Реалізація Доктрини забезпечить перехід до нової гуманістично-інноваційної філософії освіти, що виходить із її пріоритетності для розвитку України. Це забезпечить відчутне зростання інтелектуального, культурного, духовно-морального потенціалу суспільства та особистості, нації і народу, у результаті чого відбудуться потужні позитивні зміни в системі матеріального і духовного виробництва, структурі політичних відносин, побуті і культурі.
Зростуть самостійність і самодостатність особистості, її творча активність, що істотно зміцнить демократичні засади громадянського суспільства, прискорить розвиток і духовно-моральну збалансованість ринкових відносин.
Зміцняться самосвідомість особистості, національний характер, національна гідність людини. Зросте авторитет української національної культури. Активізуються процеси національної самоідентифікації особистості. Істотно знизяться меншовартісні риси характеру, підвищиться громадянський авторитет індивідуальності, зміцниться статус українця в міжнародному соціокультурному середовищі.
Українська освіта стане конкурентоспроможною в європейському і світовому освітньому просторі, людина — захищеною, мобільною на ринку праці і в контексті особистісного духовно-світоглядного вибору.
Зростаючий освітній потенціал суспільства забезпечить упровадження нових і новітніх інформаційних технологій, що дасть змогу протягом наступних 10—15 років скоротити відставання в темпах розвитку, а з часом — істотно наблизитися до рівня і способу організації життєдіяльності розвинутих країн світу.
Випереджуючий розвиток освіти, упроваджений на основі цієї Доктрини, забезпечить вихід України з нинішнього стану, усебічну модернізацію суспільства і держави, нації та народу, досягнення рівня життя, гідного людини.
