41. Структурна характеристика національної освітньої системи в Україні

Освіта є найважливішим конструктом цивілізації, визначальним чинником соціально-економічного поступу суспільства.

Система освіти — це сукупність навчально-виховних і куль­турно-освітніх закладів, наукових, науково-методичних і мето­дичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти, які згідно з Конституцією та іншими законами України здійснюють освіту і виховання громадян.

структура освіти в Україні така

1. Дошкільна освіта. її здійснюють дошкільні навчальні за­клади: ясла, ясла-садки, дитячі садки, ясла-садки компенсуючого типу, будинки дитини, ясла-садки сімейного типу, ясла-садки комбінованого типу, центри розвитку дитини, дитячі будинки сімейного типу. 2. Загальна середня освіта. Основним видом закладів, у яких здобувається загальна середня освіта, є середня загальноосвітня школа трьох ступенів: перший — початкова школа, що забезпе­чує початкову загальну освіту, другий — основна школа, що за­безпечує базову загальну середню освіту, третій — старша шко­ла, що забезпечує повну загальну середню освіту. Для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей створюються профільні класи, спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, колегіуми.

3. Позашкільна освіта. До позашкільних закладів освіти належать палаци, будинки, центри, станції дитячої та юнацької творчості, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі заклади освіти, бібліотеки, дитячі театри,

4. Професійно-технічна освіта. Професійно-технічними закладами освіти є: професійно-технічне училище, професійно-художнє училище, професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма, училище-завод, вище професійне училище,

5. Вища освіта. Вищими закладами освіти є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет.

6. Післядипломна освіта. 7. Аспірантура. 8.Докторантура. 9.Самоосвіта.

Встановлено також освітньо-кваліфікаційні рівні: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії; 5) доктор наук.

42. Характеристика 1 го етапу розвитку державної освітньої політики в Україні за період становлення і розвитку державного суверенітету

1 етап – 1991 – 1996 р.р.

1991 р. ухвалення Закону УРСР “Про освіту”, ухвалення ЗУ “Про наукову та наукову – технічну діяльність” – надали праву України на формування власної незалежної політики в галузі освіти та науки.

1992 р. – схвалено державну національну програму “Освіта України 21 ст.”

1995 р. - проведення першого парламентського слухання про стан освіти в України (ідея модернізації освіти, змісту шкільної освіти, розвитку мережі і форм власності навчальних закладів).

1996 р. – прийняття Конституції як головної події в житті українського суспільства.

Реального реформування освіти фактично не відбулося, здебільшого її функціонування здійснювалось за принципами УРСР:

• відсутність правового поля функціонування освіти;

• суперечність і надмірна політизація реформ освіти;

• різке погіршення якості життя та соціального розшарування громадян;

• зниження соціального статусу педагогічних та науково-пед кадрів.