8. Облік розрахунків з підзвітними особами

Облік розрахунків із підзвітними особами ведеться на рахунку № 372 «Розрахунки з підзвітними особами». На дебет цьогорахункавідноситься сума виданого авансу:

Д-т 372 «Розрахунки з підзвітними особами»

К-т 30 «Каса».

За кредитом рахунка 372 обліковуютьсявитраченісуми:

а) на відрядження:

Д-т 91 «Загальновиробничівитрати» — за відрядження цехового персоналу,

Д-т 92 «Адміністративнівитратами» — за відрядженнязагаль­ногосподарського персоналу.

б) на господарськівитрати:

Д-т 20 «Виробничі запаси»

Д-т 22 «Малоцінні та швидкозношуваніпредмети» — на вартістьпридбанихзапасівабооплаченихвитратах на їхперевезення, зберігання

Д-т 15 «Капітальніінвестиції» — при оплатівитрат на капіталь­небудівництво, придбанняосновнихзасобів та нематеріальнихактивів

К-т 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

Щодо кожного авансового звітувизначається результат використання авансу. Якщо сума авансу перевищуєвитрати, невикористана сума повертається у касу:

Д-т 30 «Каса»

К-т 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

Якщо ж сума фактичнихвитратперевищує суму авансу, перевитратаповертаєтьсяпідзвітнійособі з каси:

Д-т 372 «Розрахунки з підзвітними особами»

К-т 30 «Каса».

Аналітичнийоблікрозрахунківізпідзвітними особами організується у розрізіособовихрахунків і щодокожноїавансовоїсумиокремо.

Всі витрати коштів, здійснені підзвітною особою, повинні бути підтверджені виправдовуючими документами:

1)на госп потреби: товарний чек, чек з касового апарату, податкова накладна.

2)при відрядженні: проїзні документи, рахунки готелів, чеки, товарні чеки, податкова накладна

Терміни звітування підзвітних осіб:

1. На госп потреби: наступний робочий день після видачі коштів

2. На відрядження: до закінчення 5 робочого дня після повернення з відрядження

9.Облік розрахунків за претензіями

У підприємств іноді виникає необхідність обліковувати розрахунки претензійного характеру. Претензії можуть пред'являтися до постачальників та підрядників:

- за виявлену при перевірці рахунків невідповідність цін і тарифів, передбачених договором, при виявленні арифметичних помилок;

- за виявлення невідповідності якості товарів технічним умовам та умовам договорів;

- за нестачу вантажів;

- за брак і простій з вини постачальників;

- за помилково списані суми;

- за пені, штрафи і неустойки, що утримуються з постачальників, покупців, замовників через невідповідність договірним зобов'язанням.

Облік розрахунків претензійного характеру ведуть на субрахунку 374 "Розрахунки за претензіями". На дебеті цього субрахунку відображають суми пред'явлених претензій, а на кредиті - їх виконання та списання. При відхиленні претензій судовими органами їх суми відносять на ті рахунки обліку, з яких вони були списані.

Записи за субрахунком 374 роблять на підставі актів приймання вантажів, рішень арбітражних органів, виконавчих листів, письмових погоджень постачальників на задоволення претензій, виписок банку.

Записи за субрахунком 374 проводять у такому порядку:

1) суми претензій до постачальників у зв'язку з нестачею товарів, завищенням цін тощо: дебет субрахунку 374, кредит рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками";

2) платежі, що надійшли за претензіями: дебет рахунку 31 "Рахунки в банках", кредит субрахунку 374;

3) списання претензії внаслідок відмови судовими органами: дебет рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності", кредит субрахунку 374.

Є два види неустойки:

1) штраф (нім. strafe - покарання) - неустойка, обчислена у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання;

2) пеня (лат. poena - покарання) - неустойка, обчислена у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.

До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, використання яких передбачено договором.

За прострочення платежу сплачується пеня в розмірі, який не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня.