- •16. Соціально–філософські теорії н.Макіавеллі. Гуманістичний ідеал справедливого суспільства т. Мора і т. Кампанелли.
- •17.Натурфілософські ідеї епохи Відродження. Пантеїстична онтологія та космологія м.Кузанського та Дж.Бруно. Природничо-наукові досягнення м.Коперніка, и. Кеплера, Леонардо да Вінчі
- •18. Особливості розвитку філософії Нового часу (хvii-хviii ст.) в Європі. Проблема методу пізнання: емпіризм та раціоналізм
- •19.Класична німецька філософія
- •20. Основні ідеї теорії пізнання і.Канта
- •21.Система принципів діалектики Гегеля.
- •22. Антропологічна філософія л. Феєрбаха
- •23. Маркситська філософія.
- •24. Філософія життя ” – формування нової філософської парадигми.
- •25. Класичний психоаналіз та неофрейдизм (з. Фрейд, а. Адлер, е. Фромм)
- •26. Екзистенціалізм та його різновиди (с. К’эркегор, м Хайдеггер, к. Ясперс ж.П. Сартр, а. Камю, г. Марсель).
- •27. Сучасна релігійна філософія: персоналізм,неотомізм,тейярдизм.
- •28.Філософська антропологія як напрям сучасної філософії
- •29.Українська національна ментальність та її відображення в філософській думці України.Основні особливості та джерела укр. Філософії
- •30.Фiлософські ідеї Київської Русi хі - xiіі ст.
- •31.Філософсько-гуманістична думка українського ренесансу(хv-XVII). Розвиток реформаційних та гуманістичних ідей в братських школах та Острозькому культурно-освітньому центрі.
26. Екзистенціалізм та його різновиди (с. К’эркегор, м Хайдеггер, к. Ясперс ж.П. Сартр, а. Камю, г. Марсель).
Екзистенціалізм, виникнувши в середині ХХ сторіччя, я вважаю, перевернула всю свідомість людини. екзистенціалістів цікавить не мислення взагалі, а мислення кожної окремої людини. Вони прагнуть звільнитись від кайданів повсякденного життя, прагнуть скинути їх і усвідомити в чому сенс справжнього буття, справжнього існування. Тобто екзистенціалісти намагаються усвідомити значення сутності через існування.
Екзистенціалізм— течія в літературі Франції, що виникла напередодні другої світової війни та представлена письменниками, які водночас належать до екзистенціалізму як течії філософської (Г. Марсель, Ж.-ГІ. Сартр, С. де Бовуар, А. Камю).
Фундаментальною рисою екзистенціалізму, яка визначає його вклад в розвиток філософії, є усвідомлення
К'єркегор висуває концепцію особистої (екзистенціальної) істини. Ідеї К'єркегора, щоправда, на деякий час були забуті. І лише в 20-і роки XX ст. німецький філософ МіХайдегер сформувалював філософське вчення, центральним поняттям якого постала «екзистенція» — людське існування.. Найбільш відомими представниками екзистенціалізму є К.Ясперс, А.Камю, Ж.-П.Сартр, Г.Марсель, М.Мерло Понті, Х.Ортега-і-Гасет та ін. М.Хайдеггер Хайдеггер розуміє буття як поєднання тієї частини світу, яка залучена до людської діяльності, і самої цієї діяльності. За думкою Хайдеггера, розуміння справжньої структури буття як певної єдності його часових характеристик (минулого, нинішнього і майбутнього) дає людині можливість відрізняти справжнє буття від несправжнього. Людина є істотою кінечною в часі, смертною. Тому в залежності від того, яка характеристика часу висувається на передній план (майбутнє чи нинішнє), людське буття буде справжнім або несправжнім. Хайдеггер намагається наголосити на унікальності, самобутності кожної людини, яка завдяки власним зусиллям повинна пройти свій~ унікальний життєвий шлях. «Масова», «стандартизована» людина — це несправжня людина; В такому підході і такій оцінці людини та її призначення проявляється гуманістична спрямованість філософії Хайдеггера. А.Камю Основна проблема творчості Камю — тема абсурду людського існування. Вихідний пункт його філософії — абсурд, який ставить під сумнів цінності. А.Камю вважав, що сам по собі світ не абсурдний, він просто нерозумний, тому що він є позалюдською реальністю, яка не має нічого спільного з нашими бажаннями і нашим розумом.На думку Камю, абсурд не слід знищувати самогубством або «стрибком віри», необхідно його максимально повно позбутися. Ще один відомий представник екзистенціалізму Ж.-П.Сартр вихідним пунктом філософії вважає суб'єктивність індивіда. Екзистунціалізм, за Сартром, це єдина філософія, яка не робить з людини об'єкта, а утверджує ії існування як неповторної індивідуальності. Людина є істота вільна, яка бажає свободи не лише собі, а й іншим; людина ні при яких обставинах не може бути засобом, вона завжди є метою. Отже, саме вибір і свобода є вияв справжньої сутності людини.
Найвищим досягненням екзистенціалізму стало змалювання болісної ендемії людського існування. Можливо, екзистенціалізм розповідає нам переважно про відчуження в сучасних умовах інтелектуалів, а не звичайних людей. У філософському плані екзистенціалізм має два значних недоліки. По-перше, його філософія свідомості поверхова і показна. Доказом того, що ми вільні, може бути просто те, що ми відчуваємо себе вільними
