3.14. Огляд

Величезна кількість подій, які відбуваються у світі, завжди роблять актуальним питання: "Що гідно стати предметом огляду?" Відомий чеховський герой з розповіді "Два газетярі" не тільки без зупинки "гнав рядки", але і все написане вважав винятково важливим, навіть якщо мова йшла про виїдене яйце. При цьому він міркував так: "Чем плохо выеденное яйцо? Масса вопросов! Во-первых, когда ты видишь перед собой выеденное яйцо, тебя охватывает негодование, ты возмущен!!! Яйцо, предназначенное для воспроизведения жизни индивидуума... понимаешь! жизни! жизни, которая в свою очередь дала бы жизнь целому поколению, а это поколение – тысячам будущих поколений, вдруг съедено, стало жертвой чревоугодия, прихоти! Это яйцо дало бы курицу, курица в течение всей своей жизни снесла бы тысячу яиц... – вот тебе, как на ладони, подрыв экономического строя, заедание будущего. Во-вторых, глядя на выеденное яйцо, ты радуешься: если яйцо съедено, то, значит, на Руси хорошо питаются... В-третьих..." і т.д.

Своє обличчя є в оглядача "Подмосковных известий" В. Раскіна. Протягом багатьох років він оцінює те, що відбувається в нашій країні з однієї й тієї ж позиції - з погляду простої людини, що живе своєю нелегкою працею (найманого робітника), для якого поняття "честь", "совість" наповнені цілком конкретним змістом. Комусь ця позиція може здатися такою, що не відповідає часу, але вона існує і безумовно заслуговує поваги. Є своє обличчя й в А. Черкізова, який ще недавно був ведучим "Часа быка" (НТВ), оглядача радіо "Эхо Москвы". Він послідовно відстоює індивідуальну волю, пріоритет особистого перед загальним. Не всім подобається ця позиція, але вона чітка, визначена, і це приваблює певну частину аудиторії. Вона відчуває, що саме цей автор дивиться на світ її очима, оцінює події, так, як би вона сама їх оцінила.

Такий лейтмотив яскраво проявляється в передачах трьох телеведучих і одночасно оглядачів - М. Сванідзе, Є. Кисельова, М. Доренко. Так, для Сванідзе характерно в'їдливо-зневажливе ставлення до своїх політичних супротивників. Насамперед - до комуністів. Найважливіша ознака телепередач Кисельова - бажання спокійно, аргументуванно "докопатися" до суті справи, якої стосується виступ. Для Доренко характерно те, що лейтмотив його творчості - націленность на те, щоб зганьбити, втоптати в бруд будь-яким чином своїх опонентів, - "гірше, на думку редактора "Нового часу" А. Пумпянского, що є в сучасній вітчизняній журналістиці, агресивний і по-своєму переконливий доказ того, що вільна преса є ні що інше, як перехід від табу до беспределу".

Своєрідність стилю проявляється й у прихильності автора відображати певну змістовну сторону теми, певного роду взаємозв'язки. Скажемо, огляди "нововременцев" Л. Цуканової, В. Ханикова, М. Глобачева відрізняє заглиблений аналіз взаємозв'язків у межах якоїсь однієї події, дії, феномена. Такого роду огляди близькі по своєму змісту до аналітичної статті (чи навіть аналітичної кореспонденції). А от, наприклад, оглядач "Русской мысли" І. Іловайська найчастіше досліджує у своїх оглядах явища, об'єднані часовим зв'язком (наприклад, огляд подій у Росії за тиждень). Тому її огляди носять панорамний характер, представляють різні явища в їхньому порівнянні чи протиставленні. Це інший тип зв'язків. У даному випадку огляд будується по типу інформаційної добірки. Щоб уникнути поверховості в аналізі різнорідних подій, І. Іловайська зводить кількість подій, що оглядаються, до мінімуму (звичайно до трьох). Оглядач "Русского радио" С. Колотилинський домагається цього (уникнути поверховості), включаючи у свої огляди коментарі інших журналістів з приводу аналізованих подій. Іноді, маючи на увазі такого роду творчу домінанту, говорять про стандартний підхід автора до розробки теми. Добре це чи погано? З одного боку, начебто погано. Але, з іншого боку - твердий темп журналістської роботи немислимий без визначених, сталих стереотипних підходів, без алгоритмів відображення дійсності.

Стиль автора виявляється й у прихильності до певних методів аналізу (індукції, дедукції, асоціації і т.п.). Приклад - огляди М. Соколова на сторінках "Вестей", що дуже часто будуються за допомогою методу аналогії. Не випадково вони містяться під рубрикою "Аналогії".