Практична робота №1 Водолікування

ТЕМА: ВОДОЛІКУВАННЯ

МЕТА: Отримати ґрунтовні знання про мінеральн води. Формула Курлова

ЗАВДАННЯ: Дослідити мінеральні води

ТЕОРІЯ:

Мінера́льні во́ди (рос. минеральные воды, англ. mineral water, нім.Mineralwasser n pl) — підземні (іноді поверхневі) води з підвищенним вмістом деяких хімічних елементів і сполук, а також газів, із специфічними фізико-хімічними властивостями (температура, радіоактивність та ін.), що справляють цілющий вплив на організм людини. Межею прісних і мінеральних вод вважають солоність в 1 г/л. Мінеральні води часто володіють цілющими властивостями. Зловживання мінеральною водою, особливо для хворих, може призвести до важких наслідків для здоров’я, тому вживати її рекомендується тільки з поради лікаря та в рекомендованій ним кількості. Генезис[ред. • ред. код]

М.в. утворюються за рахунок вадозних вод, морських вод, похованих у процесі нагромадження осадів, вивільнення конституційної води в умовах регіонального та контактового метаморфізму г.п. Ці води збагачуються солями і газами порід, з якими вони контактують. Хімічний склад і закономірності поширення мінеральних вод зумовлені особливостями геологічної будови, рельєфу, клімату та гідрології певних ділянок.

Класифікація[ред. • ред. Код] За мінералізацією[ред. • ред. Код]

Докладніше: Мінералізація води

За мінералізацією розрізняють:

• слабкомінералізовані Мінеральні води (1—2 ‰),

• малої мінералізації (2—5 ‰),

• середньої мінералізації (5—15 ‰),

• високої мінералізації (15—30 ‰) ,

• розсольні М.в. (35—150 ‰)

• міцнорозсольні мінеральні води (150 ‰ і більше).

За йонним складом[ред. • ред. Код]

Мінеральні води розподіляються на хлоридні (Cl^-), гідрокарбонатні (HCO-3), сульфатні (SO2-4), натрієві (Na⁺), кальцієві (Са²⁺), магнієві (Mg²⁺) тощо.

За газовим складом та специфічними елементами розрізняють: вуглекислі, сульфідні (сірководневі), азотні, бромисті, йодисті, залізисті, арсенисті, кремнієві, радонові та інші.

За температурою мінеральні води розподіляють на холодні (до 20 °C), теплі, або субтермальні й термальні води; залежно від наявності газів і специфічних елементів та за бальнеологічним значенням — на вуглекислі, сульфідні, залізисті, стибіїсті, радонові, бромисті, йодисті, мінеральні без специфічних компонентів та ін., а також за рН та радіоактивністю.

ФОРМУЛА Курловим, Курлов, 1921, - псевдоформула, наочно зображає основні властивості хім.сост.води.В чисельнику дробу пишуть аніони, у знаменнику - катіони, присутні в кількості більше 5% екв. (З розрахунку, що аніони і катіони складають по 100%). Поряд з символом іона вказують содер.его у% -екв.Впереді дробу скорочено вказують величину мінералізації М (в г / л) і недіссоціірованних частини або гази (в мг / л) і радіоактивність (в Еман), якщо вони надають воді специфічні властивості, а в кінці дробу - температуру Т (в ° С), і дебіт Д (в м3 / добу).

ВИСНОВКИ:

Я отримав ґрунтовні знання про водолікування мінеральними водами. Взнав що таке формула Курлова . Дослідив водолікування мінеральними водами.

Практична робота №2 Водолікування. Як лікуватись і вживати воду.

Тема: Водолікування і вживання води.

Мета: Отримати ґрунтовні знання про водолікування і вживання води

Завдання:Дослідити водолікування і правильне вживання води.

Теорія: Водолікування, Гідротерапія - різноманітні способи зовнішнього застосування вод із лікувальною та профілактичною метою, загальними властивостями яких є температурний, механічний та хімічний впливи.

Формування реакцій-відповідей організму на вплив водолікувальних процедур відбувається складним рефлекторним шляхом, головна роль у якому належить ЦНС. Через подразнення шкіри шляхом рефлексу здійснюється вплив на досить важливі процеси в організмі - теплорегуляцію та обмін речовин, серцево-судинну, нервову та ендокриннусистеми, дихальну функції та процеси імунітета.

Техніка та методика[ред. • ред. Код]

Водолікування зазвичай проводиться у вигляді курсу (10-12-15 процедур, через день). Ванни тривалістю 8-10-15 хвилин. Душ припустимо проводити щоденно тривалістю 2-3-5 хвилин. Після кожної процедури необхідний відпочинок упродовж 20-30 хв.

Види процедур[ред. • ред. Код]

Загальні холодні та прохолодні процедури (до 30 °C) 

сприяють підвищенню тонуса серцево-судинної системи, покращують умови венозного кровообігу та лімфообігу, покращують обмін речовин; підвищують тонус м'язів та артеріальний тиск. Тонізуючий вплив холодних та прохолодних процедур на нервову систему виражається у відчутті бадьорості, свіжості, загального підйому сил та підвищення працездатності.

Гарячі водолікувальні процедури (вище 39 °C) 

тільки на початковій фазі (упродовж перших хвилин) викликають спазм судин, підвищують тонус серцево-судинної системи, скелетної мускулатури, обмін речовин. Дуже швидко ця фаза змінюється розслабленістю тонуса серцево-судинної системи, скелетної мускулатури, пригніченнями нервової системи. Через деякий час може настати небезпечн перевтома цих систем.

Помірно теплі процедури (36-38 °C)

Короткочасні процедури (5-8-10 хв) підвищують тонус серцево-судинної системи, посилюють обмін речовин, діють заспокійливо на ЦНС, покращують сон.

Ванни та души індиферентних температур (33-36 °C)

мають виражену заспокійливу дію, сприяють зниженню АТ, покращенню сну.

Розрахунок кількості води на вагу просто: 40 грам води на кілограм власної ваги. Зрозуміло, в жарку пору року і при фізичних навантаженнях (тобто при підвищеному потовиділенні) воду слід пити більше, організм сам підкаже. Однак надмірна кількість води також здатне нашкодити, адже тоді вимивається більше речовин. Можуть виникнути набряки, якщо організм не встигає впоратися з такою кількістю рідини. Знову ж, він дуже швидко покаже, що водний баланс порушений в ту чи іншу сторону. Ідеальна кількість води підбирається експериментальним способом, або при консультації у досвідченого фахівця, дієтолога.  У правильному вживанні води вирішальне значення має її якість, чистота.

ВИСНОВКИ:

Я отримав ґрунтовні знання про водолікування та привильне вживання води.

Також дослідив як правильно потрібно вживати воду і в яких кількостях.

Практична робота №3 Теплолікування

ТЕМА: Теплолікування

Мета: Отримати ґрунтовні знання про теплолікування

Завдання:Дослідити теплолікування

Теорія:

Теплолікування - лікування теплом. Теплоносіями є грязі (мулові, торфінові, сапропельові), парафін, озокерит, глина,пісок.