Характеристика настільних видавничих система. Настільні видавничі системи.
ВИДАВНИЧА СИСТЕМА, настільні видавничі системи, КОМП'ЮТЕРНА ВИДАВНИЧА СИСТЕМА
- комплекс, що складається з персональних комп'ютерів, скануючих, вивідних і фотовивідних пристроїв, програмного та мережевого забезпечення, що використовується для набору і редагування тексту, створення та обробки зображень, верстки та виготовлення оригінал-макетів, коректурних аркушів, фотоформ, кольоропроб, друкованих форм та ін, тобто для підготовки видання до друку на рівні додрукарських процесів.
Настільно-видавнича система - комплекс, що складається з персональних комп'ютерів, скануючих, вивідних і фотовивідних пристроїв, програмного та мережевого забезпечення, що використовується для набору і редагування тексту, створення та обробки зображень, верстки та виготовлення оригінал-макетів, коректурних аркушів, фотоформ, кольоропроб, друкованих форм та ін, тобто для підготовки видання до друку на рівні додрукарських процесів.
DeskTop Publishing (Настільна видавнича система), або скорочено DTP (НІС).
У російській варіанті, який хоча і звучить більш прозаїчно, ніж англійський аналог ("видавництво на кришці столу"), тим не менш, точніше відображена суть. І ключове слово тут - система, оскільки лише системний підхід гарантує успішне і раціональне рішення багатьох проблем. Можна виділити, як мінімум, три основних рівня (рис. 1), наявність і відповідність яких один одному забезпечує надійне функціонування цієї системи.
Рис. 1 Рівні настільної видавничої системи
Апаратний рівень (hardware level) являє собою сукупність матеріальних елементів - пристроїв, за допомогою яких відбуваються введення,обробка, зберігання, передача і виведення інформації.
Програмний рівень (software level) - це сукупність інформаційних елементів (програм і їх команд), за допомогою яких відбувається управлінняяк власне текстової та образотворчої інформацією, так і апаратним обладнанням.
Рівень користувача ("brainware" level) являє собою сукупність творчих індивідуумів, висококласних фахівців і звичайних користувачів, які інтегрують свій творчий потенціал, а також апаратний і програмний рівні для створення творчих творів.
Апаратний рівень
Апаратний рівень, у свою чергу, складається з наступних компонентів (рис. 2):
пристрої введення інформації (input devices), які забезпечують перетворення будь-яких видів інформації на самих різноманітних носіях у цифрову форму, що створює умови для її подальшої комп'ютерної обробки;
Рис. 2 Компоненти апаратного рівня НІС
пристрої обробки, зберігання та передачі інформації (process, storage and transfer devices), які є ядром апаратного рівня;
пристрої виведення інформації (output devices), які забезпечують "повернення" цифрової інформації у форму, зрозумілу і доступну людині.
Програмний рівень
Сам по собі комп'ютер, навіть в самій повній комплектації, не виконує ніяких дій і не володіє знаннями в жодній області свого застосування. Всі дії визначаються програмами і все "знання" також зосереджені в програмах.
Програмний рівень (software) настільних видавничих систем характеризується ще більш бурхливим розвитком, ніж це зазначалося в апаратній частині, хоча деякі програмні додатки (application) існують вже добрий десяток років.
Для дизайнерів і фахівців, що займаються образотворчими видами інформації, можна виділити наступні основні класи програмного забезпечення (рис.3):
програми піксельної графіки;
програми векторної графіки;
програми верстки;
програми тривимірної графіки.
Крім цього, може виявитися затребуваною велика сукупність додаткового, допоміжного програмного забезпечення, починаючи з самої операційної системи і закінчуючи різноманітними дрібними утилітами і плагінами (plug-in). До допоміжної категорії відносяться програми для роботи зі шрифтами, переглядачі (viewer), перетворювачі форматів файлів (конвертори), браузери, архіватори та багато іншого.
Швидше за все, великим перебільшенням буде назвати операційну систему (ОС) допоміжної програмою, але з точки зору користувача графічних програм вона не є об'єктом основної уваги, і, як правило, інтерес до неї знаходиться на п ериферії. Зрозуміло, недостатнє знання операційної системи здатне доставити користувачеві безліч зайвих клопотів.
Рівень користувача
Рівень користувача - це ми з вами, оскільки розробники апаратних пристроїв і програмних засобів іменують нас "користувачами". На цьому рівні немає ніяких технічних умов і параметрів, а є лише вимоги професії і того справи, заради якоголюдина набирається рішучості і сідає до комп'ютера.
Якщо говорити про комп'ютерному дизайні та графіці, то, на мій погляд, найбільш важливим є знання предметної області - уявлення про концепціях образотворчого (візуального) мистецтва і відчуття композиції. Це тим більше важливо, що комп'ютерні технології, будучи концентрованим досвідом і сумою навичок, досить легко і просто дозволяють виконати всі формальні дії, притаманні, наприклад, компонуванні сторінки, а результат - на жаль - не можна вважати не тільки фактом мистецтва, але навіть і елементарним ремеслом .
Дійсно, відносно легко набрати текст, присвоїти йому найрізноманітніше форматування, відсканувати будь-яке зображення або вибрати його з величезної кількості бібліотек, імпортувати і використовувати який-небудь "заковирістий" фільтр (або декілька, які перетворять вихідне зображення до невпізнанності), розмістити все це на довільній кількості сторінок. Настільки ж легко продовжити технологічний ланцюжок, а саме, надрукувати на пристойному кольоровому принтері і отримати "добро" у замовника, віддати на кольороподіл і за цілком розумні гроші отримати тираж.
Всі ці дії технологічно правильні і розумні, але результат з точки зору дизайну може бути (і, на жаль, буває) досить жалюгідним. Естетична і художня складові - на жаль! - Не є частиною комп'ютерних, технічних і програмних систем, а цілком покладено на плечі людини, який пропонує ідею і здійснює свій задум засобами комп'ютерних технологій. Отже, комп'ютер і всі його зміст - це не більше ніж інструмент, як пензель, олівець або перо.Тільки на відміну від них, комп'ютер - це інструмент, який акумулює технологічний досвід і знання.
Наступним за важливістю, з моєї точки зору, є знання конкретних програмних додатків і пов'язаних з ними відповідних технологій.
І нарешті, для успішної роботи, безумовно, потрібні общекомпьютерние знання. Сюди можна віднести вміння працювати в одній або декількох операційних системах, розуміти принципи файлової організації, розбиратися в питаннях управління периферійними пристроями (монітором,сканером, принтером), користуватися пристроями зберігання інформації, електронною поштою, інтернетом і т. д.
Таким чином, серйозного користувачеві, який претендує стати професіоналом, слід відкинути ілюзії про те, що комп'ютер робить що-небудь сам по собі (за своєю волею комп'ютер тільки ламається) і, засукавши рукави, почати освоювати всі магістралі, а потім і закутки величезної бурхливо і безперервно розвивається країни під назвою Комп'ютерні Технології.