
- •1.Вступ
- •2.Визначення розрахункових похідних показників ґрунтів
- •3. Розрахунковий опір ґрунту основи та можливість використання схеми лінійно-деформованого середовища для розрахунку осідання основи.
- •4. Визначення граничного опору (несучої здатності) ґрунтової основи.
- •5. Розрахунок осідання
- •6. Література
3. Розрахунковий опір ґрунту основи та можливість використання схеми лінійно-деформованого середовища для розрахунку осідання основи.
Підошва фундаменту на глибині 1.8 м. від поверхні спирається на суглинок важкий пилуватий, що має такі характеристики: γ =19.1кН/м3 , с =28,84 кПа , φ = 240. Потужність суглинку 5.8 м. Вище підошви залягає насипний ґрунт з γ = 9,31 кН/м3. Глибина закладання фундаменту d = 1.8 м, а ширина його підошви складає b = 2 м.
Визначаємо величину розрахункового опору пилуватого піску, якщо ширина
підошви фундаменту b = 2 м.
φ = 240, Му = 0.72 , Мq = 3,87 , Мс = 6,45
d = 1.8 м , γс1 =1.1 , γс2min =1.0 , γс2max =1.0
b = 2 м , L = 5м.
Rmax
= Rmin
=
=
= 364.7 кПа ≈365 кПа
Psr.1
=
(
×
ctgφ
+ d)
+ d
× γ
=
(
×
ctg
24 + 1.8) + 1.8 × 19.1 = 42,78кПа
Rn = (My ×b +Mq ×d) ×γ +Mc ×c = (0.72×2+3.87×1.8)×19.1+6.45×28.84 = 346.6кПа
R> Rn> Psr.1 365>346>42.8
Умова виконується.
4. Визначення граничного опору (несучої здатності) ґрунтової основи.
Nu = b’ ×L’×(Ny× ξy×b’× γ1+Nq× ξq× γ’1 ×d+Nc× ξc ×c)
де, b’ та L’ – розрахункові розміри підошви фундаменту – ділянки завантаження основи. При центральному завантаженні вони рівні розмірам підошви фундаменту
bI = b та LI = L ;
Nγ, Nq, Nc – безрозмірні коефіцієнти несучої здатності, визначені на основі теоретичного рішення . За своєю побудовою вони відповідають коефіцієнтам Мγ, Мq і Мс, що використовуються для визначення R;
ξγ, ξq, ξc – коефіцієнти форми підошви фундаменту (ділянки завантаження), що визначаються за формулами:
ξγ
= 1 +
= 1 +
= 1.9
ξq
= 1 +
= 1 +
= 1.4
ξc
= 1 +
= 1 +
= 1.88
Ny = 4,38 ; Nq = 8,53 ; Nc = 17,76
y1 = 19.1
= 19.3
Nu = 2 ×4×(4,38× 1,4×2× 19.1+1,4×8,53×19.3×1.8+17,76× 1,88×28,84) = 12859.9 кПа
qnlt
= c×Nc×sc
+
×Nq
+ 0.5×γ×b×Ny×sy
де qnlt – несуча здатність ґрунту (друге критичне навантаження за визначенням, тобто рcr.2);
Nc, Nq, Nγ - коефіцієнти несучої здатності, що визначаються в залежності від величини кута внутрішнього тертя ґрунту несучого шару ϕ. Їх значення приведено в табл.11;
q - величина при вантаження, що приймається q = γ/ ⋅ d (d – глибина закладання фундаменту);
b – ширина підошви фундаменту;
d – глибина закладання фундаменту;
с, γ - питоме зчеплення ґрунту несучого шару;
sc, sγ - коефіцієнти, що враховують форму підошви фундаменту. Їх приймають для фундаментів: стрічкових - sc=sγ=1,0; круглих - sc=1,3; sγ=0,6; квадратних - sc=1,3; sγ=0,8. Останнє значення коефіцієнтів можна приймати для стовпчастих фундаментів прямокутної форми в плані.
qnlt = 28,84×17,76×1.3 + 37,22×1.8×8,73 + 0.5×19.1×2×4,38×0.8 = 1317.64 кПа
При вертикальному завантаженні основи для визначення її несучої здатності користуються також формулою Мейєргофа:
qnlt = c×Nc×sc dc + ×Nq ×sq× dq + 0.5×y×b×Ny×sy
qnlt= 28.84×17.76×1.19×1.27+37.22×8.53×1.09×1.13+0.5×19.1×4.38×1.09=1089.59кПа
sc
= 1+0.2 ×kp ×
= 1+0.2×2.37×
= 1.19
sq = sy = 1+0.1×kp × = 1+0.1×2.37× = 1.09
dc
= 1+ 0.2
×
= 1+ 0.2×
×
= 1.27
dq = dy = 1+ 0.1 × = 1+ 0.1× × = 1.13
= tg2 (45+
) = tg2 × s2
= 2.37
При вертикальному завантаженні основи для визначення її несучої здатності користуються також формулою Како-Керізеля:
qnlt = 0.5×y×b×Ny+cNc +y’×d×Nq
де γ, γ/ - питома вага ґрунту під та вище підошви фундаменту (штампу).
qnlt = 0.5×19.1×2×4,38+28,84×17,76 +19.3×1.8×8,53 = 892.17 кПа
p
=
де k – коефіцієнт запасу, що призначають в межах k = 2…3.
р – допустимий тиск на ґрунт основи, що відповідає за характером поняттю розрахункового опору R, прийнятому в Україні.
p1
=
= 439.21 кПа;
p2
=
= 363.8 кПа;
p3
=
= 297.39 кПа;