Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Головне управління освіти і науки

Харківської обласної державної адміністрації

Комунальний заклад

«Харківська гуманітарно-педагогічна академія»

Харківської обласної ради

Кафедра теорії та методики дошкільної освіти

Використання інноваційних технологій навчання у процесі фізичного виховання дошкільників

Дипломна робота

студентки 711 Д групи

факультету дошкільної освіти

та музичного виховання

(заочна форма навчання)

Макаренко Галини Вікторівни

Науковий керівник –

к.п.н., доцент Чаговець А.І.

Харків – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП ....................................................................................................... РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОБЛЕМИ ІННОВАЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ………………………………………… 1.1. Загальна характеристика проблеми навчання і психічного розвитку в психолого-педагогічній літературі ……………………… 1.2. Історичні методи і форми організації навчання ………………… 1.3. Упровадження інноваційних технологій навчання та їх елементів в навчально-виховному процесі………………………………………… Висновки до розділу 1 ……….................................................................. РОЗДІЛ 2 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДИКИ М.М. ЄФИМЕНКА У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ (ЧЕТВЕРТОГО РОКУ ЖИТТЯ)………………………… 2.1. Загальні питання організації та методики проведення дослідження…………………………………………………………….. 2.2. Аналіз результатів експериментального дослідження………… 2.3. Рекомендації щодо застосування інноваційної технології М.М.Єфименка та визначення її ефективного впливу на фізичний розвиток молодших дошкільників у процесі фізичного виховання……………………................................................................ Висновки до розділу 2 ……. .................................................................... ВИСНОВКИ ............................................................................................... ДОДАТКИ .................................................................................................. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..............................

3 8 8 14 19 35 38 38 41 56 60 61 64 66

ВСТУП

Одне із основних завдань, визначених Законом України «Про дошкільну освіту» – збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини.

Показниками фізичного здоров’я дитини є рівень морфофізіологічного розвитку (нормальне функціонування всіх органів та систем організму, їх ріст і розвиток), що виявляється й підтверджується віковими антропо- та біометричними показниками (довжина, маса тіла, об’єм грудної клітки, робота серця, дихання, опорно-руховий апарат, постава, стан шкіри, гострота зору, нюху, слуху, смаку тощо).

Показниками психічного здоров’я є рівень розвитку психічних процесів (відчуття, сприймання, увага, пам’ять, уява, мислення, мовлення, воля), емоційної сфери, збалансованих психічних станів, умінь свідомо керувати своєю поведінкою, адекватно реагувати на зовнішні й внутрішні подразники, регулювати відносини із соціальним, природним, предметним середовищем та власним „Я”.

Показниками духовного здоров’я – урівноважене спілкування з однолітками та іншими дітьми, дорослими людьми, швидка адаптація до середовища, спрямованість на суспільно-корисну справу, культура користування матеріальними благами.

У практиці освітньої системи України функціонують дошкільні заклади пріоритетних напрямів, які оновлені за змістом, орієнтуються на інноваційні технології та альтернативні методики. Турбота про фізичне здоров’я дитини дошкільного віку завжди була й залишається однією із пріоритетів педагогічної роботи.

У нашій країні почалося „масове впровадження” вже існуючих педагогічних систем, окремих методик, оригінальних виховних ідей, нестандартних підходів в управлінні.

Інновації у дошкільній освіті, як і будь-які інші нововведення, породжують проблеми: поєднання інноваційних програм з існуючими державними програмами виховання і навчання в дитячому садку і початковій школі, співіснування різних педагогічних концепцій, невідповідність нових типів освітньо-виховних закладів вимогам батьків, потребу в нових методичних розробках, новому педагогові-новаторі тощо.

Багато проблем, що постають перед педагогом в умовах інноваційного режиму, пов’язано з недостатнім рівнем їх готовності до інноваційної діяльності. Інноваційна педагогічна діяльність – це особливий вид творчої діяльності, який спрямований на оновлення системи освіти. Така діяльність є наслідком активності людини, що виявляється не стільки у пристосуванні до зовнішнього середовища, скільки у перетворенні його у відповідності з особистими і суспільними потребами та інтересами. Результатом інноваційної педагогічної діяльності є створення нового (оригінальних прийомів, цілісних педагогічних концепцій), що змінює звичний погляд на явище, перебудовує суспільно-педагогічні відносини. Тобто, педагог в інноваційному педагогічному режимі – це дослідник власної особистості та діяльності тих, кого він навчає і виховує. Особистісно-орієнтований характер інноваційної педагогічної діяльності визначає міру включення в неї. Вивчення інноваційної практики педагогічних освітніх закладів дозволяє стверджувати, що результативність інноваційної діяльності педагога залежить не лише від його професійної майстерності, а й від позитивної „Я”-концепції, особистісної готовності розпочати перетворення навчально-виховного процесу.

Розвиток інноваційних процесів в освіті на сучасному етапі є об'єктивною закономірністю, що зумовлюється: інтенсивним розвитком інформаційних технологій у всіх сферах людського буття; оновленням змісту філософії сучасної освіти, центром якої став загальнолюдський цілісний аспект; гуманістично зорієнтованим характером взаємодії учасників навчально-виховного процесу; необхідністю підвищення рівня активності та відповідальності педагога за власну професійну діяльність, спрямовану на формування творчої особистості вихованця, готовності до сприйняття та активної діяльності у нових соціально-економічних умовах. У зв'язку з цим винятково важливого значення набуває інноваційна діяльність педагога [10].

Інноваційна педагогічна діяльність як особливий вид творчої діяльності спрямована на оновлення системи освіти. Вона є результатом активності людини не стільки у пристосуванні до зовнішнього середовища, скільки у зміні його відповідно до особистих і суспільних потреб та інтересів.

Інноваційна діяльність, будучи складним і багатоплановим феноменом, своїм змістом охоплює процес взаємодії індивідів, спрямований на розвиток, перетворення об'єкта, на переведення його в якісно новий стан; системну діяльність щодо створення, освоєння та застосування нових засобів; особливий вид творчої діяльності, що об'єднує різноманітні операції і дії, спрямовані на одержання нових знань, технологій, систем. Усі ці вияви характеризують інноваційну діяльність у педагогічній сфері. Інноваційна педагогічна діяльність є одним із видів продуктивної діяльності. Серед її обов'язкових компонентів особливу роль відіграє творчість. Надбання світової і вітчизняної педагогіки, сучасні науково-педагогічні дослідження та практичний досвід багатьох поколінь педагогів переконують у необхідності творчого елементу в педагогічній діяльності. Інноваційні процеси, інноваційна педагогічна діяльність без нього просто неможливі. Специфіка педагогічної творчості полягає в тому, що її об'єктом і результатом є творення особистості, а не образу, як у мистецтві, чи механізму, конструкції – як у техніці. Педагогічний процес розглядають як спільну творчість (співтворчість) педагога й вихованця в ситуації педагогічної взаємодії, у процесі якої відбувається педагогічне перетворення людини.

Отже, інноваційна педагогічна діяльність є основою оновлення навчальних закладів, чинником розвитку освітніх систем. Її результат визначають структурні та змістові зміни в роботі закладу, освітньої системи, а за певних умов – створення якісно нової педагогічної практики – авторського закладу чи радикального реформування усієї освітньої системи [10].

У Законі України «Про дошкільну освіту» зазначено, що період дошкілля є базовим етапом фізичного, психічного та соціального становлення дитячої особистості, а тому очевидним є пріоритетність фізичного виховання саме в цьому віці.

Принцип ігрової спрямованості в навчанні і вихованні здорових і аномальних дітей відомий вже давно. Видатними вітчизняними психологами Л.С. Виготським, А.В. Запорожцем, А.Н. Леоновим була показана найважливіша роль гри як провідної діяльності у розвитку дітей дошкільного віку. На думку Д.Б. Ельконіна і Г.Л.Виготського, у грі формується багато істотних рис психіки дитини, у процесі гри вона знайомиться з основними формами суспільних відносин.

Мета дослідження: теоретично обгрунтувати і дослідити вплив інноваційної технології М.М. Єфименка на розвиток фізичного стану дітей четвертого року життя.

Завдання дослідження:

1. На основі аналізу наукових джерел із даної теми розкрити сутність понять інноваційного навчання, виявити їх психологічну характеристику, дослідити вплив технології на фізичний розвиток дітей.

2. Теоретично обгрунтувати необхідність адаптування системи М.М. Єфименка до умов фізичного виховання дітей із загальним рівнем фізичного розвитку.

3. Експериментально перевірити вплив інноваційної технології на фізичний розвиток дітей четвертого року життя.

Об’єктом дослідження є процес фізичного виховання дітей четвертого року життя.

Предмет дослідження – інноваційні технології навчання.

Гіпотезою даної роботи є те, що методика М.М. Єфименка побудована на принципах поступовості та послідовності і дає змогу забезпечити ефективність фізичного розвитку дітей та її гуманізацію.

Для розв`язання поставлених у дослідженні завдань, перевірки наукової гіпотези використані такі методи педагогічного дослідження: теоретичні – аналіз проблеми дослідження на основі вивчення літератури з філософії, педагогіки, психології синтез, узагальнення, систематизація педагогічних фактів); емпіричні – аналіз педагогічної практики в аспекті проблеми дослідження; теоретичне узагальнення результатів дослідження, бесіди, колективні обговорення, спостереження, анкетування, вивчення і аналіз діяльності дітей дошкільного віку, проведення занять з фізичної культури; педагогічний експеримент із метою перевірки гіпотези дослідження та ефективності застосування програми комплексної ігрової організації фізичної підготовки дітей старшого дошкільного віку; прогностичні методи.

Експериментальна база дослідження. Дослідна експериментальна робота проводилася на базі комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад ясла-садок № 425 комбінованого типу» Харківської міської ради упродовж 2011 – 2012 років.

Практична значимість. Матеріали дослідження можуть бути використані для організації психолого-педагогічних семінарів, проведення методичних об`єднань вихователів ДНЗ, а також викладачами педагогіки в закладах освіти різного рівня та студентами під час вивчення курсів педагогіки, методики фізичного виховання, занять із фізичної культури.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОБЛЕМИ ІННОВАЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ.