01.12.2014.
План-конспект заняття
І. Організаційний момент. Перевірка домашнього завдання.
Завдання:
Поставте закінчення іменників у родовому відмінку однини:
Успіх – , альманах – , Франко – , водогін – , живопис – , роман – , Олег – , вчитель – , Ліс – , вовк – , дах – , футбол – , граб – , кіт – , ніж – , Миргород – , Париж – , Дністер – , Псков – , гектар – , місяць – , рік – , листопад – , мільярд – , сектор – , гопак – , термін – , заробіток – , атлас – , щавель – , ренклод – , комітет – , туман – , страх – , грип – .
ІІ. Розвиток зв’язного мовлення. Прочитати діалог.
Діалог про Шевченка
- Привіт! Що читаєш?
- Привіт! Та ось «Кобзаря» придбав на вихідних. Не можу відірватися!
- Мені теж Шевченкові вірші подобаються. У них є щось особливе, якась душевність та мелодійність.
- Так, вірші чудові. Шевченко – справжній талант. Я ось міркую, як нам пощастило, що його помітили, викупили з кріпацтва, що він мав змогу опублікувати свої твори!
- Так! Хоча, якщо я не помиляюся, спочатку його помітили як художника, через хист до малювання викупили та допомогли у навчанні.
- Так і було! Ось так таланти врятували людину від тяжкої кріпацької долі.
- Це правда. Проте сам Шевченко все життя вболівав за кріпаків, ніколи не став байдужим. Уся його творчість – це ніби заклик звернути увагу на тяготи та нещастя людей, яких нікому було захистити. Йому боляче було бачити такі людські страждання в рідному краї, на рідній землі.
- Та й у нього самого доля непроста була. Мабуть, коли людина на власній шкурі відчула, що це таке – неволя, бідність, безправ’я, вона не може бути байдужою.
- Поезія була його способом виразити свої думки, почуття, ставлення. Це те, чим Шевченко міг зарадити – змусити своїх читачів відчувати. Тобі ось який вірш найбільше подобається?
- Ой, та я й не знаю, багато їх! «Лілея», «Сон», «Гайдамаки» та інші. А ти бачив картини Шевченка? Як тобі?
- Бачив деякі, і картини, і малюнки. Вони дуже майстерно виконані, такі гармонійні. Він і портрети малював, і пейзажі.
- Так, дійсно талановита людина талановита в усьому! Це викликає захоплення!
- Згоден!
Розкажіть, яку книгу останню ви читали або що вам подобається читати.
ІІІ. Граматика. Правопис іменників. Особливості відмінювання іменників ІІІ та IV відмін.
Відмінювання іменників ІІІ відміни
У родовому, давальному, місцевому однини та називному і знахідному множини іменники мають однакове закінчення -і (відмінкова форма у кожному конкретному випадку визначається синтаксично): не було розкоші (родовий однини); жити у розкоші (місцевий однини);
в орудному відмінку однини перед закінченням -у (-ю) подовжується кінцевий приголосний основи, якщо у початковій формі слова він стоїть після голосного: ніччю, сіллю, подорожжю, тінню.
Якщо у початковій формі іменника в кінці основи наявні два приголосні звуки, то подовження не відбувається: радістю, рішучістю, приязню.
Після літер б, п, в, м, ф, р перед закінченням -ю ставиться апостроф: кров'ю, любов'ю, матір'ю;
кличний відмінок в однині має закінчення -е: радосте, любове.
Зразки відмінювання іменників ІІІ відміни
відмінки |
Однина |
Множина |
||
Н. |
доповідь- |
мати |
доповід-і |
матер-і |
р. |
доповід-і |
матер-і |
доповід-ей |
матер-ів |
д. |
доповід-і |
матер-і |
доповід-ям |
матер-ям |
3. |
доповідь- |
матір- |
доповід-і |
матер-ів |
о. |
доповідд-ю |
матір'-ю |
доповід-ями |
матер-ями |
М. |
на доповіді |
на матері |
на доповідях |
на матерях |
Кл. |
Доповіде |
мати |
доповіді |
матері |