
- •Екзаменаційний білет № 8
- •Екзаменаційний білет №9
- •Екзаменаційний білет № 10
- •§ 2. Геометрична інтерпретація множин. Операції на множинах, алгебра множин, доведення рівностей з множинами.
- •Екзаменаційний білет № 13
- •§ 2. Комп’ютерне подання множин.
- •Екзаменаційний білет № 14
- •§ 1. Поняття відношення. Задання відношень.
Екзаменаційний білет № 8
Терми, квантори, основні поняття.
Логіка предикатів
Нагадаємо, що формалізація природної мови у логіці висловлень здійснюється розбиванням «мовних повідомлень» на неподільні оповідальні речення (атоми) та їх змістове об’єднання за допомогою зв’язок, причому внутрішня структура атомів не враховується. Однак у природній мові існує велика кількість умовиводів, які не можуть бути формалізовані описаним способом. Розглянемо класичний умовивід:
«Кожна людина смертна. Оскільки Сократ людина, то він смертний».
Інтуїтивно зазначений логічний висновок представляється коректним. Введемо такі атоми:
А — «кожна людина смертна»;
В — «Сократ — людина»;
С — «Сократ смертний».
Тоді вихідний умовивід буде відповідати формулі логіки висловлень
А
В
→
С.
Зведемо дану формулу до нормальної форми:
А В → С = ¬ (А В) С = ¬A ¬В С.
На інтерпретації (1,1,0) одержана формула дорівнює нулю, отже, ця формула не є загальнозначущою, тобто у рамках логіки висловлень С не є логічним наслідком А і В. Така обмеженість можливостей нашої формалізації зв’язана з тим, що в атомі А не враховується внутрішня змістова особливість узагальнення «кожний». Це викликає необхідність удосконалити логіку висловлень з тим, щоб вона повніше пояснювала здібності людини робити логічні висновки. Для цього до логіки предикатів введено додаткові, нові порівняно з логікою висловлень логічні поняття, а саме: терм, предикат і квантор.
Визначення 2.6
Визначено деякий предикат, якщо:
а) задана деяка (довільна) множина М, що називається областю визначення предиката (предметна область);
б) фіксована множина {1, 0}, що називається областю значень;
в) вказане правило, за допомогою якого кожному елементу, що взятий з предметної області, ставиться у відповідність один з двох елементів з області значень.
Поняття предиката є частковим випадком поняття функції, для якої чітко фіксована область значень.
Назва предикат походить від англійського слова predicate, що означає висловлення або присудок. Предикатом частіше всього позначають властивість або дію, виражену у висловленні присудком, а об’єкти і суб’єкти цієї дії, а також інші члени речення є аргументами даного предиката. Для позначення предиката часто обирають слово, що відбиває його змістове значення, або заголовну букву латинського або іншого алфавіту.
Визначення 2.6
Предикат Р, що має n аргументів, називається п-місним предикатом, позначається Р(х1, х2, хn).
Визначено деякий предикат, якщо:
а) задана деяка (довільна) множина М, що називається областю визначення предиката (предметна область);
б) фіксована множина {1, 0}, що називається областю значень;
в) вказане правило, за допомогою якого кожному елементу, що взятий з предметної області, ставиться у відповідність один з двох елементів з області значень.
Поняття предиката є частковим випадком поняття функції, для якої чітко фіксована область значень.
Назва предикат походить від англійського слова predicate, що означає висловлення або присудок. Предикатом частіше всього позначають властивість або дію, виражену у висловленні присудком, а об’єкти і суб’єкти цієї дії, а також інші члени речення є аргументами даного предиката. Для позначення предиката часто обирають слово, що відбиває його змістове значення, або заголовну букву латинського або іншого алфавіту.
Визначення 2.6
Предикат Р, що має n аргументів, називається п-місним предикатом, позначається Р(х1, х2, хn).
Визначено деякий предикат, якщо:
a) задана деяка (довільна) множина М, що називається областю визначення предиката (предметна область);
б) фіксована множина {1, 0}, що називається областю значень;
в) вказане правило, за допомогою якого кожному елементу, що взятий з предметної області, ставиться у відповідність один з двох елементів з області значень.
Поняття предиката є частковим випадком поняття функції, для якої чітко фіксована область значень.
Назва предикат походить від англійського слова predicate, що означає висловлення або присудок. Предикатом частіше всього позначають властивість або дію, виражену у висловленні присудком, а об’єкти і суб’єкти цієї дії, а також інші члени речення є аргументами даного предиката. Для позначення предиката часто обирають слово, що відбиває його змістове значення, або заголовну букву латинського або іншого алфавіту.
Визначення 2.6
Предикат Р, що має n аргументів, називається п-місним предикатом, позначається Р(х1, х2, хn).
Визначено деякий предикат, якщо:
а) задана деяка (довільна) множина М, що називається областю визначення предиката (предметна область);
б) фіксована множина {1, 0}, що називається областю значень;
в) вказане правило, за допомогою якого кожному елементу, що взятий з предметної області, ставиться у відповідність один з двох елементів з області значень.
Поняття предиката є частковим випадком поняття функції, для якої чітко фіксована область значень.
Назва предикат походить від англійського слова predicate, що означає висловлення або присудок. Предикатом частіше всього позначають властивість або дію, виражену у висловленні присудком, а об’єкти і суб’єкти цієї дії, а також інші члени речення є аргументами даного предиката. Для позначення предиката часто обирають слово, що відбиває його змістове значення, або заголовну букву латинського або іншого алфавіту.
Визначення 2.6
Предикат Р, що має n аргументів, називається п-місним предикатом, позначається Р(х1, х2, хn).