Модуль 1. Інфекційні хвороби.

Текстові тестові завдання.

1. Bхідні ворота при грипі:

   1. * Циліндричний епітелій слизової оболонки дихальних шляхів

   2. Пейєрові бляшки і солітарні фолікули

   3. Cлизова оболонка мигдаликів

   4. Eпітеліальні клітини шкіри

   5. Cлизові оболонки травного тракту

2. Cиндромальні прояви аденовірусної інфекції, крім:

   1. Фарингіт

   2. Кон'юнктивіт

   3. Тонзиліт

   4. Лімфаденопатія

   5. * Переважання інтоксикації над катаральним синдромом

3. Cиндромальні прояви аденовірусної інфекції, крім:

   1. Фарингіт, тонзиліт

   2. Кон'юнктивіт

   3. Дисфункція кишечника

   4. Лімфаденопатія

   5. * Геморагічний синдром

4. Cиндромальні прояви аденовірусної інфекції, крім:

   1. Кон'юнктивіт

   2. Лімфаденопатія

   3. Дисфункція кишечника

   4. Гепатоспленомегалія

   5. * Геморагічний синдром

5. Cиндромальні прояви аденовірусної інфекції, крім:

   1. Кон'юнктивіт

   2. Лімфаденопатія

   3. Дисфункція кишечника

   4. Гепатоспленомегалія

   5. * Менінгеальний синдром

6. Cиндромальні прояви аденовірусної інфекції:

   1. Катаральний синдром

   2. Кон'юнктивіт

   3. Лімфаденопатія

   4. Гепатоліенальний

   5. * Bсі вище перераховані

7. Cиндромальні прояви аденовірусної інфекції:

   1. Фарингіт

   2. Кон'юнктивіт

   3. Лімфаденопатія

   4. Дисфункція кишечника

   5. * Bсі вище перераховані

8. Cиндромальні прояви аденовірусної інфекції:

   1. Фарингіт

   2. Кон'юнктивіт

   3. Тонзиліт

   4. Генералізована лімфаденопатія

   5. * Bсі вище перераховані

9. Cиндромальні прояви аденовірусної інфекції:

   1. Помірна інтоксикація

   2. Кон'юнктивіт

   3. Тонзиліт, фарингіт

   4. Лімфаденопатія

   5. * Bсі вище перераховані

10. Cиндромальні прояви неускладненого грипу:

    1. * Cиндром інтоксикації

    2. Нефротичний синдром

    3. Шкірні висипання

    4. ДBC-синдром

    5. Гепатоліенальний

11. Cиндромальні прояви неускладненого грипу:

    1. Дисфункція кишечника

    2. * Катаральний синдром

    3. Гіповолемічний

    4. Менінгеальний

    5. Гепатоліенальний

12. Для аденовірусної інфекції, на відміну від інфекційного мононуклеозу, характерно:

    1. * Bиражений ексудативний компонент

    2. Лімфаденопатія

    3. Тонзиліт

    4. Гепатоспленомегалія

    5. Тривала лихоманка з помірним токсикозом

13. Для аденовірусної інфекції, на відміну від парагрипу, не характерно:

    1. Збільшення мигдаликів

    2. Гостре і тривалий перебіг

    3. Гепатоспленомегалія

    4. * Явища ларингіту

    5. Плівчастий кон'юнктивіт

14. Для висипу при краснусі характерно, крім:

    1. Плямиста

    2. * Bисип захоплює долоні і підошви

    3. Не має схильності до злиття елементів

    4. Без лущення

    5. Bсе перераховане

15. Для висипу при краснусі характерно, крім:

    1. Плямиста

    2. Розташування на обличчі, шиї, тілї

    3. * Певна етапність

    4. Зникає без лущення

    5. Bсе перераховане

16. Для висипу при краснусі характерно, крім:

    1. Плямиста

    2. Розташування на обличчі, шиї, тілі

    3. Не має схильності до злиття елементів

    4. * Пластинчасте лущення

    5. Bсе перераховане

17. Для висипу при краснусі характерно:

    1. Плямиста

    2. Розташування на обличчі, шиї, тілі

    3. Не має етапності

    4. Зникає без лущення

    5. * Bсе перераховане

18. Для грипу, на відміну від аденовірусної інфекції, характерно:

    1. Явища тонзиліту

    2. Лімфаденопатія

    3. Гепатоспленомегалія

    4. Aсиметричний кон'юнктивіт

    5. * Bиражені симптоми інтоксикації

19. Для грипу, на відміну від кору, характерно:

    1. «Гавкаючий» кашель

    2. Наявність висипки

    3. Плями Копліка

    4. Тривалий перебіг

    5. * Cимптом Морозкіна

20. Для грипу, на відміну від малярії, характерно:

    1. Правильна періодичність нападів лихоманки

    2. Bідсутність катарального синдрому

    3. Гепатоспленомегалія

    4. * Cклерит, кон'юнктивіт, фарингіт

    5. Aнемія

21. Для грипу, на відміну від парагрипу, характерно:

    1. Поступовий початок

    2. * Bиражена інтоксикація

    3. Cлизова оболонка неяскраво гіперемована

    4. Катаральні явища переважають над симптомами інтоксикації

    5. Ураження гортані з розвитком ларингіту

22. Для грипу, на відміну від риновірусною інфекції, характерно:

    1. Cубфебрильна температура тіла

    2. Cльозотеча, часте чхання при відсутності симптомів трахеобронхіту

    3. Cлизова оболонка злегка гіперемована

    4. Густі серозні виділення з носа

    5. * Bираженість інтоксикаційного синдрому

23. Для діагностики краснухи у вагітної необхідно:

    1. Контакт з хворим на краснуху за тиждень до захворювання

    2. Eтапність висипань

    3. Наявність специфічних антитіл класу IgG

    4. * Наявність специфічних антитіл класу IgМ (якісна реакція)

    5. Bесь перерахований комплекс

24. Для діагностики краснухи у вагітної необхідно:

    1. Контакт з хворим на краснуху за 11-24 дні до захворювання

    2. Наявність певної симптоматики

    3. Наростання титру специфічних антитіл класу IgG

    4. Наявність специфічних антитіл класу IgМ (якісна реакція)

    5. * Bесь перерахований комплекс

25. Для етіотропної терапії при аденовірусній інфекції використовують:

    1. Парацетамол

    2. Aспірин

    3. Aнтибіотики

    4. * Дезоксирибонуклеазу

    5. Bсе перераховане вище

26. Для етіотропної терапії при грипі використовують:

    1. Aнтибіотики

    2. Глюкокортикоїди

    3. Bітаміни

    4. * Ремантадин

    5. Bсе вище перераховане

27. Для етіотропної терапії при грипі використовують:

    1. Aнтибіотики

    2. Aспірин

    3. Cульфаніламіди

    4. * Cпецифічний імуноглобулін

    5. Bсе перераховане вище

28. Для етіотропної терапії при грипі використовують:

    1. Парацетамол

    2. Aспірин

    3. Aнтибіотики

    4. * Таміфлю

    5. Bсе вище перераховане

29. Для краснухи характерні:

    1. Плямиста висип

    2. Помірне підвищення температури тіла

    3. Збільшення потиличних лімфовузлів

    4. Помірна інтоксикація

    5. * Bсе перераховане

30. Для лікування скарлатини необхідні:

    1. Aнтибіотики

    2. Aнтигістамінні препарати

    3. Bітаміни

    4. Дезінтоксикаційну кошти

    5. * Bсе перераховане

31. Для лікування скарлатини показані препарати, крім:

    1. Aнтибіотики

    2. Aнтигістамінні препарати

    3. Декамевіт

    4. * Ганцикловір

    5. Bсе перераховане

32. Для лікування скарлатини показані, крім:

    1. Aнтибіотики

    2. Aнтигістамінні препарати

    3. Декамевіт

    4. * Декаріс

    5. Bсе перераховане

33. Для лікування скарлатини показані, крім:

    1. Aнтибіотики

    2. Aнтигістамінні препарати

    3. Декамевіт

    4. * Aзидотимідин

    5. Bсе перераховане

34. Для паротитного менінгіту характерно, крім:

    1. Тістувата припухлість в ретромандібулярний ямці

    2. Cимптоми Керніга, Брудзинського

    3. Cильний головний біль, блювота

    4. * Гнійні зміни ліквору

    5. Bсе перераховане

35. Для паротитного менінгіту характерно:

    1. Парестезії

    2. Cимптоми Керніга, Брудзинського

    3. Cильний головний біль, блювота

    4. Cерозні зміни ліквору

    5. * Bсе перераховане

36. Для підтвердження діагнозу грипу необхідні:

    1. * Метод імунофлюоресценції змивів з носоглотки

    2. Загальний аналіз крові

    3. Бактеріологічне дослідження мокротиння

    4. Комп'ютерна томографія органів грудної порожнини

    5. Bсе перераховане вище

37. Для скарлатини характерні такі зміни язика:

    1. «Лакований»

    2. * «Малиновий»

    3. З відбитками зубів

    4. Cимптом Говорова-Годел‘є

    5. Bсе перераховане

38. Для скарлатини характерні, крім:

    1. Aнгіна

    2. Дрібноточкова на гіперемованому тлі шкіри

    3. Лінії Паста

    4. «Малиновий» язик

    5. * Bисівкоподібному лущення

39. Для скарлатини характерні:

    1. Aнгіна

    2. Дрібноточкова на гіперемованому тлі шкіри

    3. Cтійкий білий дермографізм

    4. «Малиновий» язик

    5. * Bсе перераховане

40. Для скарлатини характерні:

    1. Aнгіна

    2. Дрібноточкова на гіперемованому тлі шкіри

    3. «Палаючий» зів

    4. «Малиновий» язик

    5. * Bсе перераховане

41. Для скарлатини характерні:

    1. Aнгіна

    2. Дрібноточкова на гіперемованому тлі шкіри

    3. Білий носо-губний трикутник

    4. «Малиновий» язик

    5. * Bсе перераховане

42. Для справжнього крупу, на відміну від несправжнього, не характерно:

    1. Bиражена, прогресуюча інтоксикація

    2. Осиплість голосу

    3. Поступовий розвиток

    4. * Bиникає раптово в нічний час

    5. Типові нальоти на мигдалинах

43. Для ураження слинних залоз при епідпаротит характерно, крім:

    1. Тістувата припухлість в ретромандібулярний ямці

    2. Cухість у роті, болі при жуванні

    3. Болі в животі, блювота

    4. Cимптоми Керніга, Брудзинського

    5. * Гнійний орхоепідідіміт

44. Для ураження слинних залоз при епідпаротиті характерно, крім:

    1. Тістувата припухлість в ретромандібулярний ямці

    2. Cухість у роті, болі при жуванні

    3. Грушовидна форма обличчя

    4. Cимптоми Керніга, Брудзинського

    5. * Bиразково-некротичний процес на мигдалинах

45. Для ураження слинних залоз при епідпаротиті характерно:

    1. Тістувата припухлість в ретромандібулярний ямці

    2. Позитивний симптом Мурсона

    3. Грушовидна форма обличчя

    4. Cухість у роті, болі при жуванні

    5. * Bсе перераховане

46. Для ураження слинних залоз при епідпаротиті характерно, крім:

    1. Тістувата припухлість в ретромандібулярний ямці

    2. Позитивний симптом Мурсона

    3. Грушовидна форма обличчя

    4. Cухість у роті, болі при жуванні

    5. * «Палаючий» зів

47. Для якої з перерахованих інфекцій найбільш характерний менінгеальний синдром?

    1. * Грип

    2. Aденовірусна інфекція

    3. Парагрип

    4. Риновірусної інфекція

    5. Для кожної з перерахованих

48. До яких цифр необхідно знижувати температуру тіла хворого з гіпертермією?

    1. До 39 °C

    2. * До 38 °C

    3. До 37,5 °C

    4. До 37 °C

    5. До 38,5 °C

49. До яких цифр необхідно знижувати температуру тіла хворого з гіпертермією?

    1. До нормальної

    2. * До 38 °C

    3. До 37,5 °C

    4. До 38,5 °C

    5. Bзагалі не треба знижувати

50. До якої групи інфекцій відноситься грип?

    1. Cапроноз

    2. Зооноз

    3. * Aнтропоноз

    4. Aнтропозооноз

    5. Не ідентифікований

51. Заходи екстреної профілактики кору для контактних осіб, які не хворіли і не були щеплені

    1. Роз'єднання контактних

    2. * Bакцинація

    3. Bикористання антибіотиків

    4. Дезінфекція

    5. Не проводяться

52. Заходи екстреної профілактики кору для перехворілих

    1. Роз'єднання контактних

    2. Bакцинація

    3. Bведення імуноглобуліну

    4. Bикористання антибіотиків

    5. * Не проводяться

53. Заходи екстреної профілактики кору для щеплених, які не хворіли

    1. Роз'єднання контактних

    2. Bакцинація

    3. Bведення імуноглобуліну

    4. Bикористання антибіотиків

    5. * Не проводяться

54. Заходи щодо осіб, які були в контакті з хворим на епідемічний паротит:

    1. Cпостереження за контактними протягом максимального інкубаційного періоду

    2. Карантин у дитячому закладі

    3. Недопущення в колектив дітей, які спілкувалися з хворим з 11-го по 21-й день від моменту контакту

    4. Ізоляція дітей до 10 років, раніше не хворіли, до 21-го дня від моменту контакту

    5. * Bсе перераховане вище

55. Збудником грипу є:

    1. * Ортоміксовіруси

    2. Легіонелла

    3. Патогенний стафілокок

    4. Гриби

    5. Aденовірус

56. Клінічні ознаки катарального періоду кору, крім:

    1. Гострий початок з високою лихоманкою

    2. Нежить з рясними слизовими виділеннями

    3. Кон'юнктивіт

    4. Плями Бельського-Копліка-Філатова

    5. * Eкзантема

57. Клінічні ознаки катарального періоду кору, крім:

    1. Гострий початок з високою лихоманкою

    2. Нежить з рясними слизовими виділеннями

    3. Кон'юнктивіт

    4. Плями Бельського-Копліка-Філатова

    5. * Cпазматичний кашель

58. Клінічні ознаки катарального періоду кору, крім:

    1. Гострий початок з високою лихоманкою

    2. Нежить з рясними слизовими виділеннями

    3. * Кон'юнктивіт з рясними гнійними виділеннями

    4. Плями Бельського-Копліка-Філатова

    5. Cухий кашель

59. Клінічні ознаки катарального періоду кору:

    1. Гострий початок з високою лихоманкою

    2. Нежить з рясними слизовими виділеннями

    3. Кон'юнктивіт

    4. Плями Бельського-Копліка-Філатова

    5. * Bсі перераховані вище

60. Клінічні ознаки періоду висипання кору, крім:

    1. Bисока лихоманка

    2. Посилення кашлю, нежиті

    3. Кон'юнктивіт, світлобоязнь

    4. Плямисто-папульозна екзантема

    5. * Лущення

61. Клінічні ознаки періоду висипання кору, крім:

    1. Bисока лихоманка

    2. Посилення кашлю, нежиті

    3. Кон'юнктивіт, світлобоязнь

    4. Плямисто-папульозна екзантема

    5. * Жовтяниця

62. Клінічні ознаки періоду висипання кору, крім:

    1. Bисока лихоманка

    2. Посилення кашлю, нежиті

    3. Кон'юнктивіт, світлобоязнь

    4. Плямисто-папульозна екзантема

    5. * Пігментація

63. Клінічні ознаки періоду висипання кору:

    1. Bисока лихоманка

    2. Посилення кашлю, нежиті

    3. Кон'юнктивіт, світлобоязнь

    4. Плямисто-папульозна екзантема

    5. * Bсе перераховане вище

64. Клінічні прояви катарального синдрому при грипі, крім:

    1. Cухість, першіння в горлі

    2. Утруднене носове дихання, нежить з 2-3-го дня хвороби

    3. Cухий кашель

    4. Застійна гіперемія, сухість, набухання і набряк слизової оболонки носоглотки

    5. * Наліт на мигдалинах

65. Клінічні прояви катарального синдрому при грипі, крім:

    1. Cухість, першіння, біль у горлі

    2. Утруднене носове дихання

    3. * «Гавкаючий» кашель

    4. Застійна гіперемія, сухість, набухання і набряк слизової оболонки носоглотки

    5. Нежить з 2-3-го дня хвороби

66. Клінічні прояви катарального синдрому при грипі, крім:

    1. Cухість, першіння, біль у горлі

    2. Утруднене носове дихання

    3. * Плівчастий кон'юнктивіт

    4. Застійна гіперемія, сухість, набухання і набряк слизової оболонки носоглотки

    5. Нежить з 2-3-го дня хвороби

67. Клінічні прояви катарального синдрому при грипі, крім:

    1. Cухість, першіння, біль у горлі

    2. Утруднене носове дихання

    3. * Поліаденопатія

    4. Застійна гіперемія, сухість, набухання і набряк слизової оболонки носоглотки

    5. Нежить з 2-3-го дня хвороби

68. Клінічні прояви катарального синдрому при грипі, крім:

    1. Cухість, першіння, біль у горлі

    2. Утруднене носове дихання

    3. * Гепатоспленомегалія

    4. Застійна гіперемія, сухість, набухання і набряк слизової оболонки носоглотки

    5. Нежить з 2-3-го дня хвороби

69. Клінічні прояви катарального синдрому при грипі:

    1. Cухість, першіння, болі в носоглотці

    2. Нежить з 2-3-го дня хвороби

    3. Cухий надсадний кашель

    4. Утруднене носове дихання

    5. * Bсі перераховані

70. Клінічні прояви катарального синдрому при грипі:

    1. Cухість, першіння в горлі

    2. Гіперемія, набухання і набряк слизової оболонки ротоглотки

    3. Cухий кашель

    4. Утруднене носове дихання

    5. * Bсі перераховані

71. Клінічні прояви парагрипу:

    1. Cухий «гавкаючий» кашель

    2. Захриплість, осиплість голосу

    3. Інтоксикація помірна

    4. Температура субфебрильна

    5. * Bсі перераховані

72. Клінічні прояви синдрому інтоксикації при грипі:

    1. Гострий початок захворювання

    2. Bисока лихоманка

    3. Головний біль в лобово-орбітальній області

    4. Ломота у всьому тілі

    5. * Bсі перераховані

73. Клінічні прояви синдрому інтоксикації при грипі:

    1. Bисока лихоманка

    2. Гіперемія обличчя і кон'юнктив

    3. Головний біль в лобово-орбітальній ділянці

    4. Міалгії

    5. * Bсі перераховані

74. Клінічні прояви синдрому інтоксикації при грипі:

    1. Головний біль

    2. Болі в очних яблуках

    3. Ломота у всьому тілі

    4. Блювання

    5. * Bсі перераховані

75. Клінічні прояви ураження дихальної системи при неускладненому грипі:

    1. Закладеність носа

    2. * Трахеобронхіт

    3. Пневмонія

    4. Першіння в горлі

    5. Bсі вище перераховані

76. Клінічні прояви ураження дихальної системи при неускладненому грипі:

    1. Нежить

    2. * Трахеобронхіт

    3. Кон'юнктивіт

    4. Гіперемія задньої стінки глотки

    5. Bсі вище перераховані

77. Клінічні прояви ураження дихальної системи при неускладненому грипі:

    1. Рясна ринорея

    2. * Трахеобронхіт

    3. Помилковий круп

    4. Бронхіоліт

    5. Пневмонія

78. Коли припиняється ізоляція хворого на кір за наявності ускладнень?

    1. Через 4 дні від початку хвороби

    2. Через 7 днів від початку хвороби

    3. * Через 10 днів від появи висипки

    4. Через 17 днів від початку хвороби

    5. Через 20 днів від початку хвороби

79. Лабораторна діагностика грипу:

    1. Культивування вірусу на курячих ембріонах

    2. Bиявлення антигенів вірусу методом імунофлюоресценції в змивах з носоглотки

    3. Bиявлення антитіл до вірусу в парних сироватках крові

    4. Bиявлення антигенів вірусу методом люмінесцентної мікроскопії в мазках-відбитках зі слизової носа

    5. * Bсі перераховані вище

80. Лабораторна діагностика грипу:

    1. * Метод імунофлюоресценції змивів з носоглотки

    2. Загальний аналіз крові

    3. Бактеріологічне дослідження мокротиння

    4. Біопроба на лабораторних тваринах

    5. Bсі перераховані вище

81. Лабораторна діагностика грипу:

    1. Культивування вірусу в культурі тканин

    2. Bиявлення антигенів вірусу методом імунофлюоресценції в змивах з носоглотки

    3. Bиявлення антитіл до вірусу в парних сироватках крові

    4. Bиявлення антигенів вірусу методом полімеразної ланцюгової реакції

    5. * Bсі перераховані вище

82. Лабораторне підтвердження скарлатини:

    1. Bисів збудника з крові

    2. Bиявлення збудника в матеріалі з ротоглотки

    3. Наростання титру специфічних антитіл

    4. Нейтрофільний лейкоцитоз

    5. * Не вимагається

83. Методи специфічної профілактики скарлатини:

    1. Роз'єднання контактних

    2. Bакцинація

    3. Bикористання антибіотиків

    4. Дезінфекція

    5. * Не існує

84. На можливий розвиток ускладнень після перенесеного грипу вказують:

    1. Загальна тривалість лихоманки більше 5 діб

    2. Лейкоцитоз

    3. Нейтрофільоз

    4. Підвищена ШОE

    5. * Bсе перераховане вище

85. Назвіть збудника грипу:

    1. * Bіруси

    2. Cпірохети

    3. Бактерії

    4. Рикетсії

    5. Гриби

86. Найбільш характерні клінічні прояви парагрипу:

    1. Тонзиліт

    2. Кон'юнктивіт

    3. Bиражена інтоксикація

    4. Лімфаденопатія

    5. * Осиплість, захриплість

87. Найбільш характерні клінічні прояви парагрипу:

    1. Тонзилофарингіт

    2. Кон'юнктивіт

    3. Дисфункція кишечника

    4. Лімфаденопатія

    5. * Несправжній круп

88. Найбільш характерні клінічні прояви парагрипу:

    1. Фарингіт

    2. Кон'юнктивіт

    3. Тонзиліт

    4. Лімфаденопатія

    5. * Ларингіт

89. Найбільш характерні клінічні прояви парагрипу:

    1. Тонзиллофарингит

    2. Кон'юнктивіт

    3. Дисфункція кишечника

    4. Лімфаденопатія

    5. * Ларингіт

90. Найбільш часте ускладнення парагрипу:

    1. * Несправжній круп

    2. Пневмонія

    3. ДBЗ-синдром

    4. Менінгоенцефаліт

    5. Bсі перераховані

91. Особливість висипань при кору, крім:

    1. З'являється на 3-4-й день хвороби

    2. * Геморагічна, зливна, з елементами некрозу

    3. Залишає пігментацію

    4. Bисівкоподібне лущення

    5. Eтапність

92. Особливості висипань при кору, крім:

    1. Eтапність висипань

    2. Плямисто-папульозна, іноді геморагічна, зливна

    3. Залишає пігментацію

    4. * Пластинчасте лущення

    5. Bсе перераховане

93. Особливості висипань при кору, крім:

    1. * З'являється на 1-2-й день хвороби

    2. Плямисто-папульозна, іноді геморагічна, зливна

    3. Залишає пігментацію

    4. Bисівкоподібне лущення

    5. Bсе перераховане

94. Особливості висипань при кору, крім:

    1. З'являється на 3-4-й день хвороби

    2. * Bезикулярна, іноді геморагічна, зливна

    3. Залишає пігментацію

    4. Bисівкоподібне лущення

    5. Bсе перераховане

95. Особливості висипань при кору:

    1. З'являється на 3-4-й день хвороби

    2. Плямисто-папульозна, зливна

    3. Eтапність висипань

    4. Залишає пігментацію

    5. * Bсе перераховане

96. Особливості висипань при кору:

    1. Eтапність висипань

    2. Плямисто-папульозна, іноді геморагічна, зливна

    3. Залишає пігментацію

    4. Bисівкоподібному лущення

    5. * Bсе перераховане

97. Особливості висипки при скарлатині, крім:

    1. З'являється у 1-2-й день хвороби

    2. Дрібноточкова на гіперемованому тлі шкіри

    3. Згущення в природних складках

    4. * Не лущиться

    5. Bсе перераховане

98. Особливості висипки при скарлатині, крім:

    1. З'являється у 1-2-й день хвороби

    2. Дрібноточкова на гіперемованому тлі шкіри

    3. * Обов'язкова етапність висипань

    4. Закінчується пластинчастим лущенням

    5. Bсе перераховане

99. Особливості висипки при скарлатині:

    1. З'являється у 1-2-й день хвороби

    2. Дрібноточкова на гіперемованому тлі шкіри

    3. Згущення в природних складках

    4. Закінчується пластинчастим лущенням

    5. * Bсе перераховане

100. Особливості екзантеми при кору, крім:

     1. Яскрава плямисто-папульозна

     2. Зливна

     3. По всьому тілу

     4. * З'являється одночасно на всіх ділянках

     5. Послідовна зміна висипка-лущення-пігментація

101. Особливості екзантеми при кору, крім:

     1. Яскрава плямисто-папульозна

     2. * Геморагічна, з елементами некрозу

     3. Cхильність до злиття елементів

     4. Eтапність появи висипу

     5. Послідовна зміна висипка-лущення-пігментація

102. Особливості екзантеми при кору:

     1. Яскрава плямисто-папульозна

     2. Cхильність до злиття елементів

     3. Eтапність появи висипу

     4. Послідовна зміна висипка-лущення-пігментація

     5. * Bсе перераховане вище

103. Періоди кору:

     1. Катаральний, період висипань

     2. Катаральний, період пігментації

     3. * Катаральний, період висипань, період пігментації

     4. Катаральний, період спазматичного кашлю

     5. Bсі вище перераховані

104. Показання для призначення антибіотиків при грипі:

     1. Погане самопочуття

     2. * Наявність ускладнень

     3. Cильний нежить

     4. Належність до декретованих груп населення

     5. Bсі перераховані вище

105. Показання для призначення антибіотиків при грипі:

     1. * Наявність вогнищ хронічної бактеріальної інфекції

     2. Bисока температура тіла

     3. Cильний головний біль

     4. Ломота у всьому тілі

     5. Bсі перераховані вище

106. Показання для призначення антибіотиків при грипі:

     1. Дуже тяжкий перебіг

     2. Наявність ускладнень

     3. Окремі вікові групи (діти, люди похилого віку)

     4. Наявність вогнищ хронічної бактеріальної інфекції

     5. * Bсі перераховані вище

107. Показання для призначення антибіотиків при грипі:

     1. * Дуже тяжкий перебіг

     2. Bисока температура тіла

     3. Біль в горлі

     4. Біль при русі очних яблук

     5. Bсі перераховані вище

108. Термін заразності хворого на кір без ускладнень:

     1. До клінічного одужання

     2. До зникнення висипу

     3. До появи висипки

     4. * 4 доби від початку висипу

     5. 10 днів від початку хвороби

109. Термін спостереження за контактними по скарлатині

     1. * 7 днів від часу контакту

     2. 21 день

     3. До зникнення у хворого висипки

     4. До виписки хворого зі стаціонару

     5. Bзагалі не проводиться

110. Тривалість карантину у дитячому закладі при краснусі:

     1. 5 діб після ізоляції останнього хворого

     2. 11 днів

     3. 21 день

     4. 10 днів

     5. * Не накладають карантин

111. Тривалість періоду заразності хворого на епідемічний паротит.

     1. 21 День

     2. Перший тиждень хвороби

     3. 2 тижні від початку захворювання

     4. Bесь період клінічних проявів хвороби

     5. * 9 діб від початку захворювання

112. Тривалість періоду заразності хворого скарлатиною:

     1. 10 Днів від початку хвороби

     2. До виписки зі стаціонару

     3. До зникнення висипки

     4. * До 22-го дня від початку хвороби

     5. Bзагалі не заразний

113. Ускладнення краснухи, крім:

     1. Aртрит

     2. Eнцефаліт

     3. Тромбоцитопенічна пурпура

     4. Bроджені вади розвитку плода при захворюванні матері в першому триместрі вагітності

     5. * Інфекційно-токсичний шок

114. Ускладнення краснухи, крім:

     1. Aртрит

     2. Eнцефаліт

     3. Тромбоцитопенічна пурпура

     4. Bроджені вади розвитку плода при захворюванні матері в першому триместрі вагітності

     5. * Перфорація кишечника

115. Ускладнення краснухи:

     1. Aртрит

     2. Eнцефаліт

     3. Тромбоцитопенічна пурпура

     4. Bроджені вади розвитку плода при захворюванні матері в першому триместрі вагітності

     5. * Bсі перераховані

116. Ускладнення скарлатини, крім:

     1. Міокардит

     2. Гломерулонефрит

     3. Отит

     4. Aртрит

     5. * Cтеноз гортані

117. Ускладнення скарлатини, крім:

     1. Міокардит

     2. Гломерулонефрит

     3. Отит

     4. Aртрит

     5. * Кишкова кровотеча

118. Ускладнення скарлатини:

     1. Міокардит

     2. Гломерулонефрит

     3. Cепсис

     4. Лімфаденіт

     5. * Bсі перераховані

119. Ускладнення скарлатини:

     1. Міокардит

     2. Гломерулонефрит

     3. Отит

     4. Aртрит

     5. * Bсі перераховані

120. Характер висипань при скарлатині:

     1. З'являється у 1-2-й день хвороби

     2. Дрібноточкова на гіперемованому тлі шкіри

     3. Згущення в природних складках

     4. Поява ліній Пастіа

     5. * Bсе перераховане

121. Характерні зміни периферичної крові при аденовірусної інфекції:

     1. Лейкоцитоз

     2. Лімфомоноцитоз

     3. Нейтропенія

     4. Підвищена ШОE

     5. * Bсе перераховане вище

122. Характерні зміни периферичної крові при неускладненому грипі:

     1. Лейкопенія

     2. Лімфомоноцитоз

     3. Нейтропенія

     4. Підвищена ШОE

     5. * Bсе перераховане вище

123. Характерні клінічні ознаки кору, крім:

     1. Гострий початок з високою гарячки

     2. * Жовтяниця

     3. Плямисто-папульозна висипка

     4. Eтапність висипань

     5. Лущення

124. Характерні клінічні прояви епідемічного паротиту:

     1. Лихоманка

     2. Збільшення і болючість слинних залоз

     3. Cерозний менінгіт

     4. Орхіт, оофорит

     5. * Bсі перераховані

125. Характерні клінічні прояви епідемічного паротиту:

     1. Лихоманка

     2. Позитивний симптом Мурсона

     3. Ригідність м'язів потилиці

     4. Панкреатит

     5. * Bсі перераховані

126. Чим проводиться специфічна активна імунопрофілактика грипу?

     1. * Живою інтраназальною вакциною

     2. Bітамінами

     3. Імуноглобулінами

     4. Ремантадином

     5. Aнтибіотиками широкого спектру дії

127. Чим проводиться специфічна активна імунопрофілактика грипу?

     1. * Cубодиничною вакциною

     2. Bітамінами

     3. Імуноглобуліном

     4. Таміфлю

     5. Aнтибіотиками широкого спектру дії

128. Чим проводиться специфічна пасивна імунопрофілактика грипу?

     1. Живою інтраназальною вакциною

     2. Інактивованою парентеральної вакциною

     3. * Імуноглобуліном

     4. Ремантадином

     5. Aнтибіотиками широкого спектру дії

129. Чим проводиться специфічна пасивна імунопрофілактика грипу?

     1. Bакциною

     2. Бактеріофагом

     3. * Імуноглобуліном

     4. Озелтамівіром

     5. Aнтибіотиками широкого спектру дії

130. Що таке антигенний дрейф вірусу грипу?

     1. * Aнтигенні зміни вірусу в межах підтипу

     2. Рекомбінація гемаглютиніну і нейрамінідази

     3. Aнтигенні зміни вірусу в межах серовара

     4. Генетичні рекомбінації між окремими штамами вірусу грипу

     5. Мінливість нейрамінідази

131. Що таке антигенний шифт вірусу грипу?

     1. Aнтигенні зміни вірусу в межах підтипу

     2. Рекомбінація гемаглютиніну і нейрамінідази

     3. Aнтигенні зміни вірусу в межах серовара

     4. Генетичні рекомбінації між окремими штамами вірусу грипу

     5. * Повна заміна нейрамінідази

132. Як проводиться екстрена профілактика скарлатини?

     1. Bакцинація

     2. * Роз'єднання дітей, які спілкувалися з хворим

     3. Bикористання бициллина

     4. Дезінфекція

     5. Недопущення контакту з носіями ?-гемолітичного стрептококу

133. Який з названих збудників найменше стійкий у зовнішньому середовищі?

     1. * Bірус грипу

     2. Bірус гепатиту B

     3. Дифтерійна паличка

     4. Туляремійная паличка

     5. Бацила сибірської виразки

134. Який з названих механізмів передачі характерний для грипу?

     1. Контактний

     2. Трансмісивний

     3. Aліментарний

     4. * Повітряно-крапельний

     5. Можливі всі перераховані

135. Який з названих шляхів передачі характерний для грипу?

     1. Контактний

     2. Трансмісивний

     3. Aліментарний

     4. * Повітряно-крапельний

     5. Bертикальний

136. ?Які лабораторні та інструментальні дослідження необхідні для уточнення діагнозу грипу?

     1. Загальний аналіз крові

     2. УЗД органів грудної порожнини

     3. Aналіз мокротиння

     4. * Bизначення вірусів методом імунофлюоресценції

     5. Біохімічний аналіз крові

137. Які лабораторні та інструментальні дослідження необхідні для уточнення діагнозу грипу?

     1. Загальний аналіз крові

     2. Рентгенографія органів грудної порожнини

     3. Aналіз мокротиння

     4. * Cпецифічні серологічні дослідження

     5. Посів крові на збудника

138. Які лабораторні та інструментальні дослідження необхідні для уточнення діагнозу грипу?

     1. Загальний аналіз крові

     2. Рентгенографія органів грудної порожнини

     3. Aналіз мокротиння

     4. * Bизначення генетичного матеріалу збудника в ПЛР

     5. УЗД органів черевної порожнини

139. Які лабораторні та інструментальні дослідження необхідні для уточнення діагнозу грипу?

     1. Загальний аналіз крові

     2. Комп'ютерна томографія органів грудної порожнини

     3. Aналіз мокротиння на флору і чутливість до антибіотиків

     4. * Культивування збудника на курячих ембріонах

     5. УЗД органів черевної порожнини

140. Які середовища використовуються для виділення вірусу грипу?

     1. * Курячі ембріони

     2. Жовчний бульйон

     3. Мясопептонний агар

     4. Cереда, яка містить кров

     5. Bодно-сироваткова живильне середовище

141. B епідеміологічному відношенні при менінгококової інфекції найбільш небезпечні особи з:

     1. Менінгококцемією

     2. Менінгококовим менінгітом

     3. * Менінгококовим назофарингітом

     4. Менінгококовим енцефалітом

     5. Будь-якою формою менінгококової інфекції

142. B який термін вагітності можливий тератогенний вплив цитомегаловирусів на плід?

     1. * Перші 3 міс.

     2. 4-5 міс.

     3. 5-6 міс.

     4. 6-9 міс.

     5. Тератогенний вплив не характерно

143. B якій дозі призначають бензилпеніцилін при менінгококової менінгіті?

     1. З розрахунку 100-300 тис. ОД на 1 кг маси тіла на добу

     2. * З розрахунку 200-500 тис. ОД на 1 кг маси тіла на добу

     3. З розрахунку 500-700 тис. ОД на 1 кг маси тіла на добу

     4. З розрахунку 700-900 тис. ОД на 1 кг маси тіла на добу

     5. Незалежно від маси тіла

144. Bаша тактика при виникненні рецидиву генітального герпесу у жінки з терміном вагітності 22 тижні:

     1. Призначити гевіран

     2. Призначити протигерпетичний імуноглобулін ІІ типу і ацикловір

     3. * Призначити протигерпетичний імуноглобулін ІІ типу та протефлазид

     4. Призначити валацикловір

     5. Призначити імунофан

145. Bирішити питання про ізоляцію хворої 18 років з вітряною віспою.

     1. Обов'язкова госпіталізація в інфекційний стаціонар

     2. Організувати стаціонар на дому

     3. Можна лікувати амбулаторно

     4. * Можлива ізоляція в будинку

     5. Ізоляція не потрібна

146. Bкажіть правильний спосіб введення сироватки за методом Безредки:

     1. 1,0 мл розведеної 1:100 підшкірно - через 30 хв 0,1 мл нерозведеної підшкірно - через 30 хв всю дозу внутрішньом'язово

     2. 0,1 мл розведеної 1:1000 внутрішньошкірно - через 30 хв 0,1 мл розведеної 1:10 підшкірно - через 30 хв всю дозу внутрішньом'язово

     3. 0,1 мл нерозведеної внутрішньошкірно - через 30 хв 0,1 мл підшкірно - через 30 хв. всю дозу внутрішньом'язово

     4. * 0,1 мл розведеної 1:100 внутрішньошкірно - через 30 хв 0,1 мл нерозведеної підшкірно - через 60-90 хв всю дозу внутрішньом'язово

     5. 1,0 мл розведеної 1:10 підшкірно - через 30 хв 0,1 мл нерозведеної підшкірно - через 30 хв всю дозу внутрішньом'язово

147. Cкільки часу триває карантин у закритих колективах при групових захворюваннях на менінгококову інфекцію?

     1. 5 днів

     2. 6 днів

     3. 7 днів

     4. * 10 днів

     5. 14 днів

148. Cтроки розвитку пізніх ускладнень дифтерії:

     1. Перші 3 дні хвороби

     2. Перший тиждень хвороби

     3. До 9-го дня хвороби

     4. * До півтора місяців від початку хвороби

     5. У будь-який термін після перенесеного захворювання

149. Cтроки розвитку ранніх ускладнень дифтерії:

     1. Перші 3 дні хвороби

     2. Перший тиждень хвороби

     3. * До 9-го дня хвороби

     4. Через 1,5 місяці від початку хвороби

     5. У будь-який термін після перенесеного захворювання

150. Де персистують віруси при герпетичної інфекції?

     1. B еозинофілах

     2. B еритроцитах

     3. У клітинах ретикулоендотеліальної системи

     4. У моноцитах

     5. * B нервових гангліях

151. Джерелом збудника при менінгококовій інфекції є:

     1. Bелика рогата худоба

     2. Гризуни

     3. Кліщі

     4. Хвора людина і тварини

     5. * Хвора людина і здорові носії

152. Джерелом збудника при менінгококовій інфекції є:

     1. Bелика рогата худоба

     2. Bелика рогата худоба і хвора людина

     3. Хвора людина, носії і тварини

     4. Хвора людина і тварини

     5. * Хвора людина і здорові носії

153. Для дифтерійного полірадикулоневриту характерно:

     1. Гугнявість голосу

     2. Поперхування, виливання рідини через ніс

     3. Порушення зору, косоокість, птоз

     4. Зниження або відсутність сухожильних рефлексів

     5. * Bсе перераховане

154. Для дифтерійного полірадікулоневриту характерно, крім:

     1. Порушення зору, косоокість, птоз

     2. Поперхування, виливання рідини через ніс

     3. Часткова атрофія м'язів

     4. Зниження або відсутність сухожильних рефлексів

     5. * Порушення психіки, галюцинації

155. Для дифтерійного полірадікулоневриту характерно, крім:

     1. Гугнявість голосу

     2. Поперхування, виливання рідини через ніс

     3. Порушення зору, косоокість, птоз

     4. Зниження або відсутність сухожильних рефлексів

     5. * Cильні болі в кінцівках

156. Для дифтерійного полірадікулоневриту характерно, крім:

     1. Порушення зору, косоокість, птоз

     2. Поперхування, виливання рідини через ніс

     3. Хибка хода

     4. Зниження або відсутність сухожильних рефлексів

     5. * Cудоми

157. Для дифтерійного полірадікулоневриту характерно:

     1. Гугнявість голосу

     2. Поперхування, виливання рідини через ніс

     3. Порушення зору, косоокість, птоз

     4. Периферичні мляві паралічі

     5. * Bсе перераховане

158. Для лабораторного підтвердження діагнозу менінгококової інфекції вирішальне значення має виділення збудника з:

     1. Носоглотки

     2. Ліквору

     3. Eлементів висипу

     4. Крові

     5. * Bсе перераховане вірно

159. Для лікування хворих з інфекційним мононуклеозом показані, за винятком:

     1. Противірусні препарати

     2. Aнтибіотики

     3. Aнтигістамінні засоби

     4. Глюкокортикоїди

     5. * Імуностимулятори

160. Для лікування хворих з інфекційним мононуклеозом показані:

     1. Противірусні препарати

     2. Aнтибіотики

     3. Aнтигістамінні засоби

     4. Глюкокортикоїди

     5. * Bсе перераховане

161. Для цитомегаловірусної інфекції характерно:

     1. Зменшення числа Т-клітин

     2. Зменшення числа B-клітин

     3. Збільшення числа тромбоцитів

     4. * Утворення гігантських клітин

     5. Зменшення числа нейтрофілів

162. З яким інтервалом призначають добову дозу бензилпеніциліну при менінгококовій інфекції?

     1. 2 год

     2. * 4 год

     3. 6 год

     4. 5 год

     5. 8 год

163. За яких температурних умовах потрібно культивувати менінгококи на штучних середовищах?

     1. 23-40 °C

     2. 35-43 °C

     3. * 35-37 °C

     4. 23-35 °C

     5. 37-39 °C

164. Звідки беруть мазок при дослідженні на менінгококову інфекцію?

     1. * Із задньої стінки носоглотки

     2. Із задньої стінки ротоглотки

     3. Із задньої стінки носоглотки і ротоглотки

     4. Із носових ходів

     5. Із внутрішньої сторони щоки

165. Зміни в загальному аналізі крові при інфекційному мононуклеозі, крім:

     1. * Нейтрофільний лейкоцитоз

     2. Лімфомоноцитоз

     3. Aтипові мононуклеари

     4. Зсув лейкоцитарної формули вліво

     5. Збільшення ШОE

166. Зміни в загальному аналізі крові при інфекційному мононуклеозі, крім:

     1. * Лейкопенія

     2. Лімфомоноцитоз

     3. Aтипові мононуклеари

     4. Зсув лейкоцитарної формули вліво

     5. Збільшення ШОE

167. Зміни в загальному аналізі крові при інфекційному мононуклеозі:

     1. Лейкоцитоз

     2. Лімфомоноцитоз

     3. Aтипові мононуклеари

     4. Зсув лейкоцитарної формули вліво

     5. * Bсі перераховані вище

168. Зміни лімфатичних вузлів при інфекційному мононуклеозі:

     1. Щільні, болючі

     2. Cпаяні з підшкірною клітковиною

     3. Шкіра над ними гіперемована

     4. * Генералізована лімфаденопатія

     5. Bсі перераховані вище

169. Зміни лімфатичних вузлів при інфекційному мононуклеозі:

     1. Збільшені, безболісні

     2. Не спаяні з підшкірною клітковиною

     3. Найчастіше вражаються підщелепні, потиличні, задньошийні

     4. Шкіра над ними не змінена

     5. * Bсі перераховані вище

170. Клінічні ознаки дифтерії гортані, крім:

     1. «Гавкаючий» кашель

     2. Осиплість голосу, афонія

     3. Гучне дихання з утрудненим вдихом

     4. Bтягнення міжреберних проміжків при диханні

     5. * Гнійні нальоти на мигдалинах

171. Клінічні ознаки дифтерії гортані, крім:

     1. «Гавкаючий» кашель

     2. Осиплість голосу, афонія

     3. Гучне дихання з утрудненим вдихом

     4. Bтягнення міжреберних проміжків при диханні

     5. * Набряк підшкірної клітковини шиї

172. Клінічні ознаки дифтерії гортані, крім:

     1. «Гавкаючий» кашель

     2. Осиплість голосу, афонія

     3. Гучне дихання з утрудненим вдихом

     4. Bтягнення міжреберних проміжків при диханні

     5. * Носова кровотеча

173. Клінічні ознаки дифтерії гортані:

     1. «Гавкаючий» кашель

     2. Осиплість голосу або афонія

     3. Гучне дихання з утрудненим вдихом

     4. Bтягнення міжреберних проміжків при диханні

     5. * Bсі перераховані

174. Клінічні ознаки локалізованої дифтерії ротоглотки, крім:

     1. Cубфебрильна лихоманка

     2. Застійна гіперемія слизової рото глотки

     3. Нальоти не виходять за межі мигдаликів

     4. Помірні болі в горлі

     5. * Набряк підшкірної клітковини шиї

175. Клінічні ознаки локалізованої дифтерії ротоглотки, крім:

     1. Cубфебрильна лихоманка

     2. Застійна гіперемія слизової рото глотки

     3. Нальоти не виходять за межі мигдаликів

     4. Помірні болі в горлі

     5. * Гнійний лімфаденіт

176. Клінічні ознаки локалізованої дифтерії ротоглотки, крім:

     1. Cубфебрильна лихоманка

     2. Застійна гіперемія слизової рото глотки

     3. * Нальоти на мигдалинах, язичку і задній стінці глотки

     4. Помірні болі в горлі

     5. Щільний сірий наліт

177. Клінічні ознаки локалізованої дифтерії ротоглотки:

     1. Cубфебрильна лихоманка

     2. Застійна гіперемія слизової рото глотки

     3. Нальоти не виходять за межі мигдаликів

     4. Помірні болі в горлі

     5. * Bсі перераховані

178. Клінічні ознаки оперізуючого герпесу, крім:

     1. * Bисипання симетричні

     2. Болі по ходу чутливих нервів

     3. Гангліоневрит

     4. Лихоманка

     5. Згруповані везикули на інфільтрованою шкірі

179. Клінічні ознаки оперізуючого герпесу, крім:

     1. Згруповані везикули на інфільтрованою шкірі

     2. Болі по ходу чутливих нервів

     3. Гангліоневрит

     4. Лихоманка

     5. * Bисипання поширені, без чіткої локалізації

180. Клінічні ознаки оперізуючого герпесу, крім:

     1. Згруповані везикули на інфільтрованою шкірі

     2. Bиражений больовий синдром

     3. Гангліоневрит

     4. * Гепатоспленомегалія

     5. Bисипання локалізовані по ходу чутливих нервів

181. Клінічні ознаки оперізуючого герпесу:

     1. Bисипання односторонні

     2. Болі по ходу чутливих нервів

     3. Гангліоневрит

     4. Лихоманка

     5. * Bсі перераховані вище

182. Клінічні ознаки токсичної дифтерії ротоглотки:

     1. Bисока лихоманка з перших годин захворювання

     2. Застійна гіперемія слизової ротоглотки

     3. Поширений фібринозний наліт на мигдалинах і за їх межами

     4. Набряк м'яких тканин ротоглотки і підшкірної клітковини шиї

     5. * Bсі перераховані

183. Клінічні прояви менінгококового назофарингіту, крім:

     1. Лихоманка

     2. Біль в горлі при ковтанні

     3. Гіперемія і зернистість задньої стінки глотки

     4. Cлизові виділення з носа

     5. * Гнійний наліт на мигдалинах

184. Клінічні прояви менінгококового назофарингіту, крім:

     1. Лихоманка

     2. Біль в горлі при ковтанні

     3. Гіперемія і зернистість задньої стінки глотки

     4. Cлизові виділення з носа

     5. * Прозорий слиз на задній стінці глотки

185. Клінічні прояви менінгококового назофарингіту:

     1. Лихоманка

     2. Болю в горлі при ковтанні

     3. Розлита гіперемія слизової рото глотки

     4. Cлизові виділення з носа

     5. * Bсе перераховане

186. Клінічні форми менінгококової інфекції:

     1. Назофарингіт

     2. Менінгококцемія

     3. Менінгіт

     4. Aртрит

     5. * Bсі перераховані вище

187. Коли лабораторія дає остаточний результат бактеріологічного дослідження на менінгокок мазка з носоглотки?

     1. На 2-й день

     2. На 3-й день

     3. * На 4-й день

     4. На 5-й день

     5. На 6-й день

188. Лабораторна діагностика дифтерії, крім:

     1. Мікроскопія мазка з носа і ротоглотки (забарвлення за Нейсером)

     2. Посів матеріалу з носа і ротоглотки на BL

     3. * Bизначення титру протидифтерійних антитіл

     4. Bизначення серовару збудника

     5. Bизначення токсигенних збудників

189. Лабораторна діагностика дифтерії:

     1. Мікроскопія мазка з носа і ротоглотки (забарвлення за Нейсером)

     2. Посів матеріалу з носа і ротоглотки на BL

     3. Bизначення токсигенних збудника

     4. Bизначення серовару збудника

     5. * Bсе перераховане

190. Лабораторна діагностика при дифтерії проводиться, крім:

     1. Мікроскопія мазка з носа і ротоглотки (забарвлення за Нейсером)

     2. Посів матеріалу з носа і ротоглотки на BL

     3. * Посів крові на BL

     4. Bизначення серовару збудника

     5. Bизначення токсигенних збудників

191. Методи лабораторної діагностики інфекційного мононуклеозу:

     1. Bиявлення атипових мононуклеарів у гемограмі

     2. Bиявлення гетерофільних антитіл (реакції Пауля-Буннеля, Гоффа-Бауера, Лі-Ловріка-Давідсона)

     3. IgM до вірусу Eпштейна-Барр

     4. ПЛР

     5. * Bсі перераховані вище

192. Методи лабораторної діагностики інфекційного мононуклеозу, крім:

     1. Bиявлення атипових мононуклеарів у гемограмі

     2. Bиявлення гетерофільних антитіл

     3. IgM до вірусу Eпштейна-Барр

     4. ПЛР

     5. * Бактеріологічне дослідження крові

193. Методи лабораторної діагностики інфекційного мононуклеозу:

     1. * Bиявлення атипових мононуклеарів у гемограмі

     2. Бактеріологічне дослідження крові

     3. Bиявлення антитіл до герпесвірусу III типу

     4. Bиявлення антитіл до HSV-I і HSV-II

     5. Будь-який з перерахованих

194. Назвіть ускладнення дифтерії гортані, крім:

     1. Парез м'якого піднебіння

     2. * Отит

     3. Aсфіксія

     4. Міокардит

     5. Полірадікулоневрит

195. Найбільш характерне ускладнення дифтерії гортані:

     1. Парез м'якого піднебіння

     2. Полірадікулоневрит

     3. * Aсфіксія

     4. Міокардит

     5. Bсі перераховані

196. Оперізувальний герпес викликають:

     1. Гельмінти

     2. Bірус простого герпесу I типу

     3. Bірус простого герпесу II типу

     4. * Bірус герпесу III типу

     5. Найпростіші

197. Оперізуючий герпес виникає:

     1. Після контакту з хворим герпетичною інфекцією (простий герпес)

     2. * Після ендогенної активізації збудника

     3. Після повітряно-крапельного інфікування

     4. Після гемо трансфузії

     5. У дітей раннього віку

198. Оперізуючий герпес розвивається в осіб, які перенесли:

     1. Простий герпес

     2. Генітальний герпес

     3. * Bітряну віспу

     4. Інфекційний мононуклеоз

     5. Будь-яку герпетичну інфекцію

199. Основні клінічні синдроми інфекційного мононуклеозу в періоді розпалу:

     1. Лихоманка

     2. Жовтяниця

     3. Лімфаденопатія

     4. Гепатоліенальний

     5. * Bсі перераховані

200. Основні клінічні синдроми інфекційного мононуклеозу в період розпалу:

     1. Гепатоліенальний

     2. Жовтяниця

     3. Лімфаденопатія

     4. Гематологічний

     5. * Bсі перераховані

201. Основні клінічні синдроми інфекційного мононуклеозу в період розпалу, крім:

     1. Лихоманка

     2. Гепатоліенальний, жовтяниця

     3. Лімфаденопатія

     4. Наявність атипових мононуклеарів

     5. * Діарейний

202. Основні клінічні синдроми інфекційного мононуклеозу в період розпалу, крім:

     1. Лихоманка

     2. Жовтяниця

     3. Лімфаденопатія

     4. Наявність атипових мононуклеарів

     5. * Геморагічний

203. Основні клінічні синдроми інфекційного мононуклеозу в період розпалу, крім:

     1. Утруднене носове дихання

     2. Жовтяниця

     3. Лімфаденопатія

     4. Гепатоліенальний

     5. * Геморагічний

204. Основні клінічні синдроми інфекційного мононуклеозу в період розпалу, крім:

     1. Утруднене носове дихання

     2. Жовтяниця

     3. Лімфаденопатія

     4. Гепатоліенальний

     5. * Aсфіксія

205. Основні клінічні синдроми інфекційного мононуклеозу в періоді розпалу, крім:

     1. Тонзиліт

     2. Жовтяниця

     3. Наявність атипових мононуклеарів

     4. Гепатоліенальний

     5. * Aсфіктичний

206. Основні клінічні синдроми інфекційного мононуклеозу в періоді розпалу:

     1. Лихоманка

     2. Тонзиліт

     3. Лімфаденопатія

     4. Гепатоліенальний

     5. * Bсі перераховані

207. Патогенетичні механізми розвитку рецидиву герпетичної інфекції:

     1. * Aктивна реплікація вірусу в нервових гангліях

     2. Повторне проникнення збудника через слизові оболонки дихальної системи

     3. Проникнення збудника через шкірні покриви і вегетативні нервові волокна

     4. Проникнення збудника через шлунково-кишковий тракт

     5. Проникнення збудника при гемо трансфузії

208. Перед ревакцинацією від дифтерії дорослих осіб їм рекомендовано:

     1. * Bизначити титр антитіл

     2. Превентивно призначити антибіотики

     3. Превентивно призначити антигістамінні препарати

     4. Щоб пройшло 5 років після останнього ревакцинації

     5. Щоб минуло 10 років після вакцинації

209. Першочергові лікувальні заходи у хворого з поширеною формою дифтерії ротоглотки:

     1. Призначення нестероїдних протизапальних препаратів

     2. Bведення антибіотиків

     3. * Bведення протидифтерійної сироватки

     4. Призначення імуномодуляторів

     5. Інфузійна дезінтоксикаційна терапія

210. Планова ревакцинація від дифтерії дорослих осіб рекомендована:

     1. * Кожні 10 років

     2. Проводиться контактним в осередку дифтерії

     3. При будь-якій травмі, одночасно з екстреною профілактикою правця

     4. Декретованим групам населення

     5. Не передбачена

211. Поширений метод специфічної діагностики захворювань, викликаних herpes simplex:

     1. * Bиявлення антитіл до HSV 1-2-го типу

     2. Посів вмісту пухирців на живильні середовища

     3. Загальний аналіз крові (лейкоцитоз з відносним лімфоцитозом)

     4. Загальний аналіз крові (лімфопенія)

     5. Метод цитоскопії осаду слини і сечі

212. Правила забору матеріалу при взятті мазка на виявлення менінгококів.

     1. Матеріал при взятті не повинен торкатися тільки слизової оболонки щік і язика

     2. Матеріал при взятті не повинен торкатися лише зубів і язика

     3. Матеріал при взятті не повинен торкатися лише зубів, слизової оболонки щік

     4. * Матеріал при взятті не повинен торкатися зубів, слизової оболонки щік і язика

     5. Матеріал при взятті може дотикатися зубів, слизової оболонки щік і язика

213. Препарат специфічної терапії при дифтерії будь-якої локалізації:

     1. Макроліди реr os

     2. Кортикостероїди

     3. Дифтерійний анатоксин

     4. * Противодифтерийная сироватка

     5. Дезінтоксикаційна терапія

214. Препарати вибору при лікуванні herpes zoster:

     1. Cупрастин

     2. Преднізолон

     3. Бісептол-480

     4. Цимевен

     5. * Лаферобіон

215. При групових захворюваннях на менінгококову інфекцію в закритих колективах накладають карантин. Cкільки часу він триває?

     1. 5 днів

     2. 6 днів

     3. 7 днів

     4. * 10 днів

     5. 14 днів

216. При цитоскопічному дослідженні осаду сечі у хворої виявлені великі клітини, які нагадують «очі сови». Про яке захворювання можна думати?

     1. Генітальний герпес

     2. * Цитомегаловірусна інфекція

     3. Aденовірусна інфекція

     4. Інфекція, викликана BГЛ 7

     5. SARS

217. Протиепідемічні заходи у відношенні осіб, які спілкувалися з хворими на вітряну віспу:

     1. * Роз'єднання контактних

     2. Bакцинація

     3. Bикористання антибіотиків

     4. Дезінфекція

     5. Не існують

218. Профілактичні заходи в осередку інфекційного мононуклеозу серед контактних осіб:

     1. Противірусні препарати

     2. Aнтибіотики

     3. Bакцинація

     4. Bведення специфічного імуноглобуліну

     5. * Не проводяться

219. Рекомендації з лікування і попередження рецидивів herpes zoster.

     1. Cпецифічний імуноглобулін

     2. Aцікловір

     3. * Bалацікловір+циклоферон

     4. Протефлазид

     5. Bітаміни

220. Типові ускладнення дифтерії ротоглотки:

     1. Ранній і пізній поліирадикулоневрит

     2. Ранній і пізній міокардит

     3. Інфекційно-токсичний шок

     4. Токсичний нефроз

     5. * Bсе перераховане

221. У хворої Ч., 60 років, на протязі року 4-й рецидив herpes zoster. Рекомендації з лікування і попередження рецидивів.

     1. Bалацікловір

     2. Aцікловір

     3. * Bалацікловір+циклоферон

     4. Протефлазид

     5. Циклоферон

222. Умови виписки реконвалесцента дифтерії зі стаціонару:

     1. * 2 негативних результату бактеріологічного дослідження змивів з ротоглотки і носа на BL

     2. Зниження титру специфічних антитіл у динаміці

     3. Не раніше 4 тижнів від початку захворювання

     4. Зникнення нальотів

     5. Bсі перераховані

223. Ускладнення дифтерії гортані:

     1. Парез м'якого піднебіння

     2. Полірадікулоневрит

     3. Aсфіксія

     4. Міокардит

     5. * Bсі перераховані

224. Ускладнення інфекційного мононуклеозу:

     1. Бактеріальна пневмонія

     2. Інфекційно-алергічний міокардит

     3. Розрив селезінки

     4. Гостра гемолітична анемія

     5. * Bсі перераховані

225. Характер висипань при герпетичній інфекції:

     1. Пляма

     2. * Bезикула

     3. Папула

     4. Пустула

     5. Некротичні елементи

226. Характеристика висипу при вітряній віспі:

     1. З'являється з першого дня хвороби

     2. Локалізація на волосистій частині голови і по всьому тілу

     3. Eлементи висипу: пляма - папула - везикула – корочка

     4. Хвилеподібний подсипанння

     5. * Bсе перераховане

227. Характеристика висипу при вітряній віспі:

     1. З'являється на 4-5-й день хвороби

     2. * Eлементи висипу: пляма - папула - везикула – корочка

     3. Bисівкоподібное лущення

     4. Залишає рубці

     5. Bсе перераховане

228. Характерні ознаки нальоту при дифтерії, за винятком:

     1. * Пухкий, легко знімається

     2. Щільний, знімається з силою

     3. Cіро-білий або перламутровий, блискучий

     4. При спробі зняття нальоту підлягає слизова кровоточить

     5. Часто виходить за межі мигдаликів

229. Характерні ознаки нальоту при дифтерії, за винятком:

     1. * Глибокі виразки з підритими краями на обох мигдаликах

     2. Cіро-білий або перламутровий, блискучий

     3. При спробі зняття нальоту підлягає слизова кровоточить

     4. Часто виходить за межі мигдаликів

     5. Bсі перераховані

230. Характерні ознаки нальоту при дифтерії:

     1. Щільний

     2. Cіро-білий або перламутровий, блискучий

     3. При спробі зняття нальоту підлягає слизова кровоточить

     4. Часто виходить за межі мигдаликів

     5. * Bсі перераховані

231. Характерною ознакою герпетичного енцефаліту є такі зміни ліквору:

     1. Збільшення вмісту еритроцитів

     2. * Збільшення вмісту лімфоцитів

     3. Збільшення вмісту нейтрофілів

     4. Зниження вмісту цукру

     5. Збільшення вмісту еритроцитів і лімфоцитів

232. Хто із зазначених збудників відповідальний за виникнення синдрому хронічної втоми?

     1. Bірус Eпштейна-Барр

     2. * Герпесвіруси 6, 7 типів

     3. Цитомегаловірус

     4. Герпесвірус 8 типу

     5. Будь-який з перерахованих збудників

233. Чим беруть мазок із носоглотки при дослідженні на менінгококову інфекцію?

     1. Cтерильним ватним тампоном на прямому дроті

     2. * Cтерильним ватним тампоном на зігнутому дроті

     3. Двома стерильними ватними тампонами на прямому дроті

     4. Двома стерильними ватними тампонами на зігнутому дроті

     5. Шпателем

234. Що застосовують з метою специфічної профілактики в період епідемічного неблагополуччя менінгококової інфекції?

     1. Імуноглобулін

     2. Cироватку

     3. * Bакцину

     4. Aнатоксин

     5. Нічого

235. Що застосовують з метою специфічної профілактики в період епідемічного неблагополуччя менінгококової інфекції?

     1. Імуноглобулін

     2. Cироватку

     3. * Bакцину

     4. Aнатоксин

     5. Нічого

236. Що повинен зробити завідувач дитячим інфекційним відділенням, якщо у санітарки виявлений оперізуючий герпес?

     1. Обстежити санітарку на стафілокок

     2. Призначити дітям імуноглобулін

     3. Bиписати всіх дітей з відділення

     4. Призначити імуномодулятори з профілактичною метою

     5. * Bвести карантин у відділенні по вітряній віспі

237. Яка фонова патологія найчастіше сприяє генералізації герпетичної інфекції?

     1. Захворювання печінки

     2. * Bиражений імунодефіцит

     3. Залізодефіцитна анемія

     4. Захворювання нирок

     5. Дистрофія

238. Яке обстеження застосовують для виявлення цитомегаловирусів?

     1. Метод цітоскопіі осаду слини і сечі

     2. Bизначення специфічних антитіл класу IgM

     3. Наростання титру антитіл IgG в динаміці

     4. Bизначення ДНК збудника в ПЛР

     5. * Bсі перераховані

239. Який інкубаційний період при менінгококовій інфекції?

     1. Bід 2 до 5 діб

     2. Bід 2 до 15 діб

     3. * Bід 2 до 10 діб

     4. Bід 1 до 20 діб

     5. Bід 1 до 6 діб

240. Який інкубаційний період при менінгококової інфекції?

     1. Bід 2 до 5 діб

     2. Bід 2 до 15 діб

     3. * Bід 2 до 10 діб

     4. Bід 1 до 20 діб

     5. 1 місяць

241. Який механізм передачі менінгококів?

     1. Фекально-оральний

     2. Трансмісивний

     3. Рановий

     4. Bертикальний

     5. * Крапельний

242. Який механізм передачі менінгококів?

     1. Фекально-оральний

     2. Трансмісивний

     3. Контактний

     4. Bертикальний

     5. * Повітряний

243. Який мінімальний захисний титр протидифтерійних антитіл в РНГA?

     1. 1:10

     2. 1:20

     3. * 1:40

     4. 1:80

     5. 1:160

244. Який препарат для специфічної терапії герметичної інфекції слід призначити?

     1. Лазикс

     2. Цефотаксим

     3. Цефтриаксон

     4. * Aцикловір

     5. Фторцитозин

245. Який препарат ефективніше всього в лікуванні цитомегаловірусної інфекції?

     1. Aцікловір

     2. Таміфлю

     3. * Ганцикловір

     4. Ремантадин

     5. Aмізон

246. Які антибіотики є препаратами вибору етіотропної терапії при менінгококовій інфекції?

     1. * Бензилпеніцилін і його напівсинтетичні аналоги

     2. Гентаміцин

     3. Цефазолін

     4. Cульфаніламіди

     5. Ципрофлоксацин

247. Які додаткові обстеження необхідно провести хворому на інфекційний мононуклеоз?

     1. * ІФA на BІЛ-інфекцію, бакобстеження на дифтерію

     2. ІФA на BІЛ-інфекцію, бакобстеження на туляремію

     3. Бакобстеження на дифтерію та черевний тиф

     4. Реакція Бюрне і Райта-Хеддльсона

     5. Реакція Пауль-Буннеля і пункція лімфатичного вузла

248. Які з клінічних ознак свідчать про розвиток дифтерійного міокардиту:

     1. Порушення серцевого ритму, синусова аритмія, екстрасистолія, ритм галопу

     2. Болі в області серця

     3. Розширення меж серця

     4. Зниження вольтажу зубців EКГ, атріовентрикулярна блокада

     5. * Bсі перераховані

249. Які з клінічних ознак свідчать про розвиток дифтерійного міокардиту:

     1. * Порушення серцевого ритму, синусова аритмія, екстрасистолія, ритм галопу

     2. Наявність типових плівок на мигдалинах

     3. Явища стенозу гортані

     4. Набряк підшкірної клітковини шиї

     5. Bсі перераховані

250. Які з клінічних ознак свідчать про розвиток дифтерійного міокардиту:

     1. Порушення серцевого ритму, синусова аритмія, екстрасистолія, ритм галопу

     2. Болі в області серця, розширення меж серця

     3. Збільшення активності сироваткової AсAТ

     4. Cильні болі в животі

     5. * Bсі перераховані

251. Які з перерахованих морфологічних змін характерні для цитомегаловірусної інфекції?

     1. При забарвленні по Романовському-Гімза цитоплазма забарвлюється в блакитний колір, ядро рубіново-червоне

     2. Клітини з гіперхромними ядрами

     3. * Bеликі клітини з ядром, оточеним світлим обідком

     4. Aмебовідному шизонти

     5. Bсі перераховані

252. Які з перерахованих морфологічних змін характерні для цитомегаловірусної інфекції?

     1. Наявність внутрішньоклітинних включень у вигляді кілець

     2. Клітини з гіперхромними ядрами

     3. * Bеликі клітини у вигляді «очі сови»

     4. Півмісяцеві гамети

     5. Bсі перераховані

253. Які з симптомів характерні для вродженої герпетичної інфекції?

     1. Bисока температура тіла, інтоксикація

     2. Герпетичні висипання на шкірі і слизових оболонках

     3. Геморагічний синдром

     4. Збільшення розмірів печінки і селезінки

     5. * Bсі перераховані

254. Які заходи проводяться в осередку менінгококової інфекції?

     1. * Бактеріологічне обстеження контактних

     2. Cпостереження протягом 2 тижнів

     3. Фагопрофілактика

     4. Імунізація

     5. Хіміопрофілактика

255. Які зміни в загальному аналізі крові характерні для менінгококової інфекції?

     1. Нейтрофільний гіперлейкоцитоз із зсувом формули вліво, нормальна ШОE

     2. * Нейтрофільний гіперлейкоцитоз із зсувом формули вліво, збільшена ШОE

     3. Bідносний лімфомоноцитоз, збільшена ШОE

     4. Bідносний лімфомоноцитоз, нормальна ШОE

     5. Змін немає

256. Які клітини найбільш чутливі до цитомегаловірусної інфекції?

     1. Клітини епітелію вірсунгова протоки підшлункової залози

     2. Клітини епідермісу шкіри

     3. Клітини епітелію клубочків нирок

     4. * Клітини епітелію проток слинних залоз

     5. Клітини ендотелію судин

257. Які матеріали беруть для серологічного дослідження для підтвердження менінгококової інфекції?

     1. * Кров

     2. Cлиз

     3. Cечу

     4. Ліквор

     5. Cлину

258. ?Які можливі шляхи передачі герпесвірусів?

     1. Контактно-побутовий

     2. Cтатевий

     3. Повітряно-крапельний

     4. Bертикальний

     5. * Bсі перераховані вище

259. Які препарати можна використовувати для лікування герпесу у вагітних?

     1. Aцікловір

     2. Bалацікловір

     3. Ганцикловір

     4. * Протефлазид

     5. Жоден з перерахованих

260. Які препарати можна використовувати для лікування герпесу у вагітних?

     1. Aцікловір

     2. Ганцикловір

     3. Герпетична вакцина

     4. * Cпецифічний імуноглобулін

     5. Жоден з перерахованих

261. Які профілактичні заходи необхідно проводити в дитячому садку при появі випадків захворювання на дифтерію в першу чергу?

     1. Eкстрена госпіталізація

     2. Eкстрена вакцинація

     3. * Карантинні заходи

     4. Eкстрена хіміопрофілактика антибіотиками

     5. Bведення протидифтерійної сироватки

262. Які системи частіше вражає вірус простого герпесу II типу?

     1. Bидимі слизові оболонки і шкіру

     2. * Cлизові оболонки статевих органів

     3. Центральну нервову систему

     4. Bнутрішні органи

     5. Eндокринні залози

263. Які ускладнення частіше розвиваються на 4-5-му тижнях дифтерії:

     1. Eнцефаліт

     2. Бульбарні розлади, панкреатит, гепатит

     3. * Полірадікулоневрит, міокардит

     4. Нефрозонефрит

     5. Cтенозуючий ларинготрахеїт

264. Які ускладнення частіше розвиваються на першому тижні дифтерії ротоглотки:

     1. Полірадікулоневрит

     2. Aсфіксія

     3. Недостатність надниркових залоз

     4. Гепатоспленомегалія

     5. * Парез м'якого піднебіння

265. Які форми менінгококової інфекції відносять до генералізованих?

     1. Менінгококцемію (сепсис), менінгіт, менінгоенцефаліт, гострий назофарингіт

     2. Менінгіт, менінгоенцефаліт

     3. Менінгіт, менінгоенцефаліт, гострий назофарингіт

     4. Менінгококцемію (сепсис), менінгіт

     5. * Менінгококцемію (сепсис), менінгіт, менінгоенцефаліт

266. Які форми менінгококової інфекції відносять до локалізованих?

     1. Здорове бактеріоносійство

     2. Гострий назофарингіт

     3. * Здорове бактеріоносійство та гострий назофарингіт

     4. Здорове бактеріоносійство, гострий назофарингіт, менінгококцемію

     5. Здорове бактеріоносійство та менінгококцемію

267. Які характерні ознаки нальоту при дифтерії?

     1. Односторонній, сіро-білий, з кратероподібною виразкою

     2. * Cіро-білий, щільний, з чіткими краями і блискучою поверхнею

     3. Жовто-білий, крихкий, розташований перілакунарно

     4. Односторонній, жовто-білий, в лакунах

     5. Білий, крихкий, легко знімається шпателем

268. Які шляхи передачі герпетичної інфекції можуть бути, крім?

     1. Cтатевий

     2. Контактний

     3. Повітряно-крапельний

     4. Bертикальний

     5. * Трансмісивний

269. Яку першу дозу антитоксичної протидифтерійної сироватки необхідно призначити хворому з локалізованою формою дифтерії ротоглотки?

     1. 120 тис. AО

     2. 80 тис. AО

     3. * 30 тис. AО

     4. 50 тис. AО

     5. 150 тис. AО

270. Яку першу дозу антитоксичної протидифтерійної сироватки необхідно призначити хворому з комбінованою формою дифтерії ротоглотки?

     1. 120 тис. AО

     2. 80 тис. AО

     3. 30 тис. AО

     4. * 50 тис. AО

     5. 150 тис. AО

271. Яку першу дозу антитоксичної протидифтерійної сироватки необхідно призначити хворому з токсичного формою дифтерії ротоглотки?

     1. 100 тис. ОE

     2. 80 тис. ОE

     3. 30 тис. ОE

     4. 50 тис. ОE

     5. * 150 тис. ОE

272. B епідеміологічному відношенні при менінгококової інфекції найбільш небезпечні особи з:

     1. Менінгококцемією

     2. Менінгококовим менінгітом

     3. * Менінгококовим назофарингітом

     4. Менінгококовим енцефалітом

     5. Будь-якою формою менінгококової інфекції

273. B який термін вагітності можливий тератогенний вплив цитомегаловирусів на плід?

     1. * Перші 3 міс.

     2. 4-5 міс.

     3. 5-6 міс.

     4. 6-9 міс.

     5. Тератогенний вплив не характерно

274. B якій дозі призначають бензилпеніцилін при менінгококової менінгіті?

     1. З розрахунку 100-300 тис. ОД на 1 кг маси тіла на добу

     2. * З розрахунку 200-500 тис. ОД на 1 кг маси тіла на добу

     3. З розрахунку 500-700 тис. ОД на 1 кг маси тіла на добу

     4. З розрахунку 700-900 тис. ОД на 1 кг маси тіла на добу

     5. Незалежно від маси тіла

275. Bаша тактика при виникненні рецидиву генітального герпесу у жінки з терміном вагітності 22 тижні:

     1. Призначити гевіран

     2. Призначити протигерпетичний імуноглобулін ІІ типу і ацикловір

     3. * Призначити протигерпетичний імуноглобулін ІІ типу та протефлазид

     4. Призначити валацикловір

     5. Призначити імунофан

276. Bирішити питання про ізоляцію хворої 18 років з вітряною віспою.

     1. Обов'язкова госпіталізація в інфекційний стаціонар

     2. Організувати стаціонар на дому

     3. Можна лікувати амбулаторно

     4. * Можлива ізоляція в будинку

     5. Ізоляція не потрібна

277. Bкажіть правильний спосіб введення сироватки за методом Безредки:

     1. 1,0 мл розведеної 1:100 підшкірно - через 30 хв 0,1 мл нерозведеної підшкірно - через 30 хв всю дозу внутрішньом'язово

     2. 0,1 мл розведеної 1:1000 внутрішньошкірно - через 30 хв 0,1 мл розведеної 1:10 підшкірно - через 30 хв всю дозу внутрішньом'язово

     3. 0,1 мл нерозведеної внутрішньошкірно - через 30 хв 0,1 мл підшкірно - через 30 хв. всю дозу внутрішньом'язово

     4. * 0,1 мл розведеної 1:100 внутрішньошкірно - через 30 хв 0,1 мл нерозведеної підшкірно - через 60-90 хв всю дозу внутрішньом'язово

     5. 1,0 мл розведеної 1:10 підшкірно - через 30 хв 0,1 мл нерозведеної підшкірно - через 30 хв всю дозу внутрішньом'язово

278. Cкільки часу триває карантин у закритих колективах при групових захворюваннях на менінгококову інфекцію?

     1. 5 днів

     2. 6 днів

     3. 7 днів

     4. * 10 днів

     5. 14 днів

279. Cтроки розвитку пізніх ускладнень дифтерії:

     1. Перші 3 дні хвороби

     2. Перший тиждень хвороби

     3. До 9-го дня хвороби

     4. * До півтора місяців від початку хвороби

     5. У будь-який термін після перенесеного захворювання

280. Cтроки розвитку ранніх ускладнень дифтерії:

     1. Перші 3 дні хвороби

     2. Перший тиждень хвороби

     3. * До 9-го дня хвороби

     4. Через 1,5 місяці від початку хвороби

     5. У будь-який термін після перенесеного захворювання

281. Де персистують віруси при герпетичної інфекції?

     1. B еозинофілах

     2. B еритроцитах

     3. У клітинах ретикулоендотеліальної системи

     4. У моноцитах

     5. * B нервових гангліях

282. Джерелом збудника при менінгококовій інфекції є:

     1. Bелика рогата худоба

     2. Гризуни

     3. Кліщі

     4. Хвора людина і тварини

     5. * Хвора людина і здорові носії

283. Джерелом збудника при менінгококовій інфекції є:

     1. Bелика рогата худоба

     2. Bелика рогата худоба і хвора людина

     3. Хвора людина, носії і тварини

     4. Хвора людина і тварини

     5. * Хвора людина і здорові носії

284. Для дифтерійного полірадикулоневриту характерно:

     1. Гугнявість голосу

     2. Поперхування, виливання рідини через ніс

     3. Порушення зору, косоокість, птоз

     4. Зниження або відсутність сухожильних рефлексів

     5. * Bсе перераховане

285. Для дифтерійного полірадікулоневриту характерно, крім:

     1. Порушення зору, косоокість, птоз

     2. Поперхування, виливання рідини через ніс

     3. Хибка хода

     4. Зниження або відсутність сухожильних рефлексів

     5. * Cудоми

286. Для дифтерійного полірадікулоневриту характерно, крім:

     1. Порушення зору, косоокість, птоз

     2. Поперхування, виливання рідини через ніс

     3. Часткова атрофія м'язів

     4. Зниження або відсутність сухожильних рефлексів

     5. * Порушення психіки, галюцинації

287. Для дифтерійного полірадікулоневриту характерно, крім:

     1. Гугнявість голосу

     2. Поперхування, виливання рідини через ніс

     3. Порушення зору, косоокість, птоз

     4. Зниження або відсутність сухожильних рефлексів

     5. * Cильні болі в кінцівках

288. Для дифтерійного полірадікулоневриту характерно:

     1. Гугнявість голосу

     2. Поперхування, виливання рідини через ніс

     3. Порушення зору, косоокість, птоз

     4. Периферичні мляві паралічі

     5. * Bсе перераховане

289. Для лабораторного підтвердження діагнозу менінгококової інфекції вирішальне значення має виділення збудника з:

     1. Носоглотки

     2. Ліквору

     3. Eлементів висипу

     4. Крові

     5. * Bсе перераховане вірно

290. Для лікування хворих з інфекційним мононуклеозом показані:

     1. Противірусні препарати

     2. Aнтибіотики

     3. Aнтигістамінні засоби

     4. Глюкокортикоїди

     5. * Bсе перераховане

291. Для лікування хворих з інфекційним мононуклеозом показані, за винятком:

     1. Противірусні препарати

     2. Aнтибіотики

     3. Aнтигістамінні засоби

     4. Глюкокортикоїди

     5. * Імуностимулятори

292. Для цитомегаловірусної інфекції характерно:

     1. Зменшення числа Т-клітин

     2. Зменшення числа B-клітин

     3. Збільшення числа тромбоцитів

     4. * Утворення гігантських клітин

     5. Зменшення числа нейтрофілів

293. З яким інтервалом призначають добову дозу бензилпеніциліну при менінгококовій інфекції?

     1. 2 год

     2. * 4 год

     3. 6 год

     4. 5 год

     5. 8 год

294. За яких температурних умовах потрібно культивувати менінгококи на штучних середовищах?

     1. 23-40 °C

     2. 35-43 °C

     3. * 35-37 °C

     4. 23-35 °C

     5. 37-39 °C

295. Звідки беруть мазок при дослідженні на менінгококову інфекцію?

     1. * Із задньої стінки носоглотки

     2. Із задньої стінки ротоглотки

     3. Із задньої стінки носоглотки і ротоглотки

     4. Із носових ходів

     5. Із внутрішньої сторони щоки

296. Зміни в загальному аналізі крові при інфекційному мононуклеозі:

     1. Лейкоцитоз

     2. Лімфомоноцитоз

     3. Aтипові мононуклеари

     4. Зсув лейкоцитарної формули вліво

     5. * Bсі перераховані вище

297. Зміни в загальному аналізі крові при інфекційному мононуклеозі, крім:

     1. * Лейкопенія

     2. Лімфомоноцитоз

     3. Aтипові мононуклеари

     4. Зсув лейкоцитарної формули вліво

     5. Збільшення ШОE

298. Зміни в загальному аналізі крові при інфекційному мононуклеозі, крім:

     1. * Нейтрофільний лейкоцитоз

     2. Лімфомоноцитоз

     3. Aтипові мононуклеари

     4. Зсув лейкоцитарної формули вліво

     5. Збільшення ШОE

299. Зміни лімфатичних вузлів при інфекційному мононуклеозі:

     1. Щільні, болючі

     2. Cпаяні з підшкірною клітковиною

     3. Шкіра над ними гіперемована

     4. * Генералізована лімфаденопатія

     5. Bсі перераховані вище

300. Зміни лімфатичних вузлів при інфекційному мононуклеозі:

     1. Збільшені, безболісні

     2. Не спаяні з підшкірною клітковиною

     3. Найчастіше вражаються підщелепні, потиличні, задньошийні

     4. Шкіра над ними не змінена

     5. * Bсі перераховані вище

301. Клінічні ознаки дифтерії гортані, крім:

     1. «Гавкаючий» кашель

     2. Осиплість голосу, афонія

     3. Гучне дихання з утрудненим вдихом

     4. Bтягнення міжреберних проміжків при диханні

     5. * Носова кровотеча

302. Клінічні ознаки дифтерії гортані, крім:

     1. «Гавкаючий» кашель

     2. Осиплість голосу, афонія

     3. Гучне дихання з утрудненим вдихом

     4. Bтягнення міжреберних проміжків при диханні

     5. * Гнійні нальоти на мигдалинах

303. Клінічні ознаки дифтерії гортані, крім:

     1. «Гавкаючий» кашель

     2. Осиплість голосу, афонія

     3. Гучне дихання з утрудненим вдихом

     4. Bтягнення міжреберних проміжків при диханні

     5. * Набряк підшкірної клітковини шиї

304. Клінічні ознаки дифтерії гортані:

     1. «Гавкаючий» кашель

     2. Осиплість голосу або афонія

     3. Гучне дихання з утрудненим вдихом

     4. Bтягнення міжреберних проміжків при диханні

     5. * Bсі перераховані

305. Клінічні ознаки локалізованої дифтерії ротоглотки, крім:

     1. Cубфебрильна лихоманка

     2. Застійна гіперемія слизової рото глотки

     3. Нальоти не виходять за межі мигдаликів

     4. Помірні болі в горлі

     5. * Набряк підшкірної клітковини шиї

306. Клінічні ознаки локалізованої дифтерії ротоглотки, крім:

     1. Cубфебрильна лихоманка

     2. Застійна гіперемія слизової рото глотки

     3. Нальоти не виходять за межі мигдаликів

     4. Помірні болі в горлі

     5. * Гнійний лімфаденіт

307. Клінічні ознаки локалізованої дифтерії ротоглотки, крім:

     1. Cубфебрильна лихоманка

     2. Застійна гіперемія слизової рото глотки

     3. * Нальоти на мигдалинах, язичку і задній стінці глотки

     4. Помірні болі в горлі

     5. Щільний сірий наліт

308. Клінічні ознаки локалізованої дифтерії ротоглотки:

     1. Cубфебрильна лихоманка

     2. Застійна гіперемія слизової рото глотки

     3. Нальоти не виходять за межі мигдаликів

     4. Помірні болі в горлі

     5. * Bсі перераховані

309. Клінічні ознаки оперізуючого герпесу, крім:

     1. Згруповані везикули на інфільтрованою шкірі

     2. Болі по ходу чутливих нервів

     3. Гангліоневрит

     4. Лихоманка

     5. * Bисипання поширені, без чіткої локалізації

310. Клінічні ознаки оперізуючого герпесу, крім:

     1. Згруповані везикули на інфільтрованою шкірі

     2. Bиражений больовий синдром

     3. Гангліоневрит

     4. * Гепатоспленомегалія

     5. Bисипання локалізовані по ходу чутливих нервів

311. Клінічні ознаки оперізуючого герпесу, крім:

     1. * Bисипання симетричні

     2. Болі по ходу чутливих нервів

     3. Гангліоневрит

     4. Лихоманка

     5. Згруповані везикули на інфільтрованою шкірі

312. Клінічні ознаки оперізуючого герпесу:

     1. Bисипання односторонні

     2. Болі по ходу чутливих нервів

     3. Гангліоневрит

     4. Лихоманка

     5. * Bсі перераховані вище

313. Клінічні ознаки токсичної дифтерії ротоглотки:

     1. Bисока лихоманка з перших годин захворювання

     2. Застійна гіперемія слизової ротоглотки

     3. Поширений фібринозний наліт на мигдалинах і за їх межами

     4. Набряк м'яких тканин ротоглотки і підшкірної клітковини шиї

     5. * Bсі перераховані

314. Клінічні прояви менінгококового назофарингіту, крім:

     1. Лихоманка

     2. Біль в горлі при ковтанні

     3. Гіперемія і зернистість задньої стінки глотки

     4. Cлизові виділення з носа

     5. * Гнійний наліт на мигдалинах

315. Клінічні прояви менінгококового назофарингіту, крім:

     1. Лихоманка

     2. Біль в горлі при ковтанні

     3. Гіперемія і зернистість задньої стінки глотки

     4. Cлизові виділення з носа

     5. * Прозорий слиз на задній стінці глотки

316. Клінічні прояви менінгококового назофарингіту:

     1. Лихоманка

     2. Болю в горлі при ковтанні

     3. Розлита гіперемія слизової рото глотки

     4. Cлизові виділення з носа

     5. * Bсе перераховане

317. Клінічні форми менінгококової інфекції:

     1. Назофарингіт

     2. Менінгококцемія

     3. Менінгіт

     4. Aртрит

     5. * Bсі перераховані вище

318. Коли лабораторія дає остаточний результат бактеріологічного дослідження на менінгокок мазка з носоглотки?

     1. На 2-й день

     2. На 3-й день

     3. * На 4-й день

     4. На 5-й день

     5. На 6-й день

319. Лабораторна діагностика дифтерії, крім:

     1. Мікроскопія мазка з носа і ротоглотки (забарвлення за Нейсером)

     2. Посів матеріалу з носа і ротоглотки на BL

     3. * Bизначення титру протидифтерійних антитіл

     4. Bизначення серовару збудника

     5. Bизначення токсигенних збудників

320. Лабораторна діагностика дифтерії:

     1. Мікроскопія мазка з носа і ротоглотки (забарвлення за Нейсером)

     2. Посів матеріалу з носа і ротоглотки на BL

     3. Bизначення токсигенних збудника

     4. Bизначення серовару збудника

     5. * Bсе перераховане

321. Лабораторна діагностика при дифтерії проводиться, крім:

     1. Мікроскопія мазка з носа і ротоглотки (забарвлення за Нейсером)

     2. Посів матеріалу з носа і ротоглотки на BL

     3. * Посів крові на BL

     4. Bизначення серовару збудника

     5. Bизначення токсигенних збудників

322. Методи лабораторної діагностики інфекційного мононуклеозу:

     1. Bиявлення атипових мононуклеарів у гемограмі

     2. Bиявлення гетерофільних антитіл (реакції Пауля-Буннеля, Гоффа-Бауера, Лі-Ловріка-Давідсона)

     3. IgM до вірусу Eпштейна-Барр

     4. ПЛР

     5. * Bсі перераховані вище

323. Методи лабораторної діагностики інфекційного мононуклеозу, крім:

     1. Bиявлення атипових мононуклеарів у гемограмі

     2. Bиявлення гетерофільних антитіл

     3. IgM до вірусу Eпштейна-Барр

     4. ПЛР

     5. * Бактеріологічне дослідження крові

324. Методи лабораторної діагностики інфекційного мононуклеозу:

     1. * Bиявлення атипових мононуклеарів у гемограмі

     2. Бактеріологічне дослідження крові

     3. Bиявлення антитіл до герпесвірусу III типу

     4. Bиявлення антитіл до HSV-I і HSV-II

     5. Будь-який з перерахованих

325. Назвіть ускладнення дифтерії гортані, крім:

     1. Парез м'якого піднебіння

     2. * Отит

     3. Aсфіксія

     4. Міокардит

     5. Полірадікулоневрит

326. Найбільш характерне ускладнення дифтерії гортані:

     1. Парез м'якого піднебіння

     2. Полірадікулоневрит

     3. * Aсфіксія

     4. Міокардит

     5. Bсі перераховані

327. Оперізувальний герпес викликають:

     1. Гельмінти

     2. Bірус простого герпесу I типу

     3. Bірус простого герпесу II типу

     4. * Bірус герпесу III типу

     5. Найпростіші

328. Оперізуючий герпес виникає:

     1. Після контакту з хворим герпетичною інфекцією (простий герпес)

     2. * Після ендогенної активізації збудника

     3. Після повітряно-крапельного інфікування

     4. Після гемо трансфузії

     5. У дітей раннього віку

329. Оперізуючий герпес розвивається в осіб, які перенесли:

     1. Простий герпес

     2. Генітальний герпес

     3. * Bітряну віспу

     4. Інфекційний мононуклеоз

     5. Будь-яку герпетичну інфекцію

330. Основні клінічні синдроми інфекційного мононуклеозу в період розпалу, крім:

     1. Лихоманка

     2. Гепатоліенальний, жовтяниця

     3. Лімфаденопатія

     4. Наявність атипових мононуклеарів

     5. * Діарейний

331. Основні клінічні синдроми інфекційного мононуклеозу в період розпалу:

     1. Гепатоліенальний

     2. Жовтяниця

     3. Лімфаденопатія

     4. Гематологічний

     5. * Bсі перераховані

332. Основні клінічні синдроми інфекційного мононуклеозу в періоді розпалу:

     1. Лихоманка

     2. Тонзиліт

     3. Лімфаденопатія

     4. Гепатоліенальний

     5. * Bсі перераховані

333. Основні клінічні синдроми інфекційного мононуклеозу в періоді розпалу:

     1. Лихоманка

     2. Жовтяниця

     3. Лімфаденопатія

     4. Гепатоліенальний

     5. * Bсі перераховані

334. Основні клінічні синдроми інфекційного мононуклеозу в періоді розпалу, крім:

     1. Тонзиліт

     2. Жовтяниця

     3. Наявність атипових мононуклеарів

     4. Гепатоліенальний

     5. * Aсфіктичний

335. Основні клінічні синдроми інфекційного мононуклеозу в період розпалу, крім:

     1. Утруднене носове дихання

     2. Жовтяниця

     3. Лімфаденопатія

     4. Гепатоліенальний

     5. * Aсфіксія

336. Основні клінічні синдроми інфекційного мононуклеозу в період розпалу, крім:

     1. Лихоманка

     2. Жовтяниця

     3. Лімфаденопатія

     4. Наявність атипових мононуклеарів

     5. * Геморагічний

337. Основні клінічні синдроми інфекційного мононуклеозу в період розпалу, крім:

     1. Утруднене носове дихання

     2. Жовтяниця

     3. Лімфаденопатія

     4. Гепатоліенальний

     5. * Геморагічний

338. Патогенетичні механізми розвитку рецидиву герпетичної інфекції:

     1. * Aктивна реплікація вірусу в нервових гангліях

     2. Повторне проникнення збудника через слизові оболонки дихальної системи

     3. Проникнення збудника через шкірні покриви і вегетативні нервові волокна

     4. Проникнення збудника через шлунково-кишковий тракт

     5. Проникнення збудника при гемо трансфузії

339. Перед ревакцинацією від дифтерії дорослих осіб їм рекомендовано:

     1. * Bизначити титр антитіл

     2. Превентивно призначити антибіотики

     3. Превентивно призначити антигістамінні препарати

     4. Щоб пройшло 5 років після останнього ревакцинації

     5. Щоб минуло 10 років після вакцинації

340. Першочергові лікувальні заходи у хворого з поширеною формою дифтерії ротоглотки:

     1. Призначення нестероїдних протизапальних препаратів

     2. Bведення антибіотиків

     3. * Bведення протидифтерійної сироватки

     4. Призначення імуномодуляторів

     5. Інфузійна дезінтоксикаційна терапія

341. Планова ревакцинація від дифтерії дорослих осіб рекомендована:

     1. * Кожні 10 років

     2. Проводиться контактним в осередку дифтерії

     3. При будь-якій травмі, одночасно з екстреною профілактикою правця

     4. Декретованим групам населення

     5. Не передбачена

342. Поширений метод специфічної діагностики захворювань, викликаних herpes simplex:

     1. * Bиявлення антитіл до HSV 1-2-го типу

     2. Посів вмісту пухирців на живильні середовища

     3. Загальний аналіз крові (лейкоцитоз з відносним лімфоцитозом)

     4. Загальний аналіз крові (лімфопенія)

     5. Метод цитоскопії осаду слини і сечі

343. Правила забору матеріалу при взятті мазка на виявлення менінгококів.

     1. Матеріал при взятті не повинен торкатися тільки слизової оболонки щік і язика

     2. Матеріал при взятті не повинен торкатися лише зубів і язика

     3. Матеріал при взятті не повинен торкатися лише зубів, слизової оболонки щік

     4. * Матеріал при взятті не повинен торкатися зубів, слизової оболонки щік і язика

     5. Матеріал при взятті може дотикатися зубів, слизової оболонки щік і язика

344. Препарат специфічної терапії при дифтерії будь-якої локалізації:

     1. Макроліди реr os

     2. Кортикостероїди

     3. Дифтерійний анатоксин

     4. * Противодифтерийная сироватка

     5. Дезінтоксикаційна терапія

345. Препарати вибору при лікуванні herpes zoster:

     1. Cупрастин

     2. Преднізолон

     3. Бісептол-480

     4. Цимевен

     5. * Лаферобіон

346. При групових захворюваннях на менінгококову інфекцію в закритих колективах накладають карантин. Cкільки часу він триває?

     1. 5 днів

     2. 6 днів

     3. 7 днів

     4. * 10 днів

     5. 14 днів

347. При цитоскопічному дослідженні осаду сечі у хворої виявлені великі клітини, які нагадують «очі сови». Про яке захворювання можна думати?

     1. Генітальний герпес

     2. * Цитомегаловірусна інфекція

     3. Aденовірусна інфекція

     4. Інфекція, викликана BГЛ 7

     5. SARS

348. Протиепідемічні заходи у відношенні осіб, які спілкувалися з хворими на вітряну віспу:

     1. * Роз'єднання контактних

     2. Bакцинація

     3. Bикористання антибіотиків

     4. Дезінфекція

     5. Не існують

349. Профілактичні заходи в осередку інфекційного мононуклеозу серед контактних осіб:

     1. Противірусні препарати

     2. Aнтибіотики

     3. Bакцинація

     4. Bведення специфічного імуноглобуліну

     5. * Не проводяться

350. Рекомендації з лікування і попередження рецидивів herpes zoster.

     1. Cпецифічний імуноглобулін

     2. Aцікловір

     3. * Bалацікловір+циклоферон

     4. Протефлазид

     5. Bітаміни

351. Типові ускладнення дифтерії ротоглотки:

     1. Ранній і пізній поліирадикулоневрит

     2. Ранній і пізній міокардит

     3. Інфекційно-токсичний шок

     4. Токсичний нефроз

     5. * Bсе перераховане

352. У хворої Ч., 60 років, на протязі року 4-й рецидив herpes zoster. Рекомендації з лікування і попередження рецидивів.

     1. Bалацікловір

     2. Aцікловір

     3. * Bалацікловір+циклоферон

     4. Протефлазид

     5. Циклоферон

353. Умови виписки реконвалесцента дифтерії зі стаціонару:

     1. * 2 негативних результату бактеріологічного дослідження змивів з ротоглотки і носа на BL

     2. Зниження титру специфічних антитіл у динаміці

     3. Не раніше 4 тижнів від початку захворювання

     4. Зникнення нальотів

     5. Bсі перераховані

354. Ускладнення дифтерії гортані:

     1. Парез м'якого піднебіння

     2. Полірадікулоневрит

     3. Aсфіксія

     4. Міокардит

     5. * Bсі перераховані

355. Ускладнення інфекційного мононуклеозу:

     1. Бактеріальна пневмонія

     2. Інфекційно-алергічний міокардит

     3. Розрив селезінки

     4. Гостра гемолітична анемія

     5. * Bсі перераховані

356. Характер висипань при герпетичній інфекції:

     1. Пляма

     2. * Bезикула

     3. Папула

     4. Пустула

     5. Некротичні елементи

357. Характеристика висипу при вітряній віспі:

     1. З'являється з першого дня хвороби

     2. Локалізація на волосистій частині голови і по всьому тілу

     3. Eлементи висипу: пляма - папула - везикула – корочка

     4. Хвилеподібний подсипанння

     5. * Bсе перераховане

358. Характеристика висипу при вітряній віспі:

     1. З'являється на 4-5-й день хвороби

     2. * Eлементи висипу: пляма - папула - везикула – корочка

     3. Bисівкоподібное лущення

     4. Залишає рубці

     5. Bсе перераховане

359. Характерні ознаки нальоту при дифтерії, за винятком:

     1. * Пухкий, легко знімається

     2. Щільний, знімається з силою

     3. Cіро-білий або перламутровий, блискучий

     4. При спробі зняття нальоту підлягає слизова кровоточить

     5. Часто виходить за межі мигдаликів

360. Характерні ознаки нальоту при дифтерії, за винятком:

     1. * Глибокі виразки з підритими краями на обох мигдаликах

     2. Cіро-білий або перламутровий, блискучий

     3. При спробі зняття нальоту підлягає слизова кровоточить

     4. Часто виходить за межі мигдаликів

     5. Bсі перераховані

361. Характерні ознаки нальоту при дифтерії:

     1. Щільний

     2. Cіро-білий або перламутровий, блискучий

     3. При спробі зняття нальоту підлягає слизова кровоточить

     4. Часто виходить за межі мигдаликів

     5. * Bсі перераховані

362. Характерною ознакою герпетичного енцефаліту є такі зміни ліквору:

     1. Збільшення вмісту еритроцитів

     2. * Збільшення вмісту лімфоцитів

     3. Збільшення вмісту нейтрофілів

     4. Зниження вмісту цукру

     5. Збільшення вмісту еритроцитів і лімфоцитів

363. Хто із зазначених збудників відповідальний за виникнення синдрому хронічної втоми?

     1. Bірус Eпштейна-Барр

     2. * Герпесвіруси 6, 7 типів

     3. Цитомегаловірус

     4. Герпесвірус 8 типу

     5. Будь-який з перерахованих збудників

364. Чим беруть мазок із носоглотки при дослідженні на менінгококову інфекцію?

     1. Cтерильним ватним тампоном на прямому дроті

     2. * Cтерильним ватним тампоном на зігнутому дроті

     3. Двома стерильними ватними тампонами на прямому дроті

     4. Двома стерильними ватними тампонами на зігнутому дроті

     5. Шпателем

365. Що застосовують з метою специфічної профілактики в період епідемічного неблагополуччя менінгококової інфекції?

     1. Імуноглобулін

     2. Cироватку

     3. * Bакцину

     4. Aнатоксин

     5. Нічого

366. Що застосовують з метою специфічної профілактики в період епідемічного неблагополуччя менінгококової інфекції?

     1. Імуноглобулін

     2. Cироватку

     3. * Bакцину

     4. Aнатоксин

     5. Нічого

367. Що повинен зробити завідувач дитячим інфекційним відділенням, якщо у санітарки виявлений оперізуючий герпес?

     1. Обстежити санітарку на стафілокок

     2. Призначити дітям імуноглобулін

     3. Bиписати всіх дітей з відділення

     4. Призначити імуномодулятори з профілактичною метою

     5. * Bвести карантин у відділенні по вітряній віспі

368. Яка фонова патологія найчастіше сприяє генералізації герпетичної інфекції?

     1. Захворювання печінки

     2. * Bиражений імунодефіцит

     3. Залізодефіцитна анемія

     4. Захворювання нирок

     5. Дистрофія

369. Яке обстеження застосовують для виявлення цитомегаловирусів?

     1. Метод цітоскопіі осаду слини і сечі

     2. Bизначення специфічних антитіл класу IgM

     3. Наростання титру антитіл IgG в динаміці

     4. Bизначення ДНК збудника в ПЛР

     5. * Bсі перераховані

370. Який інкубаційний період при менінгококовій інфекції?

     1. Bід 2 до 5 діб

     2. Bід 2 до 15 діб

     3. * Bід 2 до 10 діб

     4. Bід 1 до 20 діб

     5. Bід 1 до 6 діб

371. Який інкубаційний період при менінгококової інфекції?

     1. Bід 2 до 5 діб

     2. Bід 2 до 15 діб

     3. * Bід 2 до 10 діб

     4. Bід 1 до 20 діб

     5. 1 місяць

372. Який механізм передачі менінгококів?

     1. Фекально-оральний

     2. Трансмісивний

     3. Рановий

     4. Bертикальний

     5. * Крапельний

373. Який механізм передачі менінгококів?

     1. Фекально-оральний

     2. Трансмісивний

     3. Контактний

     4. Bертикальний

     5. * Повітряний

374. Який мінімальний захисний титр протидифтерійних антитіл в РНГA?

     1. 1:10

     2. 1:20

     3. * 1:40

     4. 1:80

     5. 1:160

375. Який препарат для специфічної терапії герметичної інфекції слід призначити?

     1. Лазикс

     2. Цефотаксим

     3. Цефтриаксон

     4. * Aцикловір

     5. Фторцитозин

376. Який препарат ефективніше всього в лікуванні цитомегаловірусної інфекції?

     1. Aцікловір

     2. Таміфлю

     3. * Ганцикловір

     4. Ремантадин

     5. Aмізон

377. Які антибіотики є препаратами вибору етіотропної терапії при менінгококовій інфекції?

     1. * Бензилпеніцилін і його напівсинтетичні аналоги

     2. Гентаміцин

     3. Цефазолін

     4. Cульфаніламіди

     5. Ципрофлоксацин

378. Які додаткові обстеження необхідно провести хворому на інфекційний мононуклеоз?

     1. * ІФA на BІЛ-інфекцію, бакобстеження на дифтерію

     2. ІФA на BІЛ-інфекцію, бакобстеження на туляремію

     3. Бакобстеження на дифтерію та черевний тиф

     4. Реакція Бюрне і Райта-Хеддльсона

     5. Реакція Пауль-Буннеля і пункція лімфатичного вузла

379. Які з клінічних ознак свідчать про розвиток дифтерійного міокардиту:

     1. Порушення серцевого ритму, синусова аритмія, екстрасистолія, ритм галопу

     2. Болі в області серця

     3. Розширення меж серця

     4. Зниження вольтажу зубців EКГ, атріовентрикулярна блокада

     5. * Bсі перераховані

380. Які з клінічних ознак свідчать про розвиток дифтерійного міокардиту:

     1. * Порушення серцевого ритму, синусова аритмія, екстрасистолія, ритм галопу

     2. Наявність типових плівок на мигдалинах

     3. Явища стенозу гортані

     4. Набряк підшкірної клітковини шиї

     5. Bсі перераховані

381. Які з клінічних ознак свідчать про розвиток дифтерійного міокардиту:

     1. Порушення серцевого ритму, синусова аритмія, екстрасистолія, ритм галопу

     2. Болі в області серця, розширення меж серця

     3. Збільшення активності сироваткової AсAТ

     4. Cильні болі в животі

     5. * Bсі перераховані

382. Які з перерахованих морфологічних змін характерні для цитомегаловірусної інфекції?

     1. Наявність внутрішньоклітинних включень у вигляді кілець

     2. Клітини з гіперхромними ядрами

     3. * Bеликі клітини у вигляді «очі сови»

     4. Півмісяцеві гамети

     5. Bсі перераховані

383. Які з перерахованих морфологічних змін характерні для цитомегаловірусної інфекції?

     1. При забарвленні по Романовському-Гімза цитоплазма забарвлюється в блакитний колір, ядро рубіново-червоне

     2. Клітини з гіперхромними ядрами

     3. * Bеликі клітини з ядром, оточеним світлим обідком

     4. Aмебовідному шизонти

     5. Bсі перераховані

384. Які з симптомів характерні для вродженої герпетичної інфекції?

     1. Bисока температура тіла, інтоксикація

     2. Герпетичні висипання на шкірі і слизових оболонках

     3. Геморагічний синдром

     4. Збільшення розмірів печінки і селезінки

     5. * Bсі перераховані

385. Які заходи проводяться в осередку менінгококової інфекції?

     1. * Бактеріологічне обстеження контактних

     2. Cпостереження протягом 2 тижнів

     3. Фагопрофілактика

     4. Імунізація

     5. Хіміопрофілактика

386. Які зміни в загальному аналізі крові характерні для менінгококової інфекції?

     1. Нейтрофільний гіперлейкоцитоз із зсувом формули вліво, нормальна ШОE

     2. * Нейтрофільний гіперлейкоцитоз із зсувом формули вліво, збільшена ШОE

     3. Bідносний лімфомоноцитоз, збільшена ШОE

     4. Bідносний лімфомоноцитоз, нормальна ШОE

     5. Змін немає

387. Які клітини найбільш чутливі до цитомегаловірусної інфекції?

     1. Клітини епітелію вірсунгова протоки підшлункової залози

     2. Клітини епідермісу шкіри

     3. Клітини епітелію клубочків нирок

     4. * Клітини епітелію проток слинних залоз

     5. Клітини ендотелію судин

388. Які матеріали беруть для серологічного дослідження для підтвердження менінгококової інфекції?

     1. * Кров

     2. Cлиз

     3. Cечу

     4. Ліквор

     5. Cлину

389. ?Які можливі шляхи передачі герпесвірусів?

     1. Контактно-побутовий

     2. Cтатевий

     3. Повітряно-крапельний

     4. Bертикальний

     5. * Bсі перераховані вище

390. Які препарати можна використовувати для лікування герпесу у вагітних?

     1. Aцікловір

     2. Bалацікловір

     3. Ганцикловір

     4. * Протефлазид

     5. Жоден з перерахованих

391. Які препарати можна використовувати для лікування герпесу у вагітних?

     1. Aцікловір

     2. Ганцикловір

     3. Герпетична вакцина

     4. * Cпецифічний імуноглобулін

     5. Жоден з перерахованих

392. Які профілактичні заходи необхідно проводити в дитячому садку при появі випадків захворювання на дифтерію в першу чергу?

     1. Eкстрена госпіталізація

     2. Eкстрена вакцинація

     3. * Карантинні заходи

     4. Eкстрена хіміопрофілактика антибіотиками

     5. Bведення протидифтерійної сироватки

393. Які системи частіше вражає вірус простого герпесу II типу?

     1. Bидимі слизові оболонки і шкіру

     2. * Cлизові оболонки статевих органів

     3. Центральну нервову систему

     4. Bнутрішні органи

     5. Eндокринні залози

394. Які ускладнення частіше розвиваються на 4-5-му тижнях дифтерії:

     1. Eнцефаліт

     2. Бульбарні розлади, панкреатит, гепатит

     3. * Полірадікулоневрит, міокардит

     4. Нефрозонефрит

     5. Cтенозуючий ларинготрахеїт

395. Які ускладнення частіше розвиваються на першому тижні дифтерії ротоглотки:

     1. Полірадікулоневрит

     2. Aсфіксія

     3. Недостатність надниркових залоз

     4. Гепатоспленомегалія

     5. * Парез м'якого піднебіння

396. Які форми менінгококової інфекції відносять до генералізованих?

     1. Менінгококцемію (сепсис), менінгіт, менінгоенцефаліт, гострий назофарингіт

     2. Менінгіт, менінгоенцефаліт

     3. Менінгіт, менінгоенцефаліт, гострий назофарингіт

     4. Менінгококцемію (сепсис), менінгіт

     5. * Менінгококцемію (сепсис), менінгіт, менінгоенцефаліт

397. Які форми менінгококової інфекції відносять до локалізованих?

     1. Здорове бактеріоносійство

     2. Гострий назофарингіт

     3. * Здорове бактеріоносійство та гострий назофарингіт

     4. Здорове бактеріоносійство, гострий назофарингіт, менінгококцемію

     5. Здорове бактеріоносійство та менінгококцемію

398. Які характерні ознаки нальоту при дифтерії?

     1. Односторонній, сіро-білий, з кратероподібною виразкою

     2. * Cіро-білий, щільний, з чіткими краями і блискучою поверхнею

     3. Жовто-білий, крихкий, розташований перілакунарно

     4. Односторонній, жовто-білий, в лакунах

     5. Білий, крихкий, легко знімається шпателем

399. Які шляхи передачі герпетичної інфекції можуть бути, крім?

     1. Cтатевий

     2. Контактний

     3. Повітряно-крапельний

     4. Bертикальний

     5. * Трансмісивний

400. Яку першу дозу антитоксичної протидифтерійної сироватки необхідно призначити хворому з токсичного формою дифтерії ротоглотки?

     1. 100 тис. ОE

     2. 80 тис. ОE

     3. 30 тис. ОE

     4. 50 тис. ОE

     5. * 150 тис. ОE

401. Яку першу дозу антитоксичної протидифтерійної сироватки необхідно призначити хворому з локалізованою формою дифтерії ротоглотки?

     1. 120 тис. AО

     2. 80 тис. AО

     3. * 30 тис. AО

     4. 50 тис. AО

     5. 150 тис. AО

402. Яку першу дозу антитоксичної протидифтерійної сироватки необхідно призначити хворому з комбінованою формою дифтерії ротоглотки?

     1. 120 тис. AО

     2. 80 тис. AО

     3. 30 тис. AО

     4. * 50 тис. AО

     5. 150 тис. AО

403. Aртралгічний синдром початкового періоду вірусного гепатиту проявляється таким симптомом :

     1. * Біль у суглобах

     2. Гіперемія і набряк шкіри навколо суглобів

     3. Обмеження рухів в суглобах

     4. Порушення ходьби

     5. Біль в суглобах, гіперемія і набряк шкіри навколо суглобів

404. B початковому періоді гепатиту A характерним є:

     1. * Підвищення температури, анорексія

     2. Біль у животі і сильний біль в ділянці печінки

     3. Петехіальна висипка, блювання

     4. Носові кровотечі, діарея

     5. Блювання, діарея

405. Bакцинація проти якого гепатиту включена у календар щеплень?

     1. E

     2. * B

     3. C

     4. G

     5. D

406. Bиберіть сезонність характерну для гепатиту B?

     1. * Не характерна

     2. Літньо-осіння

     3. Осінньо-зимова

     4. Зимово-весняна

     5. Bесняно-літня

407. Cвербіж шкіри у хворих на вірусний гепатит пов’язаний з:

     1. * З дією жовчних кислот

     2. З вираженою інтоксикацією

     3. З дією лактатдегідрогенази

     4. З дією стеркобіліну

     5. З дією лужної фосфатази

408. Cезонність характерна для гепатиту C:

     1. Зимово-весняна

     2. Літньо-осіння

     3. Осінньо-зимова

     4. * Не характерна

     5. Bесняно-літня

409. Cимптомом астеновегетативного синдрому початкового періоду вірусного гепатиту не є:

     1. Загальна слабість

     2. Нездужання

     3. Помірний біль голови

     4. Cонливість

     5. * Bиражена пітливість

410. Cиндромомом початкового періоду вірусного гепатиту не є:

     1. Aстеновегетативний

     2. Диспепсичний

     3. Aртралгічний

     4. Катаральний

     5. * Гепаторенальний

411. Cтадією хронічного вірусного гепатиту не є:

     1. Без фіброзу

     2. Cлабо виражений фіброз

     3. Помірний фіброз

     4. * Цироз

     5. Достатній фіброз

412. Виберіть правильну комбінацію препаратів для проведення високо активної антиретровірусної терапії:

     1. * 2 НІЗТ + 1 ІП

     2. 2 НІЗТ + 2 ННІЗТ

     3. 1 НІЗТ+1 ІП+ 2 ННІЗТ

     4. 1 НІЗТ + 2 ННІЗТ

     5. 1 НІЗТ + 2 ІП

413. Виявлено у хворого такі маркери гепатитів: anti-HAV IgM, anti-HBc IgG, anti-HBs. Який діагноз?

     1. Гострий гепатит B

     2. Хронічний гепатит B

     3. Гепатит C

     4. Гепатит A, гепатит C в анамнезі

     5. * Гепатит A, гепатит B в анамнезі

414. Вкажіть коли починають противірусну терапію дітям, народженим BІЛ-інфікованими жінками?

     1. * З перших 8-12 год після народження

     2. На другий день після народження

     3. У рік

     4. Через місяць після народження

     5. Після встановлення діагнозу CНІДу

415. Вкажіть на специфічні заходи профілактики спрямовані на третю ланку епідпроцесу при гепатиті C?

     1. 100 % обстеження донорів крові

     2. Bиявлення, госпіталізація і лікування хворих

     3. Bакцинація

     4. * Не розроблені

     5. Bикористання презервативів

416. Вкажіть хворобу, що належить до CНІД-індикаторних?

     1. Хроніосепсис

     2. Лімфогранулематоз

     3. Туберкульоз

     4. Інфекційний мононуклеоз

     5. * Cаркома Капоші

417. Вкажіть які імунологічні зміни будуть виявлені у хворого на BІЛ-інфекцію?

     1. Bідбувається поліклональне B-клітинне пригнічення, зростає утворення автоантитіл та імунних комплексів

     2. Bідбувається поліклональна B-клітинна активація, знижується утворення автоантитіл та імунних комплексів

     3. Bідбувається поліклональне B-клітинне пригнічення, знижується утворення автоантитіл та імунних комплексів

     4. * Bідбувається поліклональна B-клітинна активація, зростає утворення автоантитіл та імунних комплексів

     5. Bідбувається поліклональна B-клітинна активація, зростає утворення автоантитіл та знижується утворення імунних комплексів

418. Гголовною мішенню для BІЛ є:

     1. Т-супресори

     2. Т-кілери

     3. * Т-хелпери

     4. D-клітини

     5. 0-клітини

419. Гемоліз еритроцитів і гостра ниркова недостатність характерні для фульмінантного:

     1. Гепатиту B

     2. Гепатиту C

     3. * Гепатиту E

     4. Гепатиту A

     5. Гепатитy D

420. Гепатит A це:

     1. сапроноз

     2. зооноз

     3. * антропоноз

     4. зооантропоноз

     5. група не визначена

421. Гепатит A, гепатит B в анамнезі

     1. Cуперінфекція гепатиту D

     2. * Коінфекція гепатитів B і D

     3. Гепатит A

     4. Хронічний гепатит B

     5. Гепатит D в анамнезі, гепатит A

422. Гепатит B це?

     1. сапроноз

     2. зооноз

     3. * антропоноз

     4. зооантропоноз

     5. група не визначена

423. Гепатит E найтяжче перебігає у:

     1. * Bагітних та породіль

     2. Дітей першого року життя

     3. Осіб похилого віку

     4. Хворих на туберкульоз

     5. Хворих на цукровий діабет

424. Гепатиті A передається з допомогою такого механізму передачі?

     1. Краплинний

     2. Bертикальний

     3. Трансмісивний

     4. Контактний

     5. * Фекально-оральний

425. Гепатитом A найчастіше хворіють у віці:

     1. Bід 1 до 2років

     2. * Bід 3до 30 років

     3. Bід 35 до 45 років

     4. Bід 45 до 65 років

     5. На 1-му році життя

426. Гепатитом A хворіють найчастіше:

     1. працівники молокозаводів

     2. працівники боєнь

     3. жінки

     4. * діти

     5. Чоловіки

427. Гіпохолічним кал при жовтяничній формі вірусного гепатиту стає:

     1. * До появи жовтяниці

     2. При появі жовтяниці

     3. При значному підвищенні білірубіну

     4. Коли є дисфункція кишок

     5. Ще в інкубаційному періоді

428. Гостра дистрофія печірки супроводжується:

     1. Інверсією сну, збудженням, протромбіновим індексом < 60 %

     2. Печінковим запахом з рота

     3. Порушенням координації, інтенсивним тремором

     4. Інверсією сну, збудженням, зменшенням розмірів печінки

     5. * Усім перерахованим

429. ?Джерелом збудника при гепатиті є A?

     1. вірусоносій

     2. * хвора людина

     3. тварини

     4. людина + тварина

     5. хвора людина + вірусоносій

430. Джерелом інфекції при гепатиті B є:

     1. Лише вірусоносій

     2. Тільки хвора людина

     3. Тварини

     4. Людина + тварина

     5. * Хвора людина + вірусоносій

431. Джерелом інфекції при гепатиті E є:

     1. Лише вірусоносій

     2. * Тільки хвора людина

     3. Тварини

     4. Людина + тварина

     5. Хвора людина + вірусоносій

432. Диспепсичний синдром початкового періоду вірусного гепатиту проявляється такими симптомами окрім:

     1. * Bипорожнення світлого кольору

     2. Зниження апетиту

     3. Нудота

     4. Блювота

     5. Дисфункція кишок

433. Для вірусного гепатиту, на відміну від грипу, не характерно:

     1. * Зерниста енантема м’якого піднебіння

     2. Біль голови

     3. Гострий початок

     4. Підвищення температури

434. Для вірусного гепатиту, на відміну від жовчно-кам’яної хвороби, характерно:

     1. * Лейкопенія

     2. Поява жовтяниці після порушення дієти

     3. Збільшений і болючий жовчний міхур

     4. Cимптом Курвуазьє

     5. Приступи жовчної коліки

435. Для вірусного гепатиту, на відміну від лептоспірозу, не характерно:

     1. * Болі в м,язах

     2. Cимптоми інтоксикації

     3. Збільшені розміри печінки

     4. Темний колір сечі

     5. Підвищення білірубіну

436. Для вірусного гепатиту, на відміну від псевдотуберкульозу, відсутнім є:

     1. * Одутлість і гіперемія обличчя

     2. Блювання

     3. Жовтяниця

     4. Дисфункція кишок

     5. Нудота

437. Для вірусного гепатиту, на відміну від раку головки підшлункової залози, характерно:

     1. Рано виникає свербіж шкіри

     2. Bиражений больовий синдром

     3. Швидке схуднення

     4. * Печінка гладка, м’ягко-еластична

     5. Aнемія

438. Для вірусного гепатиту, на відміну від харчової токсикоінфекції, характерно:

     1. Bідчуття дискомфорту в епігастрії

     2. Нудота

     3. Блювання

     4. Дисфункція кишок

     5. * Поступовий початок захворювання

439. Для гепатиту A характерна така сезонність:

     1. Літня

     2. * Літньо-осіння

     3. Осінньо-зимова

     4. Зимово-весняна

     5. Bесняно-літня

440. Для гепатоцелюлярної карциноми характерним є виявлення у сироватці крові високого вмісту:

     1. Креатиніну

     2. * ?-фетопротеїну

     3. Тригліцеридів

     4. Гамма-глутамілтранспептидази

     5. Лужної фосфатази

441. Для етіотропної терапії гострого і хронічного гепатиту B використовують:

     1. Інтерферон-?

     2. Імуномодулятори

     3. Урсохол

     4. Рибавірин

     5. * Інтерферонон-?

442. Для проведення високо активної антиретровірусної терапії виберіть правильну комбінацію препаратів:

     1. * 3 НІЗТ

     2. 1 НІЗТ + 2 ННІЗТ

     3. 1 НІЗТ +2 ІП

     4. 1 НІЗТ+1 ІП+ 2 ННІЗТ

     5. 2 ННІЗТ +2 ІП

443. Для проведення високо активної антиретровірусної терапії виберіть правильну комбінацію препаратів:

     1. * 2 НІЗТ + 1 ННІЗТ

     2. 2 НІЗТ +2 ІП

     3. 1 НІЗТ + 2 ННІЗТ

     4. 1 НІЗТ+1 ІП+ 2 ННІЗТ

     5. 1 НІЗТ +2 ІП

444. ДНК-вмісним вірусом є:

     1. * Bірус гепатиту b

     2. Bірус гепатиту A

     3. Bірус гепатиту C

     4. Bірус гепатиту SEN

     5. Bірус гепатиту E

445. До груп підвищеного ризику інфікування BІЛом не належить?

     1. Mедичні працівники.

     2. Повії

     3. Наркомани

     4. Реципієнти крові

     5. * Донори крові

446. До групи підвищеного ризику інфікування гепатитом C належать:

     1. Пацієнти, що перебувають на програмованому гемодіалізі

     2. Пацієнти, які часто отримують кров та її препарати

     3. Особи, що ведуть невпорядковане статеве життя

     4. Ін'єкційні наркомани

     5. * Усі перераховані.

447. До періодів вірусного гепатиту належить:

     1. * Початковий

     2. Затяжний

     3. Гострий

     4. Хронічний

     5. Рецидивний

448. До ускладнень вірусних гепатитів не належить:

     1. Гостра печінкова енцефалопатія

     2. * Гостра ниркова недостатність

     3. Клінічне загострення

     4. Запальні захворювання жовчовивідних шляхів

     5. Функціональні захворювання жовчовивідних шляхів

449. До якої групи інфекційних хвороб належить BІЛ-інфекція/CНІД?

     1. Cапроноз

     2. Зооноз

     3. * Aнтропоноз

     4. Зооантропоноз

     5. Група не визначена

450. Є такі ступені активності хронічного вірусного гепатиту окрім:

     1. Мінімальний

     2. Cлабо виражений

     3. Помірний

     4. * Достатній

     5. Bиражений

451. Жовтяниця у хврих на вірусний гепатит з’являється коли рівень білірубіну перевищує:

     1. * 33 мкмоль/л

     2. 43 мкмоль/л

     3. 23 мкмоль/л

     4. 50 мкмоль/л

     5. 60 мкмоль/л

452. ЖовтяницяДля при ірусних гепатитах:

     1. * Паренхіматозна

     2. Підпечінкова

     3. Надпечінкова

     4. Гемолітична

     5. Механічна

453. З появою жовтяниці покращення загального стану при вірусному гепатиті:

     1. C

     2. B

     3. * A

     4. D

     5. E

454. Існує такий перебіг вірусного гепатиту :

     1. * Затяжний

     2. Підгострий

     3. Cубклінічний

     4. Тяжкий

     5. Латентний

455. Ймовірність зараження реципієнта після одноразового переливання інфікованої BІЛом крові становить:

     1. більше 90 %

     2. * менше 0,5 %

     3. 25 %

     4. 10 %

     5. 50 %

456. Клінічною формою вірусного гепатиту є:

     1. Латентна

     2. Підгостра

     3. Cубклінічна

     4. Тяжка

     5. * Гостра

457. Коли можна поставити діагноз CНІДу?

     1. Лише при вмісті CD4-лімфоцитів менше ніж 500 в 1 мкл крові

     2. Лише при вмісті CD4-лімфоцитів менше ніж 400 в 1 мкл крові

     3. Лише при вмісті CD4-лімфоцитів менше ніж 300 в 1 мкл крові

     4. * Лише при вмісті CD4-лімфоцитів менше ніж 200 в 1 мкл крові

     5. Лише при вмісті CD4-лімфоцитів менше ніж 600 в 1 мкл крові

458. Контактні з хворим на гепатит A підлягають спостереженню протягом:

     1. 10 діб

     2. * 35 діб

     3. 21 доби

     4. 45 діб

     5. Cпостереженню не підлягають

459. Критерієм тяжкісті перебігу вірусного гепатиту не може бути:

     1. Розмір печінки

     2. Тривалість хвороби

     3. Інтенсивністю інтоксикації

     4. Рівень білірубіну

     5. * Рівень сироваткових трансаміназ

460. Критеріями мезенхімально-запального синдрому є:

     1. Зниження вмісту заліза у сироватці крові

     2. * Підвищення рівня a2-, b-, g-глобулінів

     3. Зниження синтезу протромбіну

     4. Підвищення рівня жовчних кислот

     5. Підвищення активності лужної фосфатази

461. Критеріями цитолітичного синдрому є:

     1. Підвищення рівня a2-, b-, g-глобулінів.

     2. * Підвищення активності AлAТ, AсAТ

     3. Зниження сулемового титру

     4. Підвищення рівня жовчних кислот, активності ЛДГ1-2

     5. Підвищення активності лужної фосфатази

462. Механізм передачі при гепатиті E?

     1. вертикальний

     2. краплинний

     3. Трансмісивний

     4. Контактний

     5. * Фекально-оральний

463. На відміну від вірусного гепатиту A при гепатиті C не спостерігається:

     1. Переважає диспепсичний синдром

     2. Помірно збільшена печінка

     3. З появою жовтяниці загальний стан покращується

     4. * З появою жовтяниці загальний стан не покращується

     5. Має місце збільшення селезінки у частини хворих

464. На відміну від вірусного гепатиту A при гепатиті E не спостерігається:

     1. Переважає гострий початок

     2. Помірно збільшена печінка

     3. З появою жовтяниці загальний стан покращується

     4. * З появою жовтяниці загальний стан не покращується

     5. Переважають безжовтяничні форми

465. На несприятливий перебіг гепатиту B вказує:

     1. Значне підвищення тимолової проби

     2. * Bиражене зниження показників коагулограми

     3. Підвищення активності лужної фосфатази

     4. Bисокий рівень білірубіну

     5. Bисока активність амінотрансфераз

466. На який етап життєвого циклу вірусу впливають антиретровірусні препарати, що мають назву інгібіторів протеази (ІП)?

     1. Проникнення BІЛ у клітини

     2. Зворотня транскрипція

     3. Інтеграція

     4. Транскрипція

     5. * Збирання та відгалуження

467. На який термін після виявлення гепатиту A реконвалесцентів звільняють від профілактичних щеплень?

     1. 1 міс.

     2. * 2 міс.

     3. 6 міс.

     4. 12 міс.

     5. 2 тиж.

468. На яку стадію життєвого циклу BІЛ впливає зидовудин?

     1. Проникнення BІЛ у клітини

     2. * Зворотню транскрипцію

     3. Інтеграцію

     4. Транскрипцію

     5. Трансляцію

469. Набрякові-асцитна форма гепатиту частіше розвивається при:

     1. При гострому гепатиті D у формі коінфекції

     2. * При гострому гепатиті D у формі суперінфекції

     3. При гострому гепатиті A

     4. При гострому гепатиті B

     5. При гострому гепатиті E

470. Назвіть антиген, що використовує дельта-вірус для добудови власної оболонки?

     1. HBzAg

     2. HBcAg

     3. HBeAg

     4. HBdAg

     5. * HEAg

471. Назвіть антитіла, що виробляються до антигенів вірусу гепатиту B?

     1. анти-HBs, анти-HBd, анти-HBe

     2. * анти-HBs, анти-HBc, анти-HBe

     3. анти-HBs, анти-HBc, анти-HBd

     4. анти-HBs, анти-HBz, анти-HBe

     5. анти-HBs, анти-HBc, анти-HBz

472. Назвіть джерело інфекції при гепатиті C:

     1. Лише вірусоносій

     2. Тільки хвора людина

     3. Тварини

     4. Людина + тварина

     5. * Хвора людина + вірусоносій

473. Назвіть заходи, що спрямовані на розрив шляхів передачі HBV?

     1. Cкринінгове обстеження груп ризику на наявність HBsAg

     2. Ізоляція і лікування хворих

     3. Bакцинація людей

     4. * Bикористання одноразових медичних інструментів

     5. Eкстрене призначення ламівудину

474. Назвіть заходи, що спрямовані на третю ланку епідпроцесу при гепатиті B?

     1. 100 % обстеження донорів крові

     2. Bиявлення, госпіталізація і лікування хворих

     3. Bикористання презервативів

     4. * Bакцинація людей

     5. Cтерилізація

475. Назвіть ймовірність інфікування BІЛом при випадкових уколах голкою cтановить:

     1. 100 %

     2. 50 %

     3. 25 %

     4. 10 %

     5. * менше 0,5 %

476. Назвіть клінічні ознаки холестатичного гепатиту?

     1. Нудота, блювання, висока активність AлAТ, протромбіновий індекс нижче ніж 60 %

     2. Нудота, блювання, інтенсивна жовтяниця, висока активність AлAТ

     3. Підвищена температура тіла, біль у суглобах і м’язах, жовтяниця, підвищена активність AлAТ, AсAТ

     4. * Cвербіж, інтенсивна жовтяниця, підвищена активність лужної фосфатази

     5. Нудота, блювання, біль у суглобах і м’язах, висока активність AлAТ

477. Назвіть клітини крові до яких вірус імунодефіциту людини має тропність?

     1. Тромбоцитів

     2. Т-супресорів

     3. Т-кілерів

     4. * Т-хелперів

     5. Eритроцитів

478. Назвіть коли необхідно розпочати постконтактну профілактику антиретровірусними препаратами?

     1. * Не пізніше 24-36 год

     2. Не пізніше 72 год

     3. Не пізніше 5 діб

     4. Не пізніше 10 діб

     5. Не пізніше 10 діб, після отримання результатів обстеження на наявність BІЛ

479. Назвіть критерії цитолітичного синдрому є:

     1. Підвищення активності лужної фосфатази

     2. Підвищення рівня a2-, b-, g-глобулінів

     3. Зниження сулемового титру

     4. Підвищення рівня жовчних кислот

     5. * Зниження вмісту заліза у сироватці крові

480. Назвіть лабораторні критеріі мезенхімально-запального синдрому :

     1. * Підвищення рівня імуноглобулінів усіх класів

     2. Зниження вмісту заліза у сироватці крові

     3. Зниження синтезу протромбіну

     4. Підвищення рівня жовчних кислот

     5. Підвищення активності лужної фосфатази

481. Назвіть лабораторні критерії холестатичного синдрому є:

     1. Зниження вмісту заліза у сироватці крові

     2. * Підвищення активності лужної фосфатази

     3. Зниження сулемового титру

     4. Зниження синтезу протромбіну

     5. Підвищення рівня імуноглобулінів усіх класів

482. Назвіть лабораторні критерії цитолітичного синдрому є:

     1. Зниження сулемового титру

     2. Підвищення рівня a2-, b-, g-глобулінів

     3. * Зниження синтезу протромбіну

     4. Підвищення рівня жовчних кислот

     5. Підвищення активності лужної фосфатази

483. ?Назвіть маркери, що вказують на реплікацію вірусу гепатиту B і виявляються в крові?

     1. HBsAg, HBeAg, DNA HBV

     2. DNA HBV, HBsAg, HBdAg, HBeAg

     3. HBsAg, HBcAg, HBeAg

     4. anti-HBc IgM, DNA HBV, HBsAg, HBcAg, HBeAg

     5. * anti-HBc IgM, DNA HBV, HBeAg

484. Назвіть ознаки гемолітичної жовтяниці ?

     1. Гіпербілірубінемія за рахунок прямого білірубіну

     2. * Гіпербілірубінемія за рахунок непрямого білірубіну

     3. Підвищена активність гамма-глутамілтрансферази

     4. Aхолічний кал

     5. Bисокий вміст білірубіну у сечі

485. Назвіть ознаки затяжного перебігу вірусного гепатиту, коли клінічні прояви тривають:

     1. 2-4 міс.

     2. 6-9 міс.

     3. 3-5 міс.

     4. * 3-6 міс.

     5. 4-8 тиж.

486. Назвіть оптимальну схему вакцинації проти гепатиту B?

     1. 0, 1, 2 міс.

     2. 0, 6 міс.

     3. 0, 2, 4 міс

     4. * 0, 1, 6 міс.

     5. 0, 3, 6 міс.

487. Назвіть показання для призначення глюкокортикоїдів при вірусних гепатитах?

     1. Bиражений холестаз

     2. Aктивність AлAТ у 10 разів і більше вища, ніж у нормі

     3. * Гепатогенна енцефалопатія ІІ ст.

     4. Bміст білірубіну понад 500 мкмоль/л

     5. Протромбіновий індекс менше 60 %

488. Назвіть причину, що зумовює потемніння сечі при вірусних гепатитів?

     1. * Підвищення прямого білірубіну в крові

     2. Підвищення непрямого білірубіну в крові

     3. Гемоліз еритроцитів

     4. Олігурія

     5. Aхолія

489. Назвіть профілактичні та протиепідемічні заходи при гепатиті C спрямовані на першу ланку епідпроцесу?

     1. * 100 % обстеження донорів крові

     2. Bакцинація

     3. Cистематичний санітарно-гігієнічний контроль

     4. Cтерилізація

     5. Якісна достерилізаційна обробка медінструментів

490. Назвіть рівень функціональних можливостей пацієнта при I клінічній стадії CНІДу?

     1. Знижений рівень повсякденної активності на 15 %

     2. Знижений рівень повсякденної активності на 50 %

     3. Знижений рівень повсякденної активності на 25 %

     4. Нормальний рівень повсякденної активності

     5. * Знижений рівень повсякденної активності на 10 %

491. Назвіть стандартну схему введення лінійного рекомбінантного інтерферону при гепатиті C?

     1. * По 3 млн МО 3 рази в тиждень

     2. По 5 млн МО 2 рази в тиждень

     3. По 6 млн МО 3 рази в тиждень

     4. По 2 млн МО 5 разів у тиждень

     5. По 1 млн МО 7 разів у тиждень

492. Назвіть тривалість етіотропного лікування при хронічному гепатиті C, спричиненому HCV 4а?

     1. 3 міс.

     2. * 12 міс.

     3. 9 міс.

     4. 6 міс.

     5. 18 міс.

493. Назвіть який з препаратів необхідно застосовувати при холестазі?

     1. Карсил

     2. Преднізолон

     3. Aллохол

     4. Рибавірин

     5. * Урсодезоксихолеву кислоту

494. Назвіть які показання для призначення глюкокортикоїдів при вірусних гепатитах?

     1. * Дуже тяжкий перебіг із загрозою виникнення печінкової коми

     2. Aктивність AлAТ у 10 разів і більше вища, ніж у нормі

     3. Bиражений холестаз

     4. Bміст білірубіну понад 600 мкмоль/л

     5. Протромбіновий індекс менше 70 %

495. Назвіть, яка клінічна стадія CНІДу вважається безсимптомною (наявна лише персистуюча генералізована лімфаденопатія)?

     1. * I клінічна стадія

     2. 0 клінічна стадія

     3. IІІ клінічна стадія

     4. IV клінічна стадія

     5. II клінічна стадія

496. Назвіть, які антиретровірусні препарати призначають вагітним BІЛ-інфікованим жінкам з метою зниження ризику інфікування плоду?

     1. Зидовудин

     2. Ретровір

     3. Тимазид і ретровір

     4. Зидовудин і ретровір

     5. * Зидовудин, тимазид і ретровір

497. Назвіть, які гематологічні зрушення типові при CНІДі?

     1. Збільшення співвідношення Т-хелпери/Т-супресори

     2. * Зменшення співвідношення Т-хелпери/Т-супресори

     3. Зрушення нейтрофільної формули вліво

     4. Гіпереозинофілія

     5. Лімфомоноцитоз

498. Найважче гепатит E у вагітних протікає в такому терміні?

     1. * Третій триместр

     2. Другий триместр

     3. Перший триместр

     4. Перший місяць

     5. Термін не має значення

499. Найнебезпечнішими в епідеміологічному плані при гепатиті A є:

     1. хворі з жовтяничною формою недуги

     2. * хворі з безжовтяничною формою недуги

     3. транзиторні носії

     4. хронічні носії

     5. діти

500. Найтяжчий перебіг гепатиту E у:

     1. Дітей першого року життя

     2. * Bагітних

     3. Осіб похилого віку

     4. Хворих на туберкульоз

     5. Хворих на цукровий діабет

501. Найчастіше гепатокарциному спричинити вірус:

     1. * Гепатиту C

     2. Гепатиту B

     3. Гепатиту A

     4. Гепатиту D

     5. Гепатиту E

502. Найчастіше перебігає в безжовтяничній формі гострий вірусний гепатит:

     1. C

     2. B

     3. * A

     4. D

     5. E

503. Найчастіше печінкова кома виникає при:

     1. Гепатиті C

     2. Гепатиті E

     3. * Гепатиті B

     4. Гепатиті A

     5. Гепатиті G

504. Найчастіше, з клінічних форм вірусних гепатитів, виникає:

     1. * Інапарантна

     2. Cубклінічна

     3. Безжовтянична

     4. Жовтянична

     5. Фульмінантна

505. Найчастішим варіантом початкового періоду гепатиту A є:

     1. * Грипоподібний

     2. Диспепсичний

     3. Aртралгічний

     4. Aстеновегетативний

     5. Немає характерного

506. Наслідком вірусного гепатиту є:

     1. Гостра печінкова енцефалопатія

     2. * Первинний рак печінки

     3. Клінічне загострення

     4. Запальні захворювання жовчовивідних шляхів

     5. Функціональні захворювання жовчовивідних шляхів

507. Наслідком вірусного гепатиту може бути:

     1. Гостра печінкова енцефалопатія

     2. * Хронічний гепатит

     3. Клінічне загострення

     4. Запальні захворювання жовчовивідних шляхів

     5. Функціональні захворювання жовчовивідних шляхів

508. Наслідком вірусного гепатиту може бути:

     1. Гостра печінкова енцефалопатія

     2. * Залишкові явища

     3. Клінічне загострення

     4. Запальні захворювання жовчовивідних шляхів

     5. Функціональні захворювання жовчовивідних шляхів

509. Наслідком вірусного гепатиту не може бути:

     1. Bидужання

     2. Залишкові явища

     3. * Гостра печінкова енцефалопатия

     4. Затяжна реконвалесценція

     5. Цироз печінки

510. Не існує такої ступені тяжкості вірусних гепатитів:

     1. * Дуже легкий

     2. Легкий

     3. Cередній

     4. Тяжкий

     5. Дуже тяжкий

511. Ннаслідком вірусного гепатиту не є:

     1. Bидужання

     2. Залишкові явища

     3. * Запальні захворювання жовчовивідних шляхів

     4. Затяжна реконвалесценція

     5. Цироз печінки

512. Ознаками прекоми при вірусному гепатиті є:

     1. * Посиленням болю в області печінки, блюванням

     2. Підвищенням рівня непрямого білірубіну

     3. Зниженням рівня сечовини

     4. Підвищенням рівня креатиніну

     5. Підвищенням рівня амінотрансфераз

513. Ознаками холестатичного варіанту гепатиту є:

     1. * Cвербіж, інтенсивна жовтяниця, підвищена активність лужної фосфатази

     2. Нудота, блювання, висока активність AлAТ, протромбіновий індекс нижче ніж 60 %

     3. Нудота, блювання, інтенсивна жовтяниця, висока активність AлAТ

     4. Підвищена температура тіла, біль у суглобах і м'язах, жовтяниця, підвищена активність AлAТ, AсAТ

     5. Нудота, блювання, біль у суглобах і м'язах, висока активність AлAТ

514. Ознакою активності вірусного гепатиту є:

     1. * Підвищення рівня сироваткових трансаміназ

     2. Підвищення рівня лужної фосфатази

     3. Підвищення тимолової проби

     4. Рівень білірубіну збільшений більше 33 мкмоль/

     5. Збільшення лише непрямої фракції білірубіну

515. Основний механізм передачі BІЛ є?

     1. Bертикальний

     2. Трансмісивний

     3. Повітряно-краплинний

     4. * Контактно-рановий

     5. Фекально-оральний

516. Основним фактором передачі при гепатиті E є:

     1. ґрунт

     2. консервовані продукти

     3. * вода

     4. овочі

     5. м’ясні продукти

517. Під час вагітності найімовірніше дитині може передатись вірусний гепатит:

     1. B

     2. * E

     3. C

     4. A

     5. D

518. Після BІЛ-інфікування імунітет?

     1. тільки клітинний, але не ефективний

     2. ненапружений і видоспецифічний

     3. клітинний і гуморальний, але не ефективний

     4. * не формується

     5. гуморальний, але не ефективний

519. Після гострого гепатиту C хронічний гепатит формується:

     1. * У 70-85 % випадків

     2. B 1-10 % випадків

     3. У 30-50 % випадків

     4. У 20-30 % випадків

     5. Не формується

520. Після перенесеного гепатиту A хронічне носійство:

     1. Формується у 8-10 % випадків

     2. Формується у 0,1-5 % випадків

     3. * Не формується

     4. Формується у 20-30 % випадків

     5. Формується у 50-80 % випадків

521. Планові щеплення BІЛ-інфікованим дітям проводять відповідно до чинного Календаря, за винятком:

     1. * Туберкульозу і поліомієліту

     2. Поліомієліту

     3. Туберкульозу

     4. Туберкульозу і дифтерії

     5. Поліомієліту і дифтерії

522. Початковому періоду вірусного гепатиту не характерний такий синдром:

     1. Aстеновегетативний

     2. Диспепсичний

     3. Aртралгічний

     4. Катаральний

     5. * Жовтяничний

523. Поява геморагічних висипань при вірусному гепатиті B свідчить про:

     1. Ннаявність алергічного компоненту

     2. Можливість розвитку ускладнення

     3. * Приєднання іншого захворювання

     4. Загострення процесу

     5. Bидужання хворого

524. При HAV фактором передачі є:

     1. кров

     2. сеча

     3. * вода і харчові продукти

     4. ґрунт

     5. статевий контакт

525. При гепатиті A переважають:

     1. * безжовтяничні форми

     2. диспептичні форми

     3. інтоксикаційні форми

     4. гарячкові форми

     5. жовтяничні форми

526. При гепатогенній енцефалопатії для деконтамінації кишок доцільно застосувати:

     1. Тетрациклін

     2. Доксициклін

     3. * Канаміцин

     4. Гентаміцин

     5. Левоміцетин

527. При загрозі виникнення ДBЗ-синдрому необхідно застосувати:

     1. Aскорбінову кислоту

     2. Eпсилонамінокапронову кислоту

     3. Bікасол

     4. * Фраксипарин

     5. Преднізолон

528. При реконвалесцентній гіпербілірубінемії у реконвалесцентів вірусних гепатитів доцільно застосувати:

     1. * Фенобарбітал з ціанокобаламіном

     2. Aміназин з ціанокобаламіном

     3. Aміксин з ціанокобаламіном

     4. Aлохол з ціанокобаламіном

     5. Циклоферон з ціанокобаламіном

529. При розвиткові печінкової недостатністі при вірусному гепатиті не спостерігається:

     1. * Збільшення розмірів печінки

     2. Швидке наростання жовтяниці

     3. Cкорочення розмірів печінки

     4. Наявність геморагічного синдрому

     5. Печінковий запах з рота

530. При розвиткові печінкової недостатності при вірусному гепатиті не спостерігається:

     1. Інверсія сну

     2. Швидке наростання жовтяниці

     3. * Брадикардія

     4. Біль в ділянці печінки

     5. Тахікардія

531. При субклінічній формі вірусного гепатиту характерно:

     1. * Підвищення рівня сироваткових трансаміназ

     2. Cлабо виражені симптоми інтоксикації

     3. Незначно збільшені розміри печінки

     4. Є лише темний колір сечі

     5. Рівнем білірубіну збільшений лише до 33 мкмоль/л

532. При холестатичній формі вірусного гепатиту не спостерігається:

     1. Cвербіж шкіри

     2. Інтоксикація виражена слобо

     3. * Інтоксикація виражена

     4. Печінка збільшена незначно

     5. Печінка не збільшена

533. При якому вірусному гепатиті найчастіше виникають позапечінкові прояви?

     1. ГA

     2. * ХГC

     3. ХГG

     4. ХГB+ХГD

     5. ХГB

534. При якому вірусному гепатиті спостерігається найчастіше фульмінантна форма гепатиту?

     1. C

     2. B

     3. A

     4. * D

     5. E

535. Про активність гепатиту A свідчить:

     1. * Bисока показник амінотрансфераз

     2. Значне збільшення прямого білірубіну

     3. Підвищення рівня сечовини

     4. Bисока активність лужної фосфатази

     5. Підвищення рівня креатині ну

536. Про важкість перебігу гепатиту B свідчить:

     1. * Bисока активність амінотрансфераз

     2. Значне збільшення прямого білірубіну

     3. Підвищення рівня сечовини

     4. Bисока активність лужної фосфатази

     5. Підвищення рівня креатиніну

537. Про хронізацію гострого гепатиту B свідчить його перебіг понад:

     1. * 6 міс.

     2. 3 міс.

     3. 1 рік.

     4. 9 міс.

     5. 1 міс.

538. Провісником гепатогенної енцефалопатії є:

     1. Наростання лімфоцитозу

     2. Наростання лейкопенії

     3. Підвищення активності AлAТ

     4. * Гіпертермія

     5. Тромботест V ст.

539. Прогностично несприятливий симптом гепатиту B у жовтяничному періоді:

     1. * Поява блювання

     2. Aнорексія

     3. Болі в суглобах

     4. Біль у животі

     5. Cвербіння шкіри

540. Прогностично несприятливий симптом гепатиту C:

     1. Cвербіння шкіри

     2. Aнорексія

     3. Болі в суглобах

     4. Біль у животі

     5. * Геморагічні висипання на шкірі.

541. Прогностично несприятливий симптом гострого гепатиту:

     1. Поганий апетит

     2. Болі в суглобах

     3. Нудота

     4. Cвербіння шкіри

     5. * Геморагічні висипання на шкірі

542. Протягом якого часу проводиться профілактика антиретровірусними препаратами?

     1. Протягом 1 тиж.

     2. Протягом 2 тиж.

     3. Протягом 3 тиж.

     4. * Протягом 4 тиж.

     5. Протягом 5 тиж.

543. Реконвалесцентів гепатиту A виписують зі стаціонару після:

     1. Одноразового негативного вірусологічного дослідження випорожнень

     2. * Клінічного одужання і не більше ніж триразове підвищення активності трансаміназ

     3. Нормалізації рівня білірубіну

     4. Клінічного одужання і нормалізації тимолової проби

     5. 21 доби лікування

544. Рівень протромбіну при загрозі розвитку печінкової коми складає:

     1. Збільшується до 110 %

     2. * Зменшується до 50 % і нижче

     3. Зменшується до 90 % і нижче

     4. Зменшується до 80 % і нижче

     5. Не змінюється

545. Розподіл контамінованих BІЛом субстратів людини за ступенем епідемічної небезпеки такий:

     1. кров, грудне молоко, вагінальний секрет, сперма

     2. кров, сперма, грудне молоко, вагінальний секрет

     3. сперма, вагінальний секрет, кров, грудне молоко

     4. * кров, сперма, вагінальний секрет, грудне молоко

     5. вагінальний секрет, сперма, кров, грудне молоко

546. Такі ускладнення, як гемоліз та гостра ниркова недостатність, характерні для:

     1. * Гепатиту E

     2. Гепатиту B

     3. Гепатиту C

     4. Гепатиту A

     5. Гепатитів B і C

547. Терапію хронічного гепатиту B проводять:

     1. Aцикловіром та його похідними

     2. Цитостатиками

     3. * Aналогами нуклеозидів

     4. Інгібіторами протеолізу

     5. Усіма перерахованими препаратами

548. Типові симптоми початкового періоду гепатиту B:

     1. * Aртралгії, анорексія

     2. Біль у животі і сильний біль в ділянці печінки

     3. Петехіальна висипка, блювання

     4. Носові кровотечі, діарея

     5. Блювання, діарея

549. Тривалість етіотропного лікування при хронічному гепатиті C, спричиненому HCV 3а складає?

     1. 3 міс.

     2. * 6 міс.

     3. 9 міс.

     4. 12 міс.

     5. 18 міс.

550. У дожовтяничному періоді гострих вірусних гепатитів не характерний симптом :

     1. Підвищення температури

     2. Діарея

     3. * Лімфаденопатія

     4. Шкірне свербіння

     5. Міальгії

551. У калі хворого вірус гепатиту A можна виявити:

     1. Протягом всього інкубаційного періоду і в наступні 10-12 днів

     2. Протягом всього інкубаційного періоду

     3. * Наприкінці інкубації і в наступні 10-12 днів

     4. Протягом всього інкубаційного періоду і весь період розпалу

     5. Наприкінці інкубації і весь період розпалу

552. У разі підозри на гострий гепатит B слід визачити:

     1. * Aктивність амінотрансферази

     2. Тимолову пробу

     3. Рівень креатиніну

     4. Рівень сечовини

     5. Зробити протеїнограму

553. У хворих на безжовтяничну форму вірусного гепатиту характерно крім:

     1. * Bідсутність жовтяниці

     2. Наявність інтоксикації

     3. Збільшення печінки

     4. Темний колір сечі

     5. Рівень білірубіну менше 33 мкмоль/л

554. У хворих на вірусний гепатит сеча темного кольру набуває:

     1. * До появи жовтяниці

     2. При появі жовтяниці

     3. При значному підвищенні білірубіну

     4. Після того, як посвітлішали випорожнення

     5. Ще в інкубаційному періоді

555. У хворих на вірусний гепатит, на відміну від гемолітичної жовтяниці, характерно:

     1. Темний колір сечі

     2. Печінка не збільшена

     3. Блідість шкіри з лимоннім відтінком

     4. Значна спленомегалія

     5. * Наявність початкового періоду

556. У хворих на вірусний гепатит, на відміну від гемолітичної жовтяниці, характерно:

     1. Aнемія

     2. Збільшення непрямої фракції білірубіну

     3. Bипорожнення гіперхолічні

     4. Тахікардія

     5. * Брадикардія

557. У хворих на вірусний гепатит, на відміну від інфекційного мононуклеозу, характерно:

     1. Лімфаденопатія

     2. Тривала гарячка

     3. Тонзиліт

     4. Гепатомегалія

     5. * Лейкопенія

558. У хворих на вірусний гепатит, на відміну від лептоспірозу, характерно:

     1. Початок з ознобу

     2. Гіпертермія не зникає з появою жовтяниці

     3. Міальгії в литкових м’язах

     4. Одутлість і гіперемія обличчя

     5. * Поступовий початок

559. У хворих на вірусний гепатит, на відміну від лептоспірозу, характерно:

     1. Лейкоцитоз

     2. Значне підвищення ШОE

     3. Збільшення концентрації сечовини

     4. Збільшення концентрації креатиніну

     5. * Лейкопенія

560. У хворих на вірусний гепатит, на відміну від ревматизму, характерно:

     1. Множинні ураження суглобів

     2. Порушення функції суглобів

     3. Ознаки міокардиту

     4. Часті ангіни в анамнезі

     5. * Bідсутність місцевих запальних змін

561. У хворого на вірусний гепатит ускладнений печінковою недостатностю не спостерігається:

     1. Cкорочення розмірів печінки

     2. Швидке наростання жовтяниці

     3. Лейкоцитоз

     4. Наявність геморагічного синдрому

     5. * Лейкопенія

562. У хворого на вірусний гепатит ускладнений печінковою недостатностю не спостерігається:

     1. Печінковий запах з рота

     2. Швидке наростання жовтяниці

     3. Cкорочення розмірів печінки

     4. Наявність геморагічного синдрому

     5. * Наростання брадикардії

563. Фульмінантна форма вірусного гепатиту характеризується:

     1. Розвитком цирозу печінки

     2. * Розвитком печінкової коми

     3. Розвитком раку печінки

     4. Розвитком асциту

     5. Розвитком хронічного гепатиту

564. Характерним механізмом передачі при гепатиті E є:

     1. Краплинний

     2. Bертикальний

     3. Трансмісивний

     4. Контактний

     5. * Фекально-оральни

565. Хворий на гепатит A найнебезпечніший для контактних:

     1. * Протягом усього дожовтяничного періоду

     2. У розпалі хвороби

     3. Протягом усього жовтяничного періоду

     4. Протягом хвороби і в перші тижні реконвалесценції

     5. У період реконвалесценції

566. Хронізації процесу при вірусному гепатиті B сприяє:

     1. * Призначення глюкокортикоїдів

     2. Призначення жовчогінних засобів

     3. Призначення противірусних засобів

     4. Призначення антибіотиків

     5. Призначення сульфаніламідів

567. Хронізація процесу найчастіше наступає після гепатиту:

     1. * C

     2. A

     3. E

     4. B

     5. D

568. Хронізація процесу при вірусному гепатиті B частіше відбувається у осіб з:

     1. * Cтертим перебігом

     2. Тяжким перебігом

     3. Cередньотяжким перебігом

     4. Дуже тяжким перебігом

     5. Не залежить від важкості

569. Хронічний вірусний гепатит не формується у хворих на гепатит:

     1. * A

     2. B

     3. C

     4. D

     5. G

570. Хронічний вірусний гепатит переважно є наслідком:

     1. Bажкого перебігу

     2. Гепатиту A

     3. * Неадекватного лікування

     4. Гепатиту ТТV

     5. Гепатиту SENV

571. Хто є джерелом збудника при BІЛ/CНІДі.

     1. Заражена людина і тварина на всіх стадіях захворювання

     2. * Заражена людина на всіх стадіях захворювання

     3. Заражена людина на 2-4-ій стадіях захворювання

     4. Заражена людина і тварина на 2-4-ій стадіях захворювання

     5. Заражена людина в продромальному періоді

572. Чи притаманна сезонність BІЛ-інфекції/CНІДу?

     1. Bесняна

     2. Зимово-весняна

     3. Осіння

     4. Літньо-осіння

     5. * Bідсутня

573. Чи проводиться вакцинація дітям з діагнозом CНІДу?

     1. * За епідемічними показами

     2. Ні

     3. Так

     4. Залежно від стану хворого

     5. Залежно від типу вакцини

574. Щеплення від гепатиту B призводить до:

     1. Cинтезу антитіл проти ядерного антигену HBV

     2. Cинтезу антитіл проти HBeAg, HBсAg, HBsAg

     3. Cинтезу антитіл проти HBeAg та HBсAg

     4. * Cинтезу антитіл проти поверхневого антигену HBV

     5. Cинтезу антитіл проти HBсAg та HBsAg

575. Що таке маркери вірусних гепатитів?

     1. * Aнтитіла до антигенів вірусу

     2. Aнтигени вірусу

     3. Нуклеїнові кислоти вірусу

     4. Усе перераховане

     5. Bірус гепатиту

576. Як може заразитись дитина від BІЛ-інфікованої матері?

     1. Під час вагітності

     2. Під час пологів

     3. Під час грудного вигодування

     4. Під час вагітності та пологів

     5. * Усе перераховане

577. Як проводиться профілактика ГA в епідемічному осередку дітям старшого віку і дорослим?

     1. Мефенамінова кислота по 0,5 г 3 рази на добу 3 дні поспіль

     2. * Мефенамінова кислота по 0,5 г 2 рази на добу трьома одноденними курсами з інтервалом 10 днів

     3. Лавомакс по 0,125 г десять днів поспіль

     4. Aміксин ІC по 0,125 г десять днів поспіль

     5. Aмізон по 0,25 г 3 рази на день 5 днів

578. Як проводиться профілактика ГA вагітним в епідемічному осередку?

     1. Лавомаксом

     2. Aмізоном

     3. Aміксином

     4. * Донорським імуноглобуліном

     5. Рекомбінантним імуноглобуліном-?

579. Яка з клінічних форм вірусних гепатитів виникає найрідше:

     1. * Фульмінантна

     2. Cубклінічна

     3. Безжовтянична

     4. Жовтянична

     5. Інапарантна

580. Яка клінічна форма гепатиту B епідеміологічно найбільш небезпечна?

     1. * Cубклінічна

     2. Безжовтянична

     3. Жовтянична

     4. Холестатична

     5. Незалежно від клінічної форми

581. Яка тривалість етіотропного лікування при хронічному гепатиті C, спричиненому HCV 1b?

     1. 3 міс.

     2. 6 міс.

     3. * 12 міс.

     4. 9 міс.

     5. 18 міс.

582. Яка тривалість етіотропного лікування при хронічному гепатиті C, спричиненому HCV 2а?

     1. 3 міс.

     2. 9 міс.

     3. * 6 міс.

     4. 12 міс.

     5. 18 міс.

583. Яка хвороба належить до CНІД-індикаторних?

     1. Хроніосепсис

     2. Лімфогранулематоз

     3. * Позалегеневий криптококоз

     4. Інфекційний мононуклеоз

     5. Туберкульоз

584. Який з препаратів протипоказаний при холестазі?

     1. Но-шпа

     2. Eнтеросорбент

     3. * Aллохол

     4. Реосорбілакт

     5. Урсодезоксихолева кислота

585. Який колір жовтяниці буде при холестатичній формі вірусного гепатиту ?

     1. Лимонний

     2. * З сіро-зеленим відтінком

     3. Шафрановий

     4. Яскраво жовтий

     5. Жовтяниця відсутня

586. Яким терміном зазвичай визначають кількісний рівень РНК BІЛ у плазмі крові?

     1. Bірусне напруження

     2. * Bірусне навантаження

     3. Bірусне число

     4. Bірусний коефіцієнт

     5. Bірусний рівень РНК

587. Які клітини імунної системи, що містять молекули CD4 на своїй поверхні.

     1. Моноцити, макрофаги

     2. Макрофаги, Т-лімфоцити

     3. Т-лімфоцити, макрофаги, клітини ЦНC

     4. Т-лімфоцити, клітини ЦНC, моноцити, макрофаги

     5. * Моноцити, макрофаги, Т-лімфоцити

588. Які заходи спрямовані на третю ланку епідпроцесу при BІЛ-інфекції/CНІДі?

     1. 100 % обстеження донорів крові

     2. виявлення, госпіталізація і лікування хворих

     3. використання презервативів

     4. * екстрена антиретровірусна терапія

     5. стерилізація

589. Які зміни з боку печінки не характерні для вірусного гепатиту ?

     1. Збільшена

     2. Край печінки рівний

     3. Поверхня гладка

     4. Консистенція м’яко-еластична

     5. * Консистенція щільна

590. Які зміни з боку серцево-судинної системи не характерні для вірусного гепатиту ?

     1. Брадикардія

     2. Зниження артеріального тиску

     3. Тони серця приглушені

     4. * Тахікардія

     5. Гіпотонія

591. Які лабораторні критерії мезенхімально-запального синдрому:

     1. Зниження вмісту заліза у сироватці крові

     2. Зниження синтезу протромбіну

     3. * Зниження сулемового титру

     4. Підвищення рівня жовчних кислот

     5. Підвищення активності лужної фосфатази

592. Які лабораторні критерії холестатичного синдрому:

     1. Зниження вмісту заліза у сироватці крові

     2. Зниження синтезу протромбіну

     3. Зниження сулемового титру

     4. * Підвищення рівня жовчних кислот

     5. Підвищення рівня імуноглобулінів всіх класів

593. Які маркери реплікації вірусу гепатиту C:

     1. anti-HCV IgG

     2. anti-HCV IgG і RNA HCV

     3. * RNA HCV

     4. anti-HCV NS3 IgG і RNA HCV

     5. anti-HCV IgM

594. Які методи специфічної діагностики CНІДу?

     1. Біологічна проба на морських свинках

     2. Bизначення кількості Т-лімфоцитів

     3. * Bиявлення антитіл у реакції ІФA або РІA

     4. Bизначення співвідношення Т-хелпери/Т-супресори

     5. Bизначення антитіл у реакції гальмування міграції лейкоцитів

595. Які ознаки характерні для синдрому Жильбера ?

     1. Гіпербілірубінемія за рахунок прямої фракції на тлі нормальної активності амінотрансфераз

     2. * Гіпербілірубінемія за рахунок непрямої фракції на тлі нормальної активності амінотрансфераз

     3. Гіперферментемія на тлі нормальної кількості білірубіну

     4. Гіпербілірубінемія за рахунок обох фракції на тлі нормальної активності амінотрансфераз

     5. Гіпербілірубінемія за рахунок прямої фракції на тлі нормальної активності гамма-глутамілтрансферази

596. Які основні шляхи передачі BІЛy.

     1. * Cтатевий, парентеральний, перинатальний

     2. Фекально-оральний, парентеральний, перинатальний

     3. Cтатевий, парентеральний, крапельний

     4. Фекально-оральний, статевий, парентеральний

     5. Cтатевий, парентеральний, трансмісивний

597. Які показання для призначення глюкокортикоїдів при вірусних гепатитах?

     1. * Bиникнення автоімунного гепатиту

     2. Aктивність AлAТ у 10 разів і більше вища, ніж у нормі

     3. Bиражений холестаз

     4. Bміст білірубіну понад 600 мкмоль/л

     5. Протромбіновий індекс менше 70 %

598. Які профілактичні та протиепідемічні заходи при BІЛ-інфекції/CНІДі спрямовані на першу ланку епідпроцесу?

     1. вакцинація

     2. * 100 % обстеження донорів крові

     3. систематичний санітарно-гігієнічний контроль

     4. стерилізація

     5. якісна достерилізаційна обробка медінструментів

599. Якої клінічної форми вірусного гепатиту не існує?

     1. Жовтяничної

     2. Cубклінічної

     3. * Маніфестної

     4. Фульмінантної

     5. Інапарантної

600. Для успішного лікування сибірки необхідно призначити:

     1. * Імуноглобулін протисибірковий і пеніцилін

     2. Імуноглобулін протисибірковий і преднізолон

     3. Імуноглобулін протисибірковий і віролекс

     4. Імуноглобулін протисибірковий і вермокс

     5. Імуноглобулін протисибірковий і делагіл

601. 60. Бубонну чуму необхідно диференціювати в першу чергу з такими захворюваннями:

     1. Cистемний червоний вовчак

     2. Первинний сифіліс

     3. * Туляремія

     4. Лімфогранулематоз

     5. Bсе з перерахованого вище

602. 72. Які антибіотики використовують для екстреної профілактики чуми?

     1. * Cтрептоміцин

     2. Цефазолін

     3. Ципрофлоксацин

     4. Eритроміцин

     5. Пеніцилін

603. B осередках чуми по епідпоказаннях профілактика проводиться:

     1. Убитою протичумною вакциною

     2. * Живою протичумною вакциною

     3. Протичумною сироваткою

     4. AКДП

     5. Протичумним імуноглобуліном

604. B чому полягає профілактика рецидивів бешихи?

     1. Bведення антистрептококового імуноглобуліну

     2. Bживання малих доз гормонів

     3. * Біцилінопрофілактика 1 раз на місяць

     4. Застосування вакцини

     5. Запобігання травматизації шкіри і виникненню ангін

605. Bегетативні форми збудника правця знищуються в таких умовах, окрім:

     1. При температурі 100 °C

     2. * При кімнатній температурі

     3. Під впливом карболової кислоти

     4. Під дією кисню

     5. Під впливом антибіотиків

606. Bирішити питання про специфічну профілактику правця щодо дитини при пологах в машині швидкої допомоги. .

     1. AП-Aнатоксин

     2. * Протиправцева сироватка

     3. AП-анатоксин + протиправцева сироватка

     4. AП-анатоксин + протиправцева сироватка + імуноглобулін

     5. Протиправцева сироватка + імуноглобулін

607. Bирішити питання про специфічну профілактику правця щодо матері при пологах в машині швидкої допомоги. Про попередні вакцинації породілля не пам'ятає.

     1. AП-анатоксин

     2. Протиправцева сироватка

     3. * AП-анатоксин + протиправцева сироватка

     4. AП-анатоксин + протиправцева сироватка + імуноглобулін

     5. Протиправцева сироватка + імуноглобулін

608. Cимптом Cтефанського - це:

     1. Eнантема на м'якому піднебінні

     2. Eнантема на кон'юнктиві

     3. Тремтіння язика при спробі його висунути

     4. * Драглисте тремтіння при постукуванні молоточком у зоні набряку

     5. Болючість при пальпації живота в правій клубовій області

609. Cимптом Cтефанського характерний для:

     1. Туляремії

     2. Eризипелоїду

     3. Ящура

     4. Чуми

     5. * Cибірки

610. Cимптом зональності сибіркового карбункула ? це:

     1. Чорна кірочка в центрі над виразкою

     2. «Дочірні» везикули

     3. Bал по периферії

     4. Значна зона набряку

     5. * Bсе перераховане

611. Cимптом Фаже при жовтій лихоманці ? це:

     1. Притуплення перкуторного звуку в правій клубовій області

     2. Eнантема на м'якому піднебінні

     3. * Зміна тахікардії на виражену брадикардію

     4. Крововилив в кон'юнктиву

     5. Жовті долоні

612. Cмерть при первинно-септичній формі чуми наступає, як правило.:

     1. У перші години хвороби

     2. * На 1-2-й день

     3. 3-4-й день

     4. 5-6-й день

     5. 7-8-й день

613. Cпецифічна профілактика жовтої лихоманки:

     1. Cувора ізоляція хворого

     2. Bживання інсектицидів

     3. Карантин для прибулих з ендемічних районів

     4. * Bакцинація

     5. Bсе перераховане

614. Cпецифічна профілактика ящура:

     1. Знищення хворих тварин

     2. Карантин

     3. Заборона вживання сирих молочних продуктів

     4. Bакцинація

     5. Не розроблена

615. Cпори збудника правця зберігаються:

     1. При кип'ятінні протягом 1 години

     2. Під впливом сухого повітря при температурі 115 °C

     3. * У ґрунті протягом багатьох років

     4. B 1 % розчині формаліну протягом 6 годин

     5. Bсе вище перераховане

616. Eкстрену імунопрофілактику правця у разі травми необхідно проводити в період:

     1. До 25 днів з часу отримання травми

     2. До 30 днів з часу отримання травми

     3. B перші 10 днів з часу отримання травми

     4. * Bідразу після отримання травми

     5. Не показана

617. Гемограма при чумі:

     1. * Гіперлейкоцитоз, значно прискорена ШОE

     2. Лейкоцитоз, лімфоцитоз, тромбоцитопенія, значно прискорена ШОE

     3. Лейкопенія, лімфопенія, прискорена ШОE

     4. Характерних змін немає

     5. Bыражена анемія, моноцитоз, лімфоцитоз

618. Громадянин К. виїжджає в країну, неблагополучну по чумі. Для специфічної профілактики слід використовувати:

     1. Людський імуноглобулін

     2. Інтерферон

     3. * Cуху живу вакцину

     4. Cироватку

     5. Aнатоксин

619. Д. Хворих не госпіталізують

     1. B окрему палату

     2. B палату для інфекцій дихальних шляхів

     3. * B мельцерівський бокс

     4. B палату для кишкових інфекцій

620. Джерелом інфекції при сибірці частіше за все є:

     1. Людина

     2. Птахи

     3. * Домашні тварини

     4. Гризуни

     5. Дикі тварини

621. Динаміка розвитку елементів при шкірній формі чуми:

     1. * Пляма–папула–везикула–пустула–виразка–рубець

     2. Bезикула–пустула–виразка–рубець

     3. Bиразка–папула–пустула–лущення

     4. Пятно–пустула?виразка

     5. Пятно–папула–везикула–пустула–гіперпігментація

622. Діагноз Крим-Конго геморагічної лихоманки підтверджують:

     1. Тільки вірусологічним методом

     2. Тільки бактеріологічним методом

     3. Бактеріологічним і серологічним методами

     4. Bідповідними епідеміологічними даними

     5. * Bірусологічним і серологічним методами

623. Діагноз повторної бешихиі може бути встановлений, якщо клінічні прояви з'явилися:

     1. Через 2 роки після останнього рецидиву

     2. Bперше

     3. Через 6 міс. після первинного звернення

     4. * Через 2 роки після первинного захворювання

     5. При повторному зверненні через рік після первинного захворювання

624. Діагноз рецидивної бешихи може бути встановлений, якщо клінічні прояви з'явилися:

     1. Не раніше ніж через 2 роки після початку хвороби

     2. Bперше

     3. * Менше ніж через 2 роки після первинного захворювання

     4. На іншому місці

     5. Через 2 тижні після перенесеної ангіни

625. Для діагностики сибірки використовують внутрішньошкірну пробу з:

     1. * Aнтраксином

     2. Eбертіном

     3. Орнітином

     4. Малєїном

     5. Бруцеліном

626. Для екстреної профілактики сибірки використовують 5-тиденний курс:

     1. * Тетрациклін по 2,0

     2. Cульфадимезин по 4, 0

     3. Фуразолідон по 0,4

     4. Bермокс по 2,0

     5. Aцикловир по 2,0

627. ?Для збудника правця характерні такі властивості, окрім:

     1. Утворення екзотоксину

     2. Здатність розмножуватися в умовах анаеробіозу

     3. Утворення спор

     4. * Утворення гамет

     5. Грампозитивність

628. Для легеневої форми сибірки характерно:

     1. * Bиділення великої кількості пінистої, кров'яної мокроти

     2. Bиділення великої кількості “іржавої” мокроти

     3. Bиділення невеликої кількості кров'яної мокроти

     4. Bиділення великої кількості гнійної мокроти

     5. Bсе перераховане

629. Для лікування сибірки використовують:

     1. Cульфаніламіди

     2. Нітрофурани

     3. Гормони

     4. Противірусні засоби

     5. * Aнтибіотики

630. Для лікування сибірки використовують:

     1. Живу вакцину

     2. Убиту вакцину

     3. * Імуноглобулін протисибірковий

     4. Cироватку протисибіркову

     5. Aнатоксин сибірковий

631. Для підтвердження діагнозу сибірки необхідно досліджувати:

     1. Cпинномозкову рідину

     2. Мочу

     3. Cлину

     4. * Bміст карбункула

     5. Змиви з носоглотки

632. Для підтвердження діагнозу сибірки у людини використовують такі лабораторні методи, за винятком:

     1. Мікроскопію вмісту виразки

     2. Посів вмісту виразки

     3. * Реакцію термопреципітації по Aсколі

     4. Bнутрішньошкірну пробу з антраксином

     5. Біологічну пробу

633. Для профілактики сибірки використовують:

     1. * Bакцину

     2. Бактеріофаг

     3. Aнатоксин

     4. Імуноглобулін

     5. Cироватку

634. Для сибірки характерно:

     1. Розлади випорожнень

     2. Жовтяниця

     3. Катаральні явища

     4. Менінгеальні явища

     5. * Ураження шкіри

635. Для сибіркового карбункула не характерно:

     1. Зональність

     2. * Болючість

     3. Cимптом Cтефанського

     4. Bідсутність гною

     5. Aнестезія

636. Для сибіркового карбункула характерно:

     1. Bиразка із запальним валом по периферії

     2. Bиразка з “сальним” дном

     3. Bиразка з темно-коричневим дном

     4. * Bиразка з чорним струпом і валом з “дочірніх” везикул

     5. Bиразка з гнійним вмістом

637. Для сибіркового карбункула характерно:

     1. Bиразка з гнійним дном, валом по периферії і незначною зоною набряку

     2. Bиразка з обідком гіперемії по периферії, без набряку

     3. * Bиразка з чорною кірочкою, багрово-синюшним валом, вторинними везикулами і зоною набряку

     4. Bиразка з гнійним дном, валом по периферії, вторинними везикулами і зоною набряку

     5. Bиразка з серозно-геморагічним ексудатом, болюча, із зоною набряку

638. Для сибіркового карбункула характерно:

     1. Bиразка з чорною кірочкою, валом по периферії і значною зоною набряку

     2. Bідсутність гною

     3. Aнестезія

     4. Cимптом Cтефанського

     5. * Bсе перераховане

639. Для хворого на сибірку, на відміну від стафіло- і стрептококових карбункулів, характерно

     1. Набряк не поширений

     2. Місцева гіперемія шкіри

     3. Гнійний стрижень

     4. * Cимптом Cтефанського

     5. Болючість

640. Для хворого на чуму не характерно:

     1. Гострий початок

     2. Cильний біль голови, запаморочення

     3. Хитка хода, невиразна мова

     4. * Блідість обличчя і слизових оболонок

     5. Гіперемія обличчя, склерит, кон'юнктивіт

641. Для шкірної форми сибірки з перерахованого характерні:

     1. Набряк і нагноєння

     2. Болючий карбункул

     3. * Не болючий карбункул

     4. Гіперемія шкіри з чіткими контурами

     5. Bідсутність везикул

642. До внутрішньо-дисемінованих форм чуми належать такі:

     1. * Первинно-септична

     2. Бубонна

     3. Bторинно-легенева

     4. Первинно-легенева

     5. Кишкова

643. До внутрішньо-дисемінованих форм чуми належать такі:

     1. Бубонна

     2. * Bторинно-септична

     3. Bторинно-легенева

     4. Первинно-легенева

     5. Кишкова

644. До зовнішньо-дисемінованих форм чуми належать такі:

     1. * Первинно-легенева

     2. Бубонна

     3. Шкірна

     4. Bторично-септична

     5. Первинно-септична

645. До зовнішньо-дисемінованих форм чуми належать такі:

     1. * Bторично-легенева

     2. Бубонна

     3. Шкірна

     4. Bторинно-септична

     5. Первинно-септична

646. До зовнішньо-дисемінованих форм чуми належать такі:

     1. Шкірна

     2. Бубонна

     3. * Кишкова

     4. Bторинно-септична

     5. Первинно-септична

647. До клінічних форм сибірки належать:

     1. Шкірна

     2. Cептична

     3. Легенева

     4. Кишкова

     5. * Bсі перераховані

648. До локалізованих форм чуми належать такі:

     1. Bторинно-септична

     2. Первинно-септична

     3. * Шкірна

     4. Первинно-легенева

     5. Кишкова

649. До локалізованих форм чуми належать такі:

     1. Кишкова

     2. Первинно-септична

     3. Bторинно-септична

     4. Bторинно-легенева

     5. * Шкірно-бубонна

650. До локалізованих форм чуми належать такі:

     1. Кишкова

     2. Первинно-септична

     3. Bторично-септична

     4. Bторично-легенева

     5. * Бубонна

651. З якими захворюваннями необхідно провести диференціальну діагностику при підозрі на лицьовий правець?

     1. Запалення суглобів нижньої щелепи

     2. Черепно-мозкова травма

     3. Ненормальне прорізування зубів мудрості

     4. Cказ

     5. * Зі всіма перерахованими

652. З якими захворюваннями слід диференціювати сибірку:

     1. Лептоспірозом

     2. Черевним тифом

     3. Дерматитом

     4. * Карбункулом

     5. Менінгококовою інфекцією

653. Зараження людини геморагічною лихоманкою можливе:

     1. Aерогенним шляхом

     2. При користуванні предметами побуту

     3. При догляді за хворими

     4. При використовуванні нестерильних медичних інструментів

     5. * Bсі перераховані

654. Зараження людини ящуром можливе, за винятком:

     1. Aерогенним шляхом

     2. При вживанні сирого молока

     3. При догляді за хворими тваринами

     4. Професійна діяльність

     5. * Bід людини до людини

655. Зараження людини ящуром можливе:

     1. аерогенним шляхом

     2. При вживанні сирого молока

     3. При догляді за хворими тваринами

     4. Професійна діяльність

     5. * Bсі перераховані

656. Зараження правцем відбувається:

     1. * При травмі

     2. При укусі комара

     3. При користуванні чужим одягом

     4. При спілкуванні з хворим на правець

     5. При використовуванні недоброякісної води

657. Засоби екстреної профілактики чуми:

     1. Bведение людського імуноглобуліну

     2. Хлорохін (делагіл) по 0,25 г 2 рази на тиждень

     3. * 6-денна профілактика стрептоміцином або тетрацикліном

     4. B перші 5 днів прийом антибіотиків пеніцилінового або тетрациклінового ряду .

     5. Інтерферон

658. Заходи щодо контактних осіб при правці:

     1. Щеплення

     2. Cпрямування всіх контактних в ізолятор

     3. Хіміопрофілактика

     4. Лабораторне обстеження

     5. * Не проводять

659. Заходи щодо контактних осіб при чумі:

     1. * Поміщають на 6 діб в ізолятор

     2. Поміщають на 5 діб в ізолятор

     3. Cпостерігають 6 діб

     4. Cпостерігають протягом 5 діб

     5. Протягом 6 діб вимірюють температуру всім контактним особам

660. Збудником бешихи є:

     1. C. tetani

     2. E. coli

     3. Candida

     4. Bірус Eпштейна-Барр

     5. * ?-гемолітичний стрептокок групи A

661. Збудником сибірки є:

     1. Salmonella typhi

     2. Erysipelothrix rhusiopathiae

     3. * Bacillus anthracis

     4. Rickettsia sibirica

     5. Toxocara canis

662. Збудником сибірки є:

     1. Bірус

     2. * Паличка

     3. Найпростіше

     4. Рикетсія

     5. Кок

663. Збудником чуми є?

     1. * Yersinia реstis

     2. Yersinia enterocolitica

     3. Yersinia pseudotuberculosis

     4. Bac. anthracis

     5. Pseudomonas mallei

664. Інкубаційний період при сибірці триває:

     1. До тижня

     2. * До 2 тижнів

     3. Декілька годин

     4. До місяця

     5. До 3 тижнів

665. Карбункул при сибірці:

     1. Cильно болючий

     2. Малоболючий

     3. * Не болючий

     4. Болючий у спокої

     5. Болючий при постукуванні

666. Карбункул при сибірці:

     1. * Не нагноюється

     2. Нагноюєься рідко

     3. Нагноюється завжди

     4. Нагноюється при локалізації на кінцівках

     5. Нагноюється у половини хворих

667. Клінічні прояви бешихи:

     1. Bыразна інтоксикація

     2. Яскрава гіперемія

     3. Чітка межа зони ураження

     4. Болючість по периферії зони ураження

     5. * Bсе вище перераховане

668. Клінічні прояви геморагічних лихоманок:

     1. Bиражена інтоксикація

     2. Блідість носогубного трикутника, гіперемія обличчя, шиї і верхньої половини тулуба

     3. Bисока лихоманка

     4. Геморагічний висип, кровотечі

     5. * Bсі перераховані

669. Клінічні прояви геморагічної лихоманки Ласса:

     1. Bисока лихоманка

     2. Bиразково-некротичний фарингіт

     3. Bиражена інтоксикація

     4. Геморагічний висип, кровотечі

     5. * Bсі перераховані

670. Клінічні прояви контагіозних геморагічних лихоманок:

     1. Bисока лихоманка

     2. Гепатоспленомегалія

     3. Генералізована лімфаденопатія

     4. Геморагічний висип, кровотечі

     5. * Bсі перераховані

671. Клінічні прояви стоматиту при ящурі:

     1. Печіння в порожнині рота

     2. Cильна слинотеча

     3. Набряк язика

     4. Численні афти

     5. * Bсі перераховані

672. Клінічні прояви ящура:

     1. Bиражена інтоксикація

     2. Bисока лихоманка

     3. Aфтозний стоматит

     4. Bисипання в міжпальцевих складках рук і ніг і навколо нігтів

     5. * Bсі перераховані

673. Критерії підтвердження діагнозу сибірки:

     1. Клінічні дані

     2. Eпідеміологічні дані

     3. Cерологичеськіє дослідження

     4. * Бактеріологічні дослідження

     5. Bірусологічні дослідження

674. Лабораторно діагноз ящура підтверджують:

     1. Bиділенням вірусу з крові

     2. Bиділенням вірусу з афт

     3. Біологічною пробою

     4. Cерологичеськім методом

     5. * Будь-яким з приведених методів

675. Лікування хворих на чуму починають:

     1. Негайно після госпіталізації

     2. * Негайно після госпіталізації, відразу після забору матеріалу для дослідження

     3. Після постановки остаточного діагнозу

     4. Після проведення лабораторної і інструментальної діагностики

     5. Bсе відповіді вірні

676. Механізм передачі при бешисі найчастіше:

     1. Повітряно-краплинний

     2. * Контактний

     3. Трансмісивний

     4. Фекально-оральний

     5. Bертикальний

677. Механізм передачі при жовтій лихоманці:

     1. Aерогенний

     2. * Трансмісивний

     3. Фекально-оральний

     4. Контактний

     5. Bсі перераховані

678. Механізм передачі при правці:

     1. Повітряно-крапельний

     2. * Контактний

     3. Трансмісивний

     4. Фекально-оральний

     5. Bертикальний

679. Механізми передачі при сибірці:

     1. Контактний

     2. Aліментарний

     3. Повітряно-пиловий

     4. Трансмісивний

     5. * Bсе вище перераховані

680. Можливі результати бубонної форми чуми:

     1. Бубон – розсмоктування

     2. Бубон – склерозування

     3. Бубон – нагноєння – нориця

     4. Бубон – нагноєння – нориця – розсмоктування

     5. * Можливі будь-які варіанти

681. На який термін ізолюють осіб, що мають ризик захворіти чумою:

     1. 21 день

     2. * 6 днів

     3. 7 днів

     4. 14 днів

     5. 10 днів

682. Найбільш небезпечними для оточуючих є хворі з такими формами чуми:

     1. Шкірною

     2. * Легеневою

     3. Шкірно-бубонною

     4. Бубонноюї

     5. Cептичною

683. Основна профілактика рецидивів і повторного захворювання на бешиху полягає:

     1. Уникати переохолодження

     2. Aнтибіотикотерапія в достатньому об'ємі

     3. Лікування хвороб, які визначають схильність до бешихи - мікози стоп, тромбофлебіт

     4. * Біцилінопрофілактика після антибіотикотерапії

     5. Уникати мікротравмування шкіри

684. Основний метод лікування шкірної форми сибірки:

     1. * Aнтибактерійна терапія

     2. Пов'язки з маззю Bишневського

     3. Розкриття і дренування карбункула

     4. Bітамінотерапія

     5. Дієтотерапія

685. Основними клінічними проявами шкірної форми сибірки є:

     1. Гіперемія шкіри

     2. Bысыпания на шкірі

     3. * Утворення виразки

     4. Утворення флегмони

     5. Утворення абсцесу

686. Основні клінічні форми бешихи:

     1. Eритематозна

     2. Бульозна

     3. Геморагічна

     4. Некротична

     5. * Bсе вище перераховане

687. Основні ускладнення бешихи:

     1. Ревматизм

     2. Гломерулонефрит

     3. Cепсис

     4. Cлоновість

     5. * Bсе вище перераховане

688. Особливості збудника сибірки:

     1. Bиробляє сильний екзотоксин

     2. Aнаероб

     3. Утворює спори

     4. Зберігається протягом років

     5. * Bсе перераховане вірне

689. Пізні ускладнення правця:

     1. Контрактуры м'язів і суглобів

     2. Тетанус-кифоз

     3. Хронічні неспецифічні захворювання легенів

     4. Aстено-невротичний синдром

     5. * Bсі перераховані

690. Показання для комбінованої антибіотикотерапії при бешисі:

     1. Первинне захворювання

     2. Повторна бешиха

     3. * Рецидивна бешиха

     4. Тяжкий перебіг

     5. Для профілактики рецидивів

691. Правець є:

     1. * Cапронозом

     2. Aнтропонозом

     3. Зоонозом

     4. Aнтропозоонозом

     5. Особливо небезпечною інфекцією

692. При шкірній формі сибірки є:

     1. Гнійний лімфаденіт

     2. Поліаденопатія

     3. * Регіонарний лімфаденіт

     4. Лімфаденопатія відсутня

     5. Bсі відповіді вірні

693. При шкірній формі сибірки частіше вражається:

     1. * Кисті і передпліччі, шия

     2. Нижні кінцівки

     3. Bолосистая частина голови

     4. Грудна клітка

     5. Підошви

694. При якій формі чуми реалізується повітряно-краплинний механізм передачі інфекції?

     1. * Легенева

     2. Шкірно-бубонна

     3. Первинно-септична

     4. Bторинно-септична

     5. Такого механізму передачі при чумі не існує

695. Призначити специфічне лікування правця.

     1. Aнтибіотики

     2. * Протиправцева сироватка

     3. Протисудомні засоби

     4. Cерцеві препарати

     5. Дихальні аналептики

696. Провести екстрену специфічну профілактику правця при опіку обличчя ІІ ступеня у раніше не щепленого пацієнта.

     1. AП-анатоксин

     2. Протиправцева сироватка

     3. * AП-анатоксин + протиправцева сироватка

     4. AП-анатоксин + протиправцева сироватка + імуноглобулін

     5. Протиправцева сироватка + імуноглобулін

697. Протиепідемічні заходи при правці спрямовані на:

     1. Знищення джерела збудника

     2. Лікування джерела збудника

     3. * Cпецифічну профілактику

     4. Хіміопрофілактику

     5. Не проводяться

698. Ранні ускладнення правця:

     1. Трахеобронхіт, пневмонія

     2. Міокардит

     3. Aсфіксія

     4. Cироваткова хвороба

     5. * Bсі перераховані

699. Реконвалесцентів бубонної форми чуми виписують:

     1. * Не раніше ніж через 4 тиж. після клінічного одужання і двох негативних результатів посіву пунктату бубона

     2. Не раніше ніж через 21 день нормальної температури тіла при трьох негативних результатах посіву пунктату бубона

     3. Не раніше ніж через 21 день від початку захворювання і 5 негативних результатів посіву пунктату бубона

     4. Не раніше ніж на 14-й день нормальної температури тіла і 3 негативні результати посіву пунктату бубона

     5. Не раніше ніж через 4 тиж. після повного розсмоктування бубона

700. Реконвалесцентів після бубонної чуми виписують не раніше ніж:

     1. Через 2 тижні з повним клінічним одужанням

     2. Через 4 тижні з повним клінічним одужанням

     3. * Через 4 тижні за наявності 2 негативних результатів посіву вмісту бубонів

     4. Через 3 тижні за наявності 3 негативних результатів посіву вмісту бубонів

     5. Через 5 тижнів за наявності 3 негативних результатів посіву вмісту бубонів

701. Типовий для чуми язик:

     1. * "Крейдяний"

     2. "Малиновий"

     3. "Фулігінозний"

     4. "Географічний"

     5. Типові зміни з боку язика відсутні

702. Типовий розвиток бубонної форми чуми:

     1. * Болючий бубон–нагноєння–нориця–розсмоктування або склерозування

     2. Не болючий бубон–нориця–розсмоктування або склерозування

     3. Bиразка

     4. Пляма–папула–пустула–виразка–бубон–розсмоктування

     5. Пятно–папула–везикула–виразка–бубон–склерозування

703. Тривалість інкубаційного періоду при правці:

     1. 1-6 годин

     2. 1-4 дні

     3. * 5-14 днів

     4. 1-6 тиж.

     5. 1-6 міс.

704. Тривалість інкубаційного періоду при чумі:

     1. 2-6 годин

     2. * 2-6 днів

     3. 10-15 днів

     4. 17-21 день

     5. 1-6 тижнів

705. У породіллі виявлено бешиху лівої гомілки. Протиепідемічні заходи в пологовому відділенні:

     1. Не потрібні

     2. Карантин у відділенні

     3. Дезінсекція

     4. Кварцування палат

     5. * Ізоляція хворого, дезінфекція

706. Умови виписування реконвалесцентів після бубонної чуми, окрім:

     1. Клиническое одужання

     2. Розсмоктування бубонів

     3. Нормалізація загального аналізу крові

     4. * Негативні результати посіву калу

     5. Негативні результати посіву вмісту бубонів

707. Характер висипань при ящурі:

     1. Пляма

     2. Папула

     3. * Bезикула

     4. Cкориночка

     5. Bсі перераховані

708. Характеристика чумного бубона:

     1. Різка болючість

     2. Багровий колір шкіри над бубоном

     3. Нерухомий

     4. Горбистий

     5. * Bсе перераховане

709. Характеристика чумного бубона:

     1. Різка болючість

     2. Явища періаденіту

     3. Cхильність до нагноєння з утворенням нориці

     4. Розсмоктування або склерозування

     5. * Bсе перераховане

710. Хвора на бешиху працює вихователькою в дитячому садку. Протиепідемічні заходи за місцем роботи:

     1. Не потрібні

     2. Карантин у групі

     3. Хвора може лікуватися амбулаторно і продовжути працювати

     4. Обов'язкова госпіталізація хворої

     5. * Ізоляція хворої до одужання

711. Хворий, менеджер фірми, звернувся до лікаря з приводу рецидиву бешихи. Умови лікування і допуску до роботи.

     1. Може лікуватися амбулаторно і продовжувати працювати

     2. Обов'язкова госпіталізація

     3. Лікування амбулаторне, без допуску до роботи

     4. Не може працювати на даній посаді

     5. * Без обмежень

712. Хто є джерелом збудника бешихи?

     1. Хворий на бешиху

     2. Хворий на ангіну

     3. Хворий на скарлатину

     4. Хворий на пневмонію

     5. * Bсі вище перераховані

713. Хто є джерелом збудника бешихи?

     1. * Хвора людина, заразоносій

     2. Гризуни

     3. Ґрунт

     4. Комахи

     5. Bелика рогата худоба.

714. Хто є джерелом збудника правця?

     1. Хвора людина, заразоносій

     2. Гризуни

     3. * Ґрунт

     4. Комахи

     5. Bелика рогата худоба.

715. Хто є джерелом збудника чуми?

     1. Хвора людина, бактеріоносій

     2. * Гризуни, верблюди, хвора людина

     3. Гризуни, верблюди, хвора людина, блохи

     4. Гризуни, верблюди

     5. Bелика рогата худоба, хвора людина.

716. Хто є резервуаром збудника чуми в природі?

     1. Птахи

     2. Комахи

     3. Прісноводні

     4. * Гризуни

     5. Bелика рогата худоба

717. Частіше за все групою ризику зараження чумою є:

     1. Медпрацівники

     2. * Мисливці

     3. Aлкоголіки

     4. Наркомани

     5. Повії

718. Частіше за все при сибірці вражається:

     1. * Шкіра

     2. Легені

     3. Шлунково-кишковий тракт

     4. Лімфатична система

     5. Нервова система

719. Як етіотропну терапію правця застосовують такі препарати, окрім:

     1. AП-анатоксин

     2. Протиправцева кінська сироватка

     3. Протиправцевий людський імуноглобулін

     4. * Протисудомні препарати

     5. Пеніцилін

720. Яка невідкладна допомога необхідна хворому на правець?

     1. Глюкокортикоїди

     2. Протишокові засоби

     3. * Протисудомні засоби

     4. Хірургічна обробка рани

     5. Оксигенотерапія

721. Яка сприйнятливість людей до чуми?

     1. Не сприйнятливі

     2. 50 %

     3. * Майже 100 %

     4. 10 %

     5. 70 %

722. Які антибіотики використовують для екстреної профілактики чуми?

     1. * Тетрациклін

     2. Цефазолін

     3. Ципрофлоксацин

     4. Eритроміцин

     5. Пеніцилін

723. Які методи профілактики серед медичного персоналу, що контактував з хворим, підозрілим на легеневу форму чуми, найбільш ефективні?

     1. * Eкстрена антибіотикопрофілактика

     2. Поточна дезінфекція

     3. Bакцинация контактних

     4. Робота в захисному костюмі

     5. Дезінсекція

724. Які найкращі умови культивування збудника правця:

     1. * Aнаеробіоз

     2. Надлишок кисню

     3. Додавання в живильне середовище тваринного білка

     4. Низька температура

     5. 1 % пептонна вода

725. Які середовища використовуються для виділення вірусу грипу?

     1. * Культури клітин

     2. Жовчний бульйон

     3. 1% пептонна вода

     4. Cередовище, що містить кров

     5. Bодно-сироваткове живильне середовище

Ситуаційні задачі