Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
3) Ортопедична стом..doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
18.06 Mб
Скачать
  1. Артикулятор суглобний

  2. * Оклюдатор

  3. Артикулятор безсуглобний

  4. Артикулятор з се­реднім установленням оклюзійних кривих

  5. Артикулятор з середнім установленням суглобних шляхів

  1. Оклюдатори – це:

  1. * Конструкції, що відтворюють тільки розмикання і змикання щелеп у центральній оклюзії.

  2. Конструкції, що відтворюють розмикання і змикання щелеп та бокові рухи.

  3. Конструкції, що відтворюють тільки бокові рухи щелеп.

  4. Конструкції, що відтворюють розмикання і змикання щелеп, бокові та сагітальні рухи щелеп.

  5. Конструкції, що відтворюють розмикання і змикання щелеп та сагітальні рухи щелеп.

  1. В зуботехнічній лабораторії технік планує загіпсувати моделі в оклюдатор, це пристрої:

  1. * що відтворюють тільки розмикання і змикання щелеп у центральній оклюзії.

  2. що відтворюють розмикання і змикання щелеп та бокові рухи.

  3. що відтворюють тільки бокові рухи щелеп.

  4. що відтворюють розмикання і змикання щелеп, бокові та сагітальні рухи щелеп.

  5. відтворюють розмикання і змикання щелеп та сагітальні рухи щелеп.

  1. Нижня рама оклюдатора вигну­та під кутом:

  1. 80-90°

  2. 90-100°

  3. * 100-110°

  4. 110-120°

  5. 120-130°.

  1. В конструкції оклюдатора рухомою є:

  1. * Верхня рама.

  2. Нижня рама.

  3. Верхня та нижня рами.

  4. Жодна рама не рухома.

  5. Нижня рама та частково верхня.

  1. Перевіряючи правльність постановки зубів технік роз’єднує рами артикулятора. Яка рама є рухомою в оклюдаторі?

  1. * Верхня.

  2. Нижня.

  3. Верхня та нижня.

  4. Жодна не рухома.

  5. Нижня та частково верхня.

  1. Апарат, що відтворює різні рухи нижньої щелепи, вперше запропонував у1840р.:

  1. * Еванс.

  2. Бонвіль.

  3. Гізі.

  4. Сорокін.

  5. Хайт.

  1. Апарати, за допомогою яких можна відтворювати майже всі рухи нижньої щелепи (відкривання, висування вперед, бокові рухи) з урахуванням як середніх, так й індивідуальних анатомічних даних жувального апарата протезованих пацієнтів – це:

  1. Оклюдатори.

  2. * Артикулятори.

  3. Лицеві дуги.

  4. Оклюдатори та артикулятори.

  5. Правильної відповіді немає.

  1. Апарати, за допомогою яких можна відтворювати рухи нижньої щелепи( відкривання, висування вперед, бокові рухи) з урахуванням індивідуальних анатомічних даних жувального апарата протезованих пацієнтів – це:

  1. Артикулятори із середніми визначеними суглобовими шляхами

  2. * Артикулятори універсальні.

  3. Лицеві дуги.

  4. Оклюдатори.

  5. Оклюзіографи.

  1. Зубний технік планує загіпсувати моделі в артикулятор, це пристрої:

  1. Оклюдатори.

  2. * Артикулятори.

  3. Лицеві дуги.

  4. Оклюдатори та артикулятори.

  5. Правильної відповіді немає.

  1. Пристрій, що може відтворювати майже всі рухи нижньої щелепи( відкривання, висовування вперед, бокові рухи) з урахуванням середніх анатомічних даних жувального апарата протезованих хворих називають:

  1. * Артикулятор із стан­дартними визначеними суглобовими шляхами

  2. Артикулятор універсальний.

  3. Лицева дуга.

  4. Оклюдатор.

  5. Артикулятор з індивідуальною установкою суглобових шляхів.

  1. Перший анатоміч­ний артикулятор сконструював у 1858 р.

  1. Еванс.

  2. * Бонвіль.

  3. Гізі.

  4. Сорокін.

  5. Хайт.

  1. Який артикулятор з нище наведених відноситься до артикуляторів із стан­дартними визначеними суглобовими шляхами.

  1. * Артикулятор Сорокіна.

  2. Артикулятор Хайта.

  3. Артикулятор Шварца .

  4. Артикулятор Христенсена.

  5. Артикулятор Ганау.

  1. Який артикулятор з нище наведених не відноситься до артикуляторів із стан­дартними визначеними суглобовими шляхами.

  1. Артикулятор Гізі.

  2. Артикулятор Сорокіна.

  3. Артикулятор Монсона.

  4. * Артикулятор Хайта.

  5. Артикулятор Водсворта.

  1. Який артикулятор з нище наведених відноситься до універсальних артикуляторів:

  1. Артикулятор Гізі.

  2. Артикулятор Сорокіна.

  3. Артикулятор Монсона.

  4. * Артикулятор Хайта.

  5. Артикулятор Водсворта.

  1. Технік в лабораторії загіпсував в артикулятор моделі, які артикулятори з наведених відноситься до універсальних артикуляторів:

  1. Артикулятори Сорокіна.

  2. * Артикулятори Хайта.

  3. Артикулятори Монсона.

  4. Артикулятори Гізі.

  5. Артикулятори Водсворта

  1. Який артикулятор з нище наведених не відноситься до універсальних артикуляторів:

  1. * Артикулятор Гізі.

  2. Артикулятор Хайта.

  3. Артикулятор Шварца .

  4. Артикулятор Христенсена.

  5. Артикулятор Ганау.

  1. В лабораторії технік планує загіпсувати моделі в артикулятор, який артикулятор з нище наведених не відноситься до універсальних артикуляторів:

  1. Хайта.

  2. Шварца .

  3. * Гізі.

  4. Христенсена.

  5. Ганау.

  1. Нахил суглобового сагітального шляху в артикуляторі Гізі становить:

  1. 17º.

  2. * 33º.

  3. 40º.

  4. 110º.

  5. 15º.

  1. У разі не різкого прогенічного співвідношення щелеп постановку фронтальних зубів проводять у:

  1. * Прямому прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, роз­ширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.

  2. Прогенічному прикусі.

  3. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, роз­ширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.

  4. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, роз­ширюючи нижню дугу і звужуючи верхню.

  5. Прогнатичному або прямому прикусі.

  1. В клініці ортопедичної стоматології лікар виготовляє протез пацієнту з не різкою прогенією, як ставляться зуби у разі не різкого прогенічного співвідношення щелеп постановку фронтальних зубів проводять у:

  1. Прогенічному прикусі.

  2. * Прямому прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, роз­ширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.

  3. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, роз­ширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.

  4. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, роз­ширюючи нижню дугу і звужуючи верхню.

  5. Прогнатичному або прямому прикусі.

  1. У разі різко вира­женої прогенії постановку фронтальних зубів проводять у:

  1. * Прогенічному при­кусі із забезпеченням контакту губної поверхні — верхніх і язикової поверхні — нижніх фронтальних зубів, верхній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

  2. Ортогнатичному при­кусі із забезпеченням контакту губної поверхні — нижніх і язикової поверхні — верхніх фронтальних зубів, верхній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

  3. Ортогнатичному при­кусі із забезпеченням контакту губної поверхні — нижніх і язикової поверхні — верхніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

  4. Прогенічному при­кусі із забезпеченням контакту губної поверхні — верхніх і язикової поверхні — нижніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

  5. Прямому прикусі, із забезпеченням контакту верхніх і нижніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

  1. На прийомі в стоматолога хворому з прогенією виготовляють протези, у разі різко вира­женої прогенії постановку фронтальних зубів ставлять у:

  1. * Прогенічному при­кусі із забезпеченням контакту губної поверхні — верхніх і язикової поверхні — нижніх фронтальних зубів, верхній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

  2. Ортогнатичному при­кусі із забезпеченням контакту губної поверхні — нижніх і язикової поверхні — верхніх фронтальних зубів, верхній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

  3. Ортогнатичному при­кусі із забезпеченням контакту губної поверхні — нижніх і язикової поверхні — верхніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

  4. Прогенічному при­кусі із забезпеченням контакту губної поверхні — верхніх і язикової поверхні — нижніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

  5. Прямому прикусі, із забезпеченням контакту верхніх і нижніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

  1. У разі прогенічного співвідношення щелеп верхній премоляр:

  1. * Торкається скла тільки щічним горбком, піднебінний горбок відстає від площини скла на 0,5 мм.

  2. Торкається скла обома горбками.

  3. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 0,5мм.

  4. Не доходить до площини скла обома горбками на 0,5мм.

  5. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 1мм.

  1. Технік робить постановку зубів пацієнту У разі прогенічного співвідношення щелеп верхній премоляр:

  1. Торкається скла тільки щічним горбком, піднебінний горбок відстає від площини скла на 0,5 мм.

  2. * Торкається скла обома горбками.

  3. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 0,5мм.

  4. Не доходить до площини скла обома горбками на 0,5мм.

  5. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 1мм.

  1. У разі прогенічного співвідношення щелеп верхній перший моляр:

  1. * Торкається площини медіальними щічними і піднебін­ними горбками, дистальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

  2. Торкається площини тільки медіально-підне­бінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний — на 1 мм, а дистально-щічний — на 1,5 мм.

  3. Торкається площини дистальними щічними і піднебін­ними горбками, медіальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

  4. Торкається площини тільки медіально-підне­бінним горбком. Медіально-щічний та дистально-піднебінний горбок відстає від скла на 0,5 мм, а дистально-щічний — на 1мм.

  5. Не доходить до площини скла.

  1. У разі прогенічного співвідношення щелеп верхній другий моляр:

  1. Торкається площини медіальними щічними і піднебін­ними горбками, дистальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

  2. Торкається площини тільки медіально-підне­бінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний — на 1 мм, а дистально-щічний — на 1,5 мм.

  3. * Торкається площини скла тільки медіальним щічним горбком, інші горбки відстають від площини на 1-1,5 мм.

  4. Торкається площини дистальними щічними і піднебін­ними горбками, медіальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

  5. Не доходить до площини скла.

  1. Постановка штучних зубів у разі прогнатичного прикусу має певні особ­ливості, а саме:

    1. Не проводять постановку перших премолярів з кожного боку на верхній щелепі.

    2. * Не проводять постановку перших премолярів з кожного боку на нижній щелепі.

    3. Не проводять постановку перших молярів з кожного боку на верхній щелепі.

    4. Не проводять постановку перших молярів з кожного боку на нижній щелепі.

    5. Не проводять постановку обох премолярів з кожного боку на верхній щелепі.

  1. Постановку фронтальних зубів проводять за правилами ортогнатичного прикусу, роз­ширюючи верхню дугу і звужуючи нижню таким чином, щоб нижні жувальні зуби перекривали верхні. Для цього нижні праві жувальні зуби ставлять на верхній щелепі зліва, а нижні ліві — на верхній щелепі справа. Зуби верхньої щелепи в такому ж порядку розміщують на нижній щелепі. Таку постановку проводять у разі:

  1. * Не різко вираженого прогенічного співвідношення щелеп.

  2. Не різко вираженого прогнатичного співвідношення щелеп.

  3. Ортогнатичного співвідношення щелеп.

  4. Різко вираженого прогенічного співвідношення щелеп.

  5. Різко вираженого прогнатичного співвідношення щелеп.

  1. Яка з методик постановки зубів дозволяє проводити постановку штучних зубів не тільки в артикуляторі, але й у простому шарнірному оклюдаторі.

  1. * Постановка зубів по Васильєву.

  2. Постановка зубів по Хмелевському.

  3. Постановка зубів по Гізі.

  4. Постановка зубів по Монсону.

  5. Постановка зубів по Бонвілю.

  1. Центральні верхні різці при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:

  1. * По обидва боки від присередньої лінії так, щоб різальними краями вони торкалися поверхні скла. По відношенню до комірко­вого відростка розміщують так, щоб 2/3 їх товщини розташовува­лося до зовні від його середини.

  2. По обидва боки від присередньої лінії так, щоб різальними краями вони торкалися поверхні скла. По відношенню до комірко­вого відростка розміщують так, щоб 1/3 їх товщини розташовува­лося до зовні від його середини.

  3. З медіальним нахилом різального краю до серединної лінії і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край їх не доходить до поверхні скла на 0,5 мм.

  4. По обидва боки від присередньої лінії так, щоб медіальними різальними краями вони торкалися поверхні скла, дистальні різальні краї не доходять до скла на 0,5мм. По відношенню до комірко­вого відростка розміщують так, щоб 2/3 їх товщини розташовува­лося до зовні від його середини.

  5. По обидва боки від присередньої лінії так, щоб медіальними різальними краями вони торкалися поверхні скла, дистальні різальні краї не доходять до скла на 0,5мм. По відношенню до комірко­вого відростка розміщують так, щоб 1/3 їх товщини розташовува­лося дозовні від його середини.

  1. Бічні верхні різці при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:

  1. З дистальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край їх не доходить до поверхні скла на 0,5 мм.

  2. З дистальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край торкається поверхні скла.

  3. * З медіальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край їх не доходить до поверхні скла на 0,5 мм.

  4. З медіальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край торкається поверхні скла.

  5. З дистальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край їх не доходить до поверхні скла на 1мм.

  1. Верхнє ікло при постановці зубів за Васильєвим розміщується:

  1. * Торкається поверхні скла, його ставлять з невеликим нахи­лом різального краю до середньої лінії.

  2. Не доходить до поверхні скла на 0,5мм, його ставлять з невеликим нахи­лом різального краю до середньої лінії.

  3. Не доходить до поверхні скла на 1мм, його ставлять з невеликим нахи­лом різального краю до середньої лінії.

  4. Торкається поверхні скла, його ставлять перпендикулярно до поверхні скла.

  5. Не доходить до поверхні скла на 0,5мм, його ставлять перпендикулярно до поверхні скла.

  1. Група фронтальних різців та ікла на верхній щелепі утво­рюють геометричну фігуру:

  1. Напівеліпс.

  2. * Півколо.

  3. Параболу.

  4. Овал.

  5. Трапецію.

  1. Верхні перші премоляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:

  1. * Торкається скла тільки щічним горбком, піднебінний горбок відстає від площини скла на 1 мм.

  2. Торкається скла обома горбками.

  3. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 0,5мм.

  4. Не доходить до площини скла обома горбками на 0,5мм.

  5. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 1мм.

  1. Верхні другі премоляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:

  1. Торкається скла тільки щічним горбком, піднебінний горбок відстає від площини скла на 1 мм.

  2. * Торкається скла обома горбками.

  3. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 0,5мм.

  4. Не доходить до площини скла обома горбками на 0,5мм.

  5. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 1мм.

  1. Верхні перші моляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:

  1. Торкається площини медіальними щічними і піднебін­ними горбками, дистальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

  2. * Торкається площини тільки медіально-підне­бінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний — на 1 мм, а дистально-щічний — на 1,5 мм.

  3. Торкається площини дистальними щічними і піднебін­ними горбками, медіальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

  4. Торкається площини тільки медіально-підне­бінним горбком. Медіально-щічний та дистально-піднебінний горбок відстає від скла на 0,5 мм, а дистально-щічний — на 1мм.

  5. Не доходить до площини скла на 0,5мм.

  1. Верхні другі моляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:

  1. Торкається площини медіальними щічними і піднебін­ними горбками, дистальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

  2. * Торкається площини тільки медіально-підне­бінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний — на 1 мм, а дистально-щічний — на 1,5 мм.

  3. Торкається площини дистальними щічними і піднебін­ними горбками, медіальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

  4. Торкається площини тільки медіально-підне­бінним горбком. Медіально-щічний та дистально-піднебінний горбок відстає від скла на 0,5 мм, а дистально-щічний — на 1мм.

  5. Всі його горбки не торкаються поверхні скла, а медіально-щічний горбок знахо­диться на рівні дистального щічного горб­ка першого моляра.

  1. Як розміщуються зуби жувальної групи по відношенню до гребеня альвеолярного відростка при постановці зубів за Васильєвим:

    1. * Посередині гребеня.

    2. На 0,5мм до зовні від середини гребеня.

    3. На 0,5мм внутрішньо від середини гребеня.

    4. На 1мм до зовні від середини гребеня.

    5. На 1мм внутрішньо від середини гребеня.

  1. При постановці штуч­них зубів нижньої щелепи за Васильєвим першими ставлять:

  1. Перші премоляри.

  2. * Другі премоляри.

  3. Перші моляри.

  4. Другі моляри.

  5. Фронтальні зуби.

  1. При постановці штуч­них зубів нижньої щелепи за Васильєвим останніми ставлять:

  1. Перші премоляри.

  2. Другі премоляри.

  3. Перші моляри.

  4. Другі моляри.

  5. * Фронтальні зуби.

  1. При постановці штуч­них зубів верхньої щелепи за Васильєвим першими ставлять:

  1. Перші премоляри.

  2. Другі премоляри.

  3. Перші моляри.

  4. Другі моляри.

  5. * Фронтальні зуби.

  1. При постановці штуч­них зубів верхньої щелепи за Васильєвим останніми ставлять:

  1. Перші премоляри.

  2. Другі премоляри.

  3. Перші моляри.

  4. * Другі моляри.

  5. Фронтальні зуби.

  1. Постановку штучних зубів по склу за умови різних видів прикусу завжди починають з:

  1. * Фронтальних зубів верхньої щелепи.

  2. Фронтальних зубів нижньої щелепи.

  3. Перших премолярів верхньої щелепи.

  4. Перших премолярів нижньої щелепи.

  5. Других премолярів нижньої щелепи.

  1. Для створення індивідуальної оклюзійної поверхні при постановці штуч­них зубів за Ефроном шляхом внутрішньоротового запису та використання шарнірного оклюдатора використовують:

    1. Сферичну постановочну пластинку.

    2. * Феномен Христенсена.

    3. Постановочне скло.

    4. Циркуль Геринга.

    5. Апарат Ларина.

  1. Для постановки зубів за Васильєвим у шарнірному оклюдаторі використовують:

  1. Сферичну постановочну пластинку.

  2. Феномен Христенсена.

  3. * Постановочне скло.

  4. Циркуль Геринга.

  5. Апарат Ларина.

  1. Якщо після визначення центрального співвідношення щелеп людина висуває нижню щелепу вперед, то в ділянці жувальних зубів знімного протезу з обох сторін між обома щелепами утворюється щілина клиноподібної форми, це явище дістало назву:

  1. Кривої Шпеє.

  2. Кривої Уілсона.

  3. * Феномен Христенсена.

  4. Сагітальним кутом суглобового шляху.

  5. Сагітальним кутом різцевого шляху.

  1. За методикою Ефрона (1929) після визначення центрального співвідно­шення щелеп і гіпсування моделей в оклюдатор проводять постановку:

  1. * Фрон­тальних зубів на обох щелепах, а в ділянці жувальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.

  2. Фрон­тальних зубів на верхній щелепі, а в ділянці жувальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.

  3. Фрон­тальних зубів на нижній щелепі, а в ділянці жувальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.

  4. Бокових зубів на верхній щелепі, а в ділянці фронтальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.

  5. Бокових зубів на обох щелепах, а в ділянці фронтальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.

  1. Постановку штучних зубів за методикою Катца та Гельфанда починають на моделі верхньої щелепи, замі­нивши твердий базис з оклюзійним валиком на восковий при цьому:

  1. Всі зуби повинні торкатися пло­щини нижнього оклюзійного валика.

  2. * Всі зуби, за винятком бічних різців (вони відстають на 0,5 мм), повинні торкатися пло­щини нижнього оклюзійного валика.

  3. Всі зуби, за винятком бічних різців та других молярів (вони відстають на 0,5 мм), повинні торкатися пло­щини нижнього оклюзійного валика.

  4. Всі зуби, за винятком других молярів (вони відстають на 0,5 мм), повинні торкатися пло­щини нижнього оклюзійного валика.

  5. Всі зуби, за винятком других премолярів (вони відстають на 0,5 мм), повинні торкатися пло­щини нижнього оклюзійного валика.

  1. Постановку зубів по індивідуальним оклюзійним поверхням запропонував:

  1. Васильєв.

  2. * Ефрон.

  3. Монсон.

  4. Гізі.

  5. Коник.

  1. Постановку зубів по сферичних поверхнях запропонував:

  1. Васильєв.

  2. Ефрон.

  3. * Монсон.

  4. Гізі.

  5. Коник.

  1. Для постановки штучних зубних рядів по сферичній поверхні центральне співвідношення визначають за допомогою пристрою, що складається з:

  1. * Позаротової лицевої дуги-лінійки та внутрішньоротової формуючої пластинки.

  2. Позаротової лицевої дуги-лінійки та прибору Ларина.

  3. Позаротової лицевої дуги-лінійки та воскових валиків.

  4. Позаротової лицевої дуги-лінійки та стенсових валиків.

  5. Прибору Ларина та воскових валиків.

  1. Який радіус сферичної ввігнутості дистальних відділів внутрішньоротової формуючої пластинки для визначення центрального співвідношення щелеп при постановці штучних зубних рядів за сферичною поверхнею.

  1. 6см.

  2. 7см.

  3. 8см.

  4. * 9см.

  5. 10см.

  1. Як називається підковоподібна металічна пластинка з блюдцеподібним заглибленням для визначення центрального співвідношення щелеп при постановці штучних зубних рядів за сферичною поверхнею.

  1. Пелот.

  2. * Калота.

  3. Ясеневий кламер.

  4. Ригель.

  5. Інтерлок.

  1. Який метод постановки зубів не відноситься до постановки зубів по індивідуальним оклюзійним поверхням.

  1. Ефрона.

  2. Катца-Гельфанда.

  3. * Монсона.

  4. Нападова-Сапожникова.

  5. Мірошниченко-Шилової.

  1. Який метод постановки зубів відноситься до постановки зубів по індивідуальним оклюзійним поверхням.

  1. Васильєва.

  2. Монсона.

  3. Коника.

  4. * Катца-Гельфанда.

  5. Гізі.

  1. Для формування індивідуальної оклюзійної поверхні валиків за методикою Катца-Гельфанда валики покривають:

  1. Піском.

  2. Крейдою.

  3. * Пемзою.

  4. Кухонною сіллю.

  5. Гіпсом.

  1. Постановку зубів по склу запропонував:

  1. *

  2. Васильєв.

  3. Монсон.

  4. Коник.

  5. Катц-Гельфанд.

  6. Ефрон.

  1. Пацієнту віком 65 років ви­готовляють повні знімні протези. Ви­значене прогенічне співвідношення щелеп. Які особливості встановлен­ня зубів при прогенічному співвід­ношенні беззубих щелеп:

  1. * Верхню зубну дугу скорочу­ють на два малі кутні зуби

  2. Передні зуби встановлюють у прямому змиканні

  3. Нижню зубну дугу скорочу­ють на два малі кутні зуби

  4. Передні зуби встановлюють в ортогнатичному змиканні

  5. Фронтальні зуби встановлю­ють із приточуванням

  1. Пацієнт віком 68 років скар­житься на біль у ділянці піднебіння під час користування повним знім­ним протезом, який виготовлено 3 міс тому, та його балансування під час приймання їжі. Об'єктивно: різко ви­ражений піднебінний торус, слизова оболонка в його ділянці гіперемійована, набрякла. Яка найімовірніша причина такого ускладнення: