152. Форма зубних рядів в постійному прикусі

     1. Півколо

     2. Трапеція

     3. Трикутник

     4. *Верхнього - напівеліпс, нижнього - парабола

     5. Кола

153. Ортогнатичний прикус постійних зубів характеризує наступна ознака

     1. Кожен зуб має по одному антагоністові

     2. Зімкнення по 2 класу Енгля

     3. *Кожен верхній зуб в центральній оклюзії вступає в контакт з однойменним нижнім і позаду стоячим.

     4. Зімкнення по 3 класу Енгля

     5. Зімкнення по 4 класу Енгля

154. Додатковими методами обстеження хворих з декомпенсованою формою патологічної стертості твердих тканин зубів є

     1. Клінічний аналіз крові

     2. Алергологічні проби

     3. Біохімічний аналіз крові

     4. *Рентгенологічне дослідження зубів щелеп і ВНЧС

     5. Реопародонтографія

155. Жувальні коефіцієнти, запропоновані Н.І. Агаповим, отримані на підставі аналізу

     1. Атрофії кісткової тканини і рухливості зуба

     2. Рухливості зуба і його місця розташування

     3. *Площі поверхні кореня зуба

     4. Будови зуба і атрофії кісткової тканини

     5. Рентгенологічного дослідження зубів щелеп і ВНЧС

156. І.М. Оксман запропонував на додаток до методу визначення жувальної ефективності по Н.І.Агапову враховувати

     1. *Рухливість зуба

     2. Зміну кольору зуба

     3. Дефект коронки зуба

     4. Атрофію кісткової тканини щелепи

     5. Зміну кольору оральної сторони зуба

157. Гнатодинамометром вимірюють

     1. Абсолютну силу жувальних м'язів

     2. *Витривалість пародонту до навантаження

     3. Жувальну ефективність

     4. Рухливість зуба

     5. Зміну кольору зуба

158. У жувальних пробах С.Е. Гельмана, С.І. Рубінова як тест-систему використовують

     1. Жувальну гумку

     2. Сухар

     3. Драже

     4. *Ядро горіха

     5. Зерно кави

159. Жувальна проба С.Е. Гельмана показує

     1. Міру подрібнення 5 г горіха після 50 жувальних рухів

     2. Час, необхідний для здійснення 50 жувальних рухів

     3. *Міру подрібнення 5 г мигдаля після жування протягом 50с

     4. Міру подрібнення 0,8 г горіха після пережовування до появи ковтального рефлексу

     5. Час розжовування їжі

160. Основні параметри функціональної цінності зуба

     1. Запалення ясен і колір зуба

     2. Колір і розмір зуба

     3. *Атрофія кісті і рухливість зуба

     4. Рухливість зуба і зубні відкладення

     5. Зубні відкладення і запалення ясен

161. У одонтопародонтограмі В.Ю. Курляндського витривалість пародонту до навантаження позначається

     1. У відсотках (%)

     2. У кілограмах (кг)

     3. У коефіцієнтах

     4. У грамах на квадратний міліметр (г/мм)

     5. У сантиметрах

162. За атрофії лунки зуба береться розмір, отриманий при зондуванні зубоясенної кишені

     1. З медіального боку

     2. З дистального боку

     3. *З вестибулярного боку

     4. З орального боку

     5. У місці найбільшої атрофії

163. Коефіцієнти витривалості пародонту зубів, запропоновані В.Ю. Курляндським, отримані на підставі даних досліджень

     1. *Гнатодинамометрії

     2. Анатомічних особливостей будови зубів

     3. Рухливості зубів

     4. Жувальних проб

     5. Реопародонтографії

164. Сумарна витривалість пародонту зубів нижньої щелепи в нормі по В.Ю. Курляндському рівна

     1. 7,0

     2. 11,5

     3. *30,0

     4. 30,5

     5. 20

165. Наступні обстеження дозволяють використовувати результати телерентгенографії

     1. На діагностичних моделях

     2. Електроміографія

     3. *Параметри ортогнатического прикусу

     4. Рентгенографія окремих зубів

     5. Електроміомастікаціографія

166. Найбільш важливим при аналізі телерентгенограми є

     1. Аналіз співвідношення зубних рядів нижньої і верхньої щелепи

     2. *Аналіз гнатичної частини лицевого скелета (гнатометрія)

     3. Аналіз стану кісткової тканини щелеп

     4. Аналіз стану твердих тканин зубів

     5. Всі відповіді вірні

167. Дійсна прогенія - це

     1. Медіальний зсув нижньої щелепи

     2. Недорозвинення верхньої щелепи при нормальній нижній

     3. *Надмірний розвиток нижньої щелепи

     4. Вимушений прикус

     5. Сплощення фронтальної ділянки верхньої щелепи

168. Основною метою зубощелепного протезування дітей є

     1. Нормалізація жування

     2. Нормалізація ковтання

     3. Нормалізація мови

     4. Нормалізація положення нижньої щелепи

     5. *Профілактика

169. У пацієнтів з глибоким прикусом

     1. Стоматологічний статус залишається без змін

     2. Зростає міра активності каріозного процесу

     3. Спостерігається поєднання активності карієсу і погіршення гігієнічного стану порожнини рота

     4. *Зростає міра активності каріозного процесу, збільшується число захворювань краєвого пародонту і погіршується гігієнічний стан порожнини рота

     5. Погіршується гігієнічний стан порожнини рота

170. Глибокий прикус відноситься до аномалій

     1. Трансверзальних

     2. Сагітальних

     3. *Вертикальних

     4. Поєднаних

     5. Не є аномалією прикусу

171. Попередній діагноз глибокого прикусу встановлюється

     1. По аномалії розташування зубів у вестибуло-оральном напрямі

     2. По аномалії розташування зубів в сагиттальном напрямі

     3. *По аномалії зімкнення зубів у вертикальному напрямі

     4. По краєвому зімкненню передніх зубів по відсутності зімкнення

     5. Немає правильної відповіді

172. Нормальною вважається глибина різцевого перекриття

     1. На 0-0.5 мм

     2. *На 1.0-2.0 мм

     3. На 2.0-3.0 мм

     4. На 4.0-5.0 мм

     5. На 5.0 мм і більш

173. Глибина різцевого перекриття вважається нормальною

     1. *На 1/3 нижнього різця

     2. На 1/2 нижнього різця

     3. На 2/3 нижнього різця

     4. На величину коронки різця при краєвому зімкненні

     5. На 2/4 нижнього різця

174. Глибину присінку порожнини рота вимірюють

     1. Від ріжучого краю різців до перехідної складки

     2. Від вершини міжзубних сосочків до перехідної складки

     3. *Від ясенного краю різців до перехідної складки

     4. Від екватора різців до перехідної складки будь-яким способом

     5. Не вимірюють

175. Під час проведення панорамної рентгенографії плівка розташована

     1. В порожнині рота непорушно

     2. *Поза порожниною рота непорушно

     3. Поза порожниною рота рухливо

     4. Будь-яким чином

     5. В порожнині рота рухливо

176. Під час ортопантомографії щелеп плівка розташована

     1. У порожнині рота непорушно

     2. У порожнині рота рухливо

     3. Поза порожниною рота непорушно

     4. *Поза порожниною рота рухливо

     5. Будь-яким чином

177. При телерентгенографії голови рентгенівська трубка розташована від досліджуваного об'єкту на відстані

     1. 50 см

     2. 1 м

     3. *1.5 м

     4. 2-3 м

     5. 4-5 м

178. Функціональні порушення щелепно-лицьовий області досліджують

     1. Близькофокусною внутрішньоротовою рентгенографією

     2. Ортопантомографією щелеп

     3. Панорамною рентгенографією

     4. Телерентгенографією

     5. *Рентгенокінематографією

179. Вигляд прикусу визначає

     1. Співвідношення окремих зубів

     2. Співвідношення зубних рядів в стані фізіологічного спокою

     3. Зімкнення зубних рядів в стані центральної оклюзії

     4. *Зімкнення зубних рядів в стані звичної оклюзії

     5. Зімкнення зубних рядів в положенні передньої оклюзії

180. Основним завданням лікування аномалій прикусу є

     1. Створення ріжучо-горбкового контакту у фронтальному відділі

     2. *Виправлення порушень оклюзії

     3. Усунення причин травми слиз слизової оболонки твердого піднебіння

     4. Усунення функціонального перевантаження пародонту зубів

     5. Всі відповіді вірні

181. Дезокклюзія зубів характеризується

     1. Порушенням контактів передніх зубів

     2. Порушенням контактів бічних зубів

     3. *Відсутністю контактів більшості зубів з появою вертикальної щілини

     4. Відсутністю контактів більшості зубів з появою сагітальної щілини

     5. Порушенням контактів передніх зубів та бічних зубів

182. Глибокий прикус характеризується

     1. Порушенням контактів передніх зубів

     2. Порушенням контактів бічних зубів

     3. Порушенням контактів більшості зубів з появою вертикальної щілини

     4. *Відсутністю контактів між передніми зубами з наявністю сагітальної щілини

     5. Порушенням контактів передніх зубів та бічних зубів

183. Диференціальна відзнака між різними різновидами глибокого прикусу з функціональної точки зору полягає в тому, що

     1. *Глибоке різцеве перекриття є станом фізіологічним

     2. Глибоке різцеве перекриття є станом патологічним

     3. Глибокий знижуючий прикус є станом патологічним

     4. Глибокий знижуючий прикус є станом фізіологічним

     5. Глибокий травмуючий прикус є станом фізіологічним

184. Прямий прикус характеризується

     1. Порушенням контактів бічних зубів

     2. Порушенням контактів передніх зубів

     3. Порушенням контактів всіх зубів

     4. *Укороченням овалу верхньої зубної дуги

     5. Укороченням овалу нижньої зубної дуги

185. Гнатичний різновид аномалій прикусу характеризує

     1. Співвідношення зубних дуг

     2. Топографію альвеолярних дуг

     3. *Топографію і розміри щелепних кісток

     4. Топографію інших лицевих кісток

     5. Розмір і положення зубів

186. Остаточний діагноз встановлюється

     1. На підставі клінічних даних

     2. *Після аналізу даних клінічних і лабораторних досліджень

     3. На підставі симптоматичного діагнозу з додатковою характеристикою функціональних і естетичних порушень

     4. На підставі симптоматичного, топографічного, морфологічного діагнозів

     5. На підставі симптоматичного, топіко-морфометричного, етіопатогенетичного діагнозів з характеристикою функціональних і естетичних порушень

187. При ортогнатичному прикусі під час нижньої щелепи вбік, однойменний горбковий контакт спостерігається на стороні

     1. *Робочій

     2. Що балансує

     3. Робочій і балансуючій

     4. Контакту не спостерігається

     5. Всі відповіді вірні

188. Ортопантограми щелеп роблять

     1. *Для визначення кількості і розташування зубів

     2. Для вивчення будови лицевого відділу черепа

     3. Для прогнозу росту щелеп

     4. Для вивчення динаміки росту щелеп

     5. Для визначення показів до видалення зубів

189. На прямих ТРГ голови можливо виявити

     1. Кількість і положення зубів

     2. *Форму і розміри лицевого відділу черепа

     3. Покази до видалення окремих зубів перед ортодонтичним лікуванням

     4. Динаміку росту щелеп

     5. Відхилення в розвитку шийного відділу хребта

190. Завдання профілактики зубощелепних аномалій включають

     1. Усунення шкідливих звичок

     2. Корекцію м'яких тканин

     3. Видалення окремих зубів

     4. Пришліфовування горбів окремих зубів

     5. *Створення оптимальних умов для розвитку зубощелепної системи

191. Томографію скронево-нижньощелепних суглобів роблять з метою вивчити

     1. Можливості росту щелеп

     2. *Форму і розмір суглобових голівок

     3. Характер руху суглобів

     4. Розміри суглобової щілини

     5. Форму і розмір суглобового диска

192. "Ключ оклюзії" визначається

     1. Завжди співвідношенням шостих зубів

     2. Завжди співвідношенням п'ятих тимчасових зубів

     3. Завжди співвідношенням іклів

     4. *Часто співвідношенням п'ятих тимчасових зубів

     5. Інколи співвідношенням шостих зубів

193. Важкість клінічної картини аномалії прикусу особливо посилює

     1. Травматична оклюзія

     2. Підвищена стертість зубів

     3. Захворювання пародонту

     4. Дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба

     5. *Деформація оклюзійної поверхні

194. Основним завданням лікування хворих з глибоким прикусом є

     1. Усунення функціонального перевантаження пародонту зубів

     2. *Виправлення порушень оклюзії, функції скронево-нижньощелепного суглоба і жувальних м'язів

     3. Створення ріжучо-горбкового контакту між передніми зубами

     4. Відновлення безперервності зубного ряду

     5. Поліпшення зовнішнього вигляду хворого

195. Основним завданням перебудови міотатичного рефлексу по І.С. Рубінову є

     1. Самостійне ортодонтичне лікування

     2. *Функціональна перебудова нервово-рефлекторних зв'язків з подальшим раціональним протезуванням

     3. Морфологічна перебудова зубощелепної системи

     4. Запобігання рецидиву аномалії

     5. Морфологічна перебудова у скронево-нижньощелепному суглобі

196. Вигляд прикусу можна визначити по співвідношенню

     1. Перших постійних моляров

     2. Шостих зубів і ікол

     3. Шостих сегментних зубних дуг

     4. *Зубних рядів в трьох взаємно перпендикулярних напрямах

     5. Передніх зубів

197. Найбільш важким ускладненням при неправильному лікуванні глибокого прикусу може бути

     1. Порушення мови

     2. Відчуття дискомфорту

     3. *Дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба

     4. Збільшення атрофії альвеолярних відростків

     5. Пошкодження пародонту зубів, що залишилися

198. Орбітальна площина в нормі проходить через

     1. Бічні різці

     2. *Ікла

     3. Перші премоляри

     4. Другі премоляри

     5. Перші моляри

199. Центральна оклюзія визначається ознаками

     1. Лицевими, ковтальними, зубними

     2. *Зубними, суглобовими, м'язевими, лицевими

     3. Язичними, м'язевими, суглобовими

     4. Зубними, ковтальними, лицевими

     5. Лицевими

200. Зімкнення зубних рядів, що характеризується множинним фісурно-горбковим контактом, положенням суглобових голівок нижньої щелепи в основі ската суглобового горбка, рівномірною напругою м'язів, що піднімають нижню щелепу, є оклюзією

     1. Передньою

     2. *Центральною

     3. Бічною лівою

     4. Бічною правою

     5. Задньою

201. По класифікації порожнин коронок зубів за Г. Блеком до першого класу відносяться

     1. *Порожнини, розташовані в природних фісурах жувальних зубів

     2. Порожнини на проксимальних поверхнях молярів і премолярів

     3. Порожнини на проксимальних поверхнях передніх зубів

     4. Порожнини на проксимальних поверхнях і кутах передніх зубів

     5. Порожнини в пришийковій зоні вестибулярної поверхні всіх зубів

202. До другого класу по класифікації порожнин коронок зубів за Г. Блеком відносяться порожнини

     1. Розташовані на оральній, жувальній і 2/3 вестибулярних поверхнях молярів і премолярів, а також оральній стороні передніх зубів

     2. *На контактних поверхнях молярів і премолярів

     3. На контактних поверхнях передніх зубів

     4. На контактних поверхнях і кутах передніх зубів

     5. В пришийковій зоні вестибулярної поверхні всіх зубів

203. До третього класу по класифікації порожнин коронок зубів за Г. Блеком відносяться порожнини

     1. Розташовані на оральній, жувальній і 2/3 вестибулярних поверхнях молярів і премолярів, а також оральній стороні передніх зубів

     2. *На контактних поверхнях молярів і премолярів

     3. На контактних поверхнях передніх зубів

     4. На контактних поверхнях і кутах передніх зубів

     5. У пришийковій зоні вестибулярної поверхні всіх зубів

204. До четвертого класу по класифікації порожнин коронок зубів по Г. Блеку відносяться порожнини

     1. Розташовані на оральній, жувальній, 2/3 вестибулярних поверхнях молярів і премолярів, а також оральній стороні передніх зубів

     2. На жувальних поверхнях молярів і премолярів

     3. На контактних поверхнях передніх зубів

     4. *На контактних поверхнях і кутах передніх зубів

     5. У пришийковій зоні вестибулярної поверхні всіх зубів

205. До п'ятого класу по класифікації порожнин коронок зубів за Блеком відносяться порожнин

     1. Розташовані на жувальних поверхнях молярів і премолярів, а також оральній стороні передніх зубів

     2. На контактних поверхнях молярів і премолярів

     3. На контактних поверхнях передніх зубів

     4. На контактних поверхнях і кутах передніх зубів

     5. *Всі порожнини в пришийковій зоні вестибулярної поверхні всіх зубів

206. Зубоальвеолярне подовження частіше спостерігається

     1. *На верхній щелепі

     2. На нижній щелепі

     3. На обох щелепах однаково

     4. Переважно у фронтальній групі зубів

     5. Переважно в групі бічних зубів

207. Метод дослідження пульсових коливань кровонаповнення судин пародонту, заснований на графічній реєстрації, змін повного електричного опору тканин пародонту, називається

     1. Ортопантографією

     2. *Реопарадонтографією

     3. Електроміографією

     4. Фотоплетизмографією

     5. Гнатодинамометрією

208. Двосторонній дистально не обмежений (кінцевий) дефект зубного ряду, по класифікації Кенеді, відноситься до класу

     1. *Першого

     2. Другого

     3. Третього

     4. Четвертого

     5. П'ятого

209. Однобічний дистально не обмежений (кінцевий) дефект зубного ряду, по класифікації Кенеді, відноситься до класу

     1. Першого

     2. *Другого

     3. Третього

     4. Четвертого

     5. П'ятого

210. Дефект зубного ряду в області передніх зубів, по класифікації Кенеді, відноситься до класу

     1. Першого

     2. Другого

     3. Третього

     4. *Четвертого

     5. П'ятого

211. Больова чутливість слизистої оболонки протезного ложа визначається

     1. Гнатодинамометром

     2. *Естезіометром

     3. Електронно-вакуумним апаратом

     4. Електроодонтометром

     5. Фонендоскопом

212. Топографія слизової оболонки периферичної фіброзної зони податливості (по Люнду)

     1. Серединна частина твердого піднебіння

     2. *Альвеолярний відросток

     3. Дистальна третина твердого піднебіння

     4. Перехідна складка

     5. Область піднебінних складок

213. Топографія слизової оболонки центральної фіброзної зони податливості (по Люнду)

     1. *Серединна частина твердого піднебіння

     2. Альвеолярний відросток

     3. Дистальна третина твердого піднебіння

     4. Перехідна складка

     5. Область піднебінних складок

214. Топографія жирової зони податливості слизової оболонки (по Люнду)

     1. Серединна частина твердого піднебіння

     2. Альвеолярний відросток

     3. Дистальна третина твердого піднебіння

     4. Перехідна складка

     5. *Область піднебінних складок

215. Топографія залізистої зони податливості слизової оболонки (по Люнду)

     1. Серединна частина твердого піднебіння

     2. альвеолярний відросток

     3. *Дистальна третина твердого піднебіння

     4. Перехідна складка

     5. Область піднебінних складок

216. Поріг больової чутливості слизистої оболонки на верхній щелепі в нормі

     1. 10 - 20 в г/мм

     2. 20 - 35 в г/мм

     3. *35 - 80 в г/мм

     4. 100-120 г/мм

     5. 120-140 г/мм

217. Поріг больової чутливості слизистої оболонки на нижній щелепі в нормі

     1. *20 - 40 в г/мм

     2. 40 - 60 в г/мм

     3. 60 - 80 в г/мм

     4. 120-140 г/мм

     5. 100-120 г/мм

218. В стані відносного фізіологічного спокою зубні ряди в нормі

     1. Зімкнуті

     2. Роз'єднані на 0,5 - 1 мм

     3. *Роз'єднані на 2 - 4 мм

     4. Роз'єднані на 5 - 7 мм

     5. Роз'єднані на 10-11 мм

219. Найбільш об'єктивним методом визначення висоти нижнього

відділу лиця є

1. Анатомічний

2. *Анатомо-фізіологічний

3. Антропометричний

4. Пальцевий

5. Математичний

220. Класифікація Suppli запропонована

     1. Для відбиткових матеріалів

     2. Для функціональних відбитків

     3. *Для типів слизової оболонки

     4. Для форм скатів альвеолярних гребенів

     5. Для класифікації дефектів зубних рядів

221. У хворих з повною втратою зубів застосуємо наступний метод попередньої підготовки

     1. Мануальна терапія

     2. *Хірургічний

     3. Фізіотерапевтичний

     4. Ортодонтичний

     5. Апаратний

222. Основним завданням при підготовці хворих до повторного протезування є

     1. *Нормалізація співвідношення щелеп і міжальвеолярної висоти

     2. Профілактика артропатій

     3. Підвищення ефективності жування

     4. Задоволення естетичних запитів

     5. Відновлення функції мови

223. Для протезування найбільш сприятлива

     1. *Щільна слизова оболонка

     2. Тонка слизова оболонка

     3. Рихла, податлива слизова оболонка

     4. Рухлива слизова оболонка

     5. Поєднання тонкої слизової оболонки з рухливою

224. Яка форма альвеолярного відростка найбільш сприятлива для протезування?

     1. *Полога

     2. Прямовисна

     3. Навісами

     4. Різко вираженими горбами

     5. Нерівномірною атрофією

225. Найбільш доцільною тактикою за наявності торусу середньої вираженості є

     1. Хірургічне втручання

     2. Диференціальний відтиск

     3. Ізоляція торусу

     4. *Укорочення протеза

     5. Моделювання базису протеза з обходом торусу

226. Палатографія дає інформацію

     1. Про положення язика при певній формі

     2. Про положення губ

     3. Про взаємодію язика , губ із зубами

     4. Можна за допомогою палатограммы визначити зміну цих взаємодій у зв'язку з втратою зубів і протезуванням

     5. *Про стан слизової оболонки піднебіння

227. Третій тип беззубої верхньої щелепи по класифікації Шредера характеризується ознаками

     1. *Повна відсутність альвеолярного відростка, різко зменшені розміри тіла щелепи і альвеолярних горбів, плоске піднебіння

     2. Середня міра атрофії альвеолярного відростка, середньої глибини піднебіння, виражений торус

     3. Високий альвеолярний відросток, добре виражені альвеолярні горби, глибоке піднебіння, слабо виражений торус

     4. Виражений торус

     5. Слабо виражений торус

228. Кількість типів атрофії беззубої верхньої щелепи по класифікації Шредера

     1. *Три

     2. Чотири

     3. П'ять

     4. Один

     5. Шість