Лекція № 6. Редакційний менеджмент

1. Газетний ландшафт у змінах – причини. Що розуміється під редакційним менеджментом?

2. П’ять завдань менеджменту:

• визначення цілей

• організація і координація

• прийняття рішень

• контроль за досягненням успіху

• заохочення співробітників і їх розвиток

3. Поле напруги між видавництвом і редакцією

4. «Основна організаційна дилема» кожної редакції

Після років економічного спаду, багато видань почали розмірковувати про нові бізнес-моделі і джерела надходжень. Зараз газетні видавництва пропонують вже книжки, словники, добірки на CD чи DVD. Все це переслідує дві цілі: з одного боку, це повинно підсилити прив’язку читача до газети, а з другого боку, наряду з традиційними джерелами надходжень – від реклами та збуту – це покликано генерувати альтернативні джерела фінансування. Це дозволяє очікувати, що поруч із класичними професіями – видавничий менеджер та журналіст – виникне низка нових спеціальностей у менеджменті. Деякі видання («Зюддойче Цайтунг», наприклад) створюють власний відділ, який опікується виключно такими додатковими продуктами, які останнім часом перетворилися на щось більше, ніж просто «побічний бізнес».

Що таке менеджмент редакції? Існує маса літератури на тему «менеджмент», яка представлена як науково-теоретичними працями, так і автобіографічними колишніх або діючих менеджерів. Широко розповсюджене уявлення, що менеджмент є тільки в економіці (менеджером вважається той, хто виконує на певному підприємстві керівну функцію). Але менеджмент виходить набагато далі: головні лікарі, директори театрів, вищі посадовці, ректори та декани також повинні виконувати менеджерські завдання. В індустріальних суспільствах приблизно 5 % працюючих виконують менеджерські функції. Медіа-дослідник Штефан Рус-Моль, який тривалий час займався медійним та редакційним менеджментом, пише: «Менеджментом в загальному плані вважається виконання керівних завдань, ефективне застосування наявних ресурсів, особливо комбінування факторів праці та капіталу для досягнення мети підприємництва. Це повинно відбуватися у максимально ефективний та дієвий спосіб».

Що стосується функціонального визначення менеджменту, то тут виділяють п’ять його завдань:

- визначення цілей

- організація та координація

- підготовка та прийняття рішень

- контроль за досягненням успіху

- заохочування співробітників до розвитку своїх здібностей.

2. 1. Перше завдання менеджменту: визначення цілей

Роже де Век, який певний час був головним редактором тижневика «Ді Цайт», щоб топ-менеджер завжди чітко знав, чого він хоче. Він пише: «Якщо ви не ставите перед собою цілей, то ви і не зможете їх досягти. І без винятку кожен ваш крок повинен наближувати вас до поставленої мети. При прийнятті будь-якого рішення ми повинні ставити собі запитання: чи вписується те, що я роблю, до моєї концепції, чи веде цей крок у правильному напрямку? І ніколи не робіть жодного кроку в напрямку, що відрізняється від того, що ви для себе обрали». Завдання визначити і сформулювати цілі є одним із найбільш зрозумілих завдань менеджменту як на медіа-підприємствах, так і в редакціях.

Якщо говорять про параметри цілей, то їх розрізняють за фактором часу (коротко-, середньо- та довгострокові), за фактором змісту (стратегічні або оперативні), за фактором чинності дії (загальні цілі, цілі окремих підрозділів та особисті), а також за ступенем конкретності (абстрактні або конкретні).

Це дуже добре пояснюється прикладом з газетного видавництва. Припустимо, що менеджер з’ясовує, що газета, в якій він працює, має дуже мало молодих читачів. Редакційний менеджмент ставить за мету підвищити частку молодого читача протягом одного року. Це підпадає під категорію середньострокових цілей, бо зрозуміло, що за день цього не досягнеш. Саме завдання є стратегічною метою, а що стосується дії, то це – загальна мета для всієї газети. Крім того, дуже важливо при визначенні цілей формулювати їх настільки конкретно, наскільки важливо. В цьому відношенні можна, наприклад, поставити завдання, підвищити частку молодого читача не «просто так», а «на десять відсотків». Дуже важливо не ставити надто багато цілей і не бажати досягти занадто різних цілей. Зосередження на значних речах є важливим особливо в редакційному менеджменті, в якому переважає зовнішній вплив. Редактори приходять вранці у редакцію і не знають, чим день закінчиться. Майже все залежить від зовнішніх факторів, а саме від ситуації з новинами, на яку майже не можна вплинути – особливо в політиці і економіці, частка того, що протягом дня відбувається незаплановано і непередбачено, набагато більша. Отже, те, як ставиться мета, залежить у редакційному менеджменті від багатьох факторів. Але найголовнішим завданням менеджменту, зокрема у газетах, які в багатьох відношеннях відрізняються від інших організацій з чітким, майже військовим менеджментом, є те, щоб цілі взагалі були наявними. Найгірше трапляється тоді, коли після тригодинного засідання редакції ніхто чітко й не усвідомив, а що ж, власне, обговорювалося і яке рішення було ухвалене.