5. Економічні передумови створення нового змі

Для створення нового ЗМІ важливе значення мають економічні передумови. Заснувати видання неможливо без попереднього забезпечення його економічної бази. Під нею розуміються ресурси - фінансові, матеріальні, інформаційні, робочої сили… Це слід зробити ще до отримання свідоцтва про реєстрацію видання. Інакше втрачається час, необхідний для початку діяльності ЗМІ.

Перш за все, забезпечують фінансову базу видання. Конкретні розміри грошової суми, достатньої для заснування газети, телекомпанії чи інформаційного агент-ства, залежать від характеристик майбутнього ЗМІ – періодичності його виходу, обсягу, тиражу та ін., а також від ситуації, що складається в даний момент на фінансовому ринку та інших ресурсних ринках. Прораховуючи в бізнес-плані свого проекту витрати, засновник змушений виходити з початкового розрахунку суми, необхідної для реалізації його планів. Лише потім з часом він отримує справжнє уявлення про цю суму.

Забезпечивши фінансову базу ЗМІ, переходять до створення його матеріально-технічної бази. Якщо мова йде про друковане видання, завчасно дбають про папір. Укладають договір з видавництвом, в друкарні якого будуть випускати газету. При заснуванні телекомпанії чи радіостанції домовляються з державним технічним центром про передачу сигналу. Вирішують питання, пов'язані з приміщенням. У найкращому становищі опиняється засновник, що володіє будівлею або його частиною, де він може розмістити журналістів та інших працівників редакції. Якщо ні – доводиться передбачити кошти на оренду. Власне приміщення можна здавати в оренду іншим організаціям. Редакції можуть орендувати приміщення у видавництв, які їх обслуговують. Не забувають про їх оснащення – придбання меблів, техніки для журналістів, матеріалів для їх діяльності.

Для виходу продукції ЗМІ на ринок доведеться створити базу поширення, ор-ганізувавши для цього спеціальну службу і зв'язавшись з однією або декількома фірмами-посередниками на ринку розповсюджувачів.

Одночасно укладають договори з центральним і регіональним інформаційними агентствами і підключаються до Інтернету – для забезпечення бази інформації, без якої випуск видання буде утруднений.

Ще збираючи кошти для реалізації свого проекту, засновник змушений думати про згуртований колектив фахівців. Пошук цих фахівців потребуватиме значного часу, тому починати його потрібно якомога раніше. Залучити їх можна, лише забезпечивши їм сприятливі умови праці, в першу чергу досить високу оплату.

Остання по рахунку, але одна з найважливіших за значенням передумов реалізації намічених планів - забезпечення аудиторії ЗМІ. Чи знайде майбутня газета або телепрограма читачів або телеглядачів? Адже без потенційної аудиторії, готової сприйняти нове видання, випускати його буде ні до чого – весь тираж буде списуватися, а телеглядачі будуть перемикати телевізор на інший канал.

5. Проблеми власності та організаційно-правові форми медіа-бізнесу

Забезпечення успішної діяльності ЗМІ дасть результати лише при своєчасному вирішенні питання про власність. Хто володіє газетою? Кому належить телекомпанія або радіостанція? Від відповідей на ці питання залежить фінансова база видання, тип видання, тираж, регіон розповсюдження, величина редакції… Засновник володіє певними правами і обов'язками. Він затверджує редакційний статут та / або договір з редакцією, який регулює всі відносини між ними, в тому числі майнові. Ці документи фактично визначають, хто є власником ЗМІ, редакційного майна та назви періодичного видання – газети, телепрограми та ін. Це бренд, який має свою ціну. Наприклад, бренд газети «Вечірні Чернівці» (власник Валерій Чинуш). Вони повністю розкривають економічний аспект відносин між засновником ЗМІ та його редакцією. Важливу роль відіграє вибір засновником ЗМІ організаційно-правової форми редакції. Редакція ЗМІ може бути юридичною особою, самостійним господарюючим суб'єктом. Але якщо вона не зареєстрована в якості юридичної особи, то позбавлена права діяти як самостійний господарюючий суб'єкт. Це відноситься, зокрема, до редакції, яка є структурним підрозділом іншої організації, яка виступає як юридична особа і веде за неї всі господарські справи («Університетський вісник»). Так, редакція, що входить в структуру медіа-холдингу, не може бути юридичною особою. Редакція – юридична особа, як і редактор-підприємець, зобов'язана пройти реєстрацію в органах юстиції місцевої адміністрації. Це не збігається з реєстрацією ЗМІ в Міністерстві юстиції.

Залежно від того, хто виступає в ролі засновника, можливі різні варіанти вирішення питання про власність. Перший і найпростіший з них: засновник ЗМІ - приватна особа. Він надає початковий капітал для підготовки, випуску та розповсюдження видання. Йому ж належить частина доходів і прибутку від реалізації видання, публікації реклами. Засновник може стати головним редактором і керувати створеним ним редакційним колективом. Якщо у нього достатньо коштів, він вільний виступити і в ролі видавця, забезпечуючи виробничу базу для випуску свого видання. Тоді він стає підприємцем, власником ЗМІ, майна редакції, її основних фондів, оборотних коштів.

Якщо у охочого заснувати нове ЗМІ не вистачає для цього своїх коштів, він вибирає один з варіантів колективного засновництва. Кілька громадян об'єднують свої кошти і стають співзасновниками ЗМІ. У цьому випадку вони підписують установчий договір. У ньому визначаються частки – паї початкового (статутного) фонду, співвідношення тих коштів, які вносить кожен з них. Тут же уточнюються їх відносини між собою і з редакцією, представленою головним редактором, право кожного співзасновника вийти зі справи і доля його паю.

У ролі засновника ЗМІ часто виступає журналістський колектив. Тоді він стає власником періодичного видання, основних фондів і оборотних коштів. В статуті визначаються права і обов'язки членів колективу не тільки у підготовці та випуску видання, а й у використанні доходів і прибутку – як його співзасновників і співвласників.

Засновником ЗМІ може бути і трудовий колектив його редакції. У цьому випадку до числа засновників входять не тільки журналісти, але й технічні співробітники. Це дозволяє зменшити плинність технічних кадрів в редакції, але, з іншого боку, зростає їх роль при обговоренні найважливіших питань, що не завжди сприяє їх оптимальному вирішенню. Щоб уникнути цього, в деяких редакціях обмежують кількість співзасновників, включаючи в них лише керівників колективу та журналістів, які брали участь у заснуванні ЗМІ.

Нерідко в ролі засновника ЗМІ виступає державний орган, відомство, громадська організація – профспілка, партія і т. д. При цьому зазвичай використовують два варіанти засновництва. У першому з них засновником стає той орган, установа чи інша структура, яка засновує ЗМІ і дотує його, регулярно надаючи фінансові кошти. Засновник затверджує статут і призначає головного редактора. Редакція при цьому формально зберігає самостійність своєї професійної діяльності. Але фактично засновник отримує можливість чинити на неї сильний вплив. Це призводить до повної залежності багатьох місцевих видань – районних і міських газет від їх засновників – місцевої адміністрації та ін. Відносну самостійність зберігають лише деякі великі ЗМІ.

Є варіант, при якому в ролі співзасновників виступають органи чи організації і журналістський або трудовий колектив редакції. Це дозволяє зберегти достатню самостійність у вирішенні не тільки творчих і виробничих, а й майнових питань. Редакція залишається співвласником свого майна, що фіксується в її статуті та договорі з іншими співзасновниками.

Державне чи муніципальне підприємство. Обидві вони є комерційними організаціями, засновниками яких виступають відповідно адміністрація державного органу чи адміністрація міста. У такої редакції можуть бути і співзасновники. Редакція має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки, свою печатку, фірмове найменування, емблему, видавничий і товарний знаки. Вона діє на основі господарського розрахунку і самофінансування. Її майно перебуває в державній (муніципальній) власності, належить редакції на правах господарського відання. Закріплені за редакцією основні та оборотні засоби утворюють її статутний фонд. Продукція редакції та її доходи також є державною (муніципальною) власністю і надходять у відання редакції. Засновник контролює фінансово-господарську діяльність редакції. Адміністрації належить і право на випуск газети та її назву. Головний редактор призначається адміністрацією за згодою колективу штатних журналістів. Відповідно до пункту 8 частини першої Ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання про призначення і звільнення керівників ЗМІ сільської, селищної, міської ради належить до виключної компетенції ради і вирішується виключно на пленарних засіданнях рад. Редактор призначається на посаду і звільняється з посади в порядку, встановленому засновником (співзасновниками) у Статуті редакції відповідно до чинного законодавства України про працю. Адміністрація укладає з ним контракт. При головному редакторі діє редакційна колегія.

У редакції та її засновника є взаємні обов'язки. Редакція зобов'язана інформувати населення про діяльність адміністрації. Остання ж зобов'язана забезпечувати редакцію необхідною для цього інформацією, у тому числі шляхом акредитації журналістів. Серед інших обов'язків – забезпечення професійної та творчої самостійності редакції, а також надання їй приміщення для розміщення співробітників і технічного оснащення.

Господарське товариство - це об'єднання декількох осіб для спільної комерційної діяльності. Кожен з його засновників вносить свій внесок, які в сукупності утворюють статутний капітал. Майно, створене або придбане за рахунок цих вкладів, є власністю товариства. Господарське товариство може бути створене у двох формах: повне товариство або товариство командитне. Останнє відрізняється від повного товариства тим, що до його складу входять і декілька вкладників (коммандитистів), які не беруть участі у підприємницькій діяльності. Однак вони також отримують частину прибутку і несуть ризик збитків у межах сум, внесених ними в товариство. Серед них виділяються – ТОВ, ТДВ, ПАТ, ПрАТ.

Редакція ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю) – комерційна організація, створюється однією або кількома особами. Статутний капітал ділиться на частки – паї. Засновники ТОВ ризикують втратити свої частки в результаті невдалої господарської діяльності редакції. Установчими документами ТОВ є установчий договір, підписаний засновниками, і затверджений ними Статут редакції. Але якщо ТОВ створюється однією особою, то установчим документом є Статут. Вищим органом редакції, якщо ТОВ засновано більш ніж двома особами, є загальні збори засновників. Керівництво діяльністю редакції може бути колегіальним (редколегія, директорат) або одноосібним (головний редактор, директор). Частка будь-якого засновника редакції ТОВ у статутному капіталі може бути їм відступлена іншим засновникам або третім особам.

Редакція ТДВ (товариство з додатковою відповідальністю) відрізняється від редакції ТОВ лише тим, що засновники відповідають по її загальних зобов'язаннях у разі нестачі її капіталів та іншого майна додатково своїм майном. Але не всім своїм майном, а тільки в розмірі, кратному їх вкладами в початковий фонд редакцію. Ця форма господарської організації зустрічається рідко.

Найбільш поширена форма організації господарської діяльності редакції – акціонерне товариство (АТ). Її статутний фонд поділяється на певну кількість часток, що позначаються цінними паперами – акціями. Якщо редакція має право вільно випускати акції, продавати їх і проводити підписку на них, збільшуючи таким чином свій капітал, без згоди інших акціонерів, то вона визнається публічним акціонерним товариством – ПАТ (колись ВАТ), проводити підписку на них і продавати їх на ринку цінних паперів, то вона визнається Приватним акціонерним суспільством – ПрАТ (колись ЗАТ). ПрАТ має право лише випускати акції, які розподіляються тільки серед засновників або іншого заздалегідь визначеного кола осіб, наприклад штатних працівників редакції. Вони мають переважне право придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства. Установчим документом АТ є тільки Статут. Але засновники укладають договір, що визначає умови їх діяльності. Вищим органом управління АТ є загальні збори його акціонерів. Поточне керівництво діяльністю редакції здійснює виконавчий орган – колегіальний (правління) або одноосібний (генеральний директор, президент – головний редактор). Створюється також контрольний орган – Рада директорів (наглядова рада).

У ПАТ мінімальний розмір статутного капіталу – до 1 000 мінімальних оплат праці. Мінімально допустимий статутний капітал ПрАТ становить 100 мінімальних оплат праці. Якщо вартість чистих активів АТ стає меншою від мінімального розміру його статутного капіталу, товариство підлягає ліквідації. Більшість редакцій великих ЗМІ вибирає організаційно-правову форму ПрАТ. Її переваги підтверджуються успішною діяльністю низки ПрАТ, випускають загальнонаціональні та регіональні періодичні видання («День» – ПрАТ «Українська прес-група»).

Питання для самоперевірки

1. Де проходять реєстрацію нові ЗМІ? Хто звільняється від реєстрації ЗМІ?

2. Чим регулюється розмір реєстраційного збору?

3. Чим регулюються правові відносини між засновником , видавцем , власником майна і редакцією ? У яких документах фіксують ці відносини?

4. Хто керує редакцією ЗМІ і представляє її у відносинах із засновником?

5. Що є економічними передумовами створення ЗМІ? Що включає економічна база ЗМІ?

6. Чим визначається вирішення питання про власність - кому належить ЗМІ ? Хто має право бути засновником, видавцем, розповсюджувачем ЗМІ, головним редактором?

7. Які ви знаєте види та особливості приватного та колективного засновництва? Які організаційно-правові форми реєстрації юридичної особи редакції ви знаєте?