Практичне заняття № 1 функціональні схеми автоматизації

1.Теоретична частина

1.1 Класифікація електричних схем

Для полегшення розробки, її втілення та наступної експлуатації автоматичних систем і пристроїв існують загальноприйняті правила складання схем автоматизації.

Діючий стандарт конструкторської документації визначає чотири види схем: електричні, гідравлічні, пневматичні та кінематичні. Ці схеми, в свою чергу, поділяються на структурні, функціональні, принципові та схеми з’єднань (монтажні).

Структурна схема визначає основні функціональні частини пристрою, їх призначення і взаємозв’язок.

Функціональна схема (ФС) – основний документ, що визначає функціонально-блочну структуру окремих частин автоматичного контролю, регулювання й управління технологічним процесом. ФС показують оснащення об’єкта управління приладами й засобами автоматизації. Деякі елементи зображують у розгорнутому вигляді з деталізацією окремих вузлів.

Принципова схема визначає повний склад елементів й з’язки між ними і дає детальне уявлення про принципи роботи всього засобу. Всі елементи зображують у розгорнутому вигляді, а апарати – з місцями приєднання проводів. До схеми додається спеціфікація елементів.

Схема з’єднань показує зв’язок складових частин засобів автоматизації, показує прокладення проводів та кабелів, а також місця їх приєднання.

Іноді складають схеми розташування, на яких показують взаємне просторове розташування окремих пристроїв або блоків системи. Для великих систем можуть бути розроблені загальні схеми, котрі визначають складові частини комплексу й з’єднання їх між собою на місці експлуатації.

2. Особливості побудови функціональних схем автоматизації. Позначення елементів автоматики на функціональних схемах

Функціональні схеми автоматизації пов’язані безпосередньо з технологією виробництва й накладаються на схему розміщення технологічного обладнання (технологічну схему). Технологічне обладнання на ФС повинне відповідати дійсній конфігурації, але зображуватися спрощено. Крім технологічного обладнання, на ФС зображують трубопроводи (води, пари, газу, повітря, палива та ін.).

Відповідно до ГОСТу 21.404 – 85 прийняті такі умовні позначення основних елементів на схемах автоматизації технологічних процесів:

Перетворювач інформації, прилад,

встановлений по місцю (первинний)

Прилад, встановлений на щиті або на

пульті диспетчера (вторинний прилад)

або Контур технологічного об’єкта

Загальне позначення розміщення первинного

перетворювача або прилада поза щитом

Точне позначення розміщення первинного

перетворювача

Використання стрілки для вказування напрямку

передачі сигналу

Загальне позначення розміщення прилада на щиті

(пульті диспетчера)

Виконавчий механізм (загальне позначення;

позначення механізму з додатковим ручним

приводом - Н)

Використання виконавчих механізмів для керування регулювальними органами показують таким чином:

а – керування вентилем на трубопроводі;

б – керування затвором поворотним;

в – керування електричним контактом;

г – керування подільником напруги;

д – керування автотрансформатором регулювальним.

Характер роботи виконавчого механізму на схемах автоматизації показують таким чином:

у разі припинення подачі керуючого сигналу він

відкриває регулюючий орган, наприклад, при

втягуванні осердя електромагніта у котушку:

закриває його, наприклад:

залишає у незмінному стані, наприклад: