- •23.Види класифікацій моделей прогнозування розвитку енергосистем за аналітичним підходом:
- •«Спадні» моделі прогнозування розвитку енергосистем
- •«Висхідні» моделі прогнозування розвитку енергосистем
- •24. Види класифікацій моделей прогнозування розвитку енергосистем за масштабом:
- •Моделі соціально-технічних сценаріїв,
- •25. Складнощі моделювання енергосистем:
- •27. Макроекономіка.
- •Призначення: досліджує функціонування економічної системи в цілому та її крупних секторів.
- •Методи макроаналізу.
- •3) Аґреґування
- •4) Макроекономічна рівновага.
- •28. Моделі макроекономічного кругообігу економічних благ
- •29. Економічні агенти
- •Види економічних агентів
- •Тема 10. Енергетичне моделювання та прогнозування попиту на енергію.
- •31. Доцільність використання економіко-математичних моделей
- •Тема 11. Енергетичне моделювання за об’єктом моделювання
- •32. Класифікація економіко-математичних моделей в енергетиці моделей за об’єктом моделювання: енерго-економічні моделі Енерго-економічні моделі - «спадні моделі»
- •33. Класифікація економіко-математичних моделей в енергетиці моделей за об’єктом моделювання:моделі енергетичних систем
- •34.Оптимізаційні та імітаційні моделі енергетичних систем
- •35. Коротко-, середньо- та довгострокового моделювання енергетичної системи
- •Тема 12. Комп’ютерне моделювання та програмне забезпечення ірп.
- •Тема 13. Прикладні моделі енергетичних систем: стисла характеристика моделі markal
- •В markal вирізняють п’ять класів об’єктів:
- •Тема 14. Прикладні моделі енергетичних систем: стисла характеристика leap
27. Макроекономіка.
Макроекономіка як одна із складових частин економічної теорії є наукою про поведінку економіки як єдиного цілого. Вона вивчає причини циклічних коливань і взаємозв'язок динаміки обсягів виробництва, рівня інфляції та безробіття.
Призначення: досліджує функціонування економічної системи в цілому та її крупних секторів.
Об'єкт вивчення:
національний дохід і громадський продукт,
економічне зростання,
загальний рівень зайнятості,
сукупні споживчі витрати та заощадження,
загальний рівень цін і інфляція.
В основі макроекономіки лежать мікроекономічні явища та процеси,
тому:
макроекономічні показники є результатом зведення показників
економічної діяльності окремих домогосподарств та фірм;
макроекономічні закономірності відображають тенденції масової поведінки на мікрорівні;
при побудові макроекономічних моделей виходять із припущення про те, що домогосподарства та фірми приймають оптимальні мікроекономічні рішення;
макроекономічні процеси є результатом взаємодії економічних аґентів та економічної політики держави.
Економічна політика — це цілеспрямований вплив та регулювання з
боку держави виробництва, доходів, зайнятості, інфляції та інших макроекономічних параметрів за допомогою зміни пропозиції грошей, рівня податків та державних витрат.
Макроекономічні фактори - такі, як рівень ринкової процентної ставки, інфляції, безробіття тощо - впливають на рішення домогосподарств про заощадження, інвестиції, споживчі витрати, що, в свою чергу, визначає величину і структуру сукупного попиту. Тому мікро- і макроекономічні про- цеси тісно взаємопов'язані.
На відміну від мікроекономіки, макроекономіка використовує у своєму аналізі аґреґовані величини: валовий внутрішній продукт (а не випуск окре- мої фірми), середній рівень цін (а не ціни на конкретні товари), ринкову процентну ставку (а не ставку процента окремого банку), рівень інфляції, зайнятості, безробіття тощо.
Основними макроекономічними показниками є:
темп зростання реального ВВП;
рівень інфляції;
рівень безробіття.
Методи макроаналізу.
При аналізі та моделюванню макроекономічних подій використовуються загальні методи економічної теорії: позитивний та нормативний, аналіз, синтез, індукція, дедукція та інші. Але, окрім них, вживаються специфічні методи,. передусім цє - аґреґування та принцип рівноваги.
аналіз статистичних даних, який дозволяє оцінювати результати економічної діяльності, виявляти проблеми і негативні явища, розробляти економічну політику для їх вирішення і подолання, проводити порівняльний аналіз економічних потенціалів різних країн;
2) прогнозне моделювання економічних процесів і явищ на основі певних теоретичних концепцій, що дозволяє визначити закономірності розвитку економічних процесів і виявити причинно-наслідкові зв'язки між економічними явищами і змінними.
У своєму аналізі економічних процесів макроекономіка використовує ті ж принципи, що і мікроекономіка:
принцип раціональності поведінки економічних агентів, що означає, що агент вибирає оптимальне рішення, зіставляючи вигоди і витрати;
принцип "за інших рівних умов", що полягає в допущенні, що всі інші змінні за винятком тих, які розглядаються в даний момент, не змінюються;
принцип абстрагування, тобто відволікання від несуттєвих для аналізу даного процесу або явища факторів і виділення тальку найбільш значущих;
поєднання позитивної економічної теорії, що відбиває фактичний стан справ, з нормативною економічною теорією, яка б показала, як повинні розвиватися економічні процеси;
поєднання індуктивного методу, за допомогою якого економісти збирають, систематизують і узагальнюють факти, і дедуктивного методу, що дозволяє висунути ту чи іншу гіпотезу, тобто логічний умовивід, в якому пояснюється небудь економічний процес;
широке використання графіків для ілюстрації економічних закономірностей, зв'язків між змінними та ін
