
- •23.Види класифікацій моделей прогнозування розвитку енергосистем за аналітичним підходом:
- •«Спадні» моделі прогнозування розвитку енергосистем
- •«Висхідні» моделі прогнозування розвитку енергосистем
- •24. Види класифікацій моделей прогнозування розвитку енергосистем за масштабом:
- •Моделі соціально-технічних сценаріїв,
- •25. Складнощі моделювання енергосистем:
- •27. Макроекономіка.
- •Призначення: досліджує функціонування економічної системи в цілому та її крупних секторів.
- •Методи макроаналізу.
- •3) Аґреґування
- •4) Макроекономічна рівновага.
- •28. Моделі макроекономічного кругообігу економічних благ
- •29. Економічні агенти
- •Види економічних агентів
- •Тема 10. Енергетичне моделювання та прогнозування попиту на енергію.
- •31. Доцільність використання економіко-математичних моделей
- •Тема 11. Енергетичне моделювання за об’єктом моделювання
- •32. Класифікація економіко-математичних моделей в енергетиці моделей за об’єктом моделювання: енерго-економічні моделі Енерго-економічні моделі - «спадні моделі»
- •33. Класифікація економіко-математичних моделей в енергетиці моделей за об’єктом моделювання:моделі енергетичних систем
- •34.Оптимізаційні та імітаційні моделі енергетичних систем
- •35. Коротко-, середньо- та довгострокового моделювання енергетичної системи
- •Тема 12. Комп’ютерне моделювання та програмне забезпечення ірп.
- •Тема 13. Прикладні моделі енергетичних систем: стисла характеристика моделі markal
- •В markal вирізняють п’ять класів об’єктів:
- •Тема 14. Прикладні моделі енергетичних систем: стисла характеристика leap
23.Види класифікацій моделей прогнозування розвитку енергосистем за аналітичним підходом:
спадні (попит визначається за допомогою сукупних економічних показників, наприклад ВВП) і
висхідні (визначення попиту від кінцевого споживання від локальних окремих енергоспоживаючих технологій до масштабів країни).
«Спадні» моделі прогнозування розвитку енергосистем
Сутність «спадних» моделей: це моделі національних або глобальних енергетичних систем, які являють собою всю економіку як сукупність відносно невеликого числа комбінованих змінних і рівнянь. У «спадних» моделях кожен сектор економіки представлений виробничою функцією, призначеної для виявлення та імітації потенційної залежності між основними (ті, що вводяться) факторами виробництва (енергія, капітал і праця) і обсягом
випуску продукції кожним сектором. Функціонування «спадних» моделей грунтується на принципах часткової рівноваги, тобто співвідношення між введеними факторами і підсумковим виходом продукції знаходиться в рівновазі у базовому році. Специфіка та спрямованість «спадних» моделей:
а) враховують макроекономічні показники за межами енергетичного сектору (ставка заробітної плати, обсяг споживання ресурсів, ВВП і банківські процентні ставки);
б) фокусування на ринкових механізмах і економічних взаємодіях і зв'язках виробника зі споживачем;
в) представляють технології з використанням агрегованих виробничих функцій для кожного сектора економіки, тому технологічна деталізація зазвичай не розглядається.
«Висхідні» моделі прогнозування розвитку енергосистем
Сутність «висхідних» моделей:
а) відрізняються технологічно орієнтованим підходом, при цьому попит на електроенергію розглядається як задана величина або як функція вартості енергії і рівня національного доходу;
б) кожна енергоспоживаюча технологія визначається докладним описом її технічних і економічних характеристик;
в) кожен сектор економіки складається з детального переліку технологій, пов'язаних між собою їх вхідними та вихідними параметрами (енергоносії, матеріали, товари, викиди, попит на енергетичні послуги);
г) технології зазвичай описуються за допомогою лінійних моделей, заснованих на інженерних даних про витрати протягом життєвого циклу і термодинамічним ккд.
Специфіка та спрямованість «висхідних» моделей:
а) докладні, технологічно спрямовані моделі, які орієнтовані насамперед на енергетичний сектор економіки; виробнича функція сектора є неявної;
б) враховують детальне представлення різних технологій (існуючих або майбутніх) для задоволення попиту на енергію; в) дозволяють відслідковувати широкий спектр вироблених товарів.
24. Види класифікацій моделей прогнозування розвитку енергосистем за масштабом:
дезагрегіровані,
моделі секторального рівня,
моделі енергосистем,
макроекономічні моделі,
моделі «енергетичної поведінки» (формування поведінки при попиті на енергію),
Моделі соціально-технічних сценаріїв,
моделі горизонтального сканування (або сканування перспектив).
Дезагрегіровані моделі є дуже докладні моделі для вирішення питань, пов'язаних з проектуванням об’єктів, оцінкою ресурсного потенціалу, розширенням або зміцненням інфраструктури. Результати розрахунків можуть служити в якості вихідних даних для більш складних, агрегованих моделей і надати кількісні значення для таких факторів як капітальні витрати, ККД, ресурси тощо.
Моделі секторального рівня застосовуються для аналізу деяких частин енергетичної системи, використовуючи різні рівні деталізації (наприклад моделювання роботи енергосистеми в цілому, електроенергетичної системи зокрема, або, представлення моделі для єдиних ринків паливних ресурсів або для окремих секторів економіки).
Моделі енергосистем призначені для аналізу розвитку всього паливно-енергетичного комплексу в поєднанні його частин (різні сектори і види палив) з акцентом на конкуренції та взаємодоповнюваності енергетичних технологій.
Макроекономічні моделі включають в себе як енергетичну систему, так і інші сектори економіки з можливістю їх взаємодії
між собою. Недоліки: енергосистема описується без глибокого рівня деталізації, як один з компонентів економічної системи.
Моделі «енергетичної поведінки» (формування поведінки при попиті на енергію) призначені для аналізу поведінки споживачів, їх переваг при прийнятті рішень про використання різних енергоспоживаючих технологій або видів енергоресурсів, що в кінцевому результаті впливає на енергоспоживання. Модель
«енергетичної поведінки» акцентується на секторах, що формують попит) та частково включає кількісні інструменти (методи), що враховують вплив соціального прийняття рішень.
Моделі соціально-технічних сценаріїв представляють способи виникнення перехідних траєкторій (або шляхів переходу з одного стану в інше) в процесі взаємодії між колом учасників і правилами, за якими вони взаємодіють (технічні, правові, фінансові, інфраструктурні і т.д.). Метою соціально-технічних сценаріїв є демонстрація того, як різні траєкторії переходу можуть бути приведені в рух за допомогою різних багаторівневих зв'язків.
Моделі горизонтального сканування (або сканування перспектив) спрямовані на системний аналіз потенційних загроз, можливостей і ймовірних майбутніх подій, розглядають навіть найменш важливі в рамках поточного аналізу і плануванні.