- •1. Поняття культури та її структура.
- •2. Функції культури.
- •3. Етнічна та національна культура.
- •4. Основні чинники ґенези української культури.
- •5. Періодизація розвитку української національної культури.
- •6. Українська культура в діаспорі.
- •7. «Національний характер» українців.
- •8. Обереги і символи української культури.
- •9. Образ України у світі.
- •10. Герої українського народу.
- •11.Етнокультура, її складові та механізм функціонування.
- •12.Етнічність та її ознаки.
- •13 Специфіка української міфології.
- •14. Персоналії «Українського духовного Олімпу».
- •15. Українські обереги.
- •18. Первісне мистецтво на тер України. "Кам*яна могила".
- •22. Києворуська мозаїка, фреска, іконопис: символічне відображення смисложиттєвих уявлень.
- •23. Пам’ятки архітектури, малярства та іконопису Галицько-Волинського князівства.
- •24. Архітектура Львівського Ренесансу
- •29. Архітектура і пошуки національного стилю кінця хіх початку хх століття: неоукраїнський стиль, необароко, модерн.
- •0. Український художній авангард.
- •31. Постмодернізм в сучасному українському образотворчому мистецтві.
- •32. Музика - вид мистецтва, розрахований на слухове сприйняття і відрізняється прямим і особливо активною дією на почуття людей
- •33. Місце музики у християнській культурі. Київський знаменний спів та його специфіка..
- •34. Укр народна пісня та її жанри. Думи та істор пісні.
- •35. Партесний спів як вершина укр. Барокової музики.
- •6. Творчість композиторів д.Бортнянського, м.Березовського, а.Веделя
- •37.Музика хіх ст.: формування самобутньої композиторської школи (Семен Гулак-Артемовський, Микола Лисенко та ін.).
- •38.Історія створення українського гімну.
- •39.Класики української музики початку хх ст.: м. Леонтович, к. Стеценко, я. Степовий.
- •40.Видатні українські співаки с.Крушельницька, б.Гмиря, і.Козловський та ін.
- •41.Українська музика радянської доби (б. Лятошинський, г. Верьовка, г. І п. Майборода).
- •43. Фестивальний рух в Україні: «Червона рута», «Шешори» (АртПоле) тощо
- •44. Феномен українського року.
- •45. Сучасна укр. Академічна муз (м. Скорик, в. Сильвестров)
- •47. Зародження та ранні форми українського театру.
- •XVII—XVIII століття
- •XIX століття
- •48. «Театр корифеїв» у часовій ретроспективі та перспективі.
- •50.Пошуки укр. Режисури 1990-2000 х у контексті розвитку укр. Театру
- •51.Сучасний укр. Театр , його традиції та новітні форми.
- •52.Сучасний український театр, його традиційні та новітні форми. Творчий шлях Олександра Довженка.
- •53. Творчість Сергія Параджанова: особливості існування авторського кіно в радянському кінематографі.
- •2. Переслідування та арешти
- •54. Поетична школа українського кіно: виникнення, філософсько-естетичне підґрунтя, найвідоміші представники.
- •55. Українські актори та фільми радянської доби.
- •56. Новітнє українське кіно
- •57. Виникнення знань, що узаг життєдіяльність людини та фіксували досвід взаємодії з природою
- •58.Зародження освіти та наукових знань на укр. Землях за часів Київської Русі.
- •59.Виділення науки в самостійну галузь духовної культури.
- •60.Впливи античної та візантійської науки на розвиток філософії та фізики. Прикладний характер математики, хімії, астрономії, біології.
- •61. Братства як феномен нац. Культури: роль братських шкіл у розвитку освіти та збережені етнокультурної ідентичності.
- •62. Видатні освітні осередки України за часів Речі Посполитої.
- •63. Києво-Могилянська академія та її роль у розвитку освіти і науки.
- •64. Наука і освіта в період укр культ відродження хiх ст.
- •65. Університети хіх ст. На українських землях.
- •66. Нтш як прообраз української академії наук.
- •67. Принципи радянської системи освіти та виховання.
- •68. В идатні укр. Чені та наукові відкриття і винаходи, що збагатили світову науку.
- •69.Особливості розвитку сучасної української науки.
- •70. Особливості розвитку сучасної української освіти.
- •71. Зародження фізичної культури і спорту на українських землях.
- •72. Фізичний гарт та бойове мистецтво запорізьких козаків.
- •73. Розвиток фізичної культури і спорту (кінець XIX ст. — початок хх ст.).
- •74.Видатні українські спортсмени радянських часів
- •75. Дебют спортсменів України самостійними командами у міжнародному спорті.
- •76. Олімпійські традиції в українському спорті.
- •77. Досягнення українського спорту за часів незалежної України.
- •78. Проведення в Україні фіналу «Євро-2012» з футболу та його вплив на розвиток сучасного українського спорту.
- •79. Нові види спорту в сучасній Україні.
15. Українські обереги.
Найпоширеніші обереги це є молитва, хрест, освячена вода, свічка, калина, вінок, писанка тощо.
Рушники – обереги дому, вони супроводжували людину від народження до смерті .На рушниках люди записували свою долю. У кожний рушник, як і вишиту сорочку вкладалося багато мрій про одруження, щасливе сімейне життя. Не тільки рушник є оберегом долі людини, й сорочка – вишиванка.
Вишиванка – символ здоров’я, краси, щасливої долі, родової пам’яті. Оберіг від всякої хвороби і напасті Піч у давнину мала священне значення, тому її найчастіше розмальовували гарними візерунками. У прадавні роки, коли не було церкви, сім’я молилася біля печі.
Для українців здавна є традиційним оберегом - вінок, який приносить удачу. Традиційний український вінок виготовляли з 12 квітів: мальва, калина, безсмертник, деревій,незабудка, чорнобривці, барвінок, любисток, волошка, ромашка, червоний мак, хміль. До віночка в’яжуть кольорові стрічки.
Писанки є однією з найдавніших галузок нашого народного ужиткового мистецтва. Писанка вважається символами життя, сонця, безсмертя, любові і краси весняного відродження, добра, щастя і містить глибокий зміст. ЇЇ дарують на знак примирення, побажання здоров"я, краси, сили, застосовують як оберіг від лиха та стихій, для лікування різних недуг від переляку і наговорів. Символіка кольорів має велике значення при написані писанки..
Хрест – є символом приниження людини. Все людське страждання, все моральне чи фізичне зло, від якого страждає людина, є наслідком гріха. Хрест – стародавнє позначення Вічного Дерева Життя, стародавній знак (символ) життя, істини і спасіння.
Свічка як уособлення небесного вогню, відігравала значну роль не тільки в повсякденному житі , а й обрядовому. Вона була обов’язковим ритуальним атрибутом впродовж всього життя людини: під час народження, весілля та смерті.
Лялька – мотанка - українська народна лялька, символ жіночої мудрості, родинний оберіг. Мотанка безлика, вона не має обличчя, замість очей, рота мотали з ниток .Мотанка несе в собі тепло людських рук, любов і турботу з якою створена. Вона несе в собі сонячну енергетику…!
Коровай - великий круглий ,священний хліб. Випікають його на свята. Прикрашають складними візерунками з тіста і гілочкою калини, яка є символом кохання, щастя і достатку. Чим пишніший і красивіший коровай,тим щасливіше і багатше життя чекає молодят, які скуштували коровай . Згідно з українським звичаєм, дорогих гостей зустрічають короваєм,який виносять на вишитому рушнику.
16. Семантика укр вишивки. Символіка нац. кольорів.
Українське шитво, зберігши прадавні традиції та увібравши в себе найкраще з культур народів Азії та Європи, завжди дивувало, милувало око та надихало на прекрасні почуття не тільки українців, але й багатьох чужинців.
Знання людей передбачали чітке розуміння Світоладу, котрий не тільки фізичний, населений видимими створіннями, але й не видимий – населений різними силами природи, духами, або елементами чотирьох формотворчих стихій – вогню, повітря, землі і води. По суті, всі геометричні та багато рослинних і рослинно-геометричних орнаментів містять у собі елементи, знаки цих стихій
Кожен район України, часто навіть окреме село, чітко вирізняється своїм шитвом. Але ми не можемо сказати, що на тих візерунках записана історія України чи певного поселення. Вона, звісно, там є, але в контексті набагато ширшому – глобальному, космічному. Тому часом так схожі є орнаменти з різних куточків світу. Але виділяються вони своїм національним колоритом, характером розміщення на одязі чи застосуванням у ритуальних, вжиткових тканинах .Кольори
ЧОРНИЙ - це абсолютна пiтьма, символiзує глибину Божественної таїни. Чорний одяг сповiщає про те, що людина, яка його вдягла, перебуває сама в собi i не налаштована на зовнiшнi контакти. Існує припущення, що чорно-бiлi рушники, як i чорно-бiлi писанки ранiше використовувались у поховально-поминальнiй обрядовостi, можливо,вони зникли через постiйну потребу в ужитку та через втрату традицiї i замiнилися iншими рушниками.
ЧЕРВОНИЙ - притаманний для всiєї України. Це i пояси, i плахти, i спiдницi, i чоботи, i хустки, i прикраси, i рушники, i безлiч побутових речей. Особливо славиться багатими червоними вишитими рушниками Полтавщина, а тканими Кролевеччина.вiн символiзує нерозривний кровний зв'язок, любов (серце), рiд (гроно калини), тобто усе, що сприяє змiцненню сiмї та щасливому подружньому життю.
СІРИЙ Це самий нейтральний колiр — вiн не свiтло i не темрява, не зовнiшнiй i не внутрiшнiй, не напруження та розслаблення. Сiрий — це межа, це контур, це тло. Сiрий збiльшує iнтенсивнiсть та пiдсилює дiю кожного хроматичного кольору, що знаходиться поряд.
СИНІЙ - пiсний i використовується здебiльшого в українськiй вишивцi тiльки як контур. У поєднаннi з червоним вiн виступає як антипод. Синiй — це символ водяної стихiї, жiночої основи в природi протилежної стихiї вогню та чоловiчiй основi. Синiй колiр кличе, манить за собою, символiзуючи прагнення до безконечностi, до чистих надчуттєвих переживань. Вiн, як нескiнченне заглиблення у вiчнiсть, де нема i не може бути кiнця
ЗОЛОТИЙ І ЖОВТИЙ - у Пiвденнiй Київщинi та у Середньому Поднiпров’ї до червоно-чорної гами вишивок iнодi додаються вкраплення золотого або жовтого. Найчастiше жовтий колiр вживається захiдних областей України. Жовтий колiр сприймається нами, як сонце, свiтлим, виблискуючим i сяючим, тому вiн легкий, дещо збуджуючий i зiгрiваючий. Пiсля бiлого цей колiр найкраще вiдбиває свiтло. Створюється враження, нiби свiтло ледь торкається поверхнi, сковзає по нiй, не проникаючи у потаємну внутрiшню глибину. Яскравiсть жовтого i гладенька блискуча поверхня, взаємодоповнюючись, створюють величний коштовний золотий полиск.
ЗЕЛЕНИЙ - один з найулюбленiших кольорiв українцiв. Хоча зелений колiр використовується, здебiльшого, в українських полiхромних вишивках, у ткацтвi, у плечовому та поясному одязi вiн був дуже поширений. Зеленi керсетки, плахти, спiдницi, жупани, юпки, чоловiчi штани та шаровари, пояси, хустки, головнi убори, прикраси — усього й не перелiчити…Зелений колiр символiзує пробудження природи, вiчне життя, молодi сили, рiст i розвиток.
КОРИЧНЕВИЙ - В українськiй вишивцi коричневий зустрiчається найчастiше на територiї Буковини та у полiхромних вишивках Захiдної України. Але так само, як i зелений, вiн дуже поширений у виготовленнi тканих та валяних вовняних виробiв, у верхньому одязi та ужиткових речах. Улюбленим предметами домашнього затишку є дерев’янi меблi з безлiччю вiдтiнкiв коричневого кольору.
РІЗНОКОЛЬОРОВА вишивка дає вiтальне насичення усiм чакрам, особливо для нижнiх. Кожна людина потребує рiзною мiрою того чи iншого кольору для насичення своїх чакр. Наприклад, хворi на онкологiю люди потребують бiльше зеленого. Бiлий колiр сприймають не всi, для декого цi вишивки не мають сенсу, вони для них невидимi. Бiлi вишивки призначенi для духовного споглядання, це високий смисловий та духовний план, висока, чиста, тонка енергетика.
