9. Образ України у світі.

Імідж України - це емоційно забарвлений образ України як держави та її складових, соціального, політичного, культурного (туристичного) та економічного (зокрема інвестиційного) аспектів, в уявленні різних цільових груп на міжнародному, національному та локальному рівнях. В міжнародному конкурентному середовищі часто саме імідж визначає місце країни у світосистемі. Дослідженням питань у сфері міжнародного іміджу України займалися як вітчизняні, так й іноземні науковці.

Україна в асоціаціях іноземців це: маловідома і невпливова європейська держава, яка шукає своє місце в світі; молода демократична держава, країна помаранчевої революції, пострадянська країна; політично нестабільна держава з нестабільною владою; Чорнобиль; відомі українці; проблеми з Росією, країна, що знаходиться під впливом Росії; негативний імідж, пов'язаний з високими інвестиційними ризиками, корупцією в органах влади. Ці стереотипи та міфи складалися десятиріччями і викоренити їх важко, особливо якщо знаходяться такі самі негативні підтвердження їх правдивості в дійсності. Ще буквально минулого року іноземці були кардинально іншої думки про українців. Сусіди асоціювали нас з дешевою робочою силою, яка погоджується на все.

А ж до минулої осені не бачили жодної різниці між Україною та Росією, Українгу вважали лише безхарактерною частиною Російської Федерації, яка немає ані своєї культури, ані мови.

Події Майдану змінили ці ганебні для українців стереотипи. Тепер народ виявив свій характер та змусив себе поважати

На жаль, Україна має і негативний образ у світі. Причиною цьому є високі інвестиційні ризики, корупція в органах влади, економічна нестабільність

Риси України за результатами опитувань іноземних експертів:

Риса	Результат опитувань
В цілому, невідома країна	67,77%
Культурна нація	38,02%
Ринок надій	31,19%
Спортивна нація	19,01%
Військова міць	15,70%
Надійний партнер	5,79%

10. Герої українського народу.

Протягом багатьох століть виснажливої напруженої боротьби за своє національне і соціальне визволення український народ творив свою сувору ліричну поезію — думи, у яких яскраво оживає його героїчна, але водночас і трагічна історія народу, його гордий, нескорений дух, безмежна відданість Батьківщині.

Збагнуло серце вражене моє: Пішов у смерть — і повернувся в думі. І вже тепер ніхто його не вб'є. Повернулися й живуть у віках мужні герої дум — козак Голота, славний гетьман України Богдан Хмельницький, палкий патріот вітчизни Сава Чалий, дівка-бранка Маруся Богуславка та інші.

Перлиною українського народного епосу є «Дума про Марусю Богуславку», яка переносить нас у ті далекі часи. Маруся Богуславка — не історична особа, а узагальнений образ жінки-полонянки, яка, потрапивши в турецьку неволю, «потурчилась, побусурманилась», стала дружиною турецького султана, але не забуває рідної землі й намагається по можливості зробити хоч щось корисне для неї.

Кравчук Леонід(за визначний особистий внесок у становлення і розбудову незалежної Української держави, багаторічну активну політичну діяльність присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.),

Лобановський Валерій(за визначні особисті заслуги перед Українською державою в розвитку футболу, піднесення міжнародного престижу вітчизняного спорту, багаторічну плідну тренерську діяльність головному тренеру футбольної команди акціонерного товариства "Футбольний клуб "Динамо" Київ")

Патон Борис Євгенович(за самовіддане служіння науці, визначні досягнення в галузі зварювання та спеціальної електрометалургії, що сприяли визнанню й утвердженню авторитету вітчизняної науки в світі.),

Ващук Микола Васил.( за геройський подвиг в ім'я життя нинішніх і прийдешніх поколінь, особисту мужність і самопожертву, виявлені у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС командиру відділення 6-ї самостійної воєнізованої пожежної частини по охороні міста Прип'яті Київської області)

С. Ротару(за визначні заслуги перед Українською державою у розвитку мистецтва, самовіддану працю на ниві збереження національних культурних традицій і примноження пісенної спадщини народів.)

Загребельний Павло ( за самовіддане служіння Україні, багаторічну плідну діяльність на ниві письменства, визначний особистий внесок у збагачення національної духовної скарбниці, утвердження гуманістичних ідеалів.),

Берест Олексій Прокоповіч(за бойову відвагу у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років, особисту мужність і героїзм, виявлені в Берлінській операції та встановленні Прапора Перемоги над Рейхстагом ".)