- •1. Поняття культури та її структура.
- •2. Функції культури.
- •3. Етнічна та національна культура.
- •4. Основні чинники ґенези української культури.
- •5. Періодизація розвитку української національної культури.
- •6. Українська культура в діаспорі.
- •7. «Національний характер» українців.
- •8. Обереги і символи української культури.
- •9. Образ України у світі.
- •10. Герої українського народу.
- •11.Етнокультура, її складові та механізм функціонування.
- •12.Етнічність та її ознаки.
- •13 Специфіка української міфології.
- •14. Персоналії «Українського духовного Олімпу».
- •15. Українські обереги.
- •18. Первісне мистецтво на тер України. "Кам*яна могила".
- •22. Києворуська мозаїка, фреска, іконопис: символічне відображення смисложиттєвих уявлень.
- •23. Пам’ятки архітектури, малярства та іконопису Галицько-Волинського князівства.
- •24. Архітектура Львівського Ренесансу
- •29. Архітектура і пошуки національного стилю кінця хіх початку хх століття: неоукраїнський стиль, необароко, модерн.
- •0. Український художній авангард.
- •31. Постмодернізм в сучасному українському образотворчому мистецтві.
- •32. Музика - вид мистецтва, розрахований на слухове сприйняття і відрізняється прямим і особливо активною дією на почуття людей
- •33. Місце музики у християнській культурі. Київський знаменний спів та його специфіка..
- •34. Укр народна пісня та її жанри. Думи та істор пісні.
- •35. Партесний спів як вершина укр. Барокової музики.
- •6. Творчість композиторів д.Бортнянського, м.Березовського, а.Веделя
- •37.Музика хіх ст.: формування самобутньої композиторської школи (Семен Гулак-Артемовський, Микола Лисенко та ін.).
- •38.Історія створення українського гімну.
- •39.Класики української музики початку хх ст.: м. Леонтович, к. Стеценко, я. Степовий.
- •40.Видатні українські співаки с.Крушельницька, б.Гмиря, і.Козловський та ін.
- •41.Українська музика радянської доби (б. Лятошинський, г. Верьовка, г. І п. Майборода).
- •43. Фестивальний рух в Україні: «Червона рута», «Шешори» (АртПоле) тощо
- •44. Феномен українського року.
- •45. Сучасна укр. Академічна муз (м. Скорик, в. Сильвестров)
- •47. Зародження та ранні форми українського театру.
- •XVII—XVIII століття
- •XIX століття
- •48. «Театр корифеїв» у часовій ретроспективі та перспективі.
- •50.Пошуки укр. Режисури 1990-2000 х у контексті розвитку укр. Театру
- •51.Сучасний укр. Театр , його традиції та новітні форми.
- •52.Сучасний український театр, його традиційні та новітні форми. Творчий шлях Олександра Довженка.
- •53. Творчість Сергія Параджанова: особливості існування авторського кіно в радянському кінематографі.
- •2. Переслідування та арешти
- •54. Поетична школа українського кіно: виникнення, філософсько-естетичне підґрунтя, найвідоміші представники.
- •55. Українські актори та фільми радянської доби.
- •56. Новітнє українське кіно
- •57. Виникнення знань, що узаг життєдіяльність людини та фіксували досвід взаємодії з природою
- •58.Зародження освіти та наукових знань на укр. Землях за часів Київської Русі.
- •59.Виділення науки в самостійну галузь духовної культури.
- •60.Впливи античної та візантійської науки на розвиток філософії та фізики. Прикладний характер математики, хімії, астрономії, біології.
- •61. Братства як феномен нац. Культури: роль братських шкіл у розвитку освіти та збережені етнокультурної ідентичності.
- •62. Видатні освітні осередки України за часів Речі Посполитої.
- •63. Києво-Могилянська академія та її роль у розвитку освіти і науки.
- •64. Наука і освіта в період укр культ відродження хiх ст.
- •65. Університети хіх ст. На українських землях.
- •66. Нтш як прообраз української академії наук.
- •67. Принципи радянської системи освіти та виховання.
- •68. В идатні укр. Чені та наукові відкриття і винаходи, що збагатили світову науку.
- •69.Особливості розвитку сучасної української науки.
- •70. Особливості розвитку сучасної української освіти.
- •71. Зародження фізичної культури і спорту на українських землях.
- •72. Фізичний гарт та бойове мистецтво запорізьких козаків.
- •73. Розвиток фізичної культури і спорту (кінець XIX ст. — початок хх ст.).
- •74.Видатні українські спортсмени радянських часів
- •75. Дебют спортсменів України самостійними командами у міжнародному спорті.
- •76. Олімпійські традиції в українському спорті.
- •77. Досягнення українського спорту за часів незалежної України.
- •78. Проведення в Україні фіналу «Євро-2012» з футболу та його вплив на розвиток сучасного українського спорту.
- •79. Нові види спорту в сучасній Україні.
67. Принципи радянської системи освіти та виховання.
У грудні 1917 р. більшовики на своєму з’їзді у Харкові проголосили Українську Радянську Республіку. Але їх влада в Україні в перші роки поширювалася лише на сході (Донбас), території УНР вони окуповували лише періодами. В перший (січень-лютий 1918 р.) і другий (лютий-серпень 1919 р.) періоди свого панування вони дотримувалися в освіті принципу про те, що українське населення саме вправі вибирати мову навчання своїх дітей. Але через сітку спеціальних агітаторів більшовики добивалися схильності людей до російської мови, що, у свою чергу, сприяло руйнуванню української освіти.
Остаточно радянська влада в Україні закріпилася з часу третього окупування її більшовиками (з грудня 1919 р.). Спочатку українські більшовики не мали чіткої освітньої політики, спрямувавши свої зусилля, передусім, на ліквідацію старої системи освіти, відокремлення школи від церкви, формування нового апарату управління освітою, втягнення у революцію і привернення на свою сторону широких мас учительства тощо. У грудні 1917 р. вони створили Народний Комісаріат Освіти України на чолі з В. Затонським.
Нову українську систему освіти більшовики намагалися будувати за російським зразком. Беручи за основу "Положення про єдину трудову школу", що діяло в Радянській Росії, вони прийняли у травні 1919 р. "Положення про єдину трудову школу УРСР". "Положення" передбачало: запровадження безплатного і спільного навчання дітей обох статей з 8-ми років, загальноосвітній і політехнічний характер навчання, заборону релігійного виховання, введення в основу роботи школи продуктивної праці дітей. Заперечувалися перевідні і випускні екзамени, не допускалися домашні завдання учням, поділ на класи замінювався поділом на групи за рівнем підготовленості дітей до певних видів занять, ліквідовувалася 5-бальна система оцінювання знань.
У липні 1920 р. Наркомос УРСР видав "Декларацію про соціальне виховання дітей". У ній визначалися основні принципи політики Радянської України у галузі освіти і виховання підростаючого покоління. "Декларація" вказувала на необхідність виховання дітей в дусі комунізму, трудового виховання, поєднання навчання і виховання у єдиному процесі. Окремі питання у документі трактувалися з позицій теорії "відмирання школи", замість шкіл рекомендувалися дитячі будинки та дитячі комуни, основним підручником проголошувалося життя, недооцінювалася роль сім’ї у вихованні дітей (виходили з помилкової думки про неминуче відмирання сім’ї в умовах соціалізму), а саме соціальне виховання розглядалося як засіб руйнування сім’ї і усунення її від виховання дітей.
У березні 1920 р. було затверджено українську радянську систему освіти, яка діяла з різними доповненнями десять наступних років. В основу даної системи було покладено соціальне виховання, а робота всіх освітніх і виховних закладів будувалася за трудовим принципом (на базі продуктивної праці для виявлення професійних нахилів дітей) і за своїми завданнями та змістом утворювала єдину систему професійної освіти.
Її автор тодішній Нарком освіти Г. Гринько виходив з важливих потреб українського народу:
– необхідність підготовки кваліфікованих робітників для потреб відбудови господарства;
– необхідність організації захисту дітей і турботи про них через велику кількість сиріт і напівсиріт, які з’явилися у результаті революції та війни (~ 1 млн. або 1/8 всіх дітей).
З погляду наукової педагогіки українська система освіти стояла нижче від російської. Але її існування свідчило про невеликий тиск Москви і про певну незалежність Наркомосу України від уряду Росії. Розходження в українській і російській системах освіти зберігалися аж до 1930 р.
В цілому проект Гринька будувався за основними принципами, які майже не відрізнялися від тих, які були прийняті в Українській державі: школа мала бути єдиною, трудовою, виховною і національною. Але в умовах радянської влади національною вона могла бути лише за формою, а зміст її був інтернаціональний. Не дивлячись на те, що у вихованні проголошувався принцип народної творчості, все шкільництво підпорядковувалося більшовицькій партії і її центральним органам, без волі яких нічого не можна було робити.
