59.Виділення науки в самостійну галузь духовної культури.

Розпочався принципово важливий процес виділення науки в самостійну галузь духовної культури: Підсумком накопичення даних в різних галузях знань стало створення енциклопедій. Першою енциклопедією на Русі став «Ізборник» митрополита Ілларіона (1073 р.)

Філософія Київська Русь засвоїла знання, поширені у Візантії, які являли собою спадщину античної натурфілософії. Через Візантію вона знайомилася з творами Піфагора, Сократа, Платона, Філона, Демокріта, Арістотеля, Епікура та інУривки з тих творів входили до складу численних збірників під назвою "Пчела" і були головним джерелом для ознайомлення наших предків з науковими ідеями. Одним з найважливіших натурфілософських творів було "Увіріє" або "Слово про праву віру", в основу якого покладено скорочену переробку праці візантійського філософа і богослова Іоанна Дамаскина. Важливе місце в давньоруській літературі належало так званим "Шестидневам" — саме вони були головними натурфілософськими творами того часу, їх було кілька.

Математика "наука наук". Система цифрової графіки була зручною, тому що мала напівпозицІйний характер. Кожний розряд позначався лише одним знаком. Від послідовної позиційної арабської системи вона різнилась триадністю: три розряди (одиниці, десятки та сотні) мали різні знаки для цифр; через кожні дві позиції вони повторювалися Математика в Київській Русі мала переважно прикладний, ужитковий характер, і в цьому стикалися з ситуаціями, що вимагали специфічних методів розв'язання.

Медицина Добре розвинена."Льчці" (від "лікувати") існували в усіх більш-менш значних містах і мали тут фахову практику. Монастирі також мали серед ченців медиків. Серед них лаврський ченець Даміана та найвидатніший медик домонгольської Русі Агапіт. Найдавнішими розділами медицини були акушерство та хірургія. Народження дитини є дуже складним, важким і небезпечним процесом, тому й з'явилися баби-повитухи. Існували і своєрідні хірурги, які лікували травми, якими нерідко супроводжувалися лови, а ще більше — збройні сутички. Набагато складніше було лікувати внутрішні хвороби, особливо — інфекційні.

60.Впливи античної та візантійської науки на розвиток філософії та фізики. Прикладний характер математики, хімії, астрономії, біології.

Середньовічна філософська наука мала назву схоластика.

Найбільш яскравий вияв схоластика знайшла в головному вченні середньовіччя — богослов'ї, основою якого було тлумачення і систематизація християнства. «Святе письмо» і «Святий переказ» — це основні праці схоластики.

Дослідники середньовічної науки виділяють у ній чотири основних напрями. Перший — фізико-космічний, ядром якого було вчення про рух. Другий — вчення про світло, в рамках якого будувалась модель Всесвіту. Третій — науки про живе, про душу, що розглядалась як принцип та джерело і рослинного, і тваринного, і розумного життя. Четвертий — комплекс астролого-медичних знань, до якого певною мірою належало вчення про мінерали.

Особливим напрямом наукового пошуку була алхімія, цей специфічний феномен середньовічної культури. Під впливом шкільної та університетської освіти з'являється і швидко поширюється література на церковні та світські теми. Особливе місце в ній посідала поезія вагантів (бродячих людей), що з'явилась в Північній Італії, Франції, Німеччині.

За середньовіччя взагалі розвиток фізичних знань з в Україні був пов'язаний з прикладною математикою, що її застосовувано у ремеслі й торгівлі. Певною знаковою фігурою у точних науках дотичних до фізики цього періоду є Юрій Дрогобич (*бл. 1450 у Дрогобичі; †4 липня 1494 у Кракові) — український філософ,астроном, астролог, перший відомий український доктор медицини.

Києво-Могилянська Академія, що постала 1632, не поступалася рівнем філософської і натурфілософської науки тодішнім університетам Європи. Після Переяславського договору вона стала головним культурно-освітнім центром Російської Імперії і була ним аж до заснування Московського Університету в 1755 році.

Найвизначнішим викладачем фізики (натурфілософії) у Києво-Могилянській Академії слід вважати Теофана Прокоповича. В 1734 році в Київській Академії навчався видатний російський природознавець Михайло Ломоносов. Від 30-их років 18 століття природознавство (фізику) на вищому рівні викладали в заснованому в 1727 році Харківському Колегіумі; по об єднанні його з Харківським Головним Народним Училищем (1793) фізика викладалася вже як окремий предмет.