- •1. Поняття культури та її структура.
- •2. Функції культури.
- •3. Етнічна та національна культура.
- •4. Основні чинники ґенези української культури.
- •5. Періодизація розвитку української національної культури.
- •6. Українська культура в діаспорі.
- •7. «Національний характер» українців.
- •8. Обереги і символи української культури.
- •9. Образ України у світі.
- •10. Герої українського народу.
- •11.Етнокультура, її складові та механізм функціонування.
- •12.Етнічність та її ознаки.
- •13 Специфіка української міфології.
- •14. Персоналії «Українського духовного Олімпу».
- •15. Українські обереги.
- •18. Первісне мистецтво на тер України. "Кам*яна могила".
- •22. Києворуська мозаїка, фреска, іконопис: символічне відображення смисложиттєвих уявлень.
- •23. Пам’ятки архітектури, малярства та іконопису Галицько-Волинського князівства.
- •24. Архітектура Львівського Ренесансу
- •29. Архітектура і пошуки національного стилю кінця хіх початку хх століття: неоукраїнський стиль, необароко, модерн.
- •0. Український художній авангард.
- •31. Постмодернізм в сучасному українському образотворчому мистецтві.
- •32. Музика - вид мистецтва, розрахований на слухове сприйняття і відрізняється прямим і особливо активною дією на почуття людей
- •33. Місце музики у християнській культурі. Київський знаменний спів та його специфіка..
- •34. Укр народна пісня та її жанри. Думи та істор пісні.
- •35. Партесний спів як вершина укр. Барокової музики.
- •6. Творчість композиторів д.Бортнянського, м.Березовського, а.Веделя
- •37.Музика хіх ст.: формування самобутньої композиторської школи (Семен Гулак-Артемовський, Микола Лисенко та ін.).
- •38.Історія створення українського гімну.
- •39.Класики української музики початку хх ст.: м. Леонтович, к. Стеценко, я. Степовий.
- •40.Видатні українські співаки с.Крушельницька, б.Гмиря, і.Козловський та ін.
- •41.Українська музика радянської доби (б. Лятошинський, г. Верьовка, г. І п. Майборода).
- •43. Фестивальний рух в Україні: «Червона рута», «Шешори» (АртПоле) тощо
- •44. Феномен українського року.
- •45. Сучасна укр. Академічна муз (м. Скорик, в. Сильвестров)
- •47. Зародження та ранні форми українського театру.
- •XVII—XVIII століття
- •XIX століття
- •48. «Театр корифеїв» у часовій ретроспективі та перспективі.
- •50.Пошуки укр. Режисури 1990-2000 х у контексті розвитку укр. Театру
- •51.Сучасний укр. Театр , його традиції та новітні форми.
- •52.Сучасний український театр, його традиційні та новітні форми. Творчий шлях Олександра Довженка.
- •53. Творчість Сергія Параджанова: особливості існування авторського кіно в радянському кінематографі.
- •2. Переслідування та арешти
- •54. Поетична школа українського кіно: виникнення, філософсько-естетичне підґрунтя, найвідоміші представники.
- •55. Українські актори та фільми радянської доби.
- •56. Новітнє українське кіно
- •57. Виникнення знань, що узаг життєдіяльність людини та фіксували досвід взаємодії з природою
- •58.Зародження освіти та наукових знань на укр. Землях за часів Київської Русі.
- •59.Виділення науки в самостійну галузь духовної культури.
- •60.Впливи античної та візантійської науки на розвиток філософії та фізики. Прикладний характер математики, хімії, астрономії, біології.
- •61. Братства як феномен нац. Культури: роль братських шкіл у розвитку освіти та збережені етнокультурної ідентичності.
- •62. Видатні освітні осередки України за часів Речі Посполитої.
- •63. Києво-Могилянська академія та її роль у розвитку освіти і науки.
- •64. Наука і освіта в період укр культ відродження хiх ст.
- •65. Університети хіх ст. На українських землях.
- •66. Нтш як прообраз української академії наук.
- •67. Принципи радянської системи освіти та виховання.
- •68. В идатні укр. Чені та наукові відкриття і винаходи, що збагатили світову науку.
- •69.Особливості розвитку сучасної української науки.
- •70. Особливості розвитку сучасної української освіти.
- •71. Зародження фізичної культури і спорту на українських землях.
- •72. Фізичний гарт та бойове мистецтво запорізьких козаків.
- •73. Розвиток фізичної культури і спорту (кінець XIX ст. — початок хх ст.).
- •74.Видатні українські спортсмени радянських часів
- •75. Дебют спортсменів України самостійними командами у міжнародному спорті.
- •76. Олімпійські традиції в українському спорті.
- •77. Досягнення українського спорту за часів незалежної України.
- •78. Проведення в Україні фіналу «Євро-2012» з футболу та його вплив на розвиток сучасного українського спорту.
- •79. Нові види спорту в сучасній Україні.
52.Сучасний український театр, його традиційні та новітні форми. Творчий шлях Олександра Довженка.
ОСНОВНІ ТВОРИ:
Кіноповісті «Земля», «Україна в огні», автобіографічна повість «Зачарована Десна», новели «Ніч перед боєм», «Воля до життя»; «Щоденник».
Олександр Довженко народився 10 вересня 1894 р. в с. В’юнище (тепер м. Сосниці Чернігівської області) в селянській родині. Навчався в Сосницькому чотирикласному училищі, був відмінником, потім у Глухівському учительському інституті.
У 30-х роках Олександр Довженко постав як самобутній кінорежисер, фундатор поетичного кіно, визнаний світом митець. Чарлі Чаплін зазначав: «Слов’янство поки що дало світові в кінематографії одного великого митця, мислителя і поета — Олександра Довженка».
У 1932р. Довженко зняв перший звуковий фільм «Іван» і був запрошений до кіностудії «Мосфільм». Конфлікти Довженка на Київській студії, особливо після постановки фільму «Іван», загострювалися. Тому митець прийняв рішення виїхати до Москви і з 1933р. працював на «Мосфільмі».
У 1935 р. Довженка нагороджують орденом Леніна, а восени того ж року на екранах з’явився «оптимістичний» «Аероград». У 1939р. вийшов на екрани «Щорс» (поставлений на Київській кіностудії). Фільм швидко став популярним, глядачеві подобались подані з гумором колоритні народні, національні характери, особливо Боженка, Трояна, Чижа…
Протягом 1941—г 1945 pp. О. Довженко створив низку новел: «Ніч перед боєм», «Мати», «Стій, смерть, зупинись», «Хата», «Тризна» та інші. Епосом війни називають кіноповість «Україна в огні» (1943). Цей твір був Сталіним заборонений, а Довженку не було дозволено повертатись в Україну.
За «ідеологічно правильний» фільм «Мічурін» митець у 1949 р. одержав Державну премію, яка означала офіційну його реабілітацію після «України в огні».
Протягом 1949—1956 pp. Довженко викладав у ВДІКу (Всесоюзному Державному інституті кінематографії), ставши професором цього навчального закладу.
У 1956 р. у березневому номері журналу «Дніпро» була опублікована «Зачарована Десна», з цього приводу Довженко дуже радів. У цей час була завершена й «Поема про море». У листопаді розпочались зйомки однойменного кінофільму. А 25 листопада Олександр Довженко раптово помер.
У 1957р. з’явилася друком збірка повістей митця «Зачарована Десна», від якої фактично почався «відлік» письменницької слави.
На всесвітній виставці в Брюсселі в 1958р. 117 відомих кінознавців і кінокритиків із 20 країн, добираючи 12 найкращих фільмів усіх часів і народів, назвали і «Землю» О. Довженка…
За своє творче життя О. Довженко поставив 14 ігрових і д¬кументальних фільмів, написав 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, дві п’єси, автобіографічну повість, понад 20 оповідань і ноаел, ряд публіцистичних статей і теоретичних праць, присвячених питанням кіномистецтва.
Низку кіноповістей О. Довженка було екранізовано після його смерті: «Повість полум’яних літ» (1944, 1961), «Поема про море» (1956, 1958), «Зачарована Десна» (1956, 1957).
Письменник прекрасно знав духовний світ селянина, народний побут, звичаї, його психологію. Можна сказати, що «Зачарована Десна» — своєрідна енциклопедія сільського життя України кінця XIX і початку XX століть.
Митця порівнювали з Гомером, Шекспіром, Рабле, Гофманом, Бальзаком, Бетховеном, Брехтом. А сам Довженко казав, що свої картини «писав з гарячою любов’ю, щиро. Вони складали найголовніший смисл мого життя».
Митця порівнювали з Гомером, Шекспіром, Рабле, Гофманом, Бальзаком, Бетховеном, Брехтом. А сам Довженко казав, що свої картини «писав з гарячою любов’ю, щиро. Вони складали найголовніший смисл мого життя».
