- •1. Поняття культури та її структура.
- •2. Функції культури.
- •3. Етнічна та національна культура.
- •4. Основні чинники ґенези української культури.
- •5. Періодизація розвитку української національної культури.
- •6. Українська культура в діаспорі.
- •7. «Національний характер» українців.
- •8. Обереги і символи української культури.
- •9. Образ України у світі.
- •10. Герої українського народу.
- •11.Етнокультура, її складові та механізм функціонування.
- •12.Етнічність та її ознаки.
- •13 Специфіка української міфології.
- •14. Персоналії «Українського духовного Олімпу».
- •15. Українські обереги.
- •18. Первісне мистецтво на тер України. "Кам*яна могила".
- •22. Києворуська мозаїка, фреска, іконопис: символічне відображення смисложиттєвих уявлень.
- •23. Пам’ятки архітектури, малярства та іконопису Галицько-Волинського князівства.
- •24. Архітектура Львівського Ренесансу
- •29. Архітектура і пошуки національного стилю кінця хіх початку хх століття: неоукраїнський стиль, необароко, модерн.
- •0. Український художній авангард.
- •31. Постмодернізм в сучасному українському образотворчому мистецтві.
- •32. Музика - вид мистецтва, розрахований на слухове сприйняття і відрізняється прямим і особливо активною дією на почуття людей
- •33. Місце музики у християнській культурі. Київський знаменний спів та його специфіка..
- •34. Укр народна пісня та її жанри. Думи та істор пісні.
- •35. Партесний спів як вершина укр. Барокової музики.
- •6. Творчість композиторів д.Бортнянського, м.Березовського, а.Веделя
- •37.Музика хіх ст.: формування самобутньої композиторської школи (Семен Гулак-Артемовський, Микола Лисенко та ін.).
- •38.Історія створення українського гімну.
- •39.Класики української музики початку хх ст.: м. Леонтович, к. Стеценко, я. Степовий.
- •40.Видатні українські співаки с.Крушельницька, б.Гмиря, і.Козловський та ін.
- •41.Українська музика радянської доби (б. Лятошинський, г. Верьовка, г. І п. Майборода).
- •43. Фестивальний рух в Україні: «Червона рута», «Шешори» (АртПоле) тощо
- •44. Феномен українського року.
- •45. Сучасна укр. Академічна муз (м. Скорик, в. Сильвестров)
- •47. Зародження та ранні форми українського театру.
- •XVII—XVIII століття
- •XIX століття
- •48. «Театр корифеїв» у часовій ретроспективі та перспективі.
- •50.Пошуки укр. Режисури 1990-2000 х у контексті розвитку укр. Театру
- •51.Сучасний укр. Театр , його традиції та новітні форми.
- •52.Сучасний український театр, його традиційні та новітні форми. Творчий шлях Олександра Довженка.
- •53. Творчість Сергія Параджанова: особливості існування авторського кіно в радянському кінематографі.
- •2. Переслідування та арешти
- •54. Поетична школа українського кіно: виникнення, філософсько-естетичне підґрунтя, найвідоміші представники.
- •55. Українські актори та фільми радянської доби.
- •56. Новітнє українське кіно
- •57. Виникнення знань, що узаг життєдіяльність людини та фіксували досвід взаємодії з природою
- •58.Зародження освіти та наукових знань на укр. Землях за часів Київської Русі.
- •59.Виділення науки в самостійну галузь духовної культури.
- •60.Впливи античної та візантійської науки на розвиток філософії та фізики. Прикладний характер математики, хімії, астрономії, біології.
- •61. Братства як феномен нац. Культури: роль братських шкіл у розвитку освіти та збережені етнокультурної ідентичності.
- •62. Видатні освітні осередки України за часів Речі Посполитої.
- •63. Києво-Могилянська академія та її роль у розвитку освіти і науки.
- •64. Наука і освіта в період укр культ відродження хiх ст.
- •65. Університети хіх ст. На українських землях.
- •66. Нтш як прообраз української академії наук.
- •67. Принципи радянської системи освіти та виховання.
- •68. В идатні укр. Чені та наукові відкриття і винаходи, що збагатили світову науку.
- •69.Особливості розвитку сучасної української науки.
- •70. Особливості розвитку сучасної української освіти.
- •71. Зародження фізичної культури і спорту на українських землях.
- •72. Фізичний гарт та бойове мистецтво запорізьких козаків.
- •73. Розвиток фізичної культури і спорту (кінець XIX ст. — початок хх ст.).
- •74.Видатні українські спортсмени радянських часів
- •75. Дебют спортсменів України самостійними командами у міжнародному спорті.
- •76. Олімпійські традиції в українському спорті.
- •77. Досягнення українського спорту за часів незалежної України.
- •78. Проведення в Україні фіналу «Євро-2012» з футболу та його вплив на розвиток сучасного українського спорту.
- •79. Нові види спорту в сучасній Україні.
45. Сучасна укр. Академічна муз (м. Скорик, в. Сильвестров)
Твори сучасних українських композиторів виконуються головним чином на фестивалях «Київ Музик Фест», «Прем'єри сезону», «Форум музики молодих» (Київ), «Два дні й дві ночі нової музики» (Одеса), «Контрасти» (Львів) та «Дніпровські зорі» (Дніпропетровськ), а також у концертах серії Володимира Рунчака Нова музика в Україні. У 2009 дириґент Роман Кофман започаткував концертну серію "Український аванґард" (щорічні концерти Київського камерного оркестру із творами молодих і середнього віку композиторів).
У театральному репертуарі — опери «Мойсей» М.Скорика, «Лісова пісня» В.Кирейка та «Палата № 6» В.Зубицького, балет «Різдвяна ніч» Є.Станковича, ряд балетів О.Костіна. Репертуар хорових колективів поповнюється творами Л. Дичко та Г. Гаврилець, інструменталістів — творами Жанни та Левка Колодубів, В.Рунчака тощо. Класична електронна музика представлена композиціями Алли Загайкевич, Івана Небесного та інших.
Історичні традиції продовжують сучасні оперні співаки України — Вікторія Лук'янець, Володимир Гришко, Валентин Пивоваров, Роман Майборода, Тарас Штонда, Михайло Дідик, Марія Стефюк.Стефан П'ятничко
В Україні також проводяться численні міжнародні музичні конкурси виконавців-інструменталістів (фортепіанні — пам'яті В.Горовиця та на Батьківщині Прокоф'єва), дириґентів — ім. С.Турчака, хорових колективів — ім. М.Леонтовича, співаків — ім. Соломії Крушельницької, бандуристів — ім. Гната Хоткевича, багатопрофільний конкурс імені М.Лисенка та інші.
Валентин Васильович Сильвестров— український композитор.З 1960-х років музика Сильвестрова звучить на міжнародних фестивалях.Його твори виходять друком у багатьох престижних видавництвах Заходу.
Мирослав Михайлович Скорик— композитор і музикознавець родом зі Львова, герой України, народний артист України, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка, кандидат мистецтвознавства. Його твори регулярно виконуються в Україні, інших країнах колишніх республіках СРСР, а також за кордоном.
Іван Федорович Карабиць— український композитор, диригент, музично-громадський діяч. Народний артист України.
Леонід Олександрович Грабовський — український композитор.Його доробок включає симфонічну, інструментальну та вокально-інструментальну музику, а також музику для театру та кінематографу.Член Національної Спілки композиторів України, мешкає у США.
46. Театр: його особливості, місце у системі мистецтв.
Театр - це вид мистецтва, в якому образне відтворення дійсності відбувається у формі драматичної дії, сценічної гри, що здійснюється акторами перед глядачами. Театр займає особливе місце серед інших форм мистецтва, бо належить до так званих синтетичних видів мистецтва, тобто об'єднує у собі різні види мистецтва.
Основа театру - драматургія. Жанри драматургії: трагедія, комедія, драма. Елементи процесу створення вистави: режисерський задум, сценографія, музика, костюми, грим, освітлення, реквізит, бутафорія, декорації.
Існують різні форми театрального мистецтва: театр драматичний, музичний, ляльковий. Надзвичайно важливим є вплив на формування театру як виду мистецтва національних традицій і психологічних особливостей буття народу.
Гра — основний елемент мистецтва театру, який через неї стає певною формою суспільної свідомості.
У театрі відбувається відтворення життя у формах самого життя. Вираз цей умовний, оскільки сценічна гра є лише імітацією форм життя, а не їх прямим відтворенням до дрібниць, інакше довелося б насправді вбивати, спати, вішатися на підмостках Адже характер особистості розкривається в театрі саме так, як і в реальній дійсності — через систему вчинків, емоційні стани, процес мислення тощо.Як і кожне мистецтво, театр спирається на художній образ, образне перетворення світу своїми специфічними засобами. Зазначимо, що специфічність театральної мови полягає передусім у тому, що вона синтетична, тобто театр — це синтез різних мистецтв. Як першооснову він включає в себе літературу у вигляді п'єси — художнього тексту, призначеного не стільки для читання, скільки для виконання (розігрування) на сцені.
Драматургія — особливий рід літератури. Вона обов'язково має розвинутий конфлікт, драматичну дію (ряд вчинків героїв і важливих подій їхнього життя) і діалогічну форму тексту. Йдеться про те, що спілкування персонажів, як і в житті, відбувається в основному через розмови між ними та намагання вплинути одне на одного. Крім того, театр як мистецтво видовищне, зорове, спирається також на мистецтво образотворче.
Організація простору сцени підвладна загальним законам живописної композиції. Тривимірність простору примушує враховувати і особливості скульптури. У ляльковому театрі, де головною дійовою особою є не жива людина, а її муляж, скульптура набуває домінуючого значення. Колористична гама декорацій та костюмів теж відіграє чималу роль у глядацькому сприйнятті. Освітлення сцени допомагає створити емоційні ефекти.
Чимало значить для театру музика. У таких його різновидах, як опера, балет, оперета, мюзікл, вона стає основним засобом сценічної мови. Тут і конфлікт, і характери, і атмосфера людських стосунків виражаються передусім музикою, мовою співу чи танцю, а то й одночасно і вокалом, і пластикою, і звучанням інструментів. Суттєво те, що і драматичний театр підвладний музиці. Існує чимало вистав, які мають музичне оформлення: звуковий фон, супровід пауз, вступ до дії, пісні чи танцювальну музику, музичні антракти. Водночас навіть ті вистави, в яких немає жодної музичної фрази, будуються за законами темпу, ритму, контрапункту, інтонації та іншими суто музичними особливостями. Набула поширення і специфічна форма музично-драматич ного театру, притаманна, зокрема, українській театральній культурі.
У синтез мистецтв, об'єднаних театром, входять також дизайн, моделювання одягу, перукарська майстерність, макіяж, спорт (акробатика, фехтування, гімнастика тощо), народно-декоративні промисли і т. ін.
