
- •Модуль 8. Недоговірні зобов'язання
- •Тема 23. Загальні положення про недоговірні зобов’язання. Відшкодування моральної шкоди
- •Відшкодування моральної шкоди
- •Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду
- •1. Поняття та види недоговірних зобов’язань. Порівняння договірних та недоговірних зобов’язань
- •Види недоговірних зобов’язань
- •2. Порівняння договірних та недоговірних зобов’язань Спільне у договірних та недоговірних зобов’язаннях
- •Відмінності у договірних та недоговірних зобов’язаннях
- •3. Відшкодування моральної шкоди
- •Висновок до модулю «Загальні положення про недоговірні зобов’язання. Відшкодування моральної шкоди»
- •Тема 24. Загальні положення про відшкодування майнової шкоди
- •1. Поняття деліктних зобов'язань
- •2. Способи та обсяг відшкодування шкоди майну
- •3. Елементи деліктного зобов’язання
- •4. Підстави та умови виникнення деліктних зобов'язань
- •5. Правомірне завдання шкоди
- •Тема 25. Відшкодування шкоди життю, здоров’ю фізичної особи та іншої шкоди
- •1. Створення загрози життю, здоров’ю і майну фізичної особи або юридичної особи або майну юридичної особи
- •2. Відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я
- •3. Визначення втраченого заробітку, доходу внаслідок ушкодження здоров'я
- •4. Відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого
- •5. Порядок відшкодування та зміна розміру відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого
- •Тема 26. Окремі зобов'язання із заподіяння майнової шкоди
- •Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою та обмежено дієздатною особою
- •Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
- •1. Відповідальність за шкоду у разі цивільно-правового представництва, виконання завдання, виконання трудових (службових) обов’язків
- •2. Відповідальність держави за шкоду, завданою органом влади, посадовою особою, правоохоронними органами, злочином
- •3. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •4. Відшкодування шкоди, завданої неделіктоздатними особами
- •5. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою та обмежено дієздатною особою
- •Тема 27. Зобов’язання із односторонніх дій
- •1. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу
- •Ознаки публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу:
- •Строк (термін) виконання завдання:
- •Зміна умов обіцянки:
- •Наслідки виконання і передання результату:
- •Припинення зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди відбувається у разі:
- •2. Публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу
- •Риси конкурсу:
- •3. Вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •4. Рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи
- •Предмети зобов’язання, що виникає внаслідок рятування:
- •Суб’єкти зобов'язання, що виникає внаслідок рятування:
- •Держава відшкодовує рятівнику шкоду:
- •Власник відшкодовує рятівнику шкоду:
- •Тема 28. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- •1. Поняття та предмет зобов'язання відшкодування безпідставного збагачення
- •2. Поняття безпідставно набутого майна
- •3. Правова природа наслідків безпідставного збагачення
- •Не має значення, внаслідок чого було збагачення:
- •Це можливі вимоги про:
- •4. Відшкодування доходів, отриманих внаслідок безпідставного збагачення
Строк (термін) виконання завдання:
може бути встановлений особою, що публічно обіцяла винагороду;
якщо не встановлений – то вважається чинним протягом розумного часу відповідно до змісту завдання (ст. 1146 ЦК).
Зміна умов обіцянки:
особа, яка обіцяла винагороду, може змінити завдання та умови надання винагороди;
особа, яка приступила до виконання завдання, має право вимагати відшкодування збитків, завданих такою зміною. Якщо внаслідок таких змін ця особа втратила інтерес, то вона має право на відшкодування понесених нею витрат (ст. 1147 ЦК).
Наслідки виконання і передання результату:
особа, яка обіцяла винагороду, зобов’язана виплатити її,
якщо завдання стосується разової дії, винагорода сплачується першому, хто виконає;
якщо виконали декілька осіб одночасно, то винагорода розподіляється порівну (ст. 1148 ЦК).
Припинення зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди відбувається у разі:
закінчення строку для передання результату;
передання результату особою, яка першою виконала завдання;
якщо особа, яка публічно обіцяла винагороду, публічно оголосила про припинення завдання. У цьому разі особа, яка понесла реальні витрати на підготовку до виконання завдання, має право на їх відшкодування (ст. 1149 ЦК).
2. Публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу
Публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу – це діяльність шляхом сповіщення невизначеному колу осіб завдання змагального характеру, за краще виконання якого сплачується винагорода. За публічним конкурсом результати можуть бути досягнуті різними особами незалежно один від іншого, їх можна порівняти за різними критеріями і визначити кращі. Одностороннє недоговірне зобов’язання засновника конкурсу надати винагороду виникають не за досягнення єдиного чи бажаного результату, як при публічній обіцянці винагороди без конкурсу, а в результаті визначення кращого з представленого на конкурс. Вважаємо некоректним термін «зобов'язання публічної обіцянки винагороди», оскільки такого зобов'язання не існує, це тільки право. Якщо це право здійснено, то публічна обіцянка винагороди як дія, юридичний факт є підставою для зобов'язання надання нагороди.
Нормативна база: ст. 1150-1157 ЦК.
Предметом зобов’язання надання нагороди за результатами конкурсу є нагорода, премія.
Риси конкурсу:
обіцянка є публічною;
винагорода є премією, майновим або моральним заохоченням;
оголошення конкурсу є одностороннім правочином з умовами;
конкурс буває відкритим (для необмеженого кола осіб) та закритим (для персональних учасників);
конкурси можуть оголошуватися як для одержання кращих результатів дії або діяльності, так і для виявлення кращого партнера для укладення договору;
конкурс передбачається на певний строк;
предмет і нагорода є істотними умовами конкурсу.
Зміна умов конкурсу:
допускається засновником до початку конкурсу, якщо це оголошено;
тягне право особи на відшкодування витрат для підготовки до участі у конкурсі, якщо для особи участь стала неможливою або вона втратила інтерес.
Відмова засновника від проведення конкурсу можлива за незалежними від нього обставинами, якщо інші підстави – то учасник конкурсу має право на відшкодування підготовчих витрат.
Варіанти рішення засновником конкурсу (конкурсної комісії, журі) щодо оцінювання результатів інтелектуальної, творчої діяльності, які подані на конкурс:
присудження усіх призових місць та нагород (премій), які були визначені умовами конкурсу;
присудження окремих призових місць, якщо їх було встановлено декілька, та нагород (премій);
відмову у присудженні призових місць, якщо жодна із робіт, поданих на конкурс, не відповідає його вимогам;
присудження заохочувального призу та (або) нагороди (премії) (ст. 1155 ЦК).
Вважаємо, якщо засновник конкурсу відмовляє у присудженні призових місць, тоді він втрачає переважне право на укладення договору про використання предмета конкурсу.
Переможець конкурсу – це особа, яка досягла найкращого результату, вона визначається в порядку, встановленому засновником конкурсу. Результати конкурсу оголошуються в тому ж порядку, в якому його було оголошено. Результати конкурсу можуть бути оскаржені заінтересованою особою до суду (ст. 1154 ЦК).
Права переможця конкурсу
Переможець конкурсу має право вимагати від його засновника виконання свого зобов'язання у строки, встановлені умовами конкурсу.
Якщо предметом конкурсу був результат інтелектуальної, творчої діяльності, засновник конкурсу має право подальшого їх використання лише за згодою переможця конкурсу.
Засновник конкурсу має переважне право перед іншими особами на укладення з переможцем конкурсу договору про використання предмета конкурсу (ст. 1156 ЦК).
Те, що засновник конкурсу сплачує нагороду (премію) автору, не означає, що у нього автоматично виникає право використання предмету конкурсу. У автора результатів інтелектуальної творчої діяльності є також право на авторську винагороду, яку він може отримати внаслідок укладення договору про використання предмету конкурсу.
Доля речі, поданої на конкурс. Подання учасником конкурсу речі на конкурс не припиняє його право власності на цю річ. Умова конкурсу, за якою засновник конкурсу не повертає його учаснику річ, подану на конкурс, є нікчемною. Засновник конкурсу може залишити у себе річ, подану на конкурс, лише за згодою учасника конкурсу. Якщо учасник конкурсу протягом місяця від дня оголошення його результатів не пред'явив вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс, вважається, що засновник конкурсу має право подальшого володіння нею. Учасник конкурсу має право у будь-який час пред'явити вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс. Якщо річ, що подана на конкурс, не була подарована засновникові конкурсу або куплена ним, він може набути право власності на неї за набувальною давністю (ст. 1157 ЦК).