2. Спелеоресурси

Досить популярним у світі є спелеотуризм і Україна у цьому плані також може задовольнити найвимогливіших туристів. На території Тернопільської області знаходиться вхід в найдовшу гіпсову печеру-лабі-ринт світу - Оптимістичну-довжиною 182 км [за даними Географічної енциклопедії України - 165 км]. В цілому ж в Україні виділяють 14 карстових областей загальною площею близько 206,5 км²:

Карстова область	Площа, км2	К-сть карст, порож.
Західно-Поліська	45000	-
Дніпровсько-Донецька	38600	-
Причорноморсько-Азовська	37700	12
Подільсько-Буковинська	28000 59	59
Північно-східна	19300	-
Східно-Подільська	16200	21
Донбаська	11200	6
Рівнинно-Кримська	5800	11
Передгірно-Кримська	2150	18
Гірсько-Кримська	1180	900
Криворізько-Кременчуцька	900	4
Прикарпатська	240	-
Закарпатська	140	3
Карпатська	120	15
Україна	206530	1049

Як свідчать дані, печери та шахти властиві не всім карстовим областям України, адже проявом карстування є також поверхневі форми рельєфу (вирви, лінійки, понори, кари, озера). Найповніше карстові форми рельєфу представлені у Гірсько-Кримській області, де до того ж знаходиться і найбільша кількість карстових порожнин: 85 % відомих на сьогодні в Україні. Вони переважно короткі (загальна довжина - 34,4 км; найдовша печера - Червона (13,7 км) у Сімферопольському р-ні), однак займають перші позиції за глибиною (найглибша в Україні печера - Солдатська, 517 м; 2-а - Каскадна, 400 м; 3-я - Нахімовська, 374; для порівняння: у світі - Резо Жан Бернар (Франція, 1535 м). Серед гірсько-кримських печер варто зазначити: Узунджа (2,12 км), Еміне-Баїр-Хасан (1,46; Чатирдаг), Чорна (1,16), Провалля (1,15), Каскадна (0,980; Ай-Петрі), Еміне-Баїр-Коба (0,950; Чатирдаг), Джур-Джур (0,770; поблизу Алушти), Альошина вода (0,620; Довгоруківська яйла), Аянська (0,560; Чатирдаг), Монастир-Чокрак (0,510; Карабі-Яйла), Ені-Сале-3 (0,435; Довгоруківська яйла), Висяча (0,425; Ай-Петрі), Егіз-Тинах (0,345; Карабі-яйла), Печера Миру (0,340; Карабі-яйла), Медова (0,250; Ай-Петрі), Мангупська (0,230; Мангуп), Насонова (0,229; Ай-Петрі), Мап (0,205; Демерджі-Яйла), Крис-тальна (0,200; Ай-Петрі), Бінбаш-Коба (0,150; Чатирдаг), Басмен-5 (0,070; Ялтинська яйла), Аджі-Коба (0,078; масив Карабі-Яйла), Данильча із залишками невеликого храму біля входу (0,014; с. Соколине).

У карстовому гроті Кіїк-Коба на Довгоруківській яйлі (за 25 км на схід від Сімферополя) було виявлено перші знахідки решток неандертальця на території України і Центральної Європи.

Найдовші українські печери властиві Подільсько-Буковинській карстовій області. Так, поблизу с. Коралівка (Тернопільська обл.), знаходиться вхід до Оптимістичної. На території Тернопілля знаходяться також печери: Озерна (107,0; с. Коралівка, с. Сапогів), Кришталева (22,0; с. Кривче), Млинки (21,0; с. Залісся), Вертеба (7,820; смт. Більче-Золоте), Угринь (2,12), Тимкова Скеля (1,78), Ювілейна (1,50). Серед печер Чернівецької області - Золушка (Попелюшка) (80,0; с. Подвірне), Буковинка (2,30; Новоселицький р-н), Баламутівська (с. Баламутівка), Піонерка (с. Юрківці); Хмельницької - Атлантида (2,50; с. Завалля) та інші.

У Чернівецькій області розташовані 3 українські карстово-спелеоло-гічні заказники: Молочнобратський карстовий масив, Чорнопотоцький та Юрківський карст.

Третьою за кількістю карстових порожнин є Передгірно-Кримська область - відомо 18 печер, шахт та гротів, які досить активно використовуються в туризмі. Серед печер даної карстової області: Зміїна (310 м), Міжгір'я (210 м). В цій області знаходяться і відомі печерні міста та монастир: Ескі-Кермен (V—VI ст.), Мангуп-Кале (VI—XV ст.), Чуфут-Кале (X—XVIII ст.), Успенський монастир (VIII—XIX, відновлено наприкінці XX ст.).

Карпатські печери та гроти Мармароського масиву, Рахівських та Чивчинських гір переважно короткі (загальна довжина 15 печер становить 670 м), однак, як і все у цьому краї, овіяні цікавими легендами та переказами. Найдовші печери - Дружба, Білих Стін, Молочний Камінь - розташовані в долинах Малої та Великої Угольки.

Найбільш відомими печерами інших карстових областей є:

• Причорноморсько-Азовська - Заповідна (380 м; складова одеських катакомб), Наталина (180 м; м. Одеса);

• Донбаська - Трипільська (210 м; Артемівський р-н); поблизу сіл Дробівки, Русельниково, Стипа, Новотроїцьке малодосліджені печери та підземні річки; в околицях Слов'янська та Артемівська розвинутий соляний карст;

. Східно-Подільська - Рошківська-2, Шершенська-2;

. Криворізько-Кременчуцька - порожнина у долині р. Жовтої має довжину понад 1,5 км, глибину - 350 м;

. Закарпатська - три невеликі соляні печери поблизу Солотвина загальною довжиною біля 40 м.

Деякі з карстових порожнин (особливо соляний карст Донецької та Закарпатської областей) використовуються з лікувальною метою (спеле-отерапія). Зокрема соляні печери та шахти Артемівська, Соледара, Солот-вино широко застосовуються для лікування бронхіальної астми та поряд з гіпсовими печерами Тернопілля і Буковини мають чудові перспективи стати базою у лікуванні психофізіологічних порушень.

Інші карстові області представлені поверхневими, однак не менш атрактивними, формами рельєфу. Більшість з ділянок поширення поверхневого карсту оголошено заказниками та пам'ятками природи.