IV.Пластики

Пластик – це прозорий матеріал, який широко використовуються в картографічному виробництві: віні проз, астралон, ультрафан, лавсан, хостафан, майлар, астрофоїл тощо (рис 7.2).

Прозорі пластики можуть заміняти папір, скло й алюміній. Крім того, на них можна нанести гравірувальний шар і використовувати їх для виготовлення оригіналів карт методом гравірування. Якщо на них нанести світлочутливий шар, то вони можуть бути використані для копіювальних фоторепродукційних робіт. Коротко охарактеризуємо деякі види пластиків.

Поліефірні пластики наділені великою термостійкістю. Ці пластики довговічні, мають хорошу прозорість, інертні до окиснення і до розчинників, не забарвлюються.

Рис 7.2 Пластики

Гнучкість притаманна практично всім органічним волокнам. Здатність же розмелюватись і скріплятися мають лише рослинні волокна, які містять целюлозу. Це робить їх незамінними в виробництві паперу. Целюлоза – полімер, який має лінійну будову, з великою кількістю гідроксильних груп. Основна сировина сучасної целюлозно-паперової промисловості – деревина різних порід (ялина, бук, тополя, осика та ін.), однорічні рослини: очерет, комиш, а також бавовновий лист. Чим більше в початковій сировині целюлози, тим цінніший цей матеріал для виробництва паперу. В чистому вигляді целюлоза в природі не зустрічається. Волокна бавовни містять 90 – 95% целюлози, волокна льону – 80 – 85%, в різноманітних видах деревини вміст целюлози коливається в межах 40 – 60%, в стеблах соломи – 30 – 35%. Крім целюлози рослинні клітини містять так звані інкрустуючі речовини – лігнін. Лігнін несвітлостійкий, тому волокна, які містять лігнін, з часом жовтіють.

V .Класифікація маркшейдерських креслень

Маркшейдерські креслення - це креслення, які складаються переважно безпосередньо за результатами зйомок і слугують для вирішення найвідповідальніших гірничотехнічних завдань, що виникають під час роботи гірничого підприємства, його розвитку і будівництва, а також будівництва інших цивільних або житлових споруд, розташованих над гірничими розробками або гірничими виробками. Такі креслення є основою для складання іншої маркшейдерської графічної документації, наприклад зведених маркшейдерських планів, які одержують шляхом зменшення основних планів.

Основні маркшейдерські креслення вважають найважливішими технічними і юридичними документами.Їх виконують за даними зйомок на окремих стандартних планшетах прямокутної форми. Виготовляють планшети із цупкого креслярського паперу, наклеєного на полотно або на будь-яку іншу основу, яка зменшує деформацію паперу при зберіганні. Такою основою можуть бути листи фанери, алюмінію, пластмаси та інші жорсткі матеріали.

Основними об'єктами зображення на маркшейдерських креслен­нях є: рельєф і ситуація земної поверхні шахтного поля або території, під якою проходять гірничі і розвідувальні виробки, форма, умови за­лягання і якісні характеристики корисної копалини і вміщуючих порід, опорні пункти геодезичних і маркшейдерських мереж (триангуляція, полігонометрія, нівелірні і теодолітні ходи), методи керування покрів­лею, способи кріплення гірничих виробок, проекти розвитку гірничих робіт і заходи, пов'язані з охороною споруд від шкідливого впливу гірничих розробок (мал. 6.2).

Тому графічна документація кожного гірничого підприємства за своїм змістом може бути поділена на чотири групи:

• топографічні плани поверхні;

• комплект креслень гірничих виробок;

• комплект геологічних креслень і гірничо-геометричних графіків;

• креслення для планування, контролю і керування.

На планах поверхнімають бути зображені: десятисантиметрова сі­тка прямокутних координат; геометрична основа зйомок і рельєф міс­цевості; обриси контурів: лісів, угідь, природних і штучних водойм; природні відслонення порід; устя діючих і ліквідованих гірничих і роз­відувальних виробок, які виходять на поверхню; технічні межі шахти на поверхні та межі земельного відведення; технічні, культурно-просвітні, громадські та житлові будинки; силові лінії та лінії зв'язку, трубопроводи й гідротехнічні споруди; склади корисної копалин, еста­кади і навантажувальні площадки; породні відвали, провали, тріщини земної поверхні, воронки та інші об'єкти.

В комплект креслень гірничих виробоквходять плани, проекції на вертикальну чи похилу площину, розрізи і профілі гірничих виробок. План гірничих робіт є кінцевим продуктом маркшейдерських зйомок; його складають стосовно кожного пласта, лінзи, жили, шару або гори­зонту в масштабах 1:500 -1:2000; масштаб плану визначає розміри і форму залягання покладу або спосіб його розробки.

На планах гірни­чих робіт мають бути зображені: десятисантиметрова сітка прямокут­них координат; постійній і тимчасові пункти планового і висотного обґрунтування зйомок щодо всіх виробок; всі гірничі виробки з вказів­кою положень вибоїв на 1-е число кожного місяця, а також всі розві­дувальні та технічні свердловини; висотні позначки характерних точок в гірничих виробках; контури очисних робіт на початок кожного міся­ця з вказівкою способу керування покрівлею; кути падіння, кліваж, потужність покладу і прошарків пустої породи; структура покладу і порід покрівлі та підошви; місця взяття проб і результати випробуван­ня; лінії виходів покладу під наноси і межі зони окиснення; тектонічні порушення і ділянки з неробочою потужністю; місця осередків пожеж, суфлярів, викидів пилу й газу, вивалів породи, прориву води або пли­вунів; технічні межі шахти і межі бар'єрних і опорних ціликів тощо.

Рис.6.2.Гірничі виробки

В групукреслень, призначених для планування, контролю і керуван­нявходять:

• копіїз планів гірничих робіт, за якими роблять підрахунок запасів, облік стану і руху їх втрат і збіднювання корисної копалини; склада­ють річні та квартальні плани розвитку гірничих робіт, проекти венти­ляції гірничих виробок, план ліквідації та попередження аварій; визна­чають місця взяття проб; відображають результати профілактичного замулювання при боротьбі з підземними пожежами тощо;

• допоміжнікреслення, до яких відносяться плани і розрізи до розра­58кр.58 запобіжних ціликів, графічні матеріали до розрахунків при про­веденні виробок зустрічними вибоями, заданні напрямів при проходці закруглень, до визначення кількості корисної копалини на складах то­що;

• схеми:опорних тріангуляційних мереж, прив’язки підхідних пунктів, орієнтування покриття площ топографічними зйомками і розміщення планшетів маркшейдерських креслень, прив’язки вихідних реперів при спостереженні за осіданням поверхні на підроблюваних ділянках по­верхні тощо;

• паспорти:кріплення підготовчих виробок, кріплення і керування покрівлею очисних виробок і гірничо-геологічні паспорти-проекти.

Рис.6.3. Побудова аксонометричної проекції гірничих виробок