1.3 Класифікація маркшейдерської документації.

Основними об'єктами зображення на маркшейдерських креслен­нях є: рельєф і ситуація земної поверхні шахтного поля або території, під якою проходять гірничі і розвідувальні виробки, форма, умови за­лягання і якісні характеристики корисної копалини і вміщуючих порід, опорні пункти геодезичних і маркшейдерських мереж (триангуляція, полігонометрія, нівелірні і теодолітні ходи), методи керування покрів­лею, способи кріплення гірничих виробок, проекти розвитку гірничих робіт і заходи, пов'язані з охороною споруд від шкідливого впливу гірничих розробок.

Тому графічна документація кожного гірничого підприємства за своїм змістом може бути поділена на чотири групи:

- топографічні плани поверхні;

• комплект креслень гірничих виробок;

• комплект геологічних креслень і гірничогеометричних графіків;

• креслення для планування, контролю і керування.

На планах поверхнімають бути зображені: десятисантиметрова сі­тка прямокутних координат; геометрична основа зйомок і рельєф міс­цевості; обриси контурів: лісів, угідь, природних і штучних водойм; природні відслонення порід; устя діючих і ліквідованих гірничих і роз­відувальних виробок, які виходять на поверхню; технічні межі шахти на поверхні та межі земельного відведення; технічні, культурно-просвітні, громадські та житлові будинки; силові лінії та лінії зв'язку, трубопроводи й гідротехнічні споруди; склади корисної копалин, еста­кади і навантажувальні площадки; породні відвали, провали, тріщини земної поверхні, воронки та інші об'єкти.

В комплект креслень гірничих виробоквходять плани, проекції на вертикальну чи похилу площину, розрізи і профілі гірничих виробок. План гірничих робіт є кінцевим продуктом маркшейдерських зйомок; його складають стосовно кожного пласта, лінзи, жили, шару або гори­зонту в масштабах 1:500 -1:2000; масштаб плану визначає розміри і форму залягання покладу або спосіб його розробки.

На планах гірни­чих робіт мають бути зображені:

десятисантиметрова сітка прямокут­них координат; постійній і тимчасові пункти планового і висотного обґрунтування зйомок щодо всіх виробок; всі гірничі виробки з вказів­кою положень вибоїв на 1-е число кожного місяця, а також всі розві­дувальні та технічні свердловини; висотні позначки характерних точок в гірничих виробках; контури очисних робіт на початок кожного міся­ця з вказівкою способу керування покрівлею; кути падіння, кліваж, потужність покладу і прошарків пустої породи; структура покладу і порід покрівлі та підошви; місця взяття проб і результати випробуван­ня; лінії виходів покладу під наноси і межі зони окиснення; тектонічні порушення і ділянки з неробочою потужністю; місця осередків пожеж, суфлярів, викидів пилу й газу, вивалів породи, прориву води або пли­вунів; технічні межі шахти і межі бар'єрних і опорних ціликів тощо.

Рис 6.2 Маркшейдерське креслення

При розробці крутопадаючих і потужних покладів зобразити на плані гірничі виробки з усіма деталями не є можливим, оскільки прое­кції очисних гірничих виробок на горизонтальну площину дуже малі, а підготовчі виробки накладаються одна на одну. Тому в такому випадку складають плани основних виробок, які доповнюють проекцією на вертикальну площину, а іноді також вертикальними (рис 6.3) і горизонтальними розрізами.

План гірничих робіт при цьому розташовують у верхній частині планшета. Вертикальну проекцію розміщують нижче плану гірничих робіт (в середній частині планшета); в нижній частині планшета розташовують вертикальні роз­різи. Таке розміщення матеріалу полегшує побудову вертикальної про­екції та розрізів і креслення стає зручнішим для користування.

При зображенні очисних виробок в крутопадаючих пластах, які розробляються горизонтальними або похилими шарами, на плані гір­ничих робіт або на проекції на вертикальну площину не можливо по­казати гірничі виробки всіх шарів, оскільки вони перекриваються. То­му при складанні плану або проекції на вертикальну площину показу­ють лише виробки верхнього і нижнього шарів, а для решти шарів бу­дують окремі плани (проекції).

Рис 6.3Вертикальний розріз

Окремі пошарові плани мають невеликі розміри, то їх розташовують послідовно, в міру відпрацьовування.На кожному плані шару зображують підготовчі й очисні виробки з вказівкою часу їх проходження, лінії контактів вугілля з бічними по­родами, порушення, пункти підземних зйомок тощо. В нижній частині планшета накреслюють схему, на якій у малому масштабі

вказують положення блока, який виймається, відносно основних гірничих виро­бок. Крім плану гірничих робіт, стосовно кожного пласта (жили, лінзи тощо) складають зведені та оглядові плани гірничих робіт в меншому масштабі (1:5000), плани приствольних виробок в більшому масштабі (1:200 або 1:500), а також замірні (робочі) плани очисних виробок, для яких найзручніші масштаби 1:500 або 1:1000. Робочі плани при розро­бці рудних родовищ накреслюють

для окремих експлуатаційних бло­ків, їх складають в загальнорудничній системі координат у масштабах 1:200 чи 1:500. Залежно від системи розробок, яку застосовують, плани основного горизонту доповнюють поверховими планами або вертика­льними проекціями нарізних і очисних виробок, планами горизонту скреперування і підсічки камер, горизонту воронок покладу, по каме­рах і по штреках.При розробці родовищ корисних копалин відкритим способом плани гірничих розробок складають в масштабі 1:500 - 1:2000. Для кар'єрів накреслюють плани гірничих розробок по горизонтах - усту­пах; для копалень і промислів - плани розробки корисної копалини. Ці плани доповнюють зведеними планами, планами гірничих ви­робок, планами робіт драги, гідравліки, бульдозера, скрепера тощо, планами породних відвалів і відвалів

корисної копалини з роз­ташуванням під'їзних шляхів, а також планами дренажних виробок в масштабах від 1:500 до 1:5000 залежно від призначення креслення. Крім того, плани гірничих робіт ілюструють вертикальними розрі­зами вхрест простягання покладів корисної копалини.

Всі плани гірничих виробок супроводжують профілями відкаточ­них шляхів, які улаштовуються вздовж усіх виробок, по яких транспо­ртують вантажі при підземному способі розробки, залізниць і автомо­більних доріг при відкритому способі розробки у масштабах - горизо­нтальний 1:500 - 1:2000 і вертикальний 1:50 - 1:200 На таких про­філях фіксують: дату виконання нівелювання, вихідний горизонт, від якого відраховують висотні позначки; положення пікетів, знімальних і плюсових точок; профіль фактичного шляху - чорним кольором; проектний профіль шляху ~ червоним кольором. Нижче профілю роз­міщують таблицю, в яку виписують: уклони з відповідними їхніми напрямками; висоти виробки на кожному пікеті; відстані між пікетами і плюсовими точками; фактичні позначки головки рейок за пікетами -чорним кольором; позначки реперів і маркшейдерських зйомочних точок - синім кольором; проектні позначки головки рейок - червоним кольором; номера пікетів, зйомочних і плюсових точок - чорним ко­льором. Під таблицею розміщують зображення даної відкаточної ви­робки в плані, на якому вказують всі репери і точки, що мають висотні позначки, а також всі виробки, які перетинають дану, чорним кольо­ром. Варто пам'ятати, що з часом профіль відкаточних шляхів зміню­ється і його необхідно періодично обновлювати.

На шахтах, крім вказаного вище, складають профілі уздовж на­прямних шахтного підйому в двох взаємно перпендикулярних напрям­ках. На промислах складають профілі розсолопроводів і водопроводів.Геологічні карти і розрізи та гірничогеометричні графікихарак­теризують геологічні особливості родовища, форму залягання корис­ної копалини та її фізико-хімічні властивості.

В цю групу креслень входять: нормальні літологічні колонки, геологічні карти та розрізи, зарисовки по капітальних виробках, структурні та якісні графіки .

Внаслідок опрацювання геологорозвідувальних даних насамперед будують нормальні літологічні колонки для окремих світ товщі порід осадочного походження. Вони характеризують нормальну відстань між пластами на окремих ділянках родовища. На колонках позначають всі породи, особливо виділяючи пласти і пропласти корисної копалини й маркуючі породи. їх завжди накреслюють у масштабі 1:1000 і вико­ристовують при складанні геологічних карт і розрізів. На останніх ма­ють бути нанесені: десятисантиметрова сітка прямокутних координат; геодезичні та маркшейдерські опорні пункти; гірничі й

розвідувальні виробки; рельєф і ситуація земної поверхні; виходи корисної копалини та корінних порід на поверхню чи на експлуатаційний горизонт; тек­тонічні порушення; лінії геологічних розрізів. Поле планшета поділяють на частини горизонтальними чи вертикаль­ними лініями. В кожній частині послідовно зображують частину гір­ничої виробки. Для зображення всієї виробки можуть бути потрібні декілька планшетів. Геологічні розрізи родовища будують уздовж капітальних виробок або по лініях розвідувальних виробок. На них наносять: лінії перетину площини розрізу з координатними площинами; основні відкаточні го­ризонти; профіль і орієнтирні об'єкти поверхні, які перетинаються площиною розрізу; гірничі та розвідувальні виробки, які потрапили в площину розрізу; контури покладу корисної копалини, корінних порід і тектонічні порушення.

Геологічні карги і розрізи з розвитком гірничих і розвідувальних робіт необхідно систематично уточнювати й коректувати. Для цього роблять у великих масштабах зарисовки стосовно всіх шахтних ство­лів, квершлагів, шурфів, гезенків, орт, підняттєвих та інших виробок, на яких показують: контакти та характер пройдених порід, пересічені геологічні порушення, спосіб кріплення виробки, поперечні розрізи її, календарні дати проходки, приплив води та інші чинники, зустрінуті при проведенні виробки. При перетині виробкою покладу корисної копалини структуру перерізаного покладу показують поза зображен­ням гірничої виробки на окремій колонці в масштабі 1:20.Залежно від виробничої необхідності на шахтах, рудниках або кар'єрах, промислах чи копальнях, крім перерахованої вище графічної і геологічної документації, складають ще структурні та якісні креслен­ня. До них відносяться структурні колонки покладу корисної копали­ни, ізогіпси підошви і покрівлі пласта (рудного тіла), ізопотужності покладу, ізолінії вмісту корисних і шкідливих компонентів, зольності летких речовин тощо. Масштаби цих креслень залежать від їхнього призначення й можуть змінюватися в широких межах.

В групу креслень, призначених для планування, контролю і керуван­ня,входять:

-копіїз планів гірничих робіт, за якими роблять підрахунок запасів, облік стану і руху їх втрат і збіднювання корисної копалини; склада­ють річні та квартальні плани розвитку гірничих робіт, проекти венти­ляції гірничих виробок, план ліквідації та попередження аварій; визна­чають місця взяття проб; відображають результати профілактичного замулювання при боротьбі з підземними пожежами тощо;

• допоміжні креслення, до яких відносяться плани і розрізи до розра­хунків запобіжних ціликів, графічні матеріали до розрахунків при про­веденні виробок зустрічними вибоями, заданні напрямів при проходці закруглень, до визначення кількості корисної копалини на складах то­що;

• схеми: опорних тріангуляційних мереж, прив'язки підхідних пунктів, орієнтування покриття площ топографічними зйомками і розміщення планшетів маркшейдерських креслень, прив'язки вихідних реперів при спостереженні за осіданням поверхні на підроблюваних ділянках по­верхні тощо;

-паспорти: кріплення підготовчих виробок, кріплення і керування покрівлею очисних виробок і гірничо-геологічні паспорти-проекти.