Норми права, їх види та структура

Норма права є найменшою частинкою права, яка містить правило фізичної поведінки і встановлює покарання за його невиконання. Напр., "умисне легке тілесне ушкодження карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року" (ч. І. ст. 125 ККУ).

Норма права - це обов'язкове, встановлене або санкціоноване правило поведінки, яке охороняється державою і виражає обумовлену матеріальними умовами життя суспільства волю й інтереси народу, активно впливає на суспільні відносини з метою їх упорядкування. Норма права має певну структуру. Структура норми права являє собою її внутрішню побудову, для якої характерний усталений зв'язок компонентів, які її утворюють:

• гіпотези;

• диспозицп;

• санкції.

Гіпотеза - частина норми, в якій зазначаються обставини, за яких ця норма буде здійснюватися. Такими обставинами можуть бути дії людей чи події.

Диспозиція - частина норми, в якій зазначаються права чи обов'язки суб'єктів права.

Санкція - частина норми, в якій зазначаються заходи державного примусу у разі порушення диспозиції.

Наведемо приклад визначення структури правової норми:

Ст. 148 ККУ: "Підміна чужої дитини, вчинена з корисливих або інших особистих мотивів, карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк". Диспозиція - "підміна чужої дитини", гіпотеза - "вчинена з корисливих або інших особистих мотивів", санкція - "карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк".

Стаття закону та норма права відрізняються. Іноді у статті нормативного акта може бути сформульовано по кілька норм або лише частину норми. Порівняйте наведені статті закону:

• "Україна с суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава" (ст. 1 Конституції України);

• "Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.

Права та свободи людини с невідчужуваними та непорушними" (ст.21 Конституції України);

• "Кожен має право на повагу його гідності.

Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам" (ст.28 Конституції України).

Класифікація норм права:

• за предметом і методом правового регулювання - конституційні,

цивільні, трудові; адміністративні та ін.

• за часом дії - постійні, тимчасові;

• за територією дії - загальнодержавні, місцеві (локальні);

• за дією на коло осіб - загальні (поширюються на усіх суб'єктів),

спеціальні (поширюються на частину суб'єктів);

3.5. Поняття та елементи системи права і системи законодавства

Право - це не механічна, хаотична сукупність правових норм, а внутрішньо узгоджена їх система. Під системою розуміють складно-організоване ціле, яке включає окремі елементи, об'єднані різноманітними зв'язками та взаємовідносинами. Елемент - це складова частинка складного цілого. Будь-яка система, у т.ч. й правова, передбачає внутрішню будову, структуру, зв'язки між її елементами.

Система права - це внутрішня організація чинних правових норм конкретної держави, яка передбачає наявність та певне взаєморозташування складових частин права, тобто поділ його на галузі, інститути та норми.

Первинним елементом системи права є норма права, про яку ми вже згадували вище. Усі норми права об'єднуються у відповідну галузь права.

Галузь права - це сукупність юридичних норм, які регулюють певну сферу однорідних відносин.

Наприклад, галузь цивільного права регулює певні майнові та особисті відносини, галузь адміністративного права - відносини, які виникають у сфері державного управління і т.д.

Інститут права - це система юридичних норм, що регулюють певне коло однорідних відносин.

Види інститутів права:

Галузеві, тобто ті, які стосуються лише однієї Міжгалузеві - ті, які стосуються кількох

галузі права (напр., інститут спадкоємства) галузей права (напр., інститут власності)

Система права пов'язана зі системою законодавства. Остання включає певним чином впорядковані закони та підзаконні нормативні акти.

Система законодавства - це усі упорядковані нормативно-правові акти держави; це сукупність законів і підзаконних нормативних актів, які виражають зміст правових норм, принципів, декларацій і спрямовані на регулювання суспільних відносин.

Якщо система права складається у суспільстві історично, то система законодавства створюється раціонально в процесі упорядкування нормативних актів, створення кодексів, збірників законів.

Систематизація нормативно-правових актів - це діяльність із упорядкування та удосконалення нормативних актів, приведення їх до певної внутрішньої узгодженості шляхом створення збірників єдиних нормативних актів.