Покарання

Його місце в системі заходів кримінально-правового впливу зумовлене тим, що

а) покарання — це захід кримінально-правового впливу, що застосовується в межах кримінальної відповідальності особи;

б) покарання є основною формою кримінальної відповідальності особи;

в)покарання за своїм змістом є (має бути) найбільш суворою формою кримінальної відповідальності.

Отже, згідно ч.1. ст.50 КК “Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи,

визнаною винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого”.

Основні ознаки покарання.

1). Покарання завжди є примусовим заходом з боку держави. Це означає, що воно застосовується відповідним державним органом

до особи незалежно від її волі, а протидія цьому заходу припиняється із застосуванням відповідних форм, засобів і знарядь.

2). Покарання — конкретні його види — передбачене лише в кримінальному законі.

За своїм змістом і назвою деякі види покарання можуть співпадати з іншими заходами правового впливу, зокрема, з окремими видами адміністративного стягнення (наприклад, виправні роботи, штраф, конфіскація). Але, на відміну від останніх, відповідні види покарання визначені як такі і регламентовані в Загальній частині Кримінального кодексу України, а також — у більшості випадків — передбачені санкціями статей його Особливої частини.

3). Покарання може бути передбачене лише за діяння, яке кримінальним законом визначене як злочин. Жодне з інших правопорушень не тягне такого примусового заходу, як покарання.

Таким чином, безпосередньо зі змісту ч. 2,3 ст. 50 випливають такі цілі покарання:

а) виправлення і перевиховання засудженого;

б) запобігання вчиненню нових злочинів самим засудженим;

в) запобігання вчиненню нових злочинів іншими особами.

Водночас не можуть бути цілями покарання спричинення фізичних страждань засудженому чи приниження його людської гідності.

Види покарань (ст.51 КК)

Позбавлення волі. Штраф. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу.

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною

діяльністю. Громадські роботи. Виправні роботи. Службові обмеження для військовослужбовців. Конфіскація майна. Арешт. Обмеження волі.

Тримання в дисциплінарному батальоні військовослужбовців. Позбавлення волі на певний строк. Довічне позбавлення волі .

Звільнення від покарання

Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (ст. 80 КК )

Звільнення від призначеного покарання за давністю грунтується на втраті особою винного колишнього ступеня суспільної небезпечності, яка виявилася у вчиненому ним злочині..

Стаття 80 визначає п’ять строків давності — два роки, три роки, п'ять років, десять років, п’ятнадцять років — які зорієнтовані на визначену вироком суду тяжкість покарання

Перебіг строку давності починається з дня набрання вироком законної сили.

Умовно-дострокове звільнення від покарання (ст.81 КК ).

До осіб, що відбувають покарання у вигляді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі або позбавлення волі :

1) після відбування засудженим не менше половини строку за злочин середньої та невеликої тяжкості або за необережний тяжкий злочин;

2) не менше 2/3 строку за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин;

3) не менше ¾ строку за умисний особливо тяжкий злочин а також особі, яка раніше вже звільнялася умовно-достроково.

Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування. Амністія. Помилування. Погашення та зняття судимості.