Джерела сучасного конституційного права України :
З метою вирізнення норм права і зазначення їх обов'язкової сили державою встановлюються певні форми вираження норм права. Зовнішня форма конституційно-правових норм - це сукупність тих засобів, за допомогою яких вони (ідеальні за своєю суттю взірці поведінки) узагальнюються й об'єктивуються у відповідну форму предметного існування. Такий спосіб зовнішнього прояву норм конституційного права називають їх джерелом.
Термін "джерело права" юриспруденції відомий давно. Ще римський історик Тіт Лівій назвав закони 12 таблиць джерелом привселюдного і приватного права.
Джерела права - форма закріплення (зовнішнього вираження), а також зміни або відміни правових норм. Джерело права - це корінь, від якого розгалужується право, фактор, що породжує право. Джерелом права с "правостворююче начало ". Більшість з джерел конституційного права виходять за межі права. Розуміння поняття "джерело права" може бути поширено на все, що має відношення до існування конституційно-правових норм, з точки зору їх причинного зв'язку. Це можуть бути: економічні джерела (наприклад, відносини власності), політичні (державні органи, пріоритети в їх діяльності і т.п., соціальні групи, партії, об'єднання громадян тощо), психологічні (правосвідомість, менталітет українського народу, моральні
Розглядаючи конституційне право України як галузь права, нас цікавитимуть виключно юридичні джерела, чинні на території України. Такими джерелами конституційного права в Україні вважаються чинні нормативно-правові акти, що містять конституційно-правові принципи і норми.
Іноді конституційні закони поділяють на закони:
інституційного профілю (наприклад, Закон "Про громадянство України", Закон "Про Президента України" та ін.);
статутні закони (Закон "Про Кабінет Міністрів ");
закони процесуального характеру (Регламент парламенту, Закон "Про вибори Президента України" тощо);
закони, що вносять зміни і доповнення до конституційних законів.
Окремої уваги заслуговують акти, прийняті на місцевих референдумах, статути територіальних громад, рішення органів місцевого самоврядування.
Статут територіальної громади міста є актом локальної нормотворчості приймається територіальною громадою на підставі Конституції У країни та в межах Закону України від 21 травня 1997 р. "Про місцеве самоврядування в Україні" для закріплення територіальної, організаційної, матеріально-фінансової основ самоврядування, статусу територіальної громади, системи місцевого самоврядування та різних форм здійснення територіальною громадою місцевого самоврядування, участі жителів території у вирішенні питань місцевого значення.
Акти територіальних громад, прийняті як рішення місцевих референдумів, сходів жителів і т.д., та акти органів місцевого самоврядування одночасно можуть виступати і джерелами муніципального права. Тому їх розмежування як джерел конституційного права та джерел муніципального права слід проводити за предметом правового регулювання, який закладений безпосередньо у їх змісті.
Джерелами конституційного права України є міжнародні договори. Конституція встановлює, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України (ст. 9).